Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3. Основні форми кредитних відносин : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

3. Основні форми кредитних відносин


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

магниевый скраб beletage

Основними формами кредитних відносин є система дер-жавного кредиту, банківське кредитування, кредити, що на-даються іншими фінансово-кредитними інститутами і комер-ційне кредитування.

 

^Державний кредит — це ланка державних фінансів, що тісно пов'язана з бюджетним дефіцитом і виступає джерелом його покриття.

За допомогою державного кредиту:

—        мобілізуються кошти для фінансування бюджетного дефіциту;

—        згладжуються нерівномірності надходження податко-вих платежів;

—        погашаються розміщені раніше позики;

—        забезпечується касове виконання бюджету;

—        фінансуються цільові програми тощо.

Основною формою державного кредиту виступають дер-жавні позики, оформлені у вигляді державних цінних папе-рів — облігацій, казначейських зобов'язань. Іншою формою державного кредиту виступають кредити, надані урядами ін-ших країн, міжнародними фінансовими інститутами та орга-нізаціями.

Джерелами погашення державних позик залежно від еко-номічної ситуації в країні виступають:

—        доходи від вкладання позичених коштів у високоефек-тивні інвестиційні проекти;

—        додаткові надходження від сплати податків;

—        кошти, заощаджені від зменшення видатків з бюджету;

—        додаткова емісія грошей;

—        кошти, отримані від розміщення нових державних позик.

Використання тих чи інших джерел для погашення позик

приводить до різних наслідків. Якщо, наприклад, доходи від вкладання коштів у інвестиційні проекти є найбільш приваб-ливими, хоч і не завжди реальним джерелом погашення по-зик, то додаткова грошова емісія негативно впливає на рівень інфляції та економічну ситуацію в країні.

3 поняттям державного кредиту тісно пов'язане поняття державного боргу, що відображає загальну суму заборгова-ності держави своїм кредиторам. Державний борг — це сума, отримана від емісії державних боргових зобов'язань чи кре-дитів, наданих іноземними кредиторами, а також проценти, які необхідно сплатити кредиторам за користування кошта-ми. Суму заборгованості та процентів, що підлягають сплаті в поточному періоді (році), називають поточним державним

 

боргом. Загальну суму заборгованості та процентів, що ма-ють бути сплачені, називають капітальним державним бор-гом. Розрізняють також зовнішній борг — іноземним креди-торам як результат залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку та внутрішній — результат залучення коштів на внутрішньому національному ринку.

На відміну від банківського кредитування, при якому кре-дитом управляє кредитор — комерційний банк, державним боргом управляє держава, якщо вона виступає позичальни-ком на внутрішньому ринку, або держава та іноземні креди-тори, якщо кошти залучаються на міжнародному ринку.

Способи управління боргом, коли держава не може вчасно забезпечити достатню платоспроможність, представлені на рис. 7.2.

 

Способи управління боргом

 

^ Конверсія

 

зміна дохідності позики, як правило, в бік зменшення; застосо-вується у випадку погіршення фінансового та економічного стану держави

 

► Консолідація

 

передача зобов'язань за раніше випущеними позиками на нову позику

 

> Уніфікація

 

застосовується як окремо, так і в поєднанні з консолідацією і являє собою об'єднання кількох позик в одну

 

^ Відстрочка погашення

 

використовується в тому разі, коли держава не може вчас-но погасити боргові зобов'язання

 

► Анулювання

 

здійснюється у випадку повної відмови держави від сплати боргу;

 

Обмін за регресивним співвідношенням боргових зобов'язань попередніх ви-пусків на нові зобов'язання

 

використовується для скорочення загальноі суми боргу, оскільки зобов'язання нового випуску ма-ють меншу загальну суму, ніж зобов'язання по-переднього випуску

 

Рис. 7.2. Способи управління боргом

 

У ринковій економіці основн’ю формою кредиту є банків-ський кредит. Кредитування субєктів господарювання і гро-мадян — одна з найважливіших функцій банків як спеціалі-

ЗОВТБа7к^ськиГкреТит- це кошти, які надаються бан-ком згідно із законодавством у позику юридичній або фізич-ній особі на визначений термін для цільового використання та під процент. Банківський кредит є необхідним інструмен-том стимулювання економіки, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники.

Основними джерелами формування банківських кредит-них ресурсів є:

1)         тимчасово вільні кошти держави й осіб, на добровільній основі передані фінансовим посередникам для подальшої капі-талізації й отримання прибутку. Вони відображаються на депо-зитних рахунках у відповідних комерційних банках і забезпе-чують власникам фіксований дохід у формі відсотків із вкладів;

2)         кошти, що тимчасово вивільняються в процесі кругоо-бігу промислового і торгового капіталу.

Банківський кредит має комерційний характер. Мета діяль-ності банку в процесі кредитування — отримання максимально-го прибутку та задоволення тимчасових потреб у додаткових грошових коштах підприємницьких структур, населення та державних організацій.

Види кредитних послуг, що пропонуються конкретним банком, залежать від багатьох чинників. До зовнішніх чинни-ків належать правові обмеження, конкурентне середовище в банківській сфері, а також політика, що проводиться пев-ним банком. Внутрішніми чинниками, що впливають на структуру кредиту, є відповідність кредитному портфелю бан-ку та низький рівень кредитного ризику.

Згідно з українським законодавством банк — юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює діяльність щодо залучення вкладів від фізичних та юридичних осіб, ведення рахунків і надання кредитів на власних умовах.

Cвої функції комерційні банки реалізують через виконан-ня певного набору операцій. Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято ділити на три групи: пасивні операції; активні операції; послуги.

 

=> Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому понад власний капітал для забезпе-чення нормальної діяльності, ліквідності та одержання запла-нованого доходу. Сформовані у результаті пасивних операцій кошти становлять переважну частину всіх ресурсів банків, що визначає важливу роль цих операцій в їх діяльності.

=> Активні операції — це розміщення банками власних і залучених коштів з метою одержання доходу та забезпечення своєї ліквідності. До активних операцій належать:

—        операції з надання кредитів;

—        вкладення в цінні папери;

—        формування касових залишків та резервів;

—        формування інших активів (формування основних за-собів, будівель, обладнання тощо).

Кредитні операції здійснюються у формі надання позичок під зобов'язання позичальників повернути кошти та сплатити проценти у встановлені строки. Це основний вид активних операцій, вони забезпечують переважну частину доходів ба-гатьох банків. Позички банків — важливе джерело грошових коштів для бізнесового і споживчого секторів економіки.

Крім операцій, пов'язаних з формуванням банківських па-сивів і розміщенням коштів у активи, банки займаються бага-тьма іншими видами діяльності, які об'єднують в окрему групу, що дістала назву банківських послуг. Характерною ознакою банківських послуг є те, що для їх надання банкам не потрібні додаткові ресурси. Свою діяльність з надання по-слуг банки здійснюють, як правило, в процесі виконання зви-чайних пасивних і активних операцій. Єдине, що для цього потрібно, — це високий професійний потенціал працівників банків і високі банківські технології. Доходи від послуг бан-ки одержують не у вигляді процентів, a у формі комісійних виплат. У даний час вітчизняні банки надають до двохсот по-слуг. Банківські послуги — надзвичайно дохідний, майже безризиковий вид діяльності. Тому він швидко розвивається. Комерційні банки приймають і розміщують грошові вклади, здійснюють розрахунки за дорученнями клієнтів і банків-ко-респондентів, проводять їх касове обслуговування. Крім того, вони можуть виконувати всі або деякі з наступних операцій:

—        ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

 

—        фінансування капітальних вкладень за дорученням вла-сників або розпорядників інвестиційних коштів;

—        випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій тощо);

—        купівля, продаж і збереження державних платіжних до-кументів, інших цінних паперів;

—        видача доручень, гарантій, інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

—        придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття на себе ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог;

—        купівля в організації і громадян та продаж їм іноземної валюти;

—        купівля і продаж у держави та за кордоном дорогоцін-них металів, природного дорогоцінного каменю, а також ви-робів з нього;

—        довірчі операції (залучення і розміщення коштів, управ-ління цінними паперами та ін.) за дорученнями клієнтів;

—        надання консультаційних послуг, пов’язаних з банків-ською діяльністю.

Основні принципи банківського кредитування представле-ні нарис. 7.3.

ПРИНЦИПИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

 

ЦІЛЬОВИИ

характер

 

Рис. 7.3. Основні принципи банківського кредитування

Принципи кредитування — це правила поведінки .анку

позички в терміни, передбачені кредитною угодою. Пору-шення принципу строковості є одним з проявів кредитного ризику і тягне за собою негативні зміни в якості активів, лік-відності, прибутковості та інших важливих показниках банку.

 

Принцип цільового кредитування — передбачає викори-стання кредиту на конкретні цілі, що обумовлені в кредитній угоді.

Принцип забезпеченості кредиту — означає надання кредиту з одночасною передачею банку-кредитору певних прав на деякі активи позичальника, з тим щоб у разі неповер-нення кредиту реалізація активів на ринку могла компенсува-

Принцип платності — відображає суть банківського кредитування, а саме: продаж банком вільних грошових кош-тів на визначений період за певну плату. Цією платою висту-пає процент за кредитом.

Основні принципи кредитування, розглянуті вище, знахо-дять відображення в різноманітних методиках раціонального кредитування, які використовуються банками у їх кредитній діяльності. Одна з таких методик має назву CAMPARI. Вона відрізняється узагальнюючим характером і дає змогу банку проводити комплексне оцінювання кредиту, визначати сту-пінь кредитного ризику, встановлювати відповідну до ступе-ня ризику процентну ставку та вживати заходи щодо мінімі-зації можливих втрат за кредитом. CAMPARI є абревіатурою таких слів: character — характеристика клієнта, ability — зда-тність повернути позику, margin — маржа (дохідність), pur¬pose — ціль позики, amount — розмір позики, return — умови погашення позики.

Кредити класифікуються за різними ознаками.

Залежно від терміну користування банківські кредити є:

=> коротко-середньо та довгострокові;

=> до запитання;

=> прострочені, термін користування якими минув;

=> відстрочені, для яких на прохання позичальника був перенесений термін погашення.

Залежно від забезпечення:

=> забезпечені: — забезпечені заставою;

—        гарантовані;

—        з іншим забезпеченням; => бланкові (незабезпечені).

Банківський кредит під заставу цінних паперів називається ломбардним кредитом.

 

За методами надання:

=> в одноразовому порядку;

=> відповідно до відкритої кредитної лінії;

=> гарантований — коли комерційний банк бере на себе зобов'язання надати кредит відразу, коли клієнтові це буде необхідно.

У світовій банківській практиці найпоширенішими схема-ми надання позики є кредитна лінія, револьверний (автома-тично поновлений) кредит, контокорентний рахунок, оверд-рафт.

За методами погашення:

=> негайно;

=> на виплат;

=> достроково (на вимогу кредитора або за заявою позича-льника);

=> з регресом платежів;

=> після закінчення обумовленого періоду (місяця, квар-талу).

За характером і способом сплати відсотків:

=> з фіксованою ставкою відсотка;

=> зі ставкою відсотка, що коливається;

=> зі сплатою відсотків одночасно з одержанням кредиту (дисконтний).

Залежно від кількості кредиторів:

=> виданий одним банком;

=> консорціумний;

=> рівнобіжний.

Залежно від якісноїхарактеристики:

=> найвищої якості;

^> задовільний;

^> маржинальний;

^> критичний;

^> збитковий, який підлягає списанню.

Національний банк України поділяє кредити на стандар-тні, нестандартні і безнадійні.

Ефективність позикових операцій банку визначається його кредитною політикою, яка формує основні напрями позик. Кредитні вклади для банку повинні бути надійними і рента-бельними.

 

Класифікацію кредитів залежно від категорії позичальни-ка, строку, механізму погашення кредиту, його забезпечення наведено в табл. 7.2.