Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Таблиця 3.7 : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

Таблиця 3.7


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

магниевый скраб beletage

ФУНКЦІІ СУБ'ЄКТІВ, ЩО ОБСЛУГОВУЮТЬ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД

 

Рада НПФ

(є єдиним органом управління НПФ у кількості не мен-ше 5 чоловік)

 

Суб'єкт           Функції

укладання договорів з адміністратором, компа-

нією з управління активами, зберігачем і ауди-

тором;

заслуховування звітів про діяльність цих су-

б’єктів;

затвердження інформації про фінансовий стан

фонду;

контроль цільового використання пенсійних ак-

тивів;

 

Адміністратор недержавного пенсійного фонду

 

 залучення вкладників, укладання пенсійних кон-

трактів;

ведення індивідуальних пенсійних рахунків;

облік пенсійних внесків;

розрахунки та здійснення пенсійних виплат;

 

Компанія з управління активами (КУА)

 

 аналіз ринку фінансових інструментів; розміщення активів згідно з інвестиційною дек-ларацією НПФ;

забезпечення прибутковості вкладень пенсійно-го капіталу;

 

Банк-зберігач

 

зарахування пенсіиних внесків;

виконання розпоряджень адміністратора й КУА;

ведення обліку цінних паперів;

контроль за діяльністю КУА й адміністратора;

 

Незалежний аудитор

 

аудиторська перевірка діяльності пенсійного фон-ду, адміністратора, КУА, банку-зберігача (про-водиться не ча’тіше одного разу на рік за раху-нок коштів субєкта, що перевіряється)

 

Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні була започаткована в 1992 році. У 1996 році уже діяло 30 не-державних пенсійних фондів. У 1998 році була зареєстрована неприбуткова організація — Асоціація недержавних пенсій-них фондів України. До складу Асоціації до 01.01.04 входило 17 організацій. Державний нагляд і контроль у сфері недер-жавного пенсійного забезпечення здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Одним із напрямів роботи Комісії є сприяння впровадженню та розвит-ку діяльності недержавних пенсійних фондів, створення нор-мативно-правової бази, яка б дозволяла створюватися, належ-но функціонувати та розвиватися недержавним пенсійним фондам, а також суб’єктам системи недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюють їх обслуговування. Практично на сьогодні закінчено розробку нормативно-правової бази, яка безпосередньо необхідна для створення і діяльності суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Страхові компанїї. Створення ефективної системи стра-хового посередництва в Україні відіграє важливу роль для розвитку страхового ринку в цілому. Як правило, потенцій-ний страхувальник знайомиться зі страховою компанією саме через страхового посередника. Його серйозність, компетент-ність і, насамперед, надійність та вміння правильно користу-ватись конфіденційною інформацією, наданою йому клієн-том, формують імідж не тільки страхової компанії, яку він представляє, а й страхового ринку в цілому. Значення страхо-вого посередництва полягає також у створенні і забезпеченні робочих місць, зростанні доходів населення, формуванні та збереженні середнього класу. Страхові компанії відіграють надзвичайно велику роль на фінансовому ринку, забезпечую-чи інвесторам страховий захист від різного роду ризиків (під-приємницьких, кредитних, фінансових), в акумулюванні віль-них коштів. Угоди страхування, що з ними укладаються, є основою для фінансового забезпечення інвестиційних проек-тів, проведенні активної інвестиційної політики.

В Україні основними страховими посер.дниками є стра-

^C^S,^^ST^STo юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують

 

частину иого страхової діяльності, а саме — укладають дого-вори страхування, одержують страхові премії, виконують ро-боти, пов'язані зі здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору

Д°І^^«-^^Т-Міч)Идичні особи або громадяни, які зареєстровані в установленому порядку як суб'єкти підприє-мницької діяльності та здійснюють за винагороду посередни-цьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі бро-керської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Посередницька діяльність страхових брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експортно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням і виконанням договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулю-вання збитків у частині одержання та перерахування страхо-вих платежів, страхових виплат і страхових відшкодувань за угодою згідно із страхувальником або перестрахувальником,

mmmpecmPT^ 1р7кер1Т- юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник. Порядок реєстрації страхових і перестрахових брокерів ви-значає Комісія.

На сучасному вітчизняному страховому ринку спостеріга-ється зростання обсягів валових премій, за рахунок яких за-безпечується перерозподіл до 4 % ВВП (аналогічний по-казник для розвинутих країн — 8-12 %). 3 одного боку, це свідчить про потенційні можливості його подальшого розви-тку, з другого — про те, що страховий ринок сьогодні не по-вною мірою акумулює суттєві інвестиційні ресурси. Недоста-тній обсяг сформованих страхових резервів, а також слабкий сектор зі страхування життя не дають змоги державі отрима-ти довгострокові інвестиції в економіку.

Ломбарди — це кредитні установи, що створюються для надання населенню послуг no схову предметів домашнього вжитку і особистого користування, а також видачі позичок

 

під заставу цих предметів. Швидше всього і найменший кре-дит (20-30 грн і більше) можна взяти у ломбарді, що виникли у нашій країні ще на початку 20-х років.

Ломбард здійснює свою діяльність на основі господарсь-кого розрахунку, має статутний фонд, у встановленому по-рядку користується позичками комерційних банків і є юри-дичною особою.

Ломбард для набуття статусу фінансової установи пови-нен мати внутрішні правила та положення, що регламенту-ють його діяльність; власний капітал має становити не менше ніж 200 000 гривень на дату подання заяви про внесення ін-формації про нього до Державного реєстру фінансових установ.

Перелік видів діяльності ломбарду, вимоги до його облі-кової та реєструючої системи визначає Положення про по-рядок надання фінансових послуг ломбардами (далі Поло-ження), затверджене Комісією у квітні 2005 року. Згідно із Положенням, ломбард — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг. Фінансовий кредит ломбарду — це надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заста-вою, на визначений строк і під процент. Ломбард повинен бути внесений до Державного реєстру фінансових установ, у разі необхідності, мати ліцензію на здійснення своєї діяль-ності.

Фінансові компанії — це кредитно-фінансові установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або на-данні певних видів кредитів (споживчого, інвестщійного та ін.), проведенні фінансових операцій. Ресурси фінансових компаній формуються за рахунок строкових депозитів (як правило, 3-6-місячних). Вони акумулюють грошові кошти промислових та торговельних фірм, деяких фінансових уста-нов і менше — населення. Фінансові компанії сплачують сво-їм вкладникам вищі проценти, ніж комерційні банки.

Фінансові компанії з кредитування продажу на виплату споживчих товарів тривалого користування надають позички не безпосередньо споживачам, а купують їх зобов'язання уроздрібних торгівців та дилерів зі знижкою (7-10 %). Роз

виток фінансових компаній можливий при широкій насиче-ності споживчого ринку товарами та послугами, а також ак-тивній конкуренції між ними. Фінансові компанії є важливим інструментом просування товарів тривалого користування на ринки для великих промислових корпорацій, особливо в умо-вах низького попиту та погіршення економічної кон'юнктури.

Позичково-ощадні асоціацїї — це кредитні товариства, створені для фінансування житлового будівнщтва. На захо-ді вони виникли близько 150 років тому, але істинного розви-тку вони набули після другої світової війни. Основою їх дія-льності є надання іпотечних кредитів під житлове будів-ництво в містах і сільській місцевості (90 % активів), а також вклади в державні цінні папери.

В останні роки позичково-ощадні асоціації стають серйоз-ними конкурентами комерційних і ощадних банків у боротьбі за залучення заощаджень населення. Це досягається високи-ми відсотками, а також прагненням населення за допомогою цих закладів вирішити житлову проблему. Позичково-ощадні асоціації домінують на фінансовому ринку у західних держа-вах, у яких до іпотечного кредиту для житлового будівництва звертаються середні верстви населення.

Благодійні організацїї. Розвиток благодійних фондів, як свідчить світова практика, пов'язаний з рядом причин: благо-дійність стала частиною підприємництва; власники великих особистих капіталів створюють благодійні фонди, щоб уник-нути великих податків при передачі нащадку чи даруванні і третя причина — створення фондів дозволяє великим влас-никам капіталів приховувати свої капітали від обкладання прибутковим податком та податком на спадок.

Передача засобів до благодійних фондів здійснюється у ви-гляді великих грошових надходжень або пакетів акцій. За ра-хунок цього благодійні фонди діють на фінансовому ринку, вкладаючи кошти в різні цінні папери або отримуючи диві-денди з переданих їм цінних паперів і таким чином збільшу-ють свій капітал. Статистична інформація про інвестиції бла-годійних фондів дуже обмежена, а часто взагалі недоступна. Багато фондів не надають звітів і не повідомляють про струк-туру своїх активів. Благодійні фонди користуються великими податковими пільгами.

 

В Україні прийнятий 16акон «Пр199 лагодійництво та бла-

ва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам мате-ріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги». Формами благодійництва є меценатство і спон-сорство. Благодійні організації можуть утворюватися у та-ких організаційно-правових формах: благодійний фонд, членська благодійна організація, благодійна установа, інші благодійні організації (місії, ліги, фундації тощо). Благо-дійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїн-ські, місцеві та міжнародні. Територія діяльності благодій-ної організації визначається відповідно до її статуту (по-ложення).

Благодійництво (благодійна діяльність) здійснюються у та-ких основних напрямах:

•          сприяння практичному здійсненню програм, що спрямо-вані на поліпшення соціально-економічного становища;

•          сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, без-робітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування;

•          надання допомоги громадянам, які постраждали внаслі-док стихійного лиха, катастроф, у результаті соціальних кон-фліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, бі-женцям;

•          сприяння розвитку науки та освіти, надання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням, талановитій творчій мо-лоді;

•          сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації про-грам національно-культурного розвитку;

•          сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та куль-тури, місць поховання;

•          сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту і туризму, захисту материнства та дитинст-ва, надання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям;

•          надання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури та ін.

 

Благодійна організація зобов’язана забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Засновники та працівники організації не мають права отримувати матеріа-льних переваг і додаткових коштів у зв’язку зі своїм стано-вищем в цій організації.