Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Воно потужніше за зображення. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Воно потужніше за зображення.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

І цими його пере-вагами на повну силу користується сучасна друкована журна-лістика.

2.         Преса сприймається без додаткових технічних засо-бів. Ні радіо- ні телесигнал не прийдуть у вашу домівку, якщо ви не маєте спеціальних технічних пристроїв для їх прийняття з ефіру. Газета не потребує нічого для сприйняття надрукованого на її сторінках тексту. Хіба що окулярів, якщо у вас слабкий зір, але вони належать не до спеціальних пристроїв, а до елементів побуту, як одежа, і не є чимось відокремленим від особи, що ними користується.

3.         Преса надає читачеві можливість оглядовості й вибір-ковості в ознайомленні з матеріалами газети. Читач спочатку здійснює огляд газетних заголовків, а потім сам обирає, що чита-ти в першу чергу, що – у другу, а що лишити поза увагою. У газеті її матеріали існують одночасно, хронологічно паралельно, тим-часом як у будь-якому електронному органі масової інформації журналістські матеріали розташовані лише послідовно, що ви-ключає можливість їхньої вибірковості і містить у собі елемент нав’язування їх реципієнтові. Газета й сьогодні залишається найбільш демократичним типом журналістики, надає самому читачеві право вирішити: що і як читати на своїх сторінках.

4.         Преса забезпечує можливість різних ступенів сприй-няття матеріалу, серед яких виокремимо перегляд, вибірко-ве ознайомлення, детальне й уважне прочитання, збереження номера або вирізки з нього, здійснення виписок чи складання конспекту статті, передавання номера з особливо цікавим ма-теріалом іншому читачеві. Не можна випускати з уваги і той факт, що матеріали періодичної преси подаються в бібліогра-фічних даних до каталогів наукових бібліотек, розміщаються в спеціальних бібліографічних покажчиках, через що матеріали в газетах і журналах стають надбанням зацікавлених читачів: як сучасників, так і наступних поколінь.

5.         Преса забезпечує здійснення способу «відкладеного читання», тобто звернення до тексту в зручний для читача час, тоді як радіо й телебачення позбавляють своїх прихильників

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

такої можливості. Пропущену глядачем в ефірі радіо- чи теле-передачу ніяким чином надолужити не вдасться, якщо тільки вона не буде повторена, згідно з програмою, у якийсь із наступ-них днів. До ефірних ЗМІ поки що не застосовується спосіб «від-кладеного прослуховування» чи «відкладеного перегляду», хоча не виключено, що в недалекому майбутньому техніка запису вдосконалиться й здешевиться настільки, що перегляд пропуще-ної телепрограми стане звичним у нашому побуті. Але поки що на такий рівень розвитку людство не вийшло. Слід мати на ува-зі, що для запису передачі, яка вас ймовірно може зацікавити, ви щонайменше повинні знати про це наперед, а це не завжди можливо. Записувати ж увесь потік новинарних повідомлень і публіцистичних програм може тільки спеціально організована для цього служба. Поки що це можливо інституційно, але не при-ватно.

6.         Преса надає читачеві максимальну психологічну зруч-ність: порядок сприйняття наявного в газеті інформаційного матеріалу встановлює сам суб’єкт, сприймаючи матеріал, він не заважає навколишнім. Він може це робити в комфортних, максимально зручних для себе умовах. Сприйняття друкованого тексту відбувається без будь-якого напруження, приносить лю-дині психологічне задоволення від пізнання нового, від осмис-лення соціального довкілля. Свобода сприйняття – важлива по-зитивна сторона друкованої журналістики.

7.         Друкована журналістика акумулюється в бібліотеках, що створює можливість користуватися нею як для широ-ких кіл сучасників, так і для численних поколінь нащадків. У цьому відношенні газети й журнали мають безперечний пріо-ритет перед ефірними органами масової інформації. Звичайно, кожна радіо- чи телестудія має своє зібрання найкращих про-грам і передач, створених у її стінах. Сучасні технології дозво-ляють й окремому журналістові мати в своєму розпорядженні записи своїх найбільш вдалих програм. Але в цілому технологія виготовлення і зберігання аудіовізуальних записів ще не є доско-налою настільки, щоб у наших містах відкривалися громадські фоно- й відеотеки, як то вже тисячі років існує з друкованою про-дукцією. Тому на сьогодні історія журналістики – це переважно історія преси, оскільки методи фіксування й збереження мате-92

 

Журналістика як система органів масової інформації

ріалів ефірної масової інформації ще недосконалі. Це, звичайно, не знімає завдання створення історії радіо- й тележурналістики, яке стоїть перед нашою історико-журналістською наукою.

Якщо названі вище атрибутивні властивості преси належать до її переваг, то дві наступні властивості відносять до її вад:

1.         Дискретність (перерваність) потоку інформації, на від-міну від радіомовлення й телебачення, де цей потік безперерв-ний. У цьому відношенні преса завжди не встигає за новинами. Потік подій, що відбуваються в світі, безперервний, але газета не може синхронно повідомляти про нього. Вона змушена пода-вати новини порціями. Навіть щоденна газета через це відстає від оперативності радіо й телебачення, які можуть навіть пере-рвати трансляцію певної програми чи кінофільму, щоб сповісти-ти своїх слухачів і глядачів про екстраординарну подію.

2.         Преса доступна лише освіченій людині, більше того, потребу в ній відчувають особи з розвинутими навичками чи-тання, на відміну від РМ і ТБ, що доступні й неосвіченим людям і тим громадянам, які не мають стійких навичок до читання. Аудиторія преси менша, ніж аудиторія ефірних органів масової інформації. Її прихильники дедалі виразніше виявляють свою приналежність до національної еліти, особливо в тих випад-ках, коли йдеться не про розважальну, а загальну суспільно-політичну газету.