Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

РЕПОРТАЖ (від французького reportage, що в свою чергу походить з латинського reporto – повідомляю) – один з основ-них інформаційних жанрів журналістики, предметом якого є цікаві для громадськості події дня. Автор повинен бути оче-видцем, а ще краще – учасником події, що може являти собою яскравий епізод чи факт дійсності (мітинг чи демонстрацію, військовий парад, спортивні змагання, сесію Верховної Ради чи органу місцевого самоврядування, ліквідацію аварії чи наслідків стихійного лиха тощо).

Виникнувши в надрах друкованих органів масової інформації, особливого розвитку репортаж набув на радіомовленні та телебаченні, де його часто транслюють у прямий ефір. У та-кому випадку репортаж – завжди імпровізація, потребує від журналіста глибоких знань, фахових навичок, винахідливості й дотепності. Але імпровізаційний характер не виключає, а навіть передбачає попередню підготовку до репорта-

1 Москаленко А. З. Теорія журналістики: підручник/А. З. Москаленко. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – С. 212.

 

«Основи журналістики» як наукова дисципліна про теоретико-методологічні проблеми фаху. Структура науки про журналістику

жу, наприклад, вивчення питань, що виносяться на сесію, підготовлених у комісіях доповідей і проектів рішень; вивчення складу команд, що виходять на змагання, їхнього турнірного становища тощо.

У 1960-х роках у Сполучених штатах Америки виникла течія «нового журналізму», яка характеризується оновлен-ням техніки репортажу, застосуванням для його написання літературних прийомів. Засновник «нового журналізму» Томас Вулф називав чотири головні прийоми, які використовують сучасні журналісти в поетиці репортажу: 1) вони будують репортаж як розгортання цілісного сюжету, що складається зі зміни епізодів; 2) репортаж може включати в себе діалоги автора з учасниками події або учасників продії між собою, 3) автор може змінювати точку повіствування, говорити від свого імені, подавати свої відступи й коментарі, але може гово-рити й від імені свого героя; 4) автор може включати в текст мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні картини тощо.

У жанрі репортажу створюються й художні твори, напри-клад, повість Антуана де Сент-Екзюпері (1900–1944) «Планета людей» (1939), повість Юліуса Фучика (1903–1943) «Репортаж, писаний під шибеницею» (опубл. 1945), роман Павла Загребель-ного (1924–2008) «Намилена трава» (1974), ін.

У сучасній культурі існує ціла галузь – «Література фак-ту» або «Література нон-фікшен», сутність якої в написанні літературного твору на документальній основі. Прикладом може бути роман американської журналістки Джоді Піколт «Дев’ятнадцять хвилин» (2008).

ОНЛАЙН-ПУБЛІКАЦІЯ (від англ. on – увімкнений і line – лінія) – спосіб буття текстів в Інтернет-журналістиці. На відміну від паперової журналістики, онлайн-публікація будується у формі складної моделі, основними складниками якої є авторський матеріал, читацькі коментарі до нього, пояснення автора з приводу коментарів, нові відгуки читачів. Маятник уваги може розгойдуватися між авторською й чи-тацькою позиціями до нескінченності. Можливість коменту

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

вання – не тільки свідчення зворотнього зв’язку, але й збага-чення теми запропонованими читачами фактами, оцінками, концептуальними розв’язаннями.