Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Робота з листами будується на та-ких засадах: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Робота з листами будується на та-ких засадах:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

1.         Ретельний облік усіх листів, надання кожному свого номера чи шифру, згрупування листів за темами чи проблемами.

2.         При ухвалі рішення про публікацію потребує перевірки авторство листа. Співробітник редакції мусить обов’язково зв’язатися з автором листа і від нього особисто дістати підтвер-дження його авторства. Якщо такого підтвердження домогтися не вдається, лист вважається анонімним і не розгля дається. Осо-328

 

Збирання зовнішньої інформації

бливо необхідною така перевірка є у випадках, коли йдеться про компрометуючі факти, оприлюднення яких може так чи інакше вплинути на долі людей.

3. При намірі опублікувати лист потребують перевірки наведені в ньому факти. Це також складає обов’язок співробітників редакції. Для цього в автора листа слід поцікавитися джерелами його інформації й самому журналістові пройти цим шляхом, зіставити різні точки зору на подію чи явище тощо.

У багатьох редакціях старих газет існує традиція, згідно з якою усю пошту, що надходить на загальну адресу видання, читає спочатку головний редактор, він же накладає потрібні резолюції й передає листи у відділи для подальшого використан-ня чи вжиття заходів.

Листи правлять за канал зворотного комунікаційного зв’язку редакції з читачами, дають журналістам відчути пульс громадської думки, а разом з тим ефективність власної праці.

Через зубожіння значної частини населення України, що стало наслідком економічної кризи в усьому пострадянському просторі, потік листів до редакцій газет значно скоротився. Але правильно зробили ті редакції, які не захотіли втрачати зв’язків з аудиторією. Вони запропонували читачам телефо-нувати до редакції, опублікували номер телефону й виділили спеціального співробітника для прийому таких повідомлень.

Унаслідок цього зв’язок «газета – читач – газета» не був зруй-нований остаточно, видання зберігало важливу можливість мати діалог з читачами, знати про їхні оцінки власної праці. Був від цього комунікативного каналу й ще важливіший наслідок: ніщо так не підвищує престиж видання та його наклад, як ефективність публікацій, дієва допомога конкретним громадя-нам у розв’язанні їх безпосередніх проблем, пов’язаних з різними сферами життя: побутом, комунальними службами, виплатою заборгованих зарплат та пенсій тощо.

Багаторічний журналістський досвід підказує, що робота з налагоджуванню діалогу з читачами (листовного, телефонного) повинна ввійти в коло щоденних турбот кожної редакції, а його активність є мірилом авторитету видання, його популярності.

III. Інтерв’ю. Це головний метод збирання інформації в жур-налістиці, сутність якого полягає в здобутті новин і повідомлень шляхом усного спілкування суб’єкта (журналіста) з об’єктом

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

ньюзмейкером (політичним діячем, науковцем, митцем чи про-сто цікавим співрозмовником). Вважається, що цей метод дає від 80 до 90 відсотків потрібної журналістові інформації. Зрозуміло, що метод інтерв’ю слід відрізняти від журналістського жанру під такою ж назвою, сутність якого полягає в драматургічній (діа-логічній) побудові матеріалу за формою: запитання – відповідь. Жанр інтерв’ю не відіграє такої вагомої ролі в журналістиці, як метод, хоча його питома вага на шпальтах сучасних газет зрос-тає.

З певною метафоричністю, можна сказати, що праця журналіста – це вічне інтерв’ю, а сам журналіст мусить бути гарним комунікатором. Його діяльність складається з розмов з людьми і описування почутого. Причому до проблем творчості й майстерності журналіста входить не лише безпосереднє ство-рення тексту, але (й передусім) мистецтво збирати матеріал для нього. Журналістика – це мистецтво спілкування, а з роз-витком аудіовізуальних медіа – також і мистецтво публічного спілкування перед мікрофоном чи телекамерою.

Сучасна журналістика за типом спілкування знає такі типи інтерв’ю:

Інтерв’ю на робочому місці. Вважається таким, що надає особливо плідні можливості для журналіста. Зустрівшись з об’єктом на його робочому місці, він може не тільки постави-ти запитання, що намічені для інтерв’ю, але й підключити інші методи збирання інформації: спостереження й вивчення документів і джерел, а в майбутньому матеріалі описати об-становку робочого місця, атмосферу установи, навести якісь красномовні деталі, що характеризують співрозмовника, крім того, під час бесіди журналіст може зажадати від об’єкта доку-ментально засвідчити ті чи інші факти, про які пролунала усна інформація. Журналіст повинен завжди домагатися проведен-ня інтерв’ю в найзручніших для себе умовах, а такими є бесіди на робочих місцях об’єктів.

Інтерв’ю вдома в об’єкта. Особливо виграшне тоді, коли журналіст зустрічається з приватною людиною. Тоді не робо-ча обстановка на посаді, а побут, домашнє оточення можуть відіграти провідну роль і дати переваги такі ж самі, як і зустріч із службовцем на його робочому місці, і гарантувати використання

 

Збирання зовнішньої інформації

як додаткових методів спостереження та вивчення документів і джерел.

Ознакою демократичного суспільства є проведення днів відкритих дверей вдома у значних політиків. Кілька таких днів були проведені в 2005 році відразу після Помаранчевої революції для демонстрації журналістам відкритості й прозорості нової влади.

Інтерв’ю в редакції. На нього слід погоджуватися в край-ньому випадку, коли об’єкт відмовляється від усього іншого. Ви приймаєте співрозмовника на своєму робочому місці, і вже не ви спостерігаєте за ним, а він за вами. Ви позбавлені можливості спостерігати, зажадати документального підтвердження його слів, вам залишається лише запитувати і занотовувати відповіді.

Інтерв’ю по телефону. До нього слід вдаватися з метою до-могтися особливої оперативності, перевірити окремі деталі в уже існуючій в редакції інформації. Повноцінне інтерв’ю по теле-фону неможливе, але для довідки, уточнення певних фактів, консультації з окремих питань воно може бути продуктивно ви-користане. Більшого ефекту досягає журналіст, коли телефонує знайомому урядовцеві чи діячеві, з яким вже зустрічався раніше. Тоді легше, нагадавши про себе і пояснивши скрутні обставини, що спричинюють користуватися телефоном, а не просити про особисту зустріч, домогтися потрібного результату – отримати потрібну інформацію.

А втім, у сучасному житті, у нового покоління журналістів, телефон, у тому числі й мобільний, стає предметом все ширшого вжитку. У пресі вже давно з’являються повноцінні інтерв’ю, узяті по телефону, так само на радіо чи в телепрограмах з метою до-сягти максимальної оперативності звучать передавані в ефір з підключених до студії телефонів повідомлення кореспондентів, свідчення ньоюзмейкерів, коментарі незалежних експертів тощо.

Інтерв’ю в інтер-ситуаціях. Пояснимо запропонований нами термін. Слово «інтер» (inter) у перекладі з латинської мови означає «між, поміж» і вживається як префікс у складних сло-вах для позначення проміжної ситуації, перебування поміж чи-мось. У сучасному напруженому світі, де розклад дня відомих осіб розписаний не за годинами, а за хвилинами, журналістові

 

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

часто відмовляють в інтерв’ю не тому, що засадничо не бажають зустрічатися з представником преси, а тому що насправді не ма-ють для цього вільного часу. Тоді журналіст пропонує зустрітися в якій-небудь інтер-ситуації: за обідом чи вечерею у ресторані, у перукарні, просто на вулиці й пішки провести особу додому, сполучивши прогулянку з бесідою.

Важко уявити українського журналіста за взяттям інтерв’ю в ресторані, але на Заході це поширений метод усного зби-рання інформації, а відтак, хотілося б, щоб про нього знали й наші майбутні журналісти. У великих газетах Заходу інтерв’ю в ресторані оплачується коштом редакції, так високо там цінують свіжу, конкурентноспроможну інформацію, що підносить пре-стиж видання.