Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Наступні ознаки радіомовлення фіксують його негативні сто-рони: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Наступні ознаки радіомовлення фіксують його негативні сто-рони:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

1. Скільки б ми не говорили про переваги усного мовлення, але неспростовним фактом залишається те, що людина най-краще засвоює інформацію тоді, коли вона викладена у ви-гляді друкованого тексту. Канадський філософ Г. М. Маклюен у книзі «Галактика Гутенберга: Становлення людини друкованої книги» запропонував і обґрунтував доцільність виокремлювати в людській історії епоху друкованого слова. За Г. М. Маклюеном друкована книга створила автора й публіку, індивідуалізм і са-мовираження в суспільстві, національні мови і уявлення про національну єдність, тобто й самі нації. Але нам зараз потріб-на не вся його концепція, якій ще буде присвячено параграф у відповідному розділі цього підручника, а одна його думка, що сформульована так: «Читач читає зі швидкістю розуміння тек-сту» 2 . У кожного ця швидкість різна. Є феноменальні люди, які читають, гортаючи сторінки. Є дуже повільні читачі, які просу-ваються по тексту рядок за рядком. Але сутність полягає в тому,

1          Там само. – С. 20.

2          Мак-Люен М. Галактика Гутенберга: Становлення людини друкованої

книги/М. Мак-Люен. – К.: Ніка-Центр, 2001. – С. 204.

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

що цю швидкість встановлює для себе сама людина. Коли вона чогось не розуміє, вона припиняє читати й повертається до по-чатку, прочитує текст удруге, аж поки не досягне цілковитого його розуміння. Радіомовлення позбавляє її цієї можливості, про-понуючи лише усну форму повідомлення. Часто читач не встигає осмислювати й засвоювати почуте. Але втрутитися в процес над-ходження повідомлень він не може. Але в цьому місці мова йде навіть не про швидкість засвоєння, а про відсутність друкова-ного тексту. Ця обставина негативно позначається на розумінні читачем повідомлень.

2.         Радіомовлення характеризується неможливістю від-класти прослуховування на більш зручний час, зробити його швидшим чи повільнішим, позбавляє слухача вибірко-вості, прив’язує до запланованих програм і передач. Слухач не вільний у виборі, мусить слухати те, що в цю мить транслю-ють радіостанції, а у випадку зайнятості – узагалі пропустити цікаву програму. До цього в цілому правильного твердження необхідно сьогодні додати таке. Сучасна українська людина має значно більший вибір самих радіостанцій, ніж у попередній ра-дянський час, коли для слухачів пропонувалися лише програми радянського радіомовлення, а зарубіжні «голоси» безнадійно глу-шилися. Сьогодні слухач вільний обирати найбільш відповідну до його інтересів чи уподобань радіостанцію, але скористатися засадою вибірковості в її межах все ж не в силі.

3.         Радіомовлення потребує попередньої інформації про свої передачі, а відтак виникає проблема його планування і створення програми передач. Як правило, в усьому світі ефірні органи масової інформації розв’язали цю проблему шляхом по-тижневого планування своїх передач. Це дозволило слухачам і глядачам з великою мірою вірогідності очікувати, що у пев-ний день тижня о певній годині відбудеться така-то передача. Але навіть напрацьована вже десятиліттями система інформу-вання реципієнтів ефірної журналістики про програми радіо й телебачення лише вияскравила неможливість обійтися без попереднього інформування. З цим познайомився кожен з нас, опинившись у певний момент без телепрограми і відчуваючи відчутну незручність від неможливості зорієнтуватися у виборі найбільш цікавої передачі.

 

Журналістика як система органів масової інформації

4. Газети й журнали слід передплачувати (один або кілька разів на рік) або купувати щодня, радіоприймач купують один раз, щоб слухати різні програми, але (тут починаються незруч-ності) не можна слухати кілька передач чи програм одночас-но, тоді, як газети, що прийшли одночасно, можна читати в зручний час.

Іноді студенти, вислухавши пояснення до цього пункту, жар-тома сповіщають, що мають два радіоприймачі чи два телевізо-ри і можуть вмикати і слухати їх одночасно. Але справа полягає не в економічній можливості придбати стільки радіо- й теле-апаратури, скільки існує радіостанцій чи телеканалів у даному регіоні, а в такій організації психіки людини, яка не дозволяє з однаковою увагою сприймати кілька (хоча б два) паралельних інформаційних потоків. Людська психіка налаштована на по-слідовне їх розташування. Тому технічне розв’язання цієї про-блеми не вирішує справи по суті, бо її джерела – не у зовнішньому по відношенню до людини світі, а у внутрішній її сприйняттєвій природі.

Атрибутивні ознаки тележурналістики можуть бути подані так:

1.         Телебачення поєднує переваги радіо й преси, звукову й відеоінформацію, досягає синтетичності, діючи на два го-ловні людські відчуття: зору й слуху. Людина як біологічний індивід наділена лише п’ятьма відчуттями: зору, слуху, нюху, до-тику й смаку. Але природа сприйняття людиною довкілля органі-зована так, що на перші два відчуття припадає 95 % інформації, отримуваної із зовнішнього світу, а на решту три відчуття – лише 5 %. Таким чином, синтезувавши зір і слух, телебачення домо-глося максимальної мобілізації інформативних можливостей людини. На цьому ґрунтується й величезний вплив телебачення на глядацьку аудиторію.

2.         Телебачення досягає могутнього ефекту присутності глядача на місці події. Недарма існує приказка: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. В її основі думка про те, що жоден словесний опис не може передати автентичної картини дійсності, у ньому завжди міститиметься велика частка автор-ської суб’єктивності. Сучасні автори, які працюють у галузі фі-лософії мови, вважають, що мова – це спосіб інтерпретації світу.

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

Створюючи ефект присутності глядача на місці події, тележурна-лістика виступає тим самим найбільш правдивим, адекватним інформаційним джерелом. За допомогою телеекрана індивід ніби сам бере участь у події, спостерігає за фактами і явищами, на підставі власних спостережень будує висновки, а тому й до-віряє найбільше телебаченню.

3.         Окрім семантики виголошуваного в ефір тексту та його інтонаційного забарвлення (дані можливості надає й радіомовлення), тележурналістика використовує й такі засоби донесення змісту висловлювання, як міміка, жест, погляд, поза, розташування тележурналіста в кадрі. Глядач бачить на екрані живу особу, яка розмовляє з багатомільйонною аудиторією, але звертається до кожного конкретного індивіда, приходить у його власний дім. Учасники телепередачі перетво-рюються таким чином на присутніх перед глядачем його спів-розмовників, використовуючи для аргументації своїх положень усі наявні аспекти логічного й психологічного впливу: семантику висловлювання, інтонацію, міміку, жест і т. д. Це також одна з причин особливої ефективності тележурналістики.

4.         Сила телебачення – в аудіовізуальному синтезі, під яким розуміється використання майстерного монтажу, чергування близького й далекого планів, темпоритмічної організації матеріалів, змістовного текстового ряду, вмілого коментування зорових образів ведучим. Сучасна тележурна-лістика – це не розтягнуті пейзажі чи голови мовців у нерухомому кадрі, а динамічне чергування картин дійсності з роз’ясненнями журналіста, виголошуваного ним енергійного тексту і музичного й шумового супроводу, яскравих виразних репортажних зйомок на місцях і влучного коментарю спеціаліста зі студії.

5.         Сприяє глибокому впливу телебачення на глядачів сприймання телепрограм у малому колективі, в родині, у домашніх умовах, де люди почувають себе цілком вільно, часто не переривають розмови біля екрана телевізора, можуть дозволити собі безбоязно обмінюватися репліками з приводу побаченого, коментувати картинку оператора й текст ведучого телепрограми.

6.         Особливістю цього виду електронних ЗМІ є й те, що кількість глядачів його істотно коливається, масова аудито-рія з’являється в телебачення тільки увечері, коли після ро-98

 

Журналістика як система органів масової інформації

бочого дня люди повернулися додому. Але це по-справжньому масова аудиторія.