Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Попри всю широту наукових інтересів (а можливо, і завдя-ки їй), він вважає головними напрямками своєї діяльності : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Попри всю широту наукових інтересів (а можливо, і завдя-ки їй), він вважає головними напрямками своєї діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1) політичну журналістику

2) викладання в університетах.

Як журналіст він подолав шлях від штатного співробітника до відпо-відального редактора соціал-демократичного журналу «The New Leader», перейшовши потім у журнал американського великого бізнесу «Fortune», де редагував профспілковий відділ. Як викла-дач він викладав соціологію спершу в Чіказькому університеті, а потім – у Колумбійському, де захистив докторську дисертацію з філософії і дістав звання професора (1962). З 1969 р. Д. Белл пра-цює в Гарвардському університеті. Його найголовніші праці – це книжки «Кінець ідеології» (1960), «Прийдешнє постіндустріальне суспільство» (1973), «Культурні суперечності капіталізму» (1976). Дві останні увійшли в число ста книжок, які справили найбіль-ший вплив на формування інтелектуального клімату західних спільнот у ХХ ст.

Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла – розга-лужена теорія, що охоплює різні боки сучасного життя розвину-тих країн: від економіки й політики до науки й культури та про-гнозів структурної організації соціуму. Недарма він у передмові до видання 1976 р. виклав свої пошуки назви для майбутнього суспільства. На його думку, воно з однаковою мірою переконли-вості могло б називатися «суспільством послуг», «інформаційним суспільством» чи «суспільством знання». Але автор відхилив ці назви і зупинився на тій, що увійшла в заголовок книжки, з та-ких мотивів: вона була виправдана історично, оскільки ставила нове суспільство у зв’язок з попереднім шляхом людства від до-індустріального – через індустріальне – до постіндустріально-го суспільства. У наше завдання не може входити всебічний розгляд концепції Д. Белла, ми зупинимося тільки на тих її ас-пектах, які надавали авторові право назвати змодельоване ним суспільство інформаційним. Філософ Владислав Іноземцев, який репрезентував бестселер Д. Белла російському читачеві, назвав цілий ряд учених західного світу (М. Порат, Й. Масуда, Т. Стоу-ньєр, Р. Кац, Г. Дордік, Ґ. Ванґ), які розвинули саме цей аспект концепції і, на його думку, навіть створили теорію інформацій-ного суспільства 1. На цих аспектах, акцентованих у концепції інформаційного суспільства ми далі й зупинимося докладніше,

1 Иноземцев В. Л. Постиндустриальный мир Даниела Белла/В. Л. Инозем-цев//Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального про-гнозирования. – М., 2004. – С. ХV.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

хоча нам із зрозумілих причин не вдасться уникнути й викладу її загальних положень.

Постіндустріальне суспільство Д. Белл протиставляє доінду-стріальному й індустріальному за типом відношення людини до природи й виробництва. Доіндустріальне господарство є в основному видобувним і базується на сільському господар-стві, видобуванні корисних копалин, рибальстві, заготівлі лісу та інших ресурсів, аж до природного газу й нафти. Індустріальне господарство має переважно виробничий характер, використо-вує вже добуту енергію і машинні технології для виготовлення товарів. Постіндустріальне суспільство складається переваж-но з обробних типів промисловості, головним його продуктом є новітні технології, які просувають суспільство вперед по шляху прогресу, а обмін інформацією і знаннями відбувається за допо-могою телекомунікацій і комп’ютерів.

За Д. Беллом, постіндустріальне суспільство не просто кіль-кісне нагромадження рис і ознак попередніх суспільств, а ви-хід на нову якість, воно засадничо відрізняється від попередніх його типів. Вирішально змінюється структура народонаселен-ня. У першому типі переважну більшість працюючого населен-ня складають селяни, а рід занять становить обробіток землі. У другому типі пропорції змінюються на користь промислових робітників, а родом занять стає виробництво штучно створених (а не природно отриманих) товарів. У третьому типі суспільства переважна більшість населення зайнята в сфері послуг (це так звані – «білі комірці»), машинні технології поступаються місцем інтелектуальним. Скорочення фізичної праці й розширення сфе-ри послуг дозволило постіндустріальному суспільству надати широкі можливості для зайнятості жінкам, які вперше в історії дістали надійну основу для економічної незалежності. Головні структурні елементи індустріального суспільства – капітал і пра-ця – поступаються місцем засадничим цінностям постіндустрі-ального суспільства – інформації та знанням. Іншими словами, на позицію головного товару висувається не окрема розпізнава-на одиниця (батон хліба, автомобіль), а інформація та знання.

На відміну від попереднього типу товарів, вони не спожива-ються й не витрачаються. Знання – суспільний продукт, його особливість полягає в тому, що навіть будучи проданим, воно залишається в свого виробника. «Знання, – наголосив Д. Белл, –

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

являє собою „колективне благо”, оскільки за своїм характе-ром з моменту створення воно стає доступним усім і в окремої людини чи підприємства немає особливого стимулу платити за його виробництво, якщо тільки вони не прагнуть отримати на нього майнові права у вигляді патенту чи авторського права» 1 (с. СLІІ).

На думку Д. Белла, сутність знання в інформаційну епоху вирішально змінилася. У попередню добу технічні відкриття були доволі поверхово пов’язані з теоретичною наукою. Напри-клад, відкриття Дж. Уаттом парової машини не потребувало від нього знання з механіки, а Т. Едісон для відкриття електрич-ної лампочки провів біля 2 тис. дослідів, поки не наштовхнувся на правильний варіант. Іншими словами, це був час талановитих і наполегливих самоуків, які методом проб і помилок здійсню-вали технічні відкриття. В інформаційному суспільстві зростає значення фундаментальної науки і скорочуються терміни від-найдення її практичного застосування. Д. Белл наводить при-клади: комп’ютер не міг бути винайдений без досліджень у га-лузі фізики твердого тіла; лазер з’явився завдяки проведеним дослідженням молекулярних оптичних пучків. На підставі своїх спостережень він сформулював закон: «просування в будь-якій галузі стають все більш залежними від первісної теоретичної роботи, яка кодифікує вже відоме і вказує шлях до емпіричного підтвердження» (с. 33). І далі відзначив: «Фактично теоретичне знання все більше стає стратегічним ресурсом, стрижневим со-ціальним принципом, а університети, дослідницькі організації та інтелектуальні інститути, де воно кодифікується і збагачуєть-ся, виявляються стрижневими структурами новонароджуваної цивілізації» (с. 33–34).

Як би не хотілося журналістам, але одне з основних понять концепції постіндустріального суспільства Д. Белла – інформа-ція – інтерпретується ним зовсім не в журналістському, а в за-гальносоціологічному аспекті. «Під інформацією я розумію, – вказав він, – у загальних рисах зберігання, пошук і обробіток даних як основу всіх видів обміну, здійснюваних в економіці і

1 Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогно-зирования/Даниэл Белл; Пер. с английского. Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Academia, 2004. – СLХХ, 788 с. Посилання на цю працю в тексті.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

в суспільстві.