Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Теорія преси демократичної участі виникає на ґрунті соціаль-но відповідальної концепції журналістики і спрямована на вдо-сконалення її. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Теорія преси демократичної участі виникає на ґрунті соціаль-но відповідальної концепції журналістики і спрямована на вдо-сконалення її.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Занепокоєння її авторів викликає комерціалізація і монополізація приватних медіа, що дає підстави сумніватися в кінцевості потрібних для суспільства трансформацій. Іншими словами, поки інформаційне підприємство залишається в при-ватній власності, доти немає гарантії, що його власник в один прекрасний момент не запрагне отримати від його діяльності ще більшого прибутку, ніж дістає на цей час, а такі інтенції потребу-ватимуть трансформації інформаційної політики видання в бік від скорочення аналітичності до посилення розважальності та ін. негативні наслідки. Справедливість цих припущень підтвер-джена сучасними дослідженнями західної журналістики, де як стійка тенденція спостерігається таблоїдизація якісної преси.

Теорія демократичної участі передбачає розширення кола за-цікавлених у створенні й поширенні якісної правдивої інформа-ції структур, осіб, інститутів, вважаючи, що усунення монополій з домінування на інформаційному ринку сприятиме багатовек-

Тама само. – С. 28.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

торності у створенні інформаційної картини світу, утворенню своєрідного броунівського руху новинарного продукту в інфор-маційному середовищі.

Модель демократичної участі передбачає, що місце централь-них інформаційних організацій повинні зайняти громадські ор-гани теле- і радіомовлення, газети з акціонерним складом влас-ників. Заперечуються інституційні централізовані інформаційні корпорації, які мають тенденцію до монополізації новинарного ринку. У провінціях передбачається існування множини регіо-нальних видань, які обслуговують інтереси місцевих спільнот. У цю множинність увіходять на правах активних учасників ме-діа, що репрезентують інтереси громадян, об’єднаних за інтер-есами, субкультурами, етнічною приналежністю. Завдяки такій організації медіа-простору утворюється горизонтальна (а не вер-тикальна, як раніше) модель інформаційного ринку, створюють-ся умови, за яких стає неможливою інформаційна монополія, а отже, і підстави для маніпуляції громадською думкою.

Модель демократичної участі передбачає розширення складу учасників творення інформаційного продукту, широке викорис-тання інтерактивності, взаємозамінність ролей створювача, відправника і отримувача інформації. Автори теорії свідомі того, що це приведе до зниження професійного рівня журналісти-ки в цілому, але участь дилетантів у створенні інформаційного продукту дасть, на їх погляд, інші важливі переваги, а саме: де-централізацію медіа, їх самостійність, незалежність від підку-пу, незацікавленість у маніпулятивному впливі і неможливість нав’язати силоміць суспільству в цілому певну ідеологію.

Провідними гаслами теорії демократичної участі є розма-їття, локальність, деінституціалізація медіа, горизонталь-ність комунікативних зв’язків, взаємодія і взаємозамінність суб’єктів та об’єктів інформаційних відносин, обслуговування невеликих за розміром спільнот. Журналістика сприймається як обов’язковий елемент і інструмент громадянського суспіль-ства.

Розширення «чотирьох теорій преси» викликане бурхливими змінами в інформаційному середовищі, прагненням учених по-яснити нові явища й тенденції і одночасно побачити перспек-тиву розвитку інформаційної діяльності людства. При цьому треба пам’ятати, що створення теорії – мета будь-якої системи

 

Осмислення проблем журналiстики в новiтнiй філософії

знань, а під теорією слід розуміти сукупність ідей різного статусу й походження, які можуть пояснити чи інтерпретувати будь-яке явище.

Теорія масових комунікацій М. Маклюена. Широкого по-ширення в сучасному західному світі набула теорія масових комунiкацiй, як популярна філософська концепція, що поклика-на пояснити новітні інформаційні процеси в суспільстві. Масова комунікація – це процес поширення інформації (в тому числі знань, духовних цінностей, моральних i правових норм i т. п.) за допомогою технічних засобів (преса, радіо, кінематограф, те-лебачення) на численно великі, розосереджені аудиторії. Теорiя масових комунiкацiй як наукова проблема виникла в XX столітті з поширенням електронної журналістики.

Сучасні філософські концепції розвитку суспільства в нових комунікативних умовах, породжених бурхливим розвитком елек-тронних засобів масової інформації, так чи інакше беруть свій родовід від теорії масових комунiкацiй Г. М. Маклюена, знання основних положень якої є важливим елементом в освіті сучас-ного журналіста, тим паче, що в радянській науці його вчення замовчувалося або кривотлумачилося.

Герберт Маршалл Маклюен (1911–1980) – видатний канад-ський фiлософ, публiцист. Вiн працював професором філосо-фії в Торонтському унiверситетi. Всесвiтню популярнiсть при-несла йому книга «До розумiння засобiв масової комунікації: продовження людини», яка вийшла в 1964 роцi i вiдразу стала бестселером. Самого автора у вiдгуках на книгу називали «про-роком електронної ери», «великим мислителем». Iм’я його поста-вили на Заходi в один ряд з iменами М. Коперника, Ч. Дарвiна, З. Фройда, тобто тих науковцiв, чиї концепції справили вражен-ня перевороту в певних галузях знань.

Теорiя масових комунiкацiй Г. М. Маклюена складається з та-ких головних роздiлiв:

1)         розгляду типiв поширення інформації як рушiйних сил історії;

2)         аналiзу процесів «технологiчного розширення свідомості» за допомогою аудіовізуальних мас-медіа;

3)         вивчення телебачення як нового типу вiдеожурналiзму, що вiдкриває нову епоху майбутнiх систем ЗМК.

 

РОЗДІЛ СIМНАДЦЯТИЙ

1. Згiдно з поглядами Г. М. Маклюена, рушiйними та визна-чальними силами в історії людства є рiзного роду й типу засоби масової комунікації. Не народнi маси, не конфлiкт продуктивних сил i виробничих вiдносин, не класова боротьба, як твердить теорiя марксизму, а способи функціонування інформації в сус-пільстві визначають характер i сутність тієї чи іншої епохи.

Г. М. Маклюен був перший, хто звернув увагу на те, що спо-сіб передачі інформації не є чисто технічним прийомом, а ви-значає зміст комунікаційних відносин епохи. Його вислів: «The Medium is the Message», тобто: «Засіб – це повідомлення» – став афоризмом новітньої інформаційної епохи. Канадський філософ несподівано для багатьох з’ясував, що всупереч традиційному поглядові, згідно з яким засоби передачі думки інертні до самої думки, становище насправді виявилося цілком протилежним: засоби комунікації самі по собі змістовні й що, наприклад, теле-бачення повідомляє не просто новини й не погляди коментато-рів, а саме себе, свій спосіб бачити світ; а відтак підпорядкову-ють собі створену людиною інформаційну картину світу. Засоби масової комунікації завдяки своїй суспільній унікальності визна-чають процеси взаємодії особистості й суспільства, людини й держави, виробляють стереотипи людської поведінки й реакції на довкілля.