Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Нагадаймо, що зміст складається з двох частин: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Нагадаймо, що зміст складається з двох частин:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1) предмета відображення

2) авторської оцінки відображуваного.

Ці два боки змісту актуалізуються залежно від того, про який рівень жанрового поділу йдеться. Крім того, слід розуміти, що у випадку

1          Гегель Г. В. Ф. анциклопедия философских наук/Гегель. - М.: Мьісль, 1974. -

Т. 1. -C. 298.

2          Там само.

 

Загальна жанрологія і журналістика

об’єднання безкінечного ряду одиниць в жанрову єдність немож-ливо враховувати в кожному випадку оригінальний предмет відображення чи своєрідну авторську концепцію, а необхідно знайти такі узагальнені способи їх вираження, які й дозволять сприйняти їх як приналежні до певного сталого типу художнього мислення.

Визначаючи зміст літературного роду, не можливо взагалі вра-ховувати авторську оцінку, навіть знайшовши для неї певну фор-мулу узагальнення. Своєрідність, родового змісту виявляється лише на рівні предмета відображення.

Головним предметом літератури віддавна вважається суспіль-на людина – явище розмаїте й багатогранне, що й диктувало по-требу дальшої спеціалізації художнього пізнання. У силу цього з’явилися літературні роди, об’єктом кожного з них був пред-мет літератури (людина в цілому), але конкретний рід звужував сферу пізнання (предмет) до певних окремих сторін її життєді-яльності.

Так, предметом лірики є внутрішня людина, її свідомість, думки й почуття. Явища об’єктивної дійсності входять до пред-мета лірики як другорядні, як чинники інтелектуального та психічного життя індивіда. Реальне життя в ліриці завжди ві-дображається крізь призму свідомості особистості, як факти її автобіографії.

Драма – рід літератури, предметом котрого є суспільні супер-ечності як сфера найвиразнішого вияву життєдіяльності лю-дини.

І лише епос, об’єднуючи риси драми й лірики, практично то-тожний самому художньому мисленню, має своїм предметом буття людини в цілому, в усій розмаїтості й багатогранності його виявів.

Окремим, яскраво вираженим змістом (предметом) літератур-ного роду обумовлений той чи інший спосіб його оформлення.

Головним елементом лірики є образ ліричного героя, що фор-малізується в творі як «Я». У ній надзвичайно істотними є засоби відтворення людських емоцій: ритм, рима, тропіка, поетичний синтаксис. Тож не дивно, що вона найчастіше оформлюєть-ся у вірші, а якщо у деяких випадках послуговується прозою, то спричинює її якісні відмінності, привносить сюди ритмізацію, активізує тропіку тощо.

 

РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ

Драматургія ж, відтворюючи суперечності людського життя, засобом їхньої реалізації, має художні конфлікти, формалізовані як безпосередня дія та діалоги персонажів, що відбуваються в теперішньому художньому часі. Лише в ХХ столітті з’явилася драма для читання; головне ж призначення цього роду літератури від самого зародження до наших днів полягало в створенні творів для театру, де на сцені перед очима глядачів розігрувалася без-посередня дія і промовляли діалоги персонажі.

Головним елементом епосу є подія, формалізована в епічній прозі або епічному вірші, що передбачає обов’язкову наявність розгорнутого подієвого сюжету, представленого в розповіді сто-роннього, всебічно поінформованого спостерігача, так званої «третьої особи».

Чітко виражений зміст кожного літературного роду зробив можливим утворення певних абстрактних понять, що стали зго-дом естетичними категоріями – ліричне, драматичне й епічне – і вживаються сьогодні не лише для вказівки на приналежність до роду, але й на означення своєрідності художнього мислення чи певного письменника, чи літературної школи, чи стильового напрямку.

При аналізі жанру як конкретної складової роду треба йти таким же шляхом, намагаючись в першу чергу дослідити його зміст, а потім похідну від нього форму.

Жанр як представник літературного роду є завжди носієм певного родового змісту. Наприклад, і комедія, і трагедія, і дра-ма (як представники драматургії) завжди будуть відображен-ням суспільних суперечностей, тоді як нарис, повість, роман (як представники епосу) – відтворенням людського життя в усій різноманітності й багатогранності його виявів.

Істотним для розуміння жанрового змісту є також предмет жанру. Предметом трагедії є нерозв’язні на даному етапі життєві суперечності, суспільні та міжособистісні антагонізми. Пред-метом байки є соціально-моральні відносини між членами сус-пільства. Гегелівське визначення роману як твору про конфлікт між поезією серця й прозою життєвих відносин та випадковістю зовнішніх обставин також враховує саме особливості жанрового предмета роману. Крізь призму жанрового предмета осмислю-ється як змістовна проблема обсяг твору. Адже від об’єму безпо

Загальна жанрологія і журналістика

середніх явищ і фактів дійсності, що стали предметом естетич-ного освоєння, залежить і розмір твору.

Предметом оповідання чи нарису є окрема подія суспільно-го чи індивідуального буття. Навіть коли вони присвячені долі людини, остання постає в них як окрема подія народної долі, національної історії. Предмет роману включає в себе загальні закономірності суспільного та індивідуального буття, зосеред-жується на процесах реальної дійсності.

Для розуміння жанрової специфіки надзвичайно істотним є другий бік художнього змісту, а саме – авторська оцінка відобра-жуваних явищ дійсності. Проте – знову наголосимо – для розу-міння жанрового змісту важливо враховувати не індивідуально-конкретну концепцію світу, а найзагальнішу позицію автора, виражену як пафос твору.

Найбільш яскраво пафос як жанротворчий чинник виявля-ється в ліриці й драмі. Закономірно жанр оди пов’язується з пафосом піднесеного, гімну – героїчного, елегії – драматичного тощо. У драматургії жанрові найменування трагедії й комедії за-вдяки сталому їх пафосу утворили абстрактні поняття комічного й трагічного, що теж збагатили арсенал естетичних категорій.

Найскладніше виділити домінанту естетичного пафосу в епіч-них творах, які в силу специфіки свого предмета (буття в цілому) схильні до концентрації в собі різних типів пафосу.