Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Журналістське поле осо-бливо страждає від того, що панівним у ній є другий тип визна-ння. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Журналістське поле осо-бливо страждає від того, що панівним у ній є другий тип визна-ння.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Конкуренція в ньому вимірюється невидимими силовими лініями, на які вказують такі ознаки, як частка ринку, що при-падає на різноманітні канали; авторитет у замовників реклами, наявність престижних журналістів та ін. Журналістське поле постійно піддається випробуванню вердиктом ринку або без-посередньо через санкції з боку клієнтів, або опосередковано через механізм рейтингу. Проте конкуренція між журналістами не відчувається і не мислиться як чисто економічна боротьба за отримання прибутку, насправді вона пов’язана з позицією даного медіа в символічних відносинах.

Четверта влада, якою визнають сьогодні журналістику, на-справді «влада» (в лапках), тобто символічна, несправжня влада. Вона нікому нічого не може реально наказати. Проте через меха-

1          Шматко Н. А. Блеск и нищета масс-медиа/Н. А. Шматко//Бурде П. О теле-

видении и журналистике – М., 2002. – С. 10.

2          Шампань П. Двойная зависимость. Несколько замечаний по поводу соотно-

шения между полями политики, экономики и журналистики/Патрик Шампань;

пер. с фр.//Socio-Logos’96. Альманах Российско-французского центра социоло-

гических исследований Института социологии РАН. – М., 1996. – С. 212.

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

нізм громадської думки журналістика володіє величезною силою впливу на всі сфери суспільного життя і владу в тому числі.

Існують також символічні революції, що виробляються твор-чою інтелігенцією, ученими, видатними релігійними і, рідше, політичними пророками. Але такі революції, попри їх симво-лічність, спрямовані на ментальні структури, тобто змінюють наше бачення і мислення. Загрозу такої символічної револю-ції з цілком негативними ментальними наслідками несе з со-бою телебачення, яке на наших очах змінює засадничі функції журналістики. Телебачення виступає як справжній інструмент підтримання символічного порядку. Символічний вплив теле-бачення полягає в його все загальності, у привабленні уваги до потенційно цікавих для всіх подій.

Особливо великий вплив має телебачення, будучи інстру-ментом, який дозволяє теоретично торкнутися всіх громадян. На телебаченні панує «ефект реальності»: воно примушує по-вірити в те, що показує. І мало-помалу телебачення, яке за іде-єю є інструментом відображення реальності, перетворюється на інструмент створення реальності, ми все більше і більше на-ближаємося до простору, у якому соціальний світ описується й диктується телебаченням. За допомогою телебачення досягаєть-ся то же ефект, що й від демонстрації в 50000 чоловік, запевняє П. Бурдьє.

Своєю здатністю доступу до найширшої аудиторії телебачен-ня поставило друковану журналістику і культурний світ у ці-лому в жахливе становище. Поруч з ним жовта преса, від якої моторошно, – це дрібнички. Число глядачів вечірнього випуску новин, вказує П. Бурдьє, більше, ніж сукупне число читачів усіх ранкових і вечірніх газет Франції, разом узятих. Для дослідни-ка це значить, що телебачення цілком відповідає ментальним структурам більшості телеглядачів. Але чи йде панування теле-бачення на користь людству, суспільству в цілому?

Тут П. Бурдьє переходить до розгляду залежності телебачен-ня від інших соціальних полів і приходить до висновку, що поле телебачення (а через нього і поле журналістики, частиною якого воно є) володіє однією особливістю: воно набагато більше за-лежить від зовнішніх сил, ніж інші поля виробництва культур-ної продукції: математичне, літературне, юридичне, наукове та інші поля. Таким чином, встановлюється ціла вертикаль залеж

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

ностей: «усі поля виробництва культурної продукції піддаються структурному тискові поля журналістки» (с. 74); поле журналіс-тики перебуває під тиском поля телебачення, а поле телебачення перебуває під тиском поля економіки.

Причому через можливість точного підрахунку публіки кож-ної конкретної передачі чи програми вплив економіки весь час посилюється. Всередині самого поля журналістики йде невпин-на конкуренція за присвоєння публіки, а також за присвоєння того, що повинно привабити публіку.

Чим краще ми розуміємо, як функціонує певне поле (соціальне середовище), тим ясніше стає, що людьми, які його складають, маніпулюють у такій же мірі, як і ті, що нібито самі маніпулюють. Іншими словами: маніпулюючі насправді так само маніпульова-ні. Без знання про те, хто господар тієї або іншої телекомпанії, яка доля її замовників у бюджеті і які розміри отримуваної фі-нансової допомоги, ми не можемо нічого зрозуміти в її фінан-суванні.

Але навіть не в господарях сутність питання, а в набагато складніших субстанція і зв’язках духовного виробництва з еко-номікою. Телебачення сильніше за інші сфери культурного ви-робництва відчуває тиск необхідності комерційного зиску, яке набуває форми рейтингу. Віднині рейтинг володіє всіма умами, сьогодні панує «рейтинговий менталітет», ринок все більше і більше визнається легітимною інстанцією легітимації. Через механізм рейтингу комерційна логіка починає керувати вироб-ництвом творчих виробів.

Проте, на думку П. Бурдьє, логіка отримання максимальних прибутків несумісна з ідеєю культури. Боротьба за розширення аудиторії, за рейтинг спричинює комерціалізацію культури, при-зводить до того, що розповсюджувач починає диктувати творцю. Причому слід пам’ятати: великі твори, які люди вважають най-видатнішими досягненнями в галузі гуманітарних наук, мате-матики, поезії, літератури, філософії, – були створені всупереч еквіваленту рейтингу, всупереч комерційній логіці.

Під демократією часто розуміється споживчий рейтинг і по-шук нових ринків збуту продукції. П. Бурдьє руйнує міф про про-дуктивність нібито демократичних ринкових законів у застосу-ванні до культури. Він показав, що на противагу до уявлення про те, що ринкова конкуренція веде до безкінечного розмаїття про-418

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

позицій, насправді ми спостерігаємо постійну стандартизацію культурної продукції. Великі інформаційні корпорації, прагнучи до скорочення витрат і збільшення прибутків, ставлять на потік виробництво розважальних програм, серіалів, глянцевих жур-налів і т. д. При цьому не бажаючи ні в чому поступатися конку-рентові, вони виробляють продукцію того ж типу. Таким чином, вільна конкуренція згубно впливає на журналістику, а через неї і на всю культуру.