Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Результати досліджень, які були подані на 52-му Всесвітньому конгресі газет і Шостаму всесвітньому форумі редакторів у Цюріху (Швейцарія, 1999), засвідчили, що: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Результати досліджень, які були подані на 52-му Всесвітньому конгресі газет і Шостаму всесвітньому форумі редакторів у Цюріху (Швейцарія, 1999), засвідчили, що:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1)         після тривалого періоду спадання в багатьох країнах світу щоденний наклад газет знову зростає;

2)         у всіх країнах світу, де проводились дослідження (матеріали подали 1100 видавців з 88 країн), спостерігається помітне, а в деяких країнах і вражаюче зростання річного прибутку від реклами в газетах;

3)         загальні надходження від газетної реклами відновилися після кількох років скорочення і зараз перевищують най-вищі показники 1980-х років у Європі, Північній Америці і азіатсько-тихоокеанському регіоні;

4)         дослідження читацької аудиторії засвідчили, що багато га-зет читають молоді люди, а в деяких країнах вони читають їх більше, ніж батьки.

За словами генерального директора Всесвітньої газетної асо-ціації Тімоті Болдинга, що репрезентував десятий щорічний огляд газетної продукції, протягом минулого десятиліття газети потерпали від економічного спаду, кризи з цінами на газетний папір, зростаючу конкуренцію, усе більшу роздрібненість ринку мас-медіа і відтоку рекламних коштів в Інтернет. У цілому га-зетна індустрія перебувала в стані кризи. «Однак, – сказав він, – зараз видно, що газети в багатьох країнах упорались з цими проблемами, скористалися новими можливостями і тепер від-роджуються. У кінцевому рахунку, незалежно від сьогоднішніх тенденцій слід підкреслити, що газети залишаються надзвичай-но могутнім засобом масової інформації з незвично широким охопленням аудиторії й ступенем впливу на неї 1 .

Цифри свідчать, що й сьогодні газета залишається най-важливішим джерелом інформації, яким користуються міль-йони людей в усіх країнах світу. Провідними покупцями газет залишаються уже багато років норвежці і японці. На 1 тисячу

1 Гозетьівозвращаются с триумфом//Журналі8І (Харків). - 2000. - № 1-2. -С. 19.

 

Журналістика як система органів масової інформації

мешканців тут припадає відповідно 588 і 577 газет, що прода-ються щодня. На третьому місці перебуває Фінляндія – 455 газет, далі Швеція – 430, Коста-Ріка – 412, Швейцарія – 377 1 .

За результатами досліджень, проведених у ході виборів Ін-ститутами держави і права та соціології Національної Акаде-мії Наук України, найбільш дійовим засобом інформаційно-пропагандистського впливу на вибір громадянами України своєї політичної позиції залишаються й зараз саме друковані (пе-реважно газетні) видання. Кожний третій з опитуваних пов’язав свій вибір саме з викладом програм кандидатів на сторінках газет, 17 % – з розповсюдженням листівок і звернень. Майже стільки як на причину вибору вказали на своє знайомство з те-ледебатами кандидатів.

Як бачимо, новітні технології, наявність ефірного й електро-нного типів журналістики не знищили її найдавніший вид: пері-одичну пресу. Виявилось, що будь-яка з підсистем виконує в жур-налістиці свою, пов’язану з її специфікою функцію, обслуговує цілком визначені суспільні потреби в інформації. Радіомовлення вважається найбільш всюдисущим, найбільш проникним засо-бом масової інформації; телебачення має найсильніший вплив на людське сприйняття, переносить людину на місце події, до-магається ефекту її присутності в самому її епіцентрі; преса за-лишається найбільш аналітичною, роз’яснювальною формою масової інформації. Інтернет-журналістика приваблює своєю цілковитою незалежністю, приватністю, синтезом притаманних трьом попереднім типам журналістики ресурсів.

Серед журналістів існує приказка: радіо впродовж цілого дня інформує громадян про те, що в цю хвилину відбувається у світі; телебачення увечері показує їм, як це сталося; а газети наступ-ного ранку пояснюють причини цих подій. А відтак вести мову про те, що в ближчому майбутньому телебачення або Інтернет нібито витіснить газети і журнали, безпідставно. Швидше за все, існуюча нині система масової інформації закріпиться надовго, а кожен з її елементів буде й надалі виконувати притаманну йому місію в системі журналістики.

У зв’язку з цим важливо розглянути атрибутивні ознаки кож-ного з комунікативних типів журналістики, щоб знати й розу-

Там само. – С. 20

 

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

міти його місце в системі масової інформації та правильно зо-рієнтувати свої професійні очікування.

Атрибутивні особливості преси такі. Відзначимо спочатку її переваги перед ефірною та електронною журналістикою.

1. Інформація фіксується в попередньо написаному й потім надрукованому тексті. Це найважливіша атрибутивна ознака друкованої журналістики. При цьому слід враховувати універсальну могутність слова як такого, що не тільки здатне передавати повідомлення про факт, але й бути носієм почуттів і думок, а також інформаційних і художніх образів. Мова є осно-вою масово-інформаційної діяльності, у якому б типі сучасної журналістики вона не відбувалася. Друковане слово на перший погляд ніби позбавлене сили слова розмовного, як на радіо, та зорового ряду, яким воно супроводжується на телебаченні, але воно містить у собі можливість зображати всі факти і явища, що відбуваються в світі, змальовувати картини дійсності, передава-ти характеристики та розмови героїв, їхні почуття та внутрішні монологи.

Давно помічена непередавана енергетична потужність дру-кованого слова, можливість передати авторські думки, зану-ритися за його допомогою в духовне життя та емоції кожного персонажа, чого не може дати екранне зображення. Палкий при-хильник «нового журналізму» Томас Вулф, порівнюючи слово і зображення, вказував, що створювачі екранізацій «фактично викидають білий прапор, коли примушують чийсь голос у кадрі чи поза кадром повторювати цілі шматки роману, сподіваючись, що хоча б у такий спосіб зможуть запозичити невеличку частку книжкової потужності» 1 .

Не можуть вони й зобразити статус персонажа, хоча кож-ний журналіст середньої руки робить це невимушено й природ-но. Т. Вулф навів приклад з Флобера: «Волосся його підстрижене рівною лінією над чолом, як у співака в сільській церкві…» і про-коментував: звичайно, на екрані можна показати всі ці дета-лі, але вказати на їх значимість допомагає тільки написаний текст 2 .

1          Вулф Т. Новая журналистика и Антологія новой журналистики/Том Вулф. –

СПб.: Амфора, 2008. – С. 86.

2          Там само. Курсив Т. Вулфа. – І. М.

 

Журналістика як система органів масової інформації

У цьому відношенні друковане слово значно потужніше й гнучкіше, ніж слово розмовне, позначене властивостями при-близності й неточності внаслідок імпровізованого характеру мовлення.