Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Тим більше, що інтерв’ю в інтер-ситуаціях все ширше увіхо-дить у практику сучасного українського журналіста. : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Тим більше, що інтерв’ю в інтер-ситуаціях все ширше увіхо-дить у практику сучасного українського журналіста.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Так, у га-зеті «Україна молода» 16 червня 2000 року було опубліковане інтерв’ю журналістки Майї Орел з відомою телеведучою Ольгою Герасим’юк під назвою «Жінка, яка виграє у чоловічому світі». Цей журналістський твір є типовим зразком інтерв’ю в інтер-ситуації. «Ольга Герасим’юк запропонувала мені зустрітися в салоні-перукарні, – так починає Майя Орел знайомити чита-чів з ситуацією розмови. – Куафер чаклуватиме над її зачіскою, а я братиму в неї інтерв’ю».

Бесіда, проведена в такій обстановці, виявилася повноцінною з інформаційного боку, навіть по-своєму глибокою, нічим не по-ступалася за змістом високоефективним типам інтерв’ю, яким є, наприклад, інтерв’ю на робочому місці. А сама екзотичність ситуації, що на ній час від часу наголошувала Майя Орел, присутність мовчазного, але із загадковою усмішкою, куафе-ра, який репрезентує у загаданій для бесіди проблемі («гендерні особливості досягнення успіху»), чоловічий світ, додає інтерв’ю особливої свіжості й принадності, працює на втілення головної ідеї журналістського твору.

Інтерв’ю не для запису. Часто використовується тоді, коли журналіст має справу з криміногенними колами. Об’єкт не про-ти, щоб журналіст розповів про нього, але боїться, що записані матеріали можуть бути якимсь чином використані проти нього. Тому він дає згоду на інтерв’ю, але без запису. Таке інтерв’ю слід

 

Збирання зовнішньої інформації

негайно записати після зустрічі, поки враження свіжі, або ж негайно створити матеріал в іншому, планованому вами жанрі. Головне полягає в тому, що інформація, отримана на допомо-гою інтерв’ю не для запису, все ж таки може бути використана в майбутньому матеріалі.

Інтерв’ю не для запису й використання. На нього слід погод-жуватися в крайньому випадку, бо інформацію, отриману таким шляхом, ви не зможете використати в своєму журналістському творі. Але ви можете скористатися нею з внутрішньою метою. Існують два аспекти її можливого використання:

а)         самому розібратися в питанні, що вас турбує, зрозуміти

дію прихованих механізмів;

б)         вийти на інші джерела інформації, якими ви зможете ско-

ристатися легально, публічно, з посиланнями на них.

На цей тип інтерв’ю слід погоджуватися тоді, коли в процесі журналістського розслідування вичерпані відкриті, легітимні шляхи пошуку інформації. Головним правилом поведінки журналіста в умовах цього інтерв’ю є неухильне дотримання ним усіх вимог об’єкта. Слід виразно зрозуміти, що йому пого-дилися видати небезпечну інформацію, від публікації якої за-лежать долі людей.

Підготовка до інтерв’ю включає в себе такі складники:

Загальна підготовка. Триває все професійне життя журналіста і полягає в створенні власної особистості, набутті загальної ерудиції, необхідної для спілкування з людьми високо-го інтелектуального рівня, засвоєнні головних правил мистецтва спілкування й технології прийомів «розв’язувати язики» 1 .

Конкретна підготовка. Полягає у вивченні питання чи ком-плексу проблем, які ви прагнете з’ясувати шляхом інтерв’ю. Передбачає вивчення спеціальної літератури, новітніх підходів і поглядів на проблему, ознайомлення з можливими документами і джерелами, особою об’єкта; коротше – в набутті спеціальних знань, які потім будуть використані вами безпосередньо в цьому інтерв’ю.

1 З питань етики й психології спілкування зараз видається багато літератури. Радимо молодому журналістові навіть не очікуючи курсу «Психологія журналіст-ської діяльності» познайомитися хоча б з книгами Дейла Карнегі, де описана методика спілкування з метою викликати симпатії співбесідника, його довіру, схилити на свій бік.

 

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

Знання предмета майбутньої розмови й попередня орієнтація в проблемі – не лише обов’язкова умова, але й гарантія успішної роботи журналіста. У сучасних умовах на ринку праці й майстерності журналістів лідерство захоплює той, хто виявляє у розмові з об’єктом інтерв’ю найбільшу компетентність у своїй галузі, найглибше розуміння явищ. У такому випадку сам журналіст стає цікавим співбесідником для об’єкта, йому з ним цікаво спілкуватися, він починає ставитися до нього як до свого колеги, який працює в журналістиці і може принести своїми публікаціями багато користі загальній справі.

Проведімо розумовий експеримент. До обласного управління Міністерства внутрішніх справ призначений новий начальник. Зрозуміло, що навіть після прес-конференції (вона може роз-глядатися як тип колективного інтерв’ю) з’являється багато працівників мас-медіа, що прагнуть опублікувати ексклюзивні матеріали про нового начальника.

Генерал – демократ за світоглядом, з повагою ставиться до преси. Він приймає першого журналіста… Але розчарований розмовою з ним, вона не вийшла за коло загальних тем і зводи-лася до питань: «Що б ви хотіли розповісти нашим читачам? Що ви побажаєте читачам нашої газети?» Витративши дві години робочого часу, генерал на наступний день уже з меншою охотою погодився на зустріч з іншим кореспондентом. Він також вия-вився некомпетентним у проблемах УМВС області і для нього розповідь довелося почати з нуля, довго вводити його самого в курс справ. Начальник зробив висновок, що журналісти лише заважають йому працювати, виконувати безпосередні службові обов’язки.

Цілком уже випадково редакторові найбільш авторитетного в місті видання вдалося умовити генерала прийняти ще коре-спондента його газети. Це була зовсім інша зустріч. Журналіст відразу виявив компетентність у справах УМВС, цілий пласт найменш важливої проблематики відхилив, запитання ставив лише про найголовніше: про роботу Управління по боротьбі з організованою злочинністю, корупцію всередині апарату міліції, що, власне, й спричинило зміну керівництва УМВС області. Журналіст поцікавився, як просувається слідство в «голосних» справах, про які писали газети раніше; як захищаються права людини при проведенні слідства.

 

Збирання зовнішньої інформації

Генерал відразу відчув високий професійний рівень даного журналіста, вирізнив його з-поміж інших, охоче розмовляв з ним три години, наказав ад’ютантові завжди з’єднувати цього кореспондента з собою в разі телефонних дзвінків, а, коли йому було потрібно дати для преси особисто ексклюзивну інформацію, то він запрошував саме цього автора як найбільш компетентного й обізнаного в справах галузі.

Безперечно, мета інтерв’ю – «розкрутити», розговорити спів-бесідника, а не наговоритися самому. Але успішне виконання цього завдання можливе лише за умови адекватності співроз-мовників. Це складно й нелегко – кожного разу входити в коло нових проблем, але професійна діяльність журналіста неможли-ва без даного етапу його роботи. Сьогодні урядовці все частіше цікавляться в журналістів, про що хочуть вони побесідувати, і, почувши загальну відповідь: «Ну, там… про новинки у вашій галузі», категорично відмовляються зустрічатися з такими ав-торами.

А відтак конкретна підготовка набуває все більшої значимості при застосуванні методу інтерв’ю в масово-інформаційній діяльності.