Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Людина прагне вирватися із зачарованого кола, але це їй не вдається. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Людина прагне вирватися із зачарованого кола, але це їй не вдається.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Для неї вже не існує реальності, поза віртуальним світом, створеним у мас-медіа. На протязі більшої частини істо-рії (доіндустріальний стан) для людини реальністю була природа. В індустріальну епоху реальністю стала техніка, інструменти і предмети, виготовлені людиною, які, однак, здобули незалежне від людини існування й утворили речовий світ навколо неї. У наш час реальністю для людини є в першу чергу інформаційний вір-туальний світ, створений комунікаційними технологіями. Це не природна, не речова, а комунікаційна реальність, яка полягає у відображенні свого «я» в інших людях. Людство стає мережею свідомості, яка реалізує себе як єдина соціальна конструкція. Ера природи і ера речей залишилися позаду.

Створивши модель інформаційного суспільства, Д. Белл зупи-нився. Як розв’язати соціальну (інформаційну, комунікаційну) колізію, у яку потрапило людство, він не знає. Із сумом варто від-значити, що українська наукова спільнота з великим запізнен-ням має змогу познайомитися (і то через російський переклад) з видатним твором наукової думки. Світове співтовариство пішло далеко вперед, на Заході з’явилися нові праці, які мають на меті осмислення пройденого шляху і соціальне прогнозування. Але адаптація їх в українську свідомість так само затримується, як колись це було з книжкою Д. Белла. Тоді можна було нарікати на ідеологію й цензуру, але тепер нарікати ні на кого, окрім самих себе. Українським медіа-дослідникам варто більш активно й на-полегливо (і головне – своєчасно) засвоювати надбання світової соціологічної думки.

Концепція «поля журналістики» П’єра Бурдьє. У сучасному західноєвропейському журналістикознавстві особливою попу-лярністю користується концепція «поля журналістики» П’єра Бурдьє. П’єр Бурдьє (1930–2002) – видатний французький фі-лософ і соціолог, який старанно й послідовно вивчав сучасний стан мас-медіа на прикладі країн з найбільш розвиненою систе-мою масової інформацій й комунікації. В останній період свого життя він належав до такого кола французьких інтелектуалів (Жак Дерріда, Поль де Ман, Жан-Франк Ліотар), які не мали

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

сталого місця праці, а запрошувалися одночасно до багатьох провідних університетів не тільки Франції, але й світу. Книжка «Про телебачення і журналістику», створена на підставі лекцій, прочитаних в одній з найвідоміших вищих шкіл Франції – Колеж де Франс (у 1995–1996 роках), – узагальнила багаторічні дослі-дження, висвітлила проблему активного впливу телебачення як комунікаційного каналу поширення інформації на журналістику в цілому. А за цим постала й загальна картина інформаційного світу, у якому людство живе сьогодні 1.

Сучасну гуманітарну науку П. Бурдьє збагатив загальним по-няттям соціального поля. Він вважав, що в суспільному житті співіснують численні поля: політики, економіки, банкової ді-яльності і фінансів, культури, спорту та ін. «Поле є місце сил, – відзначив П. Бурдьє, – усередині якого агенти займають позиції, що статистично визначають їх погляди на це поле і їх практики, спрямовані або на збереження, або на зміну структури силових відношень, що створюють це поле» (с. 108–109). Можливо, зрозу-мілішою його думка буде в інтерпретації відомих авторів: Луїзи Філліпс і Маріанне Йоргенсон, які так сформулювали думку Бур-дьє: «поле – це відносно автономна соціальна сфера, що підпо-рядкована визначеній внутрішній соціальній логіці» 2. Поле – це структурований соціальний простір: поле сил і поле боротьби за зміну чи збереження цього поля. Слід прийняти до уваги су-купність силових відношень, що складають структуру поля. Най-більш стійке поле таке, яке має найбільш розгалужену структуру, а елементи структури істотним чином відрізняються між собою. Існувати в полі, – у полі літератури, у художньому полі – значить відрізнятися, відзначає П. Бурдьє. Подамо ще одне визначення сутності цього поняття, осягнуте через популярний у сучасній філософії концепт гри: за Н. А. Шматко, «поле – простір гри, що історично склався, із специфічними, властивими тільки цьому простору інтересами, цілями і ставками, з особливими зако-

1          Виклад здійснено за книжкою: Бурдье П. О телевидении и журналисти-

ке/Пер Бурдье; пер. с фр. Т. В. Анисимовой и Ю. В. Марковой. Отв. ред. и пред-

исл. Н. А. Шматко. – М.: Фонд научных исследований «Прагматика культуры»,

Институт экспериментальной социологии, 2002. – 160 с. Посилання на сторінку

подаються в тексті.

2          Филлипс Л. Дж., Йоргенсен М. В. Дискурс-анализ: Теория и метод/Л. Филипс,

М. В. Йоргенсен; Пер. с англ. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2004. – С. 117.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

нами функціонування» 1. Найбільшою потужністю наділене те поле, яке володіє ресурсами, що їх можна інвестувати в гру, щоб отримати прибуток.

Особливу увагу філософ спрямував на вивчення поля журна-лістики. Поле журналістики, за П. Бурдьє, утворилося в ХІХ столітті на основі опозиції між газетами, які пропонували пе-редусім новини сенсаційного характеру, і газетами, що публі-кували аналітичні матеріали і коментарі, прагнули підкрес-лити свою відмінність від перших і голосно проголосити свою «об’єктивність». Журналістське поле – це мікрокосм, підпорядко-ваний своїм власним правилам. Визначальна особливість поля журналістики – безкінечна боротьба за свободу слова. Патрік Шампань, французький дослідник медіа сформулював цю думку категорично: історія журналістики могла б називатися історією неможливої незалежності або менш песимістично: нескінченною історією боротьби за незалежність, яка весь час загрожена 2 .

У полі мас-медіа спостерігаються два типи визнання: вузьке, серед рівних, колег, професіоналів і широке або зовнішнє – з боку публіки, непрофесійних споживачів.