Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
2. Державне регулювання фінансового ринку України: : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

2. Державне регулювання фінансового ринку України:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

Загрузка...

сутність, сфери та важелі регулювання

Функціонування будь-якого ринку в сучасних умовах не-можливо собі уявити без законодавчої бази регулювання та впливу держави. Саме держава визначає і контролює правові основи ринкових відносин, насамперед права власності, уста-новлює базові правила економічних відносин учасників рин-ку. Досить поширеною є точка зору, що зловживання на фондовому ринку були однією з причин найглибшого спаду в світовій економіці початку 30-х років XX сторіччя, при яко-му скорочення виробництва становило в окремих країнах 50%, а рівень безробіття досягав 30%.

Уряд у будь-якій країні регулює фінансовий ринок через законодавче забезпечення його функціонування, регулювання і визначення правил емісії та обігу цінних паперів, ліцен-зування професійної діяльності учасників і посередників фі-нансового ринку, контроль за здійсненням їх професійної ді-яльності, захист прав інвесторів, контроль за виконанням антимонопольного законодавства та системою ціноутворення на фінансових ринках.

Роль фінансового ринку у фінансово-економічній ситуації, яка склалася в Україні надзвичайно важлива. Фінансовий ри-нок дає необмежені можливості для інвестицій і тому постійно перебуває в центрі уваги Верховної Ради України, Президен-та України, Кабінету Міністрів та інших владних структур. В Україні фінансовий ринок лише формується, на ньому ще не встановилися традиції та правила роботи, саме ця причи-на, в першу чергу обумовлює необхідність приведення в дію системи ефективного регулювання фінансового ринку з боку державних структур.

Державне регулювання фінансового ринку та його складо-вих — це об'єднання в єдину систему певних методів і при-йомів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його уча-сників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

 

Основна мета державного регулювання — це здійснення державою комплексних заходів щодо:

—        створення умов для ефективної мобілізації та розмі-щення на ринку вільних фінансових ресурсів;

—        захисту прав інвесторів та інших учасників фінансового ринку;

—        контролю за прозорістю та відкритістю ринку;

—        дотримання учасниками ринку вимог актів законодавства;

—        запобігання монополізації та сприяння розвитку добро-совісної конкуренції на фінансовому ринку.

Серед сфер фінансового ринку, що обов' язково повинні регулюватися державою, слід виділити такі:

•          допуск цінних паперів до публічних торгів;

•          розкриття інформації емітентами;

•          функціонування організаторів торгівлі (фондових бірж та торговельно інформаційних систем);

•          регулювання діяльності професійних учасників ринку, насамперед брокерів і дилерів, та їх відносин з клієнтами;

•          реклама на ринку цінних паперів;

•          заборона маніпулювання цінами.

Таким чином, необхідно визначити, що регулювання фі-нансового ринку є обов'язком уряду і альтернативи в сучас-них умовах державному регулюванню не існує.

Головним завданням державного регулювання є узго-дження інтересів усіх суб'єктів фінансового ринку через встановлення необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємо-відносинах через непряме втручання у їхню діяльність (цілі та принципи державного регулювання визначені у першому питанні лекції).

Важелями непрямого втручання держави у регулювання

^іТп^тковаіоМтика, яка впливає на ділову активність, а отже, на потребу у фінансових ресурсах і знаходить своє

"^™^^™ ^^^ТобсТГІредигів через

BTr«r„rr„r;r=L, Щ0 пов'язана , регу-люванням операцій з іноземними валютами та експортно-імпортних операцій;

 

4)         гарантпдержави щодо позик приватного сектора;

5)         вихід держави наринок позикових капіталів, що ство-рює пряму конкуренцію між державою та підприємствами-

РІУТІТРТТТЯІУТИ'

Формами державного регулювання фінансового ринку є:

•          прийняття актів законодавства з питань діяльності його учасників;

•          регулювання випуску та обігу фінансових активів, прав і обов'язків учасників ринку;

•          реєстрація емісій фінансових активів та інформації про їх випуск, контроль за дотриманням емітентами порядку ре-єстрації випуску та продажу фінансових активів;

•          видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку та забезпечення контролю за такою діяльністю;

•          створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами фінансових активів і осо-бами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку;

•          контроль за достовірністю інформації, що надається кон-тролюючим органам емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку;

•          контроль за дотриманням антимонопольного законодав-ства на ринку тощо.

Важливим елементом державного регулювання фінан-сового ринку є правове регулювання, яке за своїм характе-ром є загальнообов'язковим, субординаційним і ґрунтуєть-ся на можливості застосування примусу. Державні органи, які здійснюють таке регулювання у сфері фінансового рин-ку, обов'язково повинні дотримуватися у своїй діяльності «букви закону — дозволено лише me, що дозволяється за-

КОНДержавно-правове регулювання - це регулювання від-носин на всіх сегментах фінансового ринку, яке здійсню-ється уповноваженими державними органами країни шляхом створення нормативно-правових актів, їх використання, встановлення контролю за дотриманням цих актів всіма суб'єктами ринку. Законодавство та правила, що вста-новлюються державними органами, мають забезпечити ви

конання професійними учасниками ринку насамперед та-ких вимог:

•          чесність стосовно клієнтів та високий рівень професійної квалі’ікації;

•          зясування істинних потреб клієнта для визначення най-кращих шляхів їх задоволення;

•          надання клієнтам повної і правдивої інформації;

•          уникнення конфлікту інтересів;

•          надійний захист активів клієнтів;

•          наявність достатніх фінансових ресурсів для виконан-ня зобов’язань і покриття ризиків, достатність власного ка-піталу;

•          наявність дійової системи внутрішнього контролю за ви-конанням своїми співробітниками вимог законодавства;

•          надання всієї необхідної інформації контрольним орга-нам та сприяння їх роботі.

В Україні та країнах, що вступили на шлях ринкових пе-ретворень в економіці, фінансові ринки перебувають на різ-них стадіях формування і розвитку. У таких країнах розвитку фінансових ринків сприяють приватизація, подолання кризо-вих явищ та позитивні зрушення в економіці. Паралельно з цим відбувається формування відповідної законодавчої бази та механізму, що гарантує ії виконання.

В усіх країнах, у т.ч. і в Україні, регулювання діяльності фінансового ринку здійснюється трьома гілками влади: зако-нодавчою, виконавчою і судовою. Взагалі елементами дер-жавного регулювання фінансового ринку (про що було уже сказано) є: законодавчі та підзаконні акти; органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність

в Україні є:

1.         Конституція України — вища юридична сила; визначає права законодавчої, виконавчої і судової влади у сфері функ-ціонування фінансового ринку.

2.         Укази президента щодо регулювання фінансового ринку.

3.         Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, мініс-терств та інших органів виконавчої влади, що стосуються окремих напрямів регулювання.

 

4. Конституційний Суд України — вирішує всі питання про відповідність законів та інших актів щодо Конституції України.

5.Договори та угоди, що укладаються між учасниками ринку у зв’язку з наданням фінансових послуг, пов’язаних з емісією, обігом цінних паперів та іншими послугами.

6.         Господарський суд — орган правосуддя у господарсь-ких відносинах, у т.ч. фінансових.

7.         Закони України, що регулюють фінансовий ринок, при-йняті Верховною Радою України:

 

—        «Лро господарські товариства» (1991) — визначає по-няття і види акціонерних товариств, правила їх створення та діяльності; права і обов’язки учасників і засновників.

—        «Про приватизаційні папери» (1992) — визначає по-няття і види приватизаційних паперів, порядок їх випуску, розміщення, використання та погашення.

—        «Лро державне регулювання ринку цінних паперів в Ук-раїні» (1996) — визначає напрямки державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.

—        «Лро Національну депозитарну систему та особливо-сті електронного обігу цінних паперів в Україні» (1997) — визначає правові основи обігу цінних паперів у депозитарній системі та правила електронного обігу.

—        «Про лізинг» (1997) — визначає сутність лізингу, його видів та послуг.

—        «Про банки і банківську діяльність» (2000) — визначає види банківської діяльності, встановлює порядок випуску, продажу, зберігання та управління банком цінними паперами.

—        «Про інститути спільного інвестування (пайові та ко-рпоративні інвестиційні фонди)» (2001) — визначає види ін-вестиційних компаній, порядок їх реорганізації, створення та види діяльності.

—        «Про фінансові послуги та державне регулювання рин-ків фінансових послуг» (2001) — визначає мету, шляхи та ор-гани регулювання ринку фінансових послуг.

—        «Лро обіг векселів в Україні» (2001) — визначає особ-ливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі пере-казних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями відповідно до Женевської конвенції 1930 року.

 

—        «Про запобігання ma протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержанш злочинним шляхом» (2002) — характери-зує систему фінансового моніторингу.

—        «Про цінні папери та фондовий ринок» (2006) — ре-гулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фон-довому ринку з метою забезпечення відкритості та ефектив-ності його функціонування, а також:

—        Декрет КМУ «Про довірчі товариства» (1993) — ви-значає поняття довірчого товариства як інституціонального інвестора, особливості їх створення і діяльності.

—        Постанова Верховної Ради України «Про Концещію функціонування і розвитку фондового ринку України» (1995) — визначає головну мету та основні принципи функціонування і розвитку фондового ринку України як сегмента фінансового ринку.

—        Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж» (2006) — визначає основні засади та вимоги до функціонування фондових бірж в Україні та інші законодавчі і нормативні акти, що регулюють діяль-ність усіх сегментів фінансового ринку як цілісної системи.