Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3. Телебачення вiдкриває нову епоху в історії людства. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

3. Телебачення вiдкриває нову епоху в історії людства.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Ця епоха буде базуватися на розвиткові нових електронних ЗМК, побудованих на засадах синтетичного впливу на людину, спо-лучення зорового образу й мовлення. У цьому сутність «Ново-го журналізму», що започатковується зараз. Електронні ЗМК заперечують традиційну друковану журналістику, заміняють людині газету й журнал, а також і книгу. Саме телебачення стало найважливішим поштовхом для виникнення маскультури, пере-січних творів літератури, естради й відеомистецтва, що створю-ються із свідомою настановою на заповнення ефірного часу без особливих претензій на мистецьку цінність.

«Новий журналізм» – це вiдеожурналiзм, адже на телеекрані може бути відображене усе, будь-які картини й сфери дійсності. Телестилістика – це стилістика рекламного мислення, де головна мета – яскравість форми, привабливість зовнішньої картинки. Телестилістика – це стихія імпровізованого усного мовлення, що не передбачає тривалого виношування думки, інтимного спіл-кування сам-на-сам, як у читача з книгою. Телестилістика – це прихована, таємна манiпулятивна пропаганда.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

Індивід намагається пристосуватися до нової інформацій-ної ситуації, але зустрічається з істотними перешкодами. Вiн живе весь час з увімкнутою свідомістю, оскільки нескінчен-ним є потік інформації з електронних ЗМК. Це перевантажує нервово-психiчнi структури людини, вона мусить відмовитися від фіксованої точки зору. В епоху миттєвої зміни новин, безпе-рервного потоку інформації, щохвилинно дiючої технiки ЗМК людина втрачає здатність до аналітичної дiяльностi, узагаль-нюючої роботи мозку. Людина вимикається з навколишньої дійсності, вiдокремлюється від безпосереднього соцiального довкiлля i переключається в світ екранної дійсності, вже не то-тожний реальному свiтовi, а зiтканий з вражень, пропонова-них з екрана. Телебачення нищить iндивiдуально-орiєнтоване сприйняття дійсності, дискурсивно-логiчне мислення й соці-альну активнiсть людини, унаслідок чого вона втрачає здатність бути особистістю.

Уже зараз завдяки телебаченню зник простір, втратив акту-альність час, людство перемістилося назад в акустичний вимір. Пропоновані з екрану цiнностi стають спiльними для мiльйонiв глядачів, людство вiдтак наближається до єдиного соцiуму, прямує до тотальної гармонiї. Пропонована телебаченням мо-дель свідомості поширюється безмежно на весь світ, породжує колективну, масову свідомість. Людству залишився один крок до «всесвiтнього селища».

Висновок про рух земного соцiуму до «всесвiтнього або гло-бального селища» здiйснюється на пiдставi таких спостере-жень:

1)         вiдновлює своє панування тип усної комунікації, пiдси-

лений, однак, новiтнiми технiчними досягненнями;

2)         вiдеожурналiзм спричинює негайне й безмежне поширен-ня всiх новин;

3)         завдяки вiдеоряду найвiдомiшi полiтики, актори, пись-менники стають всесвiтньовiдомими; усi всiх знають, як у селi;

4)         створюється всесвiтня масова культура, доступна мiльйо-нам i розрахована на їхнiй рiвень сприйняття;

5)         суспiльство набуває характеру безособовостi, у ньому вiдсутнi соцiально активнi суб’єкти;

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

6) мiсто як центр творення цивiлiзацiї й культури не скоро-чується, але набуває виразних ознак села.

Паралiзуючи свідомість, телебачення призводить до загаль-ної духовної непритомностi. Знеособленим суспiльством легко управляти за допомогою манiпулятивної пропаганди. Особливо сильному манiпулятивному впливовi пiддаються малописьменнi люди й дiти. Американський Нацiональний iнститут психiчного здоров’я провiв дослiдження впливу телебачення на глядачів i встановив такі основні ознаки цього впливу:

1)         жорстокість i насильство на телеекранах провокує агре-сивний вияв цих рис у поведiнцi дітей i пiдлiткiв;

2)         паралiзуючий вплив справляє на глядачів реклама, яка через зовнішню привабливість i барвистiсть, а також через багаторазовi повторювання врізається в пам’ять, витiсняє менш свiжi враження i сприймається як взірець змістовної й формальної досконалості;

3)         у дітей, що багато часу проводять перед телеекраном, атрофуються розумові здiбностi, вони звикають до спосо-бу життя пасивних спостерiгачiв, мало читають, не вміють аналізувати й викладати побачене й прочитане нi усно, нi письмово, у них погана пам’ять, погано розвинуті навички усного мовлення.

Від знеособлення рятуються тi, хто виробив iмунiтет перед загальним утягуванням в телевидовище. Але все менше i менше людей знаходять у собі сили залишатися особистостями, роз-чиняються безслiдно в колективнiй свідомості.

Реальнi наслiдки дослiджень науковцiв засвiдчили обґрун-тованiсть занепокоєння Г. М. Маклюена тим становищем в суспiльствi, що виникло від запровадження електронних ЗМК.

У цілому ж теорiя масових комунiкацiй Г. М. Маклюена мiстить у собі багато цiкавих думок i спостережень. Вона смiлива й нетрадицiйна, викликана новiтньою масово-iнформацiйною ситуацiєю в світі. Вона виразно iнформацiйноцентрична. Її ав-тор прагне всi боки соцiальної й приватної дійсності пояснити з погляду тих чи iнших способів функцiонування в суспiльствi ін-формації. I тут очевидно не можливе її послiдовне застосування до всiх випадкiв життя суспiльства. Але прагнення застерегти людство від небезпечних тенденцій, можливих при надмiрному

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

захопленнi телебаченням i недооцiнцi друкованих способів іс-нування інформації, визначають гуманiстичну сутність цiєї теорiї.

А те, що не сам Г. М. Маклюен стурбований можливою дегра-дацiєю людства внаслідок нiвелюючого впливу телебачен-ня на глядачiв, свiдчить i написаний дещо ранiше роман Рея Бредберi «451 градус за Фаренгейтом» (1953), який утверджує неперехiдну цiннiсть друкованого способу передачi інформації як такого, що має свої важливi переваги у порiвняннi з елек-тронним. Радимо молодим журналiстам познайомитися з цим твором.

Концепція інформаційного суспільства Д. Белла. Книжка Даніела Белла «Прийдешнє постіндустріальне суспільство: Спро-ба соціального прогнозування» уперше вийшла в світ 1973 р. і за десять років після того була ще раз перевидана в США (1976), вийшла у Великій Британії, а також у перекладах французькою, німецькою, іспанською, португальською, датською, японською мовами. У західному світі вона давно стала бестселером, зокрема й через те, що більшість її прогнозів справдилися. У радянській країні Даніел Белл був предметом нещадної критики, яка була спричинена дотепним і переконливим розглядом помилок со-ціальної теорії К. Маркса, ґрунтовним доведенням того, що світ пішов насправді іншою дорогою, аніж та, яку йому пророчив засновник марксизму. Російський переклад книжки Д. Белла вийшов з великим запізненням (1999; 2-е вид. 2004) і невеликим накладом.

Деніел Белл народився 1919 р. у Нью-Йорку, у молодості прой-шов через захоплення соціалізмом, але вже в 1940-х рр. прийшов до висновку про недосконалість марксизму, який не надавав ні потрібної теорії, ні методології для аналізу сучасного монопо-лістичного капіталізму. За 1940–1960-ті рр. Д. Белл виріс на різ-нобічного ученого, який володів глибокими знаннями з цілого ряду гуманітарних і соціальних дисциплін – від історії культури до історії науки і технологій та економічної теорії. Можна ска-зати, що він належить до числа провідних інтелектуалів кінця ХХ – початку ХХІ ст.