Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
4. Основні операції фондового ринку : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

4. Основні операції фондового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

магниевый скраб beletage

Окремі сектори (сегменти) фондового ринку суттєво впли-вають на його розвиток і визначають специфіку операцій на ньому.

Операціїз цінними паперами (фондові операції) — це дія

з цінними паперами чи коштами наринку цінних паперів для досягнення поставленої мети. Всі операції з цінними папе-рами на фондовому ринку здійснюють його учасники. Най-

б™^ЗЗ^Жо^і0з ї^; забезпечення діяль-ності суб'єкта фінансовими ресурсами: формування і збіль-шення власного капіталу, залучення позикового капіталу чи ресурсів в обіг. За своїм економічним призначенням це паси-вні операції, які здійснюються через емісію цінних паперів, тому їх називають емісійні;

2) інвестиційні — вкладання суб'єктом операцій власних та залучених фінансових ресурсів у фондові активи від влас-ного імені. За своїм економічним призначенням це активні операції, які здійснюються шляхом придбання фондових акти-

цій перед клієнтом щодо цінних паперів чи зобов'язань кліє-нта, пов'язаних із цінними паперами.

У сучасній економічній літературі розглядається широкий спектр фондових операцій, конкретними і поширеними серед яких є:

\—> випуск цінних паперів — сукупність дій щодо певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номі-нальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжна-родний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку. Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів — номер (код), який дозволяє однозначно ідентифікувати цінні папери або інший фінансовий інстру-мент і присвоєння якого передбачено законами України;

\—> емісія — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;

 

\—> обіг цінних паперів — вчинення правочинів, пов’яза-них з переходом прав власності на цінні папери і прав за цін-ними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

\—> розміщення цінних паперів — 1) відчуження їх емітен-том або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правово-го договору з першим власником, яким є особа, що отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в осо-би, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час їх роз-міщення; 2) продаж цінних паперів потенційним інвесторам;

\—> купівля-продаж — передача прав власності на цінні папери за кошти;

\—> реєстрація випуску та проспекту емісії цінних паперів — внесення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом 30 днів після отримання заяви і всіх необхід-них документів для здійснення реєстрації випуску та про-спекту емісії цінних паперів, всього переліку необхідних до-кументів для здійснення реєстрації або відмови від даної операції. У проспекті емісії цінних паперів повинна містити-ся інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення, види цінних паперів, форми їх випус-ку, тип, кількість, номінальна вартість, порядок і форми ви-плати доходу тощо;

\—> конвертація (конверсія) — обмін цінних паперів одно-го виду на інший, але емітовані однією й тією ж компанією. В угоді про випуск облігацій і привілейованих акцій часто передбачають право конверсії, що дає змогу власникам цих цінних паперів обмінювати їх на інші цінні папери, звичайно прості (звичайні) акції, за певним курсом (або ціною) конверсії;

\—> стопінг — продаж одного цінного папера з одночасною купівлею іншого з метою ухилення від податків, які необхід-но сплачувати при тривалому володінні цінними паперами;

\—> зберігання — забезпечення збереженості й цілісності цінних паперів. Зберігання, як фондову операцію, здійсню-ють зберігачі цінних паперів, якими є банки або торгівці цін-ними паперами, що мають дозвіл на зберігання та обслугову-вання обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо належних

 

йому цінних паперів, так і щодо цінних паперів, які вони збе-рігають згідно з договором;

\—> трастові — довірче управління переданими у влас-ність цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі;

\—> застава — передача цінних паперів, які є забезпечен-ням позики. Заставними є переважно довгострокові цінні па-пери, що випускаються переважно іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна і дають прибуток у вигляді відсотків;

\—> кліринг — система безготівкових розрахунків за цінні папери та послуги, що базується на заліку взаємних вимог і зобов’язань;

\—> реєстрація і перереєстрація власників цінних паперів — закріплення та зміна прав власності на цінні папери;

\—> маркетинг — система внутрішньофірмового управ-ління, спрямована на вивчення і врахування попиту й вимог фондового ринку для орієнтації в своїй діяльності;

\—> ціноутворення — процес формування ціни на цінні папери;

\—> страхування — створення за рахунок суб’єктів госпо-дарювання та фізичних осіб спеціальних резервних фондів, які призначені для відшкодування збитків і втрат, викликаних несприятливими обставинами, що склалися на фондовому ринку;

\—> погашення — повернення коштів позичальником кре-дитору;

\—> дарування — перехід права власності на цінні папери від однієї особи до іншої на основі договору дарування;

\—> успадкування — перехід права власності на цінні па-пери від однієї особи до іншої у випадку смерті першої;

\—> спліт (розщеплення) чи дроблення — операція, що спричиняє збільшення числа акцій в акціонерів пропорційно їхній частці в капіталі. Дроблення призводить до зменшення номіналу акції з одночасною заміною кожної старої акції на нову. Спліт також розглядають як поділ нереалізованих акцій акціонерних товариств на їх більшу кількість;

I—> консолідація (об'єднання) — 1) вкладання прибутку, отриманого від торгівлі спекулятивними акціями, у надійніші

 

акції; 2) об’єднання, злиття на фондовому ринку двох або де-кількох фірм, компаній;

\—> передача (індосамент) — форма передачі простих та пе-реказних векселів, якою є передатний напис на звороті векселя;

\—> визначення ринкової вартості — встановлення ціни на цінні папери, що котируються на біржі залежно від попиту і пропозиції на них;

\—> облік — система бухгалтерського обліку цінних папе-рів та результатів від діяльності з ними підприємств, фірм, яка проводиться за прийнятими правилами з використанням встановлених форм документів;

\—> аудит — фінансовий аналіз, бухгалтерський контроль, ревізія фінансово-господарської діяльності учасників фондо-вого ринку: підприємств, фірм, організацій, які проводяться незалежними службами кваліфікованих спеціалістів;

\—> посередництво — сприяння у встановленні контактів та укладанні угод, контрактів між покупцями і продавцями цінних паперів; у нарахуванні і виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями. Посередництвом займаються фі-нансові організації, що надають посередницькі послуги у про-цесі здійснення операцій із цінними паперами;

\—> формування портфеля цінних паперів — проведення постійних операцій із цінними паперами для підтримки якос-ті портфеля, забезпечення зростання його поточної вартості, збереження та приросту капіталу, доступу через придбання цінних паперів до дефіцитної продукції та послуг, майнових і немайнових прав, до власності. До складу портфеля можуть входити цінні папери одного типу (акції) або різні цінні папе-ри (акції, облігації, ощадні сертифікати тощо). При форму-ванні портфеля інвестор завжди враховує його дохідність, ступінь ризику, термін вкладання, тип цінного папера;

\—> управління портфелем цінних паперів — це процес, що включає планування, аналіз і регулювання складу портфеля, здійснення діяльності щодо його формування й підтримки з метою досягнення поставлених перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності й мінімізації витрат, пов’язаних з ним. Існує дві форми управління порт-фелем цінних паперів: пасивна, що забезпечує складання ди-версифікованого портфеля із завчасно визначеним рівнем ри

зику, тривалим зберіганням портфеля в незмінному стані, і активна — полягає в постійній роботі портфеля за допомо-гою вибору тільки певних цінних паперів, визначення термі-нів їх придбання або продажу, здійснення постійної ротації цінних паперів у портфелі та забезпечення чистого доходу;

\—> інвестщійне проектування — розробка інвестиційних стратегій щодо вкладання коштів у цінні папери з метою об-меження ризику коливань їх курсів, зростання прибутків, отримання вищого відсотка в порівнянні з банківським;

\—> консалтинг — діяльність спеціальних компаній щодо консультування продавців і покупців із широкого кола пи-тань фондового ринку: фінансів, зовнішньоекономічної дія-льності, дослідження, прогнозування, проведення комплексу маркетингових досліджень тощо.

Наприкінці 1990 років у фондових операціях відбулися ре-волюційні зміни, спричинені появою на фондовому ринку Ін-тернет-технологій, які допомагають швидше, дешевше укласти угоди з цінними паперами. Обсяги фондових Інтернет-опера-цій є значними, перспективи — привабливими. Такі операції мають свої переваги і недоліки. Переваги: самостійне ведення операцій, цілодобовий доступ до свого рахунка з будь-якої точ-ки світу, низькі комісійні брокерів, можливість розпочати робо-ту навіть із незначними сумами, простота і доступність укла-дання угод, отримання значного масиву безплатної необхідної інформації. Недоліками є можливість технологічних збоїв у функціонуванні інформаційних систем і висока ймовірність втрати грошей приватним інвестором, оскільки всі остаточні рішення приймаються ним самостійно, без допомоги кваліфі-кованих фахівців. Незважаючи на ризик, Інтернет-торгівля цінними паперами — економічно вигідне явище, як для приват-них інвесторів, так і для розвитку економіки країни в цілому.

Основою процесу фондової торгівлі є життєвий цикл цін-ного папера: випуск — обіг — погашення. Цей цикл охоплює процедуру емісії та реєстрації цінного папера, зміну його власника, одержання результату і завершення обороту. У ме-жах цього циклу фіксуються операції первинного ринку, коли емітент продає цінний папір першому покупцеві і вторинно-му ринку, де і розгортається боротьба за одержання прибутку від обігу цінного папера.

 

(           ) Національний фондовий ринок в останні роки зро-

бив помітний крок вперед, що свідчить про його важливу роль у реформуванні економіки країни. Фондовий ринок, як сегмент фінансового ринку, став потужним механізмом у ро-зподілі, перерозподілі та мобілізації фінансових ресурсів для динамічного розвитку економіки та сприяє акумулюванню інвестиційних капіталів у виробничу та соціальну сферу. Роль фондового ринку у фінансово-економічній ситуації, яка скла-лася в Україні, надзвичайно велика. Банківський кредит за-вдяки високим відсоткам є недосяжним для переважної біль-шості підприємств, тому використання важелів фондового ринку для ’алучення «дешевих» коштів є найбільш раціона-льним розвязанням цієї проблеми. Фондовий ринок, як спо-сіб залучення інвестицій, перебуває в центрі уваги органів законодавчої та виконавчої влади нашої країни. Порівняно з іншими галузями фондовий ринок у 2006 році за обсягами торгів посів друге місце після промисловості і перевищує об-сяги продукції сільського господарства, виробництва товарів народного споживання. Сучасна українська модель фондово-го ринку ґрунтується на детальних правилах і процедурах, що охоплюють майже всі аспекти діяльності суб’єктів ринку. Ра-зом з цим фондовому ринку властиві певні негативні риси, зокрема: інформаційна недостатність, обмеженість прав акці-онерів, ігнорування деяких законодавчих вимог, недостатнє державне регулювання ринку, психологічна непідготовле-ність населення до операцій з цінними паперами тощо. Саме фондовий ринок є універсальним механізмом, за допомогою якого регулюються не лише економічні, а й соціальні і полі-тичні відносини. В макроекономічному плані він дає змогу державним органам при отриманні щоденної інформації про загальний баланс ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно запобігати кризовим ситуаціям. На сучасно-му етапі розвитку вітчизняного фондового ринку необхідно:

—        обмежити ризики інвесторів;

—        включити у процес котирування всі зацікавлені сторони;

—        запобігти можливості монопольного встановлення цін на фінансові активи;

—        уникнути роздроблення національного фондового рин-ку на окремі нерівномірні сегменти;

 

—        формувати довіру у населення до цінних паперів;

—        поширювати інформацію про емітентів, їх цінні папери. Перелічені заходи направлені на формування стабільності

ринку, яка сприяє залученню іноземних інвестицій, зміцнює довіру населення до цінних паперів, а наявність єдиного центру котирування створює умови для здорової конкуренції торгівців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.