Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
ДОДАТОК : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

ДОДАТОК


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

АНОТОВАНИЙ ПОКАЖЧИК

ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТуРИ,

У ЯКИХ ВЩОБРАЖЕНА

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖуРНАЛІСТІВ.

Твори літератури, що відображають певну професійну діяль-ність, завжди цікаві для представників цієї професії. Вони, ніби дзеркало, дають можливість побачити себе сторонніми очима, глибше збагнути особливості цього роду людської діяльності. Для майбутніх фахівців, що опановують спеціальність журналіста, буде корисним познайомитися з художніми творами про свою майбутню професію. А їх не так і мало, є серед них класика, є й твори призабуті, що належали своєму часові. Доволі давно професія журналіста приваблює увагу письменників. Ми зібра-ли далеко не все, але сподіваємося, що подані тут твори дадуть можливість майбутнім спеціалістам краще зрозуміти свої про-фесійні обов’язки, навчитися долати труднощі й використову-вати переваги свого фаху, перевірити, нарешті, правильність обраного життєвого шляху Такі завдання ставимо, вміщуючи тут цей анотований покажчик.

Ми будемо вдячні, якщо читачі висловлять нам свої поради й підказки щодо його продовження.

БРУДНА КуХНЯ ЖуРНАЛІСТИКИ

Бальзак Оноре. Втрачені ілюзії: Роман. -К.:Дніпро, 1986. - 632 с.

«Втрачені ілюзії» - один з найвидатніших романів видатного французького реаліста Оноре де Бальзака (1799-1850), написа

ДОДАТОК

ний у зеніті розквіту його творчості. Роман складається з трьох частин, які у свій час виходили окремими книжками: – «Два поети» у 1837 р., «Провінційна знаменитість у Парижі» – 1839 р. і «Поневіряння винахідника» – 1843 р. Звичаї французької журналістики описані в другій частині твору.

Один з головних героїв роману Люсьєн Шардон – син аптекаря з провінційного Ангулема. Проте він змагається за надання йому материного дворянського прізвища – де Рюбампре. Унаслідок певних перипетій, пов’язаних з його коханням до пані Луїзи де Баржетон, він опиняється в Парижі, без підтримки, знайомств, засобів до існування. Люсьєн має неабиякий літературний та-лант, він привозить у Париж збірку поезій та історичний роман, проте знайти видавця початківцеві не просто. В умовах фінан-сової скрути він і вирішив зайнятися журналістикою.

Дія роману розгортається в 1822 р. у Франції періоду Рес-таврації. Французька преса того часу навіть не ставила перед собою завдання правдиво інформувати читачів про стан справ у суспільстві. Це була вкрай політизована журналістика думок і оцінок. Дві головні партії – роялісти й ліберали – з’ясовували стосунки через пресу шляхом взаємних викриттів і образ. Пре-са тоді тільки набувала величезної ваги й перетворювалася на реальну владу. Будь-який авторитет міг бути знищений і по-валений завдяки могутності друкованого слова. У середовищі журналістів часто виникали змови: про кого і як писати. Журна-лістів уже боялися. Але розумілося, що перо журналіста можна й підкупити.

Убогий, але талановитий Люсьєн, поставлений перед мож-ливістю гарного заробітку, втрачає моральну опору, женеться за успіхом, стає відомим журналістом, з чиїм словом мусять ра-хуватися політики, письменники, театральні діячі. Успіх до ньо-го прийшов у ліберальній пресі. Проте засліплений мрією стати графом де Рюбампре, він починає співробітництво в роялістській газеті. Колишні соратники не вибачили йому такого повороту і за допомогою тієї ж журналістики організували його професійне знищення.

Стилістика змалювання героїв у творчості О. де Бальзака зна-йшла своє яскраве втілення і в цьому романі. До позитивних героїв беззастережно може бути віднесений лише винахідник нового рецепту виготовлення паперу Давід Сешар і його дружина

 

ДОДАТОК

(сестра Люсьєна) Єва. Решта героїв – це моральні каліки, потво-ри, засліплені жагою збагачення або кар’єрного просування. Це батьки, які люблять гроші й ненавидять своїх дітей, вбачаючи в них лише марнотратників. Це дворяни, які пишаються своїм походженням й герметично замикають своє середовище від про-никнення в нього представників «нижчих станів», хоча б вони й володіли такими чеснотами, які відносили їх до культурної еліти нації. Це ненажерливі буржуа, які не мають поняття про людську честь, гідність, совість, і мріють про одне – докласти до своїх мільйонів ще одне су, відібране в розореної голодуючої родини. Це урядовці, гаслом яких стала сваволя в ім’я служіння золотому тільцю. Це журналісти, які торгують словом, як і будь-яким іншим крамом на ярмарку життя. За логікою письменника, щирий і безпосередній, чесний і сумлінний Люсьєн у середовищі цих потвор не мав іншого виходу, ніж стати таким, як вони.

У романі неодноразово журналістика стає предметом обго-ворення в товаристві різноманітних Люсьєнових друзів, які ви-словлюють про неї свої думки. У братстві вільних філософів з вулиці Чотирьох Вітрів його попереджають про небезпеку стати журналістом, що для цих людей означає втратити можливість лишатися собою й говорити те, що думаєш. «Журналістика – справжнє пекло, – говорить один з членів гуртка Фюльжанс, – то безодня несправедливості, наклепів і зради, яку може терпіти і звідки може вибратися чистим тільки той, кого, як великого Данте, оберігатиме божественний лавр Вергілія».

Люсьєн не повірив у небезпеку, зрештою, життя не залишило йому простору для вибору. У журналістику його ввів його зна-йомий з Латинського кварталу Етьєн Лусто. Люсьєн опинився на вечірці, де присутні знамениті ліберальні журналісти. У бесіді за столом пролунало багато пророцтв щодо журналістики, які справдилися в майбутньому.

«Вплив і могутність газети ще на своєму світанку, – сказав Фіно. – Журналістика нині в дитячому віці, але вона виросте. Через десять років усе підлягатиме гласності». Інші співбесідники додають свої деталі: журналістика підноситиме на трон коро-лів і руйнуватиме монархії, «вона все розпаскудить». Найтонші спостереження запропонував німецький дипломат: журналіс-тика перешкоджатиме піднесенню особистості, «сіючи зерна

 

ДОДАТОК

самосвідомості в умах нижчих класів, – сказав він, – ви пожнете бурю і станете її першими жертвами», журналістика призведе до повстання мас.

Письменник Клод Віньйон подав таку думку: «Замість під-нятися до служіння громаді, газета зробилася знаряддям у ру-ках партій, знаряддя стало предметом гендлю, а де гендлюють, там, як відомо, втрачають і сором і совість. Кожна газета – це лавочка, де торгують словами будь-якого забарвлення, на смак публіки».

Ці думки героїв відлунюють неодноразово й в авторській мові О. де Бальзака. Він пише: журналісти «поквапилися до своїх крамничок. Для цих людей, обдарованих щоденним і гострим розумом, газета була всього лише крамничкою» [курсив О. де Бальзака. – І. М.]. В іншому місці він зазначає: «Преса й Інтелект правили суспільством».

«Втрачені ілюзії» увібрали в себе багато автобіографічних еле-ментів і деталей. Люсьєн Шардон не просто сучасник, а однолі-ток О. де Бальзака. Великий письменник так само в 1820-х рр. пройшов випробування журналістикою, добре знав її внутрішнє життя, способи ведення справ, методи створення й знищення авторитетів. Таким чином, роман «Втрачені ілюзії», зокрема його другу частину «Провінційна знаменитість у Парижі» (1839) мож-на вважати першим масштабним твором світової літератури, у якому відображено професійне середовище журналістів.

«РЕДАКТОР ЛІНГЕ»

Гамсунг Кнут. Редактор Линге: Роман//

Гамсунг Кнут. Полное собр. соч.-

М., 1910. Т. 2.-240 с.

Так називається роман про журналіста, що належить перу Кнута Гамсуна (1859-1952) - видатного норвезького письмен-ника, увінчаного в 1920 році лаврами лауреата Нобелівської премії.

У літературі кінця минулого століття йому належить місце одного з найбільш виразних й послідовних представників імп