Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

КОМЕНТАР (від лат. commentarium – нотатки, пояснення, тлумачення) – роз’яснювальні або критичні міркування чи витлумачення певних подій і фактів громадського, наукового, культурного життя. Коментар пояснює зміст певної події, політичного чи історичного документа, незрозумілі місця літературного чи публіцистичного твору.

У журналістиці поняття «коментар» має два значення: широке і вузьке. У широкому значенні «коментар» – це стри-жень аналітичної журналістики, її головна складова частина й сутність. Тут існує правило: факти недоторкані – коментарі вільні. Журналіст особливо сумлінно, правдиво, точно й вичерп-но повинен викладати факти, але цілком вільний у коментарях до них і ні перед чим, окрім своєї совісті, не відповідає за них.

У вузькому значенні слова «коментар» – це окремий жанр у жанрологічній системі журналістики, який передбачає роз’яснення для читачів, слухачів чи глядачів матеріалу чи фактів, поданих в органах масової інформації. Як правило, він подається під заголовками: «Наш коментар», «Від редакції», у радіо- й телепередачах починається словами: «Коментар про-грами».

Для коментування подій журналіст звертається до ньюзмейкерів (організаторів та учасників подій, урядовців, політичних та громадських діячів), а також незалежних експертів (науковців, фахівців у даній галузі, письменників, діячів культури). Це не значить, що сам він не має права мати власну думку на події й висловлювати її в ролі коментатора.

При всій вагомості в журналістиці інформаційних жанрів поважного читача все ж вабить аналітика, неможлива без коментарю, бо він самотужки часто буває неспроможний

 

Інфраструктура журналістики

розібратися в змісті фактів і зорієнтуватися в складному су-часному потокові інформації, що надходить до нього через ка-нали масової комунікації.

МЕДІАТИЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ ЖИТТЯ – у модер-них суспільствах процес зростання в різноманітних галузях людської діяльності ролі журналістики до такої міри, що вона набуває значення істотного чинника у визначенні порядку ден-ного, репрезентації осіб та в артикуляції й розв’язанні проблем. Особливо активно останнім часом говорять про медіатизацію політики. Почалися розмови про медіатизацію сфери релігії.

Чинниками медіатизації є: 1) розвиток і вдосконалення інформаційних і комунікаційних технологій, як дедалі більше полегшують виготовлення інформаційного продукту та роз-ширюють і спрощують способи його доставки до споживача; 2) сприймання журналістики в демократичному суспільстві як місця ведення діалогу між різними сегментами суспільства, розуміння її головної функції як створення комунікаційного се-редовища, у якому репрезентують себе всі наявні в суспільстві політичні сили та громадські об’єднання, кожен громадянин має шанс озвучити свою позицію і право бути почутим; 3) розши-рення сфери інформаційних послуг у галузі PR, створення в бага-тьох установах, організаціях, на багатьох підприємствах прес-служб, які відіграють роль спеціальних агенцій послуг у сфері політичного (бізнесового, економічного та іншого) маркетингу; 4) дедалі зростаюча залежність переважної більшості населен-ня розвинутих країн у галузі вироблення громадської думки від картини світу, створеної в мас-медіа та наданої споживачам новин у користування, обумовленість цієї картини оцінками й коментарями тонкого прошарку інтелектуальної еліти.

Особливо великий вплив серед усіх типів журналістики має телебачення, будучи інструментом, який дозволяє теоретич-но торкнутися всіх громадян. На телебаченні панує «ефект реальності»: воно примушує повірити в те, що показує. Посту-пово телебачення, яке за ідеєю є інструментом відображення реальності, перетворюється на інструмент створення реальності, суспільство все більше і більше наближаємося до простору, у якому соціальний світ описується й диктується телебаченням.

 

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

За допомогою журналістики в модерних суспільствах участь у політичному діалозі бере все суспільство, через що відбувається постійний, безперервний процес легітимізації влади. Французький дослідник політичної комунікації Ж. Жер-стель (J. Gerstele) підрахував, що вплив медіа на формування громадської думки про Уряд становить у Франції – 48 %, у ФРН – 46 %, у Великій Британії – 44 %, в Іспанії – 41 %, в США – 81 %; про Парламент у Франції – 37 %, у ФРН – 44 %, у Великій Британії – 48 %, в Іспанії – 41 %, в США – 78 %. Процес посилення ролі й значення журналістики в житті суспільства триває, що дає підстави деяким сучасним дослідниками говорити навіть про медіакратію.