Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1. Загальна характеристика фондового ринку : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

1. Загальна характеристика фондового ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

магниевый скраб beletage

Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих то-варів. Перші операції з цінними паперами відбувалися на оп-т’вих ринках і товарних біржах. Історія бірж налічує близько пяти століть, хоча деякі спеціалісти фондового ринку ствер-джують, що перша біржа виникла в Японії у I ст. до н.е. Пер-ші операції з цінними паперами відбувались у бельгійському місті Антверпен, який відіграв значну роль у світовій торгівлі цінними паперами.

Значну роль в історії створення фондового ринку та особ-ливо ринку цінних паперів відіграла біржа в Амстердамі. Ця біржа була першою в історії розвитку фондового ринку на межі XVI і поч. XVII ст. Розвиток міждержавної торгівлі став основним рушієм розвитку ринку цінних паперів. У результа-ті діяльності фондових торгів значно змінився державний устрій та система державних фінансових установ. У розраху-нках між клієнтами і державою почали використовуватись державні (казначейські) облігації та векселі. Передовиками в галузі розвитку фондової торгівлі були Англія, Франція, Німеччина і Нідерланди.

У XIX ст. в результаті первинного нагромадження капіта-лів роль фондових бірж значно зросла. Нагромаджений капі-тал, який виник внаслідок промислової революції, став дже

релом накопичення великих фінансових капіталів, які, у свою чергу, вплинули на появу та розвиток нових організаційних форм у вигляді промислових корпорацій та акціонерних бан-ків. Наприкінці XIX ст. з розвитком державно-монополістич-ної системи управління роль фондових ринків змінюється від кількості до якості процесу обертання цінних паперів.

Поряд з перспективами р.звитку фондовий ринок зазнавав падіння, криз і банк–утства. Так, негативним був вплив еко-номічних криз 18691895 pp. Особливо небезпечною для пос-тупового розвитку фондового ринку була світова економічна криза 1929–1933 pp. Так, на Нью-Иоркській фондовій біржі 22 жовтня 1929 р. відбувся масовий продаж цінних паперів, що спричинив паніку серед інвесторів і біржовиків. Стався крах Нью-Йоркської фондової біржі.

У жовтні 1987 р. сталася чергова біржова криза, яка не бу-ла такою драматичною, як у жовтні 1929 p., не призвела до всесвітньої економічної депресії, але наслідки ії були дуже відчутні. На Лондонській фондовій біржі вартість акцій змен-шилась більше як на 13 млрд фунтів, у Франції — на 200 млрд франків, у США — 700 млрд доларів. На початок грудня 1987 року загальне знецінення акцій на біржах усього світу сягнуло 2000 млрд доларів.

У нашій країні початок фондового ринку датується XVIII ст. Одеську фондову біржу було відкрито у 1796 p., Київську — у 1869, Харківську — у 1876, Миколаївську — у 1885 р. та ін. Фондові біржі в Петербурзі, Одесі та Москві вважалися лібе-ральними, але були досить вимогливими. Папери на біржу допускалися лише після ретельної перевірки їх власника. За неправдиві відомості притягали до кримінальної відповідаль-ності. Дії маклерів контролював біржовий комітет, урядові комісії стежили за котируванням паперів.

На сьогодні фондовий ринок у різних країнах Європи ста-новить більш-менш значущу частину фінансового ринку. Ве-лике значення він має в Англії, Німеччині, Франції. Значно меншу роль він відіграє в економіці Австрії, Італії, Іспанії, а в таких країнах, як Греція, Португалія, Ірландія його роль несуттєва. В багатьох країнах держава активно користується фондовим ринком для розміщення своїх боргових зобов’я-зань з метою фінансування дефіциту бюджету. Незважаючи

 

на те що Італія належить до економічно розвинених країн, фондовий ринок тут розвинений досить слабо і спрямований в основному на забезпечення фінансування державного бор-гу. На відміну від італійського ринку, який є виключно наці-ональним, швейцарський фондовий ринок характеризується своєю міжнародною спрямованістю. Головна біржа країни є однією із найбільших в Європі і заснована в 1995 році. Поза-біржового ринку в країні немає. Іноземні акції становлять бі-льше як половину біржового обороту. На фондовому ринку Англії переважно емітуються іменні цінні папери — акції та облігації. Якщо говорити про величину ринку різних цінних паперів, то можна зазначити, що в Європі найбільшим рин-ком акцій є англійський, а облігацій — німецький. Найбільші у світі національні ринки акцій належать США, Японії та Англії. У західноєвропейських країнах значна частина кор-порацій перебуває у володінні окремих осіб або сімей, які до-пускають дуже незначну частину акцій або й зовсім не до-пускають своїх акцій на ринок. ’ багатьох країнах акції перебувають у власності тісно повязаних між собою інвес-торів — банків, страхових та інвестиційних компаній, що має суттєвий вплив на ліквідність ринку. Негативно впливають на ліквідність фондового ринку і зміни в складі інвесторів. Про-тягом останнього десятиріччя кількість дрібних інвесторів на ринку значно зменшилась, а кількість великих значно зросла. У результаті поглиблення процесу глобалізації фондових ринків здійснюється міжнародна торгівля акціями, яка про-водиться практично неперервно протягом 24 годин на добу. Лібералізація ринків, що триває сьогодні, приводить до ско-рочення розриву між розмірами витрат на проведення опера-цій на різних ринках. Проте все-таки ці витрати різні і зале-жать як від країни, так і від біржі, на якій здійснюється

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (дери-вативів) [20]. В економічній літературі терміни «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів» стали майже синонімами. Часто «фондовий ринок» розглядають як частину «ринку ка-піталів» або як «ринок фондових цінностей», «ринок позич

кового капіталу». Пояснення цих понять дають О.М. Мозго-вий [34], О.Ю. Смолянська [38] та інші автори. Це поясню-ється певними об’єктивними обставинами і, в першу чергу, фінансовими інструментами, об’єктами та суб’єктами фондо-вого ринку. Основними інструментами фондового ринку є цінні папери різних видів, типів, які формують свої сегменти: грошового ринку, ринку цінних паперів, ринку капіталів, фо-ндового ринку. На табл. 9.1 представлений фінансовий ринок за сегментами, що пов’язані з цінними паперами.