Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
У спеціальному дослідженні сформульовані такі правила ро-боти з документами: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

У спеціальному дослідженні сформульовані такі правила ро-боти з документами:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Переконайтеся в тому, що

документ створений компетентною (за службовим станови-щем) або спеціально уповноваженою для цієї мети особою;

обстановка, у якій створювався документ, не вплинула на його зміст;

у ньому не спотворені прізвища службових осіб;

зміст документа відповідає відбиткові печатки та кутового штампу;

документ підписаний уповноваженою для цієї мети осо-бою 1 .

Майстерність журналіста вимірюється, окрім інших чинників, ще й тим, наскільки глибоко він може осмислити джерельну базу майбутнього твору, скористатися нею, дати в самому тексті необхідні посилання на документи, які стануть вагомим аргу-ментом і переконають читача в правильності позиції автора.

Нарешті, є такі сфери журналістики, де знання документів і джерел є обов’язковим, домінує в матеріалі. Такими є, напри-клад, виступи на історичні теми, кримінальна хроніка т. д.

Розпочинаючи роботу над будь-яким матеріалом для ОМІ, журналіст зобов’язаний поцікавитися, чи є з даної теми якісь документи і джерела. У багатьох випадках ознайомлення з ними складає початковий етап осмислення теми. Так буває, коли йдеться про вивчення певного промислового об’єкта, будівництва, розгляд скарги.

Важливим джерелом тем і проблем для журналіста є листи читачів. Традиційною є думка, що в сучасному світі сталося

1 Основы творческой деятельности журналиста/Ред.-сост. С. Г. Корконосен-ко. – СПб., 2000. – С. 90–91.

 

Збирання зовнішньої інформації

відчутне збідніння епістолярної творчості в цілому. Ця форма індивідуальної, міжособистісної комунікації, яка впродовж три-валого часу історії залишалася єдиним засобом зв’язку між людь-ми в просторі, мовляв, сьогодні витіснена телефоном, електрон-ними засобами зв’язку. У «старі добрі часи» Микола Гоголь писав Олександру Пушкіну на інший кінець С.-Петербурга: «Якби ви знали, як я шкодував, що застав замість вас одну записку вашу на моєму столі. Хвилиною б мені повернутися раніше, і я б по-бачив вас ще в себе» 1 . Тепер такий лист просто неможливий – усе це особа скаже іншій по телефону, а друг не стане наносити візит, не переконавшись за допомогою все того ж телефону, що госпо-дар вдома. Якось Павло Загребельний сказав: «Дев’ятнадцяте століття – в листах, як двадцяте – у телефонах». Отже, для скоро-чення кількості листів у редакції існують об’єктивні причини.

Незважаючи на це, періодичні видання продовжують от-римувати листи. Головний редактор «Комсомольської правди» В. Н. Сунгоркін відзначив у спеціальному інтерв’ю: «У нас велика пошта. Біля 30 тисяч листів щотижня, до ста тисяч щомісяця, і це не враховуючи відзивів на публікації на нашому сайті в Інтернеті» 2 . Сама Людмила Васильєва, з передмови до книжки якої взяте наведене висловлювання, так само відзначає величез-ну важливість редакційного епістолярію: «Але листи, – вигукує вона, – це захоплюючий інформаційний Клондайк!» 3 . Далі, од-нак, вона зводить усе розмаїття листів до одного їх жанру: «крику про допомогу». І навіть пропонує резюме: «Якщо листа до редакції написали, значить, автора „дістали”» 4 .

Навряд чи ситуація з листами в сучасній журналістиці може бути так просто пояснена. Тридцять тисяч листів щотижня не можуть бути настільки одноманітними. Думається, джере-ло листів при вагомих причинах їх усунення з інформаційного поля в іншому. У сучасному світі триває відчуження людини від своєї сутності. Сучасна людина самотня й часто розгублена

1          Гоголь Н. В. А. С. Пушкину 23 декабря 1833 г. //Гоголь Н. В. Собр. Соч.: В 8 т. –

М., 1984. – Т. 8. – С. 69.

2          Скоробагатько В. Предисловие/Владимир Скоробагатько//Василье-

ва Л. А. Делаем новости!. – М., 2003. – С 9.

3          Васильева Л. А. Делаем новости!./Л. А. Васильева. – М.: Аспект-Пресс, 2003. –

С 53

4          Там само. – С. 58.

 

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

перед світом абсурду. Вона шукає тепла й співучасті, часто про-сто однодумців, тих, хто думає й почуває так, як вона, і така ж самотня, як і вона. Ось головна причина, чому редакційна по-шта не вичерпається ніколи. У молодіжній газеті «Артмозаїка» (Харків) зі щотижневим накладом 334 тисячі примірників ба-гато років уперто продовжує існувати рубрика «Самописка». У кожному числі газети подається дві сторінки листів. Пробле-матика їх найрізноманітніша, така, що не піддається узагаль-ненню. Але от мотиви – самовиразитися, розповісти про свій життєвий досвід і його уроки, довірити паперові те, що не роз-кажеш публічно усно – це відстежується чітко. А тому логічно припустити, що в основі епістолярної творчості лежать причини психологічні, і редакційна пошта буде існувати завжди. Отже, з нею слід уміти працювати.

Через листи в редакцію надходить важлива інформація про суспільні суперечності, назрівання конфліктних ситуацій, рух громадської думки в тому чи іншому напрямку. Люди зверта-ються до газети, як правило, у складних випадках свого життя, шукаючи підтримки, соціальної справедливості, захисту від сваволі урядовців. За радянських часів у редакціях практично всіх (включаючи районні) газет були відділи листів, в обов’язки яких входило лише працювати з поштою, систематизувати й узагальнювати епістолярну інформацію, перевіряти скарги, го-тувати до публікації листи або уривки з них. У газетах існували рубрики «Хоча листа й не надруковано», де редакція повідомляла читачів про вжиті нею заходи з приводу звернень громадян та про дії урядових органів у справі розв’язання порушених у ли-стах проблем.

Молодому журналістові слід знати, що листи читачів мо-жуть правити за джерело лише попередньої інформації, яка ще потребує ретельної перевірки.