Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Сюди входять: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Сюди входять:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

а) документація: платіжні відомос-ті, дані про державну допомогу (наприклад, при соціальному забезпеченні), банківські і кредитні розрахунки і т. п.;

b) пла-нування: резервування авіаквитків, виробничі плани, аналіз стану запасів, інформація про асортимент продуктів і т. д.;

с) демографічні і бібліотечні відомості: матеріали переписів на-селення, дані, отримані при проведенні обстежень з вивчення громадської думки, результати вивчення ринку, відомості про вибори і т. д.» (с. СLІ). Іншими словами, для Д. Белла інформація сприймається не у вузькому значенні як журналістська новина, а в широкому – як будь-які відомості, що можуть бути в будь-який спосіб збережені, зафіксовані й надані для користування на будь-якому носії. Це, швидше, наукова й науково-технічна інформація, виробництво й поширення якої стає головною ру-шійною силою сучасності.

Однак сказати, що інформаційні аспекти концепції постін-дустріального суспільства Д. Белла зовсім не мають ніякого відношення до журналістики, так само було б несправедливо, оскільки журналістика – це не вузька галузь збирання, обробки й поширення інформації (у вузькому сенсі – як новин), а в су-часному світі – і комунікативна теорія, і швидкі зсуви в розви-тку інформаційних технологій, які справляють свій ужитковий вплив на зміст журналістських повідомлень. Відтак, її знання є надзвичайно важливим для орієнтації сучасного фахівця з мас-медіа в просторі своєї професії.

В іншому місці своєї обширної наукової праці Д. Белл заува-жив: «постіндустріальне суспільство у такій же мірі є інфор-маційним суспільством, у якій індустріальне суспільство – то-варновиробним» (с. 632). Багато з прогнозів науковця мають безпосереднє відношення до журналістики. Зупинимося на роз-гляді деяких положень, запропонованих для обговорення вже в епілозі, де подані такі проблеми, які перебували на час напи-сання книжки в стані зародження, але зараз з усією очевидністю виявили свою актуальність.

По-перше, Д. Белл, здається, був мало не першим, хто звер-нув увагу на таку особливість: колосальне збільшення обсягів інформації (економічної, політичної, соціальної, культурної), яку нібито потрібно засвоїти людині інформаційного суспільства, потребує від неї величезної уваги, часу й енергії, що їх вона на-410

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

справді не має. Більший обсяг інформації не означає її повноти; навпаки, збільшення кількості вимірів і параметрів, які необхід-но враховувати для прийняття рішень, роблять інформацію все менш і менш повною. Збирання потрібної інформації стає все більш трудомістким процесом, витрати на її збирання й опрацю-вання неймовірно зростають. Пошук правильного (адекватного) рішення на підставі такої множинної інформації стає тривалим і витратним процесом.

По-друге, інтенсивно розвивається ще одна особливість ін-формації – вона стає дедалі все більш специфічною, вузько спря-мованою. Іншими словами, якщо в першому пункті мова йшла про розширення інформаційного поля, примноження числа його складників, то в цьому випадку йдеться про поглиблення специфічних інформаційних структур, які ґрунтуються на спе-ціалізації знання, що його здатні розуміти лише вузькі спеціа-лісти. Інформація, таким чином, стає все більш складною для сприйняття, дедалі більше ускладнюються процеси перекладу спеціального знання на мову масової інформації, що є предме-том діяльності журналістики. Суспільству загрожують процеси інформаційного відчуження, коли одна його частина буде погано розуміти, що відбувається з іншою його частиною.

По-третє, на роль першочергової проблеми висувається по-треба в осмисленні інформації. «Говорячи мовою журналісти-ки, – зауважив Д. Белл, – новини вже не повідомляються, але ін-терпретуються» (с. 633–634). Інтерпретація здійснюється вже на початковому етапі – відбору необхідних повідомлень з ве-личезного інформаційного потоку. Далеко не всі факти й події життя перетворюються на новини, тобто просто-напросто не всі стають повідомленими, але й не всі новини (повідомлені факти) мають шанс бути включеними в інформаційні випуски телека-налів чи потрапити на шпальти газет, а потрапивши на шпальти газети чи в інформаційні випуски, не всі можуть бути сприй-няті аудиторією. Дедалі більше зростає складність пояснення, адекватної інтерпретації повідомлень внаслідок зростання їх специфіки й технічного характеру інформації. Газети й журнали потребують фахівців з дедалі вужчої тематичної спеціалізації, що неминуче позначається на їх загальножурналістській підготов-ці. Усе більшої спеціалізації набувають не тільки журналісти, але й самі журнали, які все більше відрізняються один від одного,

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

аж до появи все більшого числа «популярних» видань, які по-яснюють нові теорії відносно підготовленій і масовій аудиторії. Диференціація в журналістиці вимагає все більших витрат.

По-четверте, зростання обсягів інформації наштовхуєть-ся на непереборну перешкоду – обмежену здатність людини цю інформацію засвоювати. Інформаційне суспільство поки що не привело (й не може привести) до появи інформаційної людини, тобто такої, яка б демонструвала підвищений рівень засвоєння інформації у порівнянні з своїми попередниками. Більше того, інформаційна епоха як ніколи раніше поставила на порядок денний проблему: свідомість людини в аспекті об’єму пам’яті й можливості засвоювати інформацію залишається ста-лою величиною. Існує верхня межа кількості інформації, яку людина здатна засвоїти й обробити. Таким чином, зростання загального обсягу інформації при сталих обсягах її засвоєння означає тільки одне: «все про більше і більше ми знаємо менше і менше» (с. 634).

Оскільки компетентність дається все дорожчою ціною і роз-глядається як найвизначніша вартість, тут і виникає ідея ме-ритократії, яку ми вже розглянули в наших попередніх викла-дах. Інформаційне суспільство потребує нових людей, і ними виявляються учені, математики, економісти, творці нової ін-телектуальної технології, спеціалісти у різноманітних галузях природничого, гуманітарного й соціального знання. Скасову-ється спадкоємність і родинні зв’язки, які в попередні епохи забезпечували людині шлях до влади. В інформаційну епоху вона йде по ньому завдяки своїм внутрішнім якостям – розуму, таланту, знанням, працьовитості, наполегливості. Меритокра-тія – це передусім клас професіоналів, який володіє знаннями, а не власністю.

Тут важливо додати до сказаного таке: головним соціальним інститутом меритократії в інформаційному суспільстві стає Університет як інструмент передачі знання від тих, хто воло-діє компетенцією, до тих, хто має здібності, посвячений слу-жінню авторитету, знанням і освіченості. Більшість учених, які провадять фундаментальні дослідження, сьогодні зосереджені в університетах, саме університети служать джерелом спеціа-лізованих кадрів, яких потребує суспільство, уряд, громадські організації. Навіть більшість критиків і письменників знаходять

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

собі застосування в університетах. Це означає лише одне: «Уні-верситет в усе більшій мірі стає головним соціальним інститутом постіндустріального суспільства» (с. 334). Так же, як протягом попередніх ста років комерційне підприємство грало провідну роль в індустріальному суспільстві, так у найближчі сто років таку роль буде грати університет, унаслідок виконуваних ним функцій бути джерелом інновацій і знань.

Журналістика розглядається Д. Беллом як мотор соціального прогресу. У попередні епохи новини поширювалися у вигляді чуток та існувало лише кілька газет, що висвітлювали переважно місцеві події. Журналістика створила національне суспільство, а потім і світове співтовариство, приєднавши навіть розрізнених фермерів через мас-медіа до політики й культури. Населення переживає інформаційний стрибок взаємодії. Унаслідок вза-ємодії, налагодженої завдяки засобам комунікації, виникає ма-сове суспільство. Масове суспільство, за Д. Беллом, – суспільство «скорочених відстаней»; певна річ не тільки географічних, але соціальних, естетичних, психологічних.

Енергія знання нагромаджується в наукових часописах, зрос-тання кількості яких демонструє щаблі руху людства до інформа-ційного суспільства. Найстарішим науковим журналом Д. Белл називає «Філософські праці Лондонського Королівського Това-риства», які вперше з’явилися в 1665 р. Число таких часописів росло поволі. До початку ХІХ с т. воно складало приблизно сто, до середини того ж століття – тисячу, до 1900 р. – десять тисяч. Наука виявляється нерозривно пов’язаною з журналістикою. Чи можуть вважатися фактом науки праці, що залишилися в ру-кописах? – запитує Д. Белл і переконливо доводить: ні. А далі пропонує таке визначення: «Наука – це те, що публікується в на-укових журналах, газетах, доповідях і книгах. Коротше, це те, що втілюється в літературі» (с. 241). Ознакою нарощування науко-вого знання стала поява нового типу часописів – реферативного журналу. На середину ХХ с т. їх кількість досягла трьохсот.

Сучасне суспільство вже давно живе в умовах надлишку ін-формації. Потенційно увесь світ перебуває в сфері пильної уваги будь-якого чита-слуха-гляда-ча. Існує величезна кількість полі-тичних осіб і партій, з якими кожному необхідно ознайомитися, щоб не відстати від поточних подій. З ними нас мало не в при-мусовому порядку знайомлять щоденні газети й випуски новин.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

Проблемою для людини стає віднаходження часу для приватного життя, пошук відкритого простору, де вона може знайти при-тулок від стресів, якими їй загрожує журналістика.