Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
РОЗДІЛ 15. ВИГОТОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

РОЗДІЛ 15. ВИГОТОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Публіцистика як серцевина, стрижень журналістики.

Об’єкт і предмет публіцистики.

Виявлення проблемної ситуації в публіцистиці.

Вимисел у публіцистиці.

Головні елементи структури публіцистичного

твору: оповідач, публіцистична ідея,

публіцистичний конфлікт

G^

 

РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ

Я

к уже мовилося, ми виходимо з тієї концепції, що журналістика є не лише діяльністю по перенесенню зовнішньої інформації від індивідуальних джерел до масової аудиторії, але й способом виготовлення внутрішньої інформації. Щоправда, внутрішня інформація створюється не всіма журналістами, а лише тими, хто виконує спеціальну роль огля-дача, нарисовця, есеїста. Це журналісти особливо визначного рівня, що досягли великого авторитету в своїх виданнях, чиє слово, думка й позиція цінуються так само високо, як і дум-ка спеціаліста в тій чи іншій галузі суспільного життя. Своєю багаторічною працею вони завоювали авторитет у читачів і дістали право на створення публіцистичної інформації.

У сучасному журналістикознавстві наявний і інший погляд на дану проблему. «Давня суперечка, – пишуть автори новітнього дослідження, – чи є публіцистикою новинарна інформація – без-глузда: будь-яке повідомлення, надруковане в ЗМІ, що розра-ховане на певне сприйняття аудиторією і несе на собі відбиток особистості автора, – публіцистичне» 1 . Однак, таке широке розу-міння публіцистики навряд чи утримається в нашій науці. Воно по суті ототожнює її власне з журналістикою. Тому ми надалі будемо виходити з традиційного уявлення про дану галузь духо-вної діяльності людини.

Публіцистика є вершинним явищем журналістики, її сер-цевиною, стрижнем. Вона потребує особливо високого рівня оволодіння фаховим мистецтвом, найповніше задовольняє функції і завдання журналістики: бути історією сучасності, впливати на практику суспільно-політичного життя. Далеко не кожний працівник мас-медіа може стати публіцистом, – для цього потрібний особливо яскравий талант, великий власний життєвий досвід, глибокі знання в різних сферах дійсності, бли-скучий, зрозумілий мільйонам стиль.

Слово «публіцистика» виникло в німецькій мові («Publizistik»), але в свою чергу постало з латинського слова «publikus», що в перекладі означає – «суспільний, народний». З німецької мови воно поширилося в інші європейські мови, в тому числі й в українську.

1 Основы творческой деятельности журналиста: учебник/Ред.-сост. С. Г. Корконосенкео. – СПб.: Знание, 2000. – С. 141.

 

Виготовлення внутрішньої інформації

Публіцистика – це своєрідний тип творчості, предметом якого є актуальні явища й важливі питання поточного життя суспільства, а метод їх освоєння характеризується, поєднан-ням логічно-абстрактного й конкретно-образного мислення, внаслідок чого створюється нова духовно-інтелектуальна цінність (публіцистичний твір), спрямована на досліджен-ня, узагальнення й пояснення явищ життя, з метою впливу на громадську думку й суспільну свідомість.

«Публіцистика, – стверджує відомий журналістикознавець Йосип Лось, – це словесна сфера моделювання свідомості, вияв незгасної активності, динамізму людського духу, політичне й морально-філософське освоєння історії та актуальної суспільної практики, всеохопний засіб формування особистості, площина вияву інтересів та вартостей людей, соціальних груп і націй, втілення їх культурної ідентичності» 1 .

У різноманітних джерелах підкреслюються такі головні функції публіцистики:

1)         формувати громадську думку і

2)         викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій.

Публіцист не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, – він роз’яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови.

Щонайважливішою властивістю сучасної публіцистики є її науковість. Сплав науки і публіцистики виражається в прагненні журналістів всебічно осмислити підняту проблему, дати зва-жену й точну оцінку висвітленому явищу, довести до кожного реципієнта свою правоту, переконати його не вибухом емоцій, не почуттєвими доказами, а цифрами, фактами, логічними ар-гументами, посиланнями на першоджерела своєї інформації. Поважний і глибокий аналіз соціальних проблем, свіжість думки і слова, міцна й надійна, а головне – достовірна, аргументацій на база – ось ознаки, що дозволяють говорити сьогодні про

1 Лось Й. Д. Правда слова/Йосип Лось//Публіцистика і тенденції світу: Зб. наукових статей. – Львів, 1999. – С. 9.

 

РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ

публіцистику як різновид наукової діяльності.

А відтак постає питання про гносеологічний аспект публіцистичної творчості, її об’єкт і предмет. Об’єкт публіцистики – уся реальна дійсність у складності й розмаїтті виявів. Це – наука й мистецтво, виробництво й економіка, транспорт і енергетика, побут і мораль, шкільництво і культура. Не можна вказати якоїсь сфери матеріальної чи соціальної дійсності, яка була б закрита для пильних очей публіциста.

Предмет публіцистики – це соціальна дійсність, суспільно-політичний аспект виробничих, економічних, моральних, ми-стецьких, наукових, духовних та інших явищ життя і проблем.