Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Стосовно друкованого видання чи програми радіомовлення й телебачення прийнято говорити про такі елементи форми: : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

Стосовно друкованого видання чи програми радіомовлення й телебачення прийнято говорити про такі елементи форми:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

1)         жанрові, під якими розуміються модифікації жанрів, різ-номанітні добірки матеріалів, рубрики, розділи, цикли, тематичні шпальти, номери чи передачі;

2)         сюжетно-композиційні, до яких входять сюжет, компо-зиція, характеротворення, шрифтове розв’язання, ілю-стративне оформлення, поєднання записаних заздалегідь сюжетів із прямим репортажем із студії тощо;

3)         лексико-стилістичні, тобто мова, стиль, зображально-виражальні засоби, тональність, індивідуальна манера журналіста, стиль видання в цілому.

При цьому слід розуміти, що є різні рівні змістово-формальної єдності:

1)         окремого тесту;

2)         смуги, шпальти, теле- чи радіопередачі;

3)         газети, журналу, видання в цілому, радіостудії чи телека-налу.

Журналістський твір як наслідок масово-інформаційної ді-яльності досягає успіху за умов змістово-формальної єдності. Художність, естетизм мають у журналістиці таке ж значення, як і в літературі та інших видах мистецтва, незважаючи на прагма-тичний, ужитковий характер цього різновиду духовної праці. Але у зв’язку із специфікою журналістики на змістово-формальну єдність впливають у ній такі чинники:

1)         дійсність, життя, об’єктивна реальність у її загальних і конкретних проявах; цей вплив може бути безпосереднім і опосередкованим;

2)         автор, його талант, світогляд, налаштованість на загально-людські чи класові ідеали, його творча індивідуальність, пристрасті й нахили, нарешті, просто компетентність щодо даної теми;

3)         тип видання, його засаднича спрямованість, традиції, потреба у висвітленні того явища, що покладене в основу матеріалу;

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

4)         характер аудиторії, врахування інтересів адресата;

5)         тиск власне професійних моментів (терміновість публікації, ліміт місця в газеті тощо);

6)         стереотипи й традиції, усталені норми в підході саме до та-кого матеріалу (тематичні, жанрові та ін.).

Синтаксичному аспектові журналістики буде приділено значне місце у професійній підготовці журналіста в курсі «Теорія та методика журналістської творчості» та в цілому ряді дисциплін спеціалізації, як-от: «Інформаційні жанри», «Аналітичні жанри», «Художньо-публіцистичні жанри», «Техніка оформлення видання» тощо.

3. Прагматичний аспект визначається безпосередньою ре-акцією читачів на публікацію чи радіо й телепередачу. Він вимі-рюється кількістю відгуків – листів і телеграм, телефонних дзвін-ків, усними пропозиціями відвідувачів, – що надійшли до редакції після публікації журналістського твору. Свідченням найвищого ефекту є звернення уваги на проблему владних структур: чи безпосередньо завдяки публікації, чи опосередковано – завдяки цілеспрямованому формуванню громадської думки.

Нові можливості для реалізації зворотного зв’язку та інтер-активності надає Інтернет-журналістика. Сучасна онлайн-публікація – особливий спосіб буття текстів у мережі. На відміну від паперової журналістики, онлайн-публікація будується у формі складної моделі, основними складниками якої є авторський ма-теріал, читацькі коментарі до нього, пояснення автора з приводу коментарів, нові відгуки читачів. Маятник уваги може розгойду-ватися між авторською й читацькою позиціями до нескінченнос-ті. Можливість коментування – не тільки свідчення зворотного зв’язку, але й збагачення теми запропонованими читачами фак-тами, оцінками, концептуальними розв’язаннями.

Важливою стороною журналістської творчості є редакторська діяльність. У ширшому значенні під редагуванням розуміється опрацювання, підготовка до друку певного тексту, рукопису, ви-правлення його відповідно до запитів видання, скорочення мате-ріалу при потребі, його композиційна перебудова, тобто будь-яка робота над поліпшенням тексту. У цьому розумінні редактором бував кожен журналіст, оскільки він готував до друку рукописи свої та інших авторів.

У вужчому значенні редакторська діяльність полягає в керівни-цтві виданням, визначенні його стратегічних і тактичних завдань,

 

Журналістика як творчість

змісту і характеру, організації творчого колективу для здійснення певної мети, остаточному затвердженні матеріалів до друку чи ви-ходу в ефір. Ця місія покладається не на кожного журналіста зосіб-на, а на головного редактора видання. Його діяльність є не менш творчою, ніж інших суб’єктів масово-інформаційної діяльності, але здійснюється на ширшому суспільному тлі, пов’язана з важ-ливими організаційними функціями.

Свого часу видатний український журналіст і публіцист Ми-хайло Драгоманов (1841–1895) у листуванні з представником молодшого покоління Іваном Франком (1856–1916) сформулю-вав важливі засади редакторської праці. У листі від 15 березня 1885 року він, узагальнюючи свій двадцятилітній досвід співро-бітництва в часописах і власної редакторської діяльності, застері-гав І. Франка, який тоді готувався до видання журналу «Поступ», від можливих помилок: «Не заражайтесь двома редакторськими хворобами, – писав М. Драгоманов: – а) вважати публіку за дуже дурнішу писателів, думаючи, що, мовляв, того й того публіка не розбере, тим не зацікавиться й т. ін. Давайте усяку серйоз-ну справу публіці, розказуйте просто, але серйозно, – і публіка розбере. b) Не вважайте сотрудників дурнішими себе; підберіть людей по власному вибору, вмовтесь з ними в основному, – а далі дайте їм волю робити, – а особливо не одкладайте розмови про справи пекучі до того часу, коли самі зберетесь поговорити може й ліпше, ніж готовий сотрудник в готовій статті» 1 .

Ці поради: по-перше, поважати публіку й ставитися до неї як до рівного собі співрозмовника і, по-друге, гарантувати свободу творчості співробітниками редакції, умовившись з ними про дотримання лише головних принципів, не втручатися в їхню працю з приводу кожної дрібниці, – можуть правити за дорогов-каз для кожного сучасного редактора.

«Редакторство, як і будь-яке ремесло, доведене до вершини досконалості, – відзначав Іван Кошелівець, який упродовж ба-гатьох років редагував провідний часопис української еміграції «Сучасність», – може й повинно бути мистецтвом. Складність редакторського ремесла починається з дрібниць, яким у нас взагалі не надають значення: підбір шрифтів, формату, одноко-

1 Драгоманов до Франка 15 березня 1885 р.//Матеріали для культурної та громадської історії Західної України. – К., 1928. – Т. 1: Листування І. Франка і М. Драгоманова. – С. 106

 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

вого зовнішнього оформлення цілості; зрештою, кожне число має кілька сот тисяч друкованих знаків, і всі вони повинні стояти на своїх місцях, без жодного зайвого. Коротше кажучи, у гарного редактора журнал повинен радувати око читача, як красиве плат-тя від Діора. А вже стосовно головного – планування: щоб кожне число було нарівні з іншими й за змістом. А ще: можливо, найваж-че – уміти й глибоко шанованому автору іноді сказати – ні» 1 .