Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Перший – політичний. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Перший – політичний.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Людство все ніяк не може виборса-тися з низки численних воєнних конфліктів, які становлять за-грозу людському життю в різних куточках планети. Дві світові війни, що театр воєнних дій розмістили на теренах України, мали жахливі наслідки як для світу в цілому, так і для нашого на-роду. В’єтнам, Афганістан, Чечня, Югославія – збройні конфлік-ти в цих країнах сповнюють тривогою серця людей, причому з останніми людство увіходить і в ХХІ століття. Війна продовжує залишатися активним методом ведення політики. І в цьому по-лягає трагедія людства. Думається, що цілком скомпрометова-ним упродовж ХХ століття стало поняття «класова боротьба», але на перше місце знову висунулася боротьба міждержавна й міжнаціональна. Стосунки в цій сфері стають джерелами нових військових конфліктів.

Як засвідчив початок ХХІ століття, загрозу світовому спів-товариству несе політичний гегемонізм окремих держав і те-рористична боротьба проти нього деяких організацій чи осіб. Сучасний рівень озброєння і якість зброї перетворюють на за-грозу для всього людства навіть локальний конфлікт. Небезпід-434

 

Сучасна масово-iнформацiйна ситуація

ставно деякі політологи говорять про те, що Третя світова війна вже почалась.

Другий аспект кризи – екологічний. Засміченість природ-ного довкілля внаслідок промислової діяльності людини вже при-звела до катастрофічних наслідків. Швидкими темпами на пла-неті скорочуються запаси питної види, зменшується кількість кисню в атмосфері, вичерпуються ресурси корисних копалин, необхідних для виробництва важливих для людини матеріалів, з’являються озонові діри, через які на поверхню землі прори-вається смертоносна сонячна радіація. За деякими найбільш сумними прогнозами розв’язка катастрофи може настати вже через тридцять років, якщо людство в даній історичній ситуації не складе екологічний іспит перед біосферою.

Третій аспект кризи – дегуманізація духовного життя, а передусім журналістики. Запровадження в масову свідомість культу насильства, порнографії, зневаги до людини, силових методів розв’язання міжперсонажних суперечок – усе це розти-ражовано на весь світ каналами масової комунікації призводить до трансформації людського мислення й порушення адекватного сприйняття світу.

Іншими словами, людина сьогодні стоїть перед такими про-блемами, що, не розв’язавши їх, вона не зможе зберегти в ближ-чому до нас часі свою самототожність. Футурологи прийшли до висновку: людство перебуває на роздоріжжі; воно може ру-хатися в бік поглиблення кризи й самознищення або, навпаки, здійснити рішучі кроки задля власного порятунку. Цей останній варіант найбільш бажаний для кожної окремої людини, наділе-ної інстинктом самозбереження, але його запровадження мож-ливе лише за умов суспільного контролю, об’єднання зусиль усіх людей, що розуміють масштаби загрози. Найчастіше науковці говорять про необхідність народження навіть нового типу лю-дини. М. М. Моїсеєв уводить поняття колективного інтелекту, Е. В. Гирусов визначає нову якість як Homo ecologus 1 .

Але так чи інакше, головна ідея, яка закладається в концеп-цію порятунку, – об’єднання зусиль свідомих небезпеки науков-ців, політиків, письменників, журналістів навколо завдань по-

1 Гирусов Э. В. Основьі социальнойзкологии: учеб. пособ./З. В. Шрусов. - М.: Изд-во РУДН, 1998. - 110.

 

РОЗДІЛ ВIСIМНАДЦЯТИЙ

долання кризи. Таке об’єднання можливе лише за допомогою масово-комунікаційних каналів, а якщо вживати традиційний термін, – то журналістики. Її роль – і не лише електронного варі-анту, а всіх різновидів – буде дедалі посилюватися, вона мусить працювати під знаком соціальної відповідальності за долю люд-ства і стати головним чинником у виробленні нової свідомості, політичної, екологічної, культурної.

Але повернімося в Україну. Якщо у світі за журналiстикою давно визнано статус «четвертої влади», то в нашій країні їй ще належить пройти складний шлях еволюції, головний напрямок якої можна вкласти у формулу: від ЗМI керованих – до ОМI ке-руючих.

На думку авторитетного дослідника професора В. І. Шкляра, «Україна в значній мірі поки що випадає із світового інформацій-ного процесу. У країни немає стратегії вигідної і систематичної інтеграції у світовий телекомунікаційний і інформаційний про-стори» 1 .

У сучасній українській масовій інформації діє загальний со-ціальний закон, згідно з яким журналістика відбиває характер соціальних і політичних відносин, у рамках яких функціонує; вона є своєрідним дзеркалом, що в нього заглядає суспільство. Від політичної системи держави залежить і структура журна-лістики.

Становище сучасної української журналістики визначається такими ознаками:

1)         недостатністю історичних традицій публічного й політич-ного життя, досвіду існування вільних, незалежних від дер-жавних органів преси;

2)         домінуючою роллю держави та окремих політичних угру-повань в інформаційному просторі України і породженою цим небезпекою однобічної ідеологічної орієнтації гро-мадської думки; з другого боку, спостерігається тенденція до перехоплення ініціативи й монополізації ринку преси великим банківським капіталом, що також посилює за-

1 Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра/за заг. ред. В. І. Шкляра). – К., 1998. – Вип. 3. – С. 100.

 

Сучасна масово-iнформацiйна ситуація

грозу використання журналістики для маніпулятивної пропаганди;

3)         низьким рівнем дієвості та ефективності української жур-налістики; відсутністю адекватної суспільної реакції на ви-кривальні кампанії, які в інших соціальних умовах при-звели б до політичної кризи; дана обставина є ознакою соціальної апатії громадянства, його зневіри у власні сили, можливість змінювати життя на краще;

4)         стійким перетворенням українських газет на «пресу ката-строф», тобто таких видань, що здебільшого в негативному світлі відображають соціальну дійсність; різко скоротилася частка нарисів, статей, репортажів з позитивним змістом, а коли вони й з’являються, то сприймаються здебільшого як рекламні трюки; натомість відсоток негативної інфор-мації на шпальтах газет сягає 75–80 %;

5)         зниженням аналітичного рівня української преси та по-силенням її символічності, особливо при висвітленні по-літичних тем; запровадженням у журналістику численних підтекстових мотивів, зрозумілих обмеженій кількості осіб; це ускладнює для журналістики виконання її первинної функції бути масовою комунікацією;

6)         відсутністю комплексу стабільних правових, політичних та економічних рамкових умов діяльності мас-медіа (тут ідеться про діяльність редакцій як юридичних осіб);

7)         браком високого професіоналізму в діяльності журналіст-ського корпусу країни;

8)         незахищеністю професійної діяльності журналістів.

9)         незахищеністю професійної діяльності журналістів. В Україні за роки незалежності ухвалено найбільшу кіль-кість державних законів, покликаних регулювати сферу масової комунікації. Але складені вони настільки непро-фесійно, що викликають гостру критику журналістів і по-зитивного впливу на функціонування мас-медіа не справ-ляють.