Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5. Інтерв’ю та посилання (цитати). : Основи журналістики : Бібліотека для студентів

5. Інтерв’ю та посилання (цитати).


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

магниевый скраб beletage

Цей тип аналізу поши-рений у творчості як досвідчених журналістів, так і початківців. Він використовується з метою дати точну оцінку факту чи явищу за допомогою залучення поглядів і висловлювань відомих діячів: політиків, науковців, письменників та ін. Логіка використан-ня цього типу аналізу полягає в тому, що журналіст підсилює

1          Сверстюк Є. Зерна українсько-ізраїльської солідарности/Євген Свер-

стюк//Сверстюк Євген. Блудні сини України. – К., 1993. – С. 111.

2          Там само. – С. 112.

3          Там само. – С. 114.

 

Журналістика як творчість

свій авторитет, спираючись на думку (думки) спеціалістів у даній галузі, державних діячів, від чого його власна оцінка виглядає не голослівною й приблизною, а глибокою й виваже-ною. А відтак назва цього типу аналізу недостатньо точна, бо поняття «інтерв’ю» поширюється на будь-які висловлювання, письмові чи усні, які могли бути оприлюднені не лише в бесіді з журналістом (журналістами), але й зроблені на нараді, мітингу, у розмові з виборцями та інших ситуаціях.

Цитування виступів, інтерв’ю і заяв відомих осіб є нормою в сучасній газетній практиці. Ведучий програми «7 днів» за-прошує виступити в своїй передачі Прем’єр-міністра чи Голову адміністрації Президента України не тому, що сам не може про-коментувати певну подію чи не має на неї власної точки зору, а тому, що думка високопоставленого державного урядовця ціка-вить значно більше число осіб, ніж думка журналіста. Це люди – наділені реальною владою, уповноважені приймати державні рішення. Саме тому їхні виступи здатні викликати найвищий інтерес глядачів.

Професійні якості журналіста вимірюються тим, наскільки йому вдається залучити впливових діячів до своїх програм чи видань, зробити свій ОМІ комунікаційним каналом для найбільш авторитетної інформації. У використанні журналістом думок спеціалістів виявляється його професійна майстерність. Від цього виграє програма чи газета в цілому, зростає її тираж чи глядацька аудиторія.

Використання інтерв’ю як типу аналізу проблеми чи ситуації не виключає можливості й для самого журналіста виступити з власною оцінкою порушеного питання. Але в даному випадку й оцінка журналіста виглядатиме більш переконливо, викличе довіру реципієнтів.

Пошлімося на приклад з творчості головного редактора «Лі-тературної України» Василя Плюща, без статті якого у рубриці «Актуальний коментар» свого часу не виходило жодне число га-зети. У номері від 15 червня 2000 року опубліковано його аналі-тичний матеріал «Енергія і енергетика», предметом якого є роз-гляд кризового становища в паливно-енергетичному комплексі України. У тексті розкидані численні посилання на інтерв’ю з Прем’єр-міністром В. Ющенком, Головою Верховної Ради І. Плю-щем, Головою Ради Національної Безпеки і Оборони Є. Марчу

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

ком, наведені висловлювання на цю тему Президента України. Зрозуміло, що йдеться не про ексклюзивні, а про колективні інтерв’ю, дані на прес-конференціях. Але вони забезпечили пере-конливість висновку журналіста щодо відвернення енергетичної катастрофи.

Зрозуміло, що можливе використання й жанру інтерв’ю в цілому для аналізу певної проблеми. Тоді воно спрямовується лише на неї, а запитання журналіста формуються так, аби в логічній послідовності розкрити її, вичерпно представити для читача.

Цей тип аналізу незамінимий у тому випадку, коли молодий журналіст, ще без популярного імені, недостатньо глибоко знає чи розуміє проблему, вважає, що його коментар чи підсумок не буде довершеним. Тоді він просто зобов’язаний звернутися до фахівця в даній галузі з проханням дати роз’яснення з при-воду встановлених ним фактів і це інтерв’ю публікує в своєму ма-теріалі. Композиційно найзручніше місце для розміщення такої частини – в кінці статті, після описаних фактів. Але це не єдиний з можливих варіантів. Мова спеціаліста може звучати після різ-них частин тексту, супроводжувати виклад журналіста.

Семантичний аспект найбільш повно представлений у жур-налістикознавстві, оскільки саму журналістику прийнято роз-глядати здебільшого як донесення до читача певного змісту (семантики) висловлювань і вчинків. Значно менше уваги при-діляється формальному (синтаксичному) аспекту. Це не зовсім справедливо. Зрозуміло, що форма подачі змісту в журналістиці відзначається більш ремісницьким рівнем, ніж у художній літе-ратурі, зокрема поезії, але тут теж є свої секрети майстерності, за допомогою яких пересічну подію можна подати як сенсаційну, примусити читача плакати над долею героя звичайного нарису або замислитися над добре відомими, але однобічно сприйняти-ми проблемами, побачити їх у множинності аспектів, залучити до співпраці щодо їх розв’язання.

2. Синтаксичний аспект, як уже мовилося, передбачає вивчення побудови та організації журналістських систем, по-чинаючи від звичайного газетного тексту, як-от: замітки, ко-респонденції, – і закінчуючи структурою тижневих передач центрального загальнонаціонального каналу. На відміну від по-переднього семантичного, змістового аспекту, синтаксичний

 

Журналістика як творчість

рівень аналізу полягає в розгляді питання про форму журна-лістських творів.

Під формою розуміються будь-які способи вираження змісту як текстові, так і ілюстративні.