Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
А відтак, і наука про неї вбирає в себе особливості предмета сво-го дослідження. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

А відтак, і наука про неї вбирає в себе особливості предмета сво-го дослідження.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Медіа-критика зовсім не маргінальна наукова дисципліна, а цілком самостійна, повноцінна, самодостатня.

Ще один напрямок у структурі журналістики як науки слід вио-кремити, хоча він лише починає зароджуватися в нашій Україні – методологія наукових досліджень з журналістикознавства та методика навчання журналістики. Предметом цієї дисци-пліни є процеси, що відбуваються в самій науці, пошук опти-мальних шляхів розв’язання тих чи інших проблемних ситуацій у науковому мисленні, а також способів навчання такій унікально складній і творчій професії, якою є журналістика.

1 Москаленко А. З. Теорія журналістики: підручник/А. З. Москаленко. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – С. 36.

 

«Основи журналістики» як наукова дисципліна про теоретико-методологічні проблеми фаху. Структура науки про журналістику

Теорія і методика навчання журналістики розвивалася лише в найбільших центрах журналістської освіти в Радянському Союзі: Москві й Ленінграді, – де нагромаджувався найкращий досвід у цій галузі 1 . «Педагогічна практика журналістських відділень і факультетів (як і журналістська наука), – підкреслював один з авторів, – ще перебувають у стадії становлення, розвитку» 2 . Відтоді мало що змінилося по суті на теренах цієї дисципліни. Але з розширенням журналістської освіти методологія науко-вих досліджень у галузі журналістики та методика навчання журналістики має велике майбутнє і повинна залучити нові сили найбільш досвідчених учених, які мають багатий досвід викла-дання журналістики передусім у вищій школі.

Оскільки будівельним матеріалом для всіх типів масової інформації було й залишається слово, то слід визнати, що на роль важливої наукової дисципліни в межах журналістикознавства претендує вивчення мови масової інформації. І скільки б у су-часному світі не говорилося про дефілологізацію журналістики, це завжди слід сприймати в метафоричному сенсі, як свідчення того, що самого знання мови і вміння писати сьогодні замало. Професія журналіста вимагає ще й ґрунтовних знань у галузі політології, історії, економіки, соціології, філософії та ін. гуманітарних дисциплін. Але ця вимога не перекреслює необхідності глибоко й досконало знати мову – першооснову журналістської творчості. Над збагаченням мовного інструментарію журналіст мусить працювати все життя, а журналістикознавство вивчати мовний арсенал масово-інформаційної сфери.

Як окрему дисципліну слід також розглядати теорію і ме-тодику журналістської творчості. Хоча вона й виростає з потреб освітньої журналістської науки, її значення неможли-во недооцінювати. До цієї частини журналістикознавства на-

1          Див. цікаві збірники статей: Из опьіта преподавательской работьі на факуль-

тетах и отделениях журналистики государственньіх университетов. - М.: Изд-

во Москов. ун-та, 1983. - Вьш. 2. - 185 с; Из опьіта преподавательской работьі

со студентами-заочниками факультетов журналистики государственньіх уни-

верситетов. - М.: Изд-во Москов. ун-та, 1971. - 108 с.; Проблемьі журналистики. -

Л.: Изд-во Ленинград. Ун-та, 1985. - Вьш. 12: Вопросьіметодики преподавания

журналистских дисциплин. - 104 с.

2          Савенков А. А. Проблемная лекция: ее место в учебном процес се, крите-

рии действенности/А. А. Савенков//Проблемьі журналистики. - Л., 1985. -

Вьш. 12. -C. 33.

 

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

лежать не тільки навчальні посібники, присвячені навчанню творчості, але й праці журналістів-практиків, які містять опис їх діяльності, починаючи з пошуку теми, збирання інформації й завершуючи створенням тексту.

Варто відзначити, що лише в незалежній Українській державі почали розвиватися такі напрямки журналістикознавства, як соціологія масових комунікацій і журналістська деонтологія.

У СРСР, де панувала оголошена єдино правильною певна ідеологія, не існувало ні урядових, ні громадських програм, спрямованих на об’єктивне висвітлення економічного стано-вища народу чи стану громадської думки. У сучасній Україні при популярності різноманітних соціологічних опитувань, не буде помилкою сказати, що все ще залишається слабким розви-ток медійних соціологічних досліджень і методик кількісного аналізу. Головною перешкодою тут є висока вартість такого роду досліджень. У суспільстві ще відсутні сили, які були б зацікавлені в створенні об’єктивної картини діяльності журналістики й фінансуванні тривалих соціологічних програм.

Журналістська деонтологія так само не розвивалася в радянській державі, оскільки медіа-сфера не потребувала ні журналістської етики, ні права. Колізії розв’язувалися за допо-могою партійної дисципліни. Медіа-право не існувало взагалі. Перший закон про масово-інформаційну діяльність був прийня-тий в СРСР в 1991 р., у рік, коли ця тоталітарна держава пере-стала існувати.

Сьогодні Україна серед інших країн пострадянського профе-сору має найбільш розгалужене право в галузі комунікаційної діяльності. Воно є предметом вивчення в курсах «Правові за-сади діяльності ЗМІ», який входить як обов’язковий до навчаль-них програм підготовки журналістів. Етика по відношенню до права – все одно що звичаєве право по відношенню до за-кону. У ситуації свободи слова виникла потреба в створенні етичних кодексів журналістів, які регламентують їх професійну діяльність у різноманітних ситуаціях, взаємини з джерела-ми інформації, між собою, із засновниками. Досвід сучасних дослідників медіа-етики свідчить про те, що чим детальніше прописані в етичному кодексі ситуації професійної діяльності,

 

«Основи журналістики» як наукова дисципліна про теоретико-методологічні проблеми фаху. Структура науки про журналістику

тим краще для журналіста, особливо молодого, складати алго-ритм своєї професійної поведінки.

Не можна не сказати про такий важливий складник журналістикознавчих студій, як бібліографія. Вона осо-бливо важлива в тих випадках, коли йдеться про історію журналістики, але кожний дослідник добре знає, що гар-ний бібліографічний покажчик (довідник) у будь-якій темі – надійний помічник науковця. Приємно відзначити, що в Україні працює чимало кваліфікованих упорядників бібліографічних видань.

Як уже мовилося вище, при знайомстві з новою структурою освітньої галузі «Журналістика та інформація», складається вона з чотирьох спеціальностей: «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама» та «Зв’язки з громадськістю». Поки що ми говорили про спеціальність «Журналістика». Але виокре-митися новим напрямкам освіти і науки в окремі спеціальності дозволило те, що вони вже склалися як окремі галузі науки про комунікативну діяльність. Названі спеціальності, які раніше розвивалися в межах журналістики, усамостійнилися, вийшли з-під наукового покровительства медіа-студій, перетворилися на самостійні комунікаційні науки.

Знання в галузі журналістикознавства і наук про комунікацію продовжують стабільно зростати: пишуться нові монографії й підручники, виходять збірники статей і наукові часописи, скликаються наукові конференції, матеріали яких друкують-ся в збірниках доповідей. Найважливіша особливість розвит-ку знання – це його зростання не у вигляді механічного нагро-мадження, а у вигляді розгалуження, тобто утворення нових (часом численних) напрямків і спеціальностей у межах кожної попередньої традиційної галузі науки. Образ дерева із стовбуром і гілками, які від нього відходять, листочками і плодами пропонує виразні, хоч і символічні, уявлення про реальні процеси розвит-ку наукового знання.

Наука про журналістику – одна з наймолодших галузей (гілок) на древі науки. Але поява нових спеціальностей передбачає зрілість наукової галузі, набуття нею певного віку, нагромаджен-ня досвіду, бібліотеки досліджень, створення уявлень про класи-ку. Професор А. З. Москаленко назвав журналістику «професією

 

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

професій» 1 , за аналогією журналістикознавство може сміливо вважатися наукою наук, конкуруючи в боротьбі за цю назву з філософією. Широка тематична спеціалізація, охоплення всього соціального життя без будь-яких виключень і обмежень – ці якості журналістики потребують осмислення в журналістикознавстві. Дослідження економічних аспектів діяльності органів масової інформації, політичної, соціальної, культурної, економічної проблематики мас-медіа, участь журналістів у політичних компаніях, функціонування художньої літератури і літературної критики в літературно-художніх журналах і газетах, – все це і ще багато іншого стає предметом вивчення в журналістикознавстві. Ця наука справді розширюється до таких меж, що її кордони вислизають від сприйняття. Цю науку, безперечно, чекає велике майбутнє, поява не тільки нових наукових праць, але й нових напрямків.