Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 18. СУЧАСНА МАСОВО-IНФОРМАЦIЙНА СИТУАЦІЯ : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 18. СУЧАСНА МАСОВО-IНФОРМАЦIЙНА СИТУАЦІЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Свiтовi процеси та обличчя журналiстики в Україні.

Столиця i провiнцiї – особливостi розвитку ОМI.

Цензурна ситуація та

її найважливiшi характеристики.

Типи української журналістики.

Стилiстика сучасної журналiстики:

тенденцiї до посилення iнформативностi,

трансформації на користь інформаційних жанрів,

аналiтичнiсть інформації, посилення оцiночностi

в сучасних ОМI, іронічність як своєрідний спосіб

непрямої оцінки, “стеб” як стиль сучасної

журналiстики, його негативний вплив на свідомість,

мову i мислення, посилення авторського “Я”,

заміна називних заголовків на дієслівні,

якi відіграють роль лідів, широке використання

розмовного стилю, просторіччя, жаргону, мови вулиці,

диференціація ОМI за стильовими ознаками

0^5)

 

РОЗДІЛ ВIСIМНАДЦЯТИЙ

М

асово інформаційна ситуація в Україні сьогоднi відзна-чається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й еволюцію усіх сфер суспільно-політичного життя. Укра-їна все ще переживає перехідний період: недостатньо енергій-но запроваджуються реформи; ще досить активно діють сили, що прагнуть повернення до старого. Одночасно в суспiльствi зростає усвідомлення того, що від ОМI залежить не в останню чергу, куди ж рушить Україна, на засадах яких цінностей буде сформована суспільна свідомість її народу.

Україна сьогоднi все більше адаптується в світовий iнформа-цiйний простiр, а вiдтак на розвиток української журналiстики все активніше впливає світова масово-комунiкативна ситуація, яка характеризується такими основними тенденціями її розви-тку:

1)         інтенсивно розвивається сучасна комунiкативна техноло-гія, що впливає на природу, розширює обсяг i поглиблює зміст інформації;

2)         процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий роз-виток системи Інтернет, якою вже охоплено понад 2 млд. чоловік, породжує новий тип журналізму, що характери-зується потенційними можливостями участі кожного гро-мадянина в творенні масової інформації; у майбутньому, на думку футурологів, відбуватиметься подальше «зро-щування» людини й комп’ютера, якому людина «передає» частину функцій головного мозку, зокрема й функцію на-копичення і збереження інформації;

3)         навальне зростання кількості інформаційних повідомлень може бути охарактеризоване сьогодні як ситуація «інфор-маційного вибуху», що потребує від журналістики не тільки більш могутньої й технічно досконалої системи передачі інформації, але й перетворення ОМІ на могутні аналітичні центри, фабрики думки, здатні аналізувати й коментува-ти численні новинарні повідомлення; без допомоги цієї аналітичної роботи ОМІ читач самостійно неспроможний упоратися з могутнім потоком інформації, який щодня на-валюється на нього;

4)         зростає розумiння державами, соціальними групами та індивідами важливості циркуляції правдивої i вичерпної інформації;

 

Сучасна масово-iнформацiйна ситуація

5)         все більше виявляється бінарна роль журналістики в культурно-політичному просторі: вона не лише відтво-рює суспільно-політичну й духовно-культурну ситуацію в світі, але й у великій мірі створює її;

6)         зростає число міжнародних та транснаціональних учасни-ків процесу руху інформації в світі, а звідси – політичне, со-ціальне й економічне розмаїття цього феномену, особливо в сфері освіти й культури;

7)         зростає інтерес до порівняльних транс культурних дослі-джень, а також до вивчення громадської думки i образів (іміджів) за матеріалами мас-медіа;

8)         розвиваються дискусії про новий міжнародний економіч-ний порядок (НМЕП) та новий міжнародний iнформацiйний порядок (НМIП); з’являється все більше футурологів, що по-дальшу долю світової цивілізації пов’язують з розвитком інформаційних супермагістралей, вважаючи вже сучасне постіндустріальне суспільство інформаційним суспіль-ством.

Концепція нового міжнародного інформаційного порядку була запропонована в серпні 1976 року на Конференції голів держав і урядів неприєднаних держав і була спрямована на подолання зростаючого розриву між розвинутими й неприєднаними кра-їнами в справі забезпечення засобами інформації й комуніка-ції. У декларації конференції наголошувалося, що колоніальне минуле країн, які розвиваються, призвело до нерівності у сфері інформаційних стосунків, а гегемонія інформаційного імперіа-лізму загрожує перетворити ці країни на пасивного споживача однобічної або неповної інформації.

Незважаючи на підтримку ідеї НМІП у Заключному акті На-ради з безпеки і співробітництва в Європі та в документах ООН і ЮНЕСКО, вона наштовхнулася на протидію розвинутих капі-талістичних країн, які в так званій Таллурській антидекларації цілком у дусі західного плюралізму зажадали запровадження в інформаційних відносинах простої формули: якщо у когось є інформація та засоби її поширення, то ніхто не може перешко-джати поширенню цієї інформації.

Це означає, що розрив між країнами третього світу і розви-нутими країнами реально поглиблюється й далі, а глобалізація світового інформаційного простору вже призвела до перемоги

 

РОЗДІЛ ВIСIМНАДЦЯТИЙ

концепції «вільного потоку інформації» і поразки ідеї НМІП. Осо-бливо гірко спостерігати за цим в Україні, де багато говориться про захоплення інформаційного ринку низькопробною амери-канською продукцією, але мало що робиться для того, аби цей ринок захистити від неї й посприяти появі на ньому конкурент-ноздатного вітчизняного товаровиробника.

Упродовж ХХ століття людське суспільство перебувало в стані перманентної кризи, що відзначають усі науковці, до предмета вивчення яких увіходять ті чи інші аспекти соціального життя. Ця криза стала настільки універсальною і глибокою, що люди-на вже не сприймає її як відхилення від норми, звиклася з нею. Цілком очевидними виглядають сьогодні такі дві речі: по-перше, щоб вижити, людству справді необхідно навчитися жити в умо-вах кризи, поступово поборюючи її; і, по-друге, зрозуміти, що вихід з кризи можливий лише за умови об’єднання зусиль люд-ства в цілому, оскільки глобальність кризових процесів роблять безпорадними окремі країни в протидіянні їй.

Не спиняючись на множинних параметрах виявів кризи, вка-жемо лише на три з них, найважливіші.