Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Атрибутивні особливості радіожурналістики такі: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Атрибутивні особливості радіожурналістики такі:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

1.         Носій інформації в радіомовленні лише звук, що пере-дається на будь-які відстані і сприймається негайно, прак-тично в момент передачі сигналу з передавального при-строю. Через цю якість радіо постає як найбільш оперативний тип журналістики.

2.         Радіомовлення для свого сприйняття потребує міні-мального технічного обладнання: радіоприймачів, які в су-часних технічних умовах мають кишенькові портативні розміри і невелику ціну, вмонтовуються в мобільні телефони. Безпово-ротно пішла в минуле епоха розвішаних на вулицях міст гучно-мовців, які збиралися послухати юрби громадян. Сучасне радіо зорієнтоване не на колективне сприйняття, а на індивідуальну людину.

3.         Сучасні технологічні вирішення дозволяють зробити прослуховування радіопрограми максимально зручним:

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

за допомогою навушників передачу можна сприймати, не за-важаючи навколишнім, у громадському місці: у транспорті, в установі, просто на вулиці.

4.         Унаслідок дії вище перерахованих атрибутивних ознак радіо висунулося на роль найбільш проникного засобу ма-сової інформації. «Серед інших каналів масової комунікації, – відзначив дослідник Д. І. Любосвєтов, – радіомовлення володіє найвищою проникаючою здатністю, за масштабом охоплення населення і значимості в житті людей з ним важко конкурува-ти не тільки газетам, але й спорідненому телебаченню» 1 . Його слухають кухарки на кухнях, водії в автомобілях, пасажири у вагонах електричок тощо. Воно допускає слухання у вигляді суміщеної діяльності, наділене всюдиприсутністю; радіосигнали сприймаються скрізь, у будь-яких умовах, розносячи по всьому світові негайну інформацію. Радіожурналістика володіє най-більшою аудиторією.

5.         Радіо на повну потужність спирається на силу мовле-ного слова. Як відомо, при спілкуванні власне у семантиці слів міститься 20 % з передаваної інформації. Решта 80 % припадає на інтонацію, тембр голосу, емоційну переконливість, міміку, жест, які супроводжують наше усне мовлення. Якраз власти-вості усного мовлення (інтонацію, тембр голосу, темп і мелодику висловлювання) й використовує радіо, домагаючись особливої виразності й переконливості своїх повідомлень, використовуючи прийоми риторики, усного слова як емоційний аргумент у своїх доказах.

6.         Відсутність відеоряду не відволікає уваги реципієнта й дає можливість

а)         цілком зосередитись на змісті звукової інформації і

б)         активізує уяву слухача, який самостійно створює

у своїй свідомості зорові образи, що супроводжують

звукове повідомлення.

Завдяки можливості шумового супроводу радіомовлення сво-го часу зробило перший крок на шляху створення ефекту при-сутності слухача на місці події.

1 Любосветов Д. И. Радиовещание и аудитория: некоторые особенности взаимодействия/Д. И. Любосветов//Вестник Москов. ун-та. Серия 10: Журна-листика. – 1999. – № 3. – С. 3.

 

Журналістика як система органів масової інформації

7.         Радіомовлення уперше надало можливість подавати інформацію про подію в момент самої події (наприклад, вести репортажі зі спортивних змагань, пленарних засідань Верховної Ради, демонстрацій чи мітингів), довівши оперативність пові-домлень до одночасності з самим фактом. Таким чином, саме в радіожурналістиці був опанований ідеал масово-інформаційної діяльності: максимально стиснути хронологічну відстань між подією і повідомленням про неї, тобто перетворенням її на но-вину. Цю властивість радіожурналістики прийнято називати симультанністю повідомлень.

8.         Розмір радіоаудиторії коливається протягом доби. Не так давно науковці відкрили «правило верха циферблата», смисл якого полягає в наступному: число слухачів радіостанції значно зростає в останню чверть кожної попередньої і в першу чверть кожної наступної години. Саме в цей час багато осіб воліють вмикати приймачі, і аудиторія досягає можливого на даний час максимуму 1 .