Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
У цьому відношенні телебачення цілком спра-ведливо називають зброєю масового ураження. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

У цьому відношенні телебачення цілком спра-ведливо називають зброєю масового ураження.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Преса позбав-лена відчутних коливань у розмірі аудиторії, вона завжди має аудиторію, що вимірюється тиражем видання. З тележурна-лістикою справа виглядає інакше: тут існує поняття особливо престижного ефірного часу: це вечірні години, коли переважна більшість громадян опиняється біля телеекранів, шукаючи хто поважної інформації, хто відпочинку, хто розваг.

7. Послідовне розташування програм у тележурналістиці вимагає поєднання інформаційної насиченості, поважних аналітичних програм з відпочинком, розважальними пе-редачами. Свідомість окремого індивіда не може бути постій-но налаштованою лише на споживання інформації, чи глибокі філософські теми, чи розважальні музичні передачі. Тому най-краще запропонувати людині в певних оптимальних пропорціях поєднання на одному каналі різноманітних товарів інформа-ційного ринку. Від задоволення різноманітних потреб глядача в інформації залежатиме в кінцевому рахунку успіх колективу тележурналістів.

Негативні сторони телебачення ті ж, що й у радіомовлення (див. п. п. 1–4), що дозволяє не говорити про одне й те саме дві-чі.

На особливу роль у сучасному світовому інформаційному про-сторі висунулася комп’ютерна мережа Інтернет. Це спонукає говорити про Інтернет окремо, вбачаючи в ньому новий тип журналізму в цілому. Тут доцільно навести думку авторів підруч-ника «Основи масово-інформаційної діяльності». «Саме з допо-могою «всесвітньої павутини», пишуть вони, – світ стає свідком народження нового виду засобів масової комунікації, який займе в ХХІ с т. особливе місце серед традиційних ЗМІ, як телебачення, преса, радіо, і що з розвитком технологій відкриє для них нові небачені до цих пір можливості» 1 .

Інтернет – найбільша в світі комп’ютерна мережа, ство-рена з метою нагромадження, обміну й швидкісного поши-рення інформації.

1 Москаленко А. З. Основи масово-інформаційної діяльності: підручник/А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов. – К.: Б. в., 1999. – С. 442.

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

До складу світової системи Інтернет увіходять національні мережі багатьох країн, регіональні, локальні мережі підприємств і установ, персональні комп’ютери приватних користувачів.

Далеко не вся інформація, розміщена в Інтернеті, призначена для масового користування. Тут міститься велика кількість про-фесійних, наукових, особистих повідомлень, розміщена ділова документація міністерств, банків, організацій та установ. Пра-вильною є думка, що всі матеріали, які поміщаються на файлах підключених до Інтернету комп’ютерів, – інформаційне надбан-ня цієї системи. Але соціальна інформація, збирання, обробка й поширення якої складає зміст журналістики, хоча й займає в Інтернеті істотну частку, але не вичерпує зміст всієї мережі. З цього випливає висновок: Інтернет у цілому не тотожний з електронною журналістикою.

Щоб зрозуміти специфіку Інтернету як величезної інформо-теки, варто порівняти його з іншими каналами масової комуні-кації. Чи належать до журналістики музичні твори, що переда-ються в радіоефір? Концерти, оперні та драматичні театральні вистави, радіоп’єси? Очевидно, що ні. Так само й на телебаченні не належать до журналістики трансляції в ефір циркових ви-став, демонстрації художніх фільмів, естрадних концертів. На-віть якщо взяти до уваги друковану продукцію, то не вся вона, певна річ, може бути зарахована до журналістики. Іншими сло-вами, у кожному типі комунікації є вужчий чи ширший сектор журналістики, але він далеко не вичерпує всього контенту ко-мунікаційного каналу. Таким чином, журналістика в Інтернеті займає таке ж становище, як на радіо, телебаченні чи в друкові. Вона комфортно розмістилася всередині цих комунікаційних ка-налів. Усе це дає цілком поважні підстави говорити про Інтернет-журналістику як про доконаний факт.

На відміну від традиційних типів масової інформації, Інтер-нет має цілу низку відмінностей, які можуть бути зведені до та-кого.

1. Інтернет – децентралізована система, яка не має єди-ного керівництва й управлінської вертикалі. Стратегічні пи-тання розвитку комунікативної мережі розв’язує «Товариство «Інтернет» (ISOC – «Internet society»), яке працює на громадських засадах. Воно ж створює спеціальну «Раду із структури Інтер-100

 

Журналістика як система органів масової інформації

нет», яка забезпечує технічне керівництво і орієнтування мережі. Рада («IAB – Internet Architecture Board») складається з осіб, які спеціально запрошені або виявили добровільне бажання брати участь у його діяльності. «ІAB» затверджує стандарти і більше ніяких керівних функцій не виконує.

2.         Інтернет – найбільш демократична система інформа-ційного обміну. Вона не фінансується з державних джерел і нікому не належить. Кожний користувач послугами Інтернету оплачує свою ділянку цієї системи і забезпечує її безперебійне функціонування. Унаслідок цього кожен учасник інформаційних відносин працює в умовах свободи, а вся система – зразок уні-кального демократичного співтовариства громадян різних країн світу. Над Інтернетом неможливий контроль збоку урядів чи фі-нансових структур. Цим він і страшний тим, хто боїться правди. Прикметна в цьому сенсі розправа над журналістом Георгієм Гонгадзе, зникнення якого в Києві у вересні 2000 р. викликало світовий резонанс. А він же був усього-на-всього редактором Інтернет-газети «Украинская Правда».

3.         Інтернет – глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайно поширювати повідомлення і забез-печувати рівноправний (двосторонній) зв’язок між особа-ми, що перебувають у різних, віддалених місцях планети. Умова отримання повідомлення лише одна – підключення пер-сонального комп’ютера до системи Інтернет. Сучасні техно-логії дозволяють здійснювати таке підключення портативних комп’ютерів (ноутбуків) через супутниковий зв’язок. Для цього зараз уже непотрібні телефонні дроти. Підключення можливе не тільки в центрі цивілізації, але й у пустелі, на безлюдному острові, у джунглях, серед тайги і тундри тощо. За допомогою мережі Інтернет може бути передане як індивідуальне (особис-те) повідомлення в певну точку на Земній кулі, так і поширена важлива соціальна інформація для мільйонів споживачів новин в усьому світі.

4.         Інтернет – новий рівень журналізму, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Технічний аспект пов’язаний із швидкістю поширення масової інформації, використанням мультимедійних можливостей, які полягають у поєднанні тексту, звуку й анімації. Сучасні технології дозволяють передавати ко

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

мунікаційними каналами Інтернету не тільки текстову інформа-цію, але й твори радіо- й тележурналістики. Сьогодні практично всі поважні телерадіокомпанії (ТРК) дублюють в Інтернеті свої новинарні випуски.

Змістовий аспект пов’язаний з цілковитою відсутністю (і засадничою неможливістю) в Інтернеті цензури або яко-гось іншого нагляду. Над автором не стоїть не тільки член уряду, але й власний редактор – обов’язкова рольова особа в сучасній журналістиці. Зникають усі опосередковані обста-вини, журналіст (або просто громадянин, що виступає в ролі журналіста) безпосередньо здійснює свої інформаційні функції. Ці умови гарантують масово-інформаційній діяльності мак-симальну правдивість повідомлень. Усе складніше брехати в умовах цілковитої прозорості інформаційних відносин. Хтось обов’язково буде знати правду й викриє брехуна.

Інтернет-газета не передбачає обмеження обсягу будь-якого матеріалу, тут може бути розміщене повідомлення принципово будь-якого розміру. Зникає й інше обмеження, яке регламентує роботу паперових текстових видань, які виходять у світ окреми-ми номерами, чи новинарних випусків на радіо й телебаченні, які так само чекають свого часу виходу в ефір. Технологія виго-товлення Інтернет-газети дозволяє поповнювати її матеріалами будь-якої миті, навіть незалежно від часу доби, а відтак зростає оперативність текстових повідомлень, які надходять до спожи-вача новин засадничо негайно.