Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Словник термінів : Фінансовий ринок : Бібліотека для студентів

Словник термінів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 

магниевый скраб beletage

Маржа початкова — початковий внесок клієнта в забезпечен-ня виконання умов контракту, що є певною гарантією того, що клі-єнт має намір виконувати свої обов’язки.

Міжбанківський ринок — частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси розміщуються банками між собою у формі короткострокових міжбанківських депозитів на ко-роткі терміни.

Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO) — міжнародна організація регулювання фінансового ринку, створена у 1974 році зі штаб-квартирою у Монреалі з метою координації ді-яльності світового ринку капіталів.

Нарощування — метод зведення реальної вартості коштів до їх вартості в майбутньому періоді; поетапне збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первинного його розміру суми процента (процентних платежів).

Національна валютна система — форма організації економіч-них відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Національна депозитарна система — єдина функціональна система, що об’єднує учасників ринку, які займаються депозитар-ною діяльністю, а також забезпечують обіг бездокументарних цін-них паперів в межах національного ринку.

Небанківські фінансово-кредитні інститути — фінансові по-середники, що представлені лізинговими, факторинговими компа-ніями, кредитними спілками, касами взаємодопомоги.

Недержавний пенсійний фонд — фонд, що створюється як не-прибуткова організація, головною метою діяльності якого є нако-пичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами та здійсненням пе-нсійних виплат учасникам фонду.

Неконверювана (замкнена) валюта — національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Непряме (економічне) регулювання фінансового ринку — вплив на функціонування фінансового ринку через систему еконо-мічних важелів, застосування яких сприяє формуванню окремих умов зовнішнього середовища ринку.

Номінальна процентна ставка — відсоткова ставка, розрахо-вана без урахування інфляції, виражає абсолютну плату за викори-стання коштів і не відображає зміни купівельної спроможності.

Облігаційний відсоток — норма доходу, встановлена за цін-ними паперами.

 

Облігація — цінний папір, що підтверджує внесення її власни-ком грошових коштів і засвідчує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою встановлених відсотків.

Обліковий відсоток — норма доходу, яку НБУ стягує із коме-рційних банків за позики, видані під заставу комерційних векселів.

Овердрафт — вид міжбанківського кредиту, що передбачає облік на відповідному рахунку суми дебетових (кредитових) за-лишків на кореспондентських рахунках банків на кінець опера-ційного дня.

Овернайт — вид міжбанківського кредиту, який надається бан-кам на термін не більше одного операційного дня.

Опціон — строкова угода, яка може укладатися як на біржово-му, так і на позабіржовому ринках, що засвідчує право його дер-жателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумовлену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.

Опціон американський — угода, при якій право держателя може бути реалізовано будь-коли протягом опціонного строку.

Опціон біржовий — дериватив, згідно з яким на біржовому ри-нку одна сторона контракту має право, але не зобов'язання, купити (у разі call-опціону) чи продати (у разі put-опціону) фіксовану кіль-кість відповідних базових активів за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди.

Опціон відсоткових ставок — угода, яка дає право покупцеві на одержання кредиту за ставкою, що не перевищує фіксованої верхньої межі і право інвестувати кошти під ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, протягом наперед визначеного періоду.

Опціон європейський — угода, що реалізується лише після на-стання терміну виконання зобов'язань.

Опціон на продаж (опціон продавця) — європейський опціон пут (PUT options), який дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною пев-ного виду фінансового чи іншого активу.

Опціон на купівлю (опціон покупця) — європейський опціон кол (CALL options), який дає власнику право на купівлю через ви-значений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Опціони «кеп», «флор», «колар» — синтетичні опціони, що дають змогу на позабіржовому ринку знизити ризики при фінансу-ванні та інвестуванні під плаваючу процентну ставку з різноманіт-ними термінами дій — від кількох місяців до десятки років.

 

Опціон «кеп» (cap) — серія європейських опціонів PUT, які дають їх власнику право на отримання кредиту з попередньо встановленим максимальним рівнем процентної ставки «кеп» і є двосторонньою угодою, яка надає право покупцеві опціону на одержання компенсації в разі перевищення ринкової ставки за попередньо визначеною.

Опціон «колар» (collar) — угода, яка передбачає одночасну купівлю cap і продаж floor і застосовується з метою захисту пози-чальника в умовах плаваючих відсоткових ставок від їх підвищення за вартістю нижчою, ніж вартість звичайного cap.

Опціон «флор» (floor) — серія європейських опціонів CALL, які дають право їх власнику інвестувати грошові кошти під плава-ючу ставку, не нижчу від визначеної в угоді мінімальної ставки «флор» і які надають право її покупцеві одержати компенсацію у разі зменшення ринкових ставок нижче за попередньо обумовле-ну відсоткову ставку.

Ордер (передплатний сертифікат) — сурогатний цінний папір, що випускається разом з основним папером і дає своїм власникам право купівлі (передплати) додаткових цінних паперів за певною ціною у певний час.

Ощадні банки — фінансові інститути, які залучають кошти ін-весторів у вигляді депозитів та надають позики під заставу нерухо-мості.

Ощадні і кредитні асоціації — акціонерні товариства або вза-ємні фонди, основними джерелами фінансових ресурсів яких ви-ступають різні види депозитів: ощадні, строкові та чекові, а основ-ними активами є заставні, цінні папери.

Пасивні операції банку — операції, що забезпечують форму-вання ресурсів банку, необхідних йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, ліквідності та одержання за-планованого доходу.

Пенсійні фонди — самостійна фінансово-банківська система, що не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організа-ціями на заходи соціального страхування, страхових внесків грома-дян, а також коштів державного бюджету України.

Первинний ринок — 1) ринок цінних паперів, на якому емі-тент здійснює первинне розміщення фінансових активів; 2) сукуп-ність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів.

Перша фондова торговельна система (ПФТС) — торгово-інформаційна система, що здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку, володіє електронною торговельною ме-режею, яка дає учасникам можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів.

 

Платність — принцип кредитування, що відображає продаж банком вільних грошових коштів на визначений період за певну плату.

Позиковий капітал — кошти, віддані в позику під певний від-соток за умови повернення.

Позиковий відсоток — норма доходу, яку стягує банк із пози-чальників за користування позиченими коштами.

Позичково-ощадні асоціації — кредитні товариства, створені для фінансування житлового будівництва, основою діяльності яких є надання іпотечних кредитів під житлове будівництво в містах і сільській місцевості, а також вклади в державні цінні папери.

Попит на гроші (MD) — платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Портфель цінних паперів — сукупність різних видів цінних паперів, які придбав інвестор з метою отримання доходу із ураху-ванням допустимих рівнів ризику.

Похідні цінні папери (деривативи) — інструменти, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з купівлею-продажем фінансових чи матеріальних активів.

Превентивні заходи регулювання банківської діяльності — аспекти регулювання, які застосовуються для попередження та уникнення можливих негативних наслідків у діяльності банків.

Пропозиція грошей (MS) — загальна кількість грошей, що пе-ребувають в обігу і які об'єднані у грошові агрегати Ml, М2, МЗ.

Прості відсотки — метод розрахунку доходу кредитора, який він отримує від позичальника за надані в борг гроші.

Процентна ставка — ціна, яку сплачують інвестору за залучені грошові кошти.

Процентний арбітраж — одночасні операції на кількох ринках або з кількома фінансовими активами для отримання доходу на різ-ниці процентних ставок.

Протекційні заходи регулювання банківської діяльності — аспекти регулювання, що застосовуються для захисту від уже іс-нуючої загрозливої для банку ситуації, яка може спричинити не-платоспроможність банку.

Пряме (правове) регулювання фінансового ринку — система процесів встановлення норм поведінки для учасників ринку, забез-печення їх застосування, розв'язання суперечок, що виникають у зв'язку з їх застосуванням, а також притягнення до відповідаль-ності учасників, що порушують ці норми.

Поточний державний борг — сума заборгованості та процен-тів, що підлягають сплаті в поточному періоді (році).

 

Реальна процентна ставка — реальний дохід інвестора на вкладені кошти, що відображає зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляційними процесами та очікувані темпи зростання економіки за визначений період часу.

Регульований плаваючий валютний курс — режим, що хара-ктеризується впливом Центрального банку, який у процесі встано-влення валютного курсу вирівнює різні його коливання з метою передбачення курсу та стимулювання зовнішньої торгівлі.

Регулювання фінансового ринку — здійснення комплексних заходів для впорядкування, контролю, нагляду за фінансовим рин-ком і запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Регулювання фінансового ринку міжнародне — цілеспрямо-ваний вплив міжнародних фінансових організацій на систему взає-мовідносин, що складаються на фінансовому ринку, з метою впо-рядкування цих взаємовідносин і забезпечення захисту інтересів осіб, які беруть у них участь.

Регулювання банківської діяльності — вплив на банківську систему за допомогою створення відповідної правової бази, вико-ристання монетарних інструментів, спроможних вплинути на бан-ківські резерви, на рівень процентних ставок.

Реєстр власників іменних цінних паперів — список зареєст-рованих власників, складений на певну дату, із зазначенням кілько-сті, номінальної вартості, категорії цінних паперів.

Реєстратори — юридичні особи, суб'єкти підприємницької дія-льності, які на підставі одержаної ліцензії спеціалізуються на ве-денні реєстраторської діяльності, що включає збирання, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, які складають систему ре-єстру власників іменних цінних паперів.

Рейтинг фондового ринку — оцінка позиції об'єкта аналізу по розробленій шкалі показників, яка дозволяє визначити на певну да-ту стан учасників фондового ринку та встановити їх місце серед інших учасників.

РЕПО — вид міжбанківського кредиту, який передбачає опера-ції, пов'язані з купівлею цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною.

Ризик у ділових операціях — ступінь успіху (невдачі) фірми в досягненні своїх цілей з урахуванням впливу різних факторів.

Ризиковість — властивість фінансового активу, що відображає невизначеність, пов'язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому.

Ринок капіталів — частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий пози-ковий капітал.

 

Ринок похідних фінансових інструментів — сукупність еко-номічних відносин щодо перерозподілу ризиків, які виникають у процесі обміну фінансовими інструментами чи товарами.

Розрахунковий банк — банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами.

Саморегулівна організація (СРО) — неприбуткове об'єднання професійних учасників фондового ринку, що провадять професій-ну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяль-ність (діяльність реєстраторів і зберігачів), утворене відповідно до критеріїв і вимог, установлених ДКЦПФР.

Світовий (міжнародний) фінансовий ринок — складова час-тина світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

Своп (від англ. swap — обмін) — 1) угода між двома учасника-ми про обмін певної кількості базових активів (валюти, цінних па-перів, процентних платежів) на визначених умовах у майбутньому; 2) тимчасова купівля з гарантією наступного продажу.

Своп валютний або своп з крос-курсами валют — угода, ос-новою якої є обмін відсоткових платежів та номіналу в одній валю-ті на відсоткові платежі та номінал в іншій валюті.

Своп відсотковий — угода, що укладається на позабіржовому ринку між двома сторонами про обмін відсотковими платежами в розрахунку на визначену суму з метою встановлення нижчих ви-трат запозичення.

Сек'юритизація — процес перетворення неліквідних фінансо-вих активів у придатні для продажу інструменти ринку.

Сертифікат акцій (облігацій) — документ, що засвідчує право власності на відповідні цінні папери, а також право володіння і ро-зпорядження одним або декількома цінними паперами одного ви-пуску (серії).

Система множинних валютних курсів — валютні курси, які вводять країни, що розвиваються.

Складний відсоток — сума доходу, яка утворюється в резуль-таті інвестування за умови, що сума нарахованого простого відсот-ка не виплачується після кожного періоду, а додається до суми ос-новного внеску і дає прибуток.

Спліт (розщеплення) чи дроблення — фондова операція, що пов'язана з поділом нереалізованих акцій акціонерних товариств на їх більшу кількість.

Спот-курс — ціна одиниці іноземної валюти, що встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладання угоди.

 

Спред — дохід, отриманий від різниці курсів купівлі-продажу фінансового активу.

Строковість — принцип кредитування, який потребує вчасного повернення позички в терміни, передбачені кредитною угодою.

Суб'єкти ринку цінних паперів — фізичні особи або організа-ції, які продають, купують цінні папери або обслуговують їх обіг.

Теперішня (поточна) вартість грошей — сума майбутніх грошових надходжень, зведених з урахуванням певної процентної ставки («дисконтної ставки, коефіцієнта дисконту», до теперішньо-го (поточного) періоду.

Уніфікація — спосіб управління державним боргом, який за-стосовує’ься як окремо, так і в поєднанні з консолідацією і являє собою обєднання кількох позик в одну.

Факторинг — різновидність торговельно-комісійної операції, пов’язаної з кредитуванням оборотних коштів, що полягає в інка-суванні дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різ-новидністю короткострокового кредитування та посередницької ді-яльності.

Фіксинг — процес встановлення єдиної ціни протягом одного біржового дня в процесі котирування.

Фіксований валютний курс — офіційно встановлене центра-льним банком фіксоване співвідношення між національною грошо-вою одиницею та валютою іншої країни.

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Фінансові компанії — кредитно-фінансові устан–ви, ресурси яких формуються за рахунок строкових депозитів (36 місячних) і які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів і проведенні фінансових операцій.

Фінанс’вий ринок — 1) система економічних та правових від-носин, повязаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів; 2) ринок, на якому визначається попит і пропо-зиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансова холдингова група — банківське об’єднання, що складається з установ, які надають фінансові послуги і серед яких має бути банк і материнська компанія є фінансовою установою.

Фінансові посередники — фінансові установи, до яких нале-жать суб’єкти банківської та депозитарно-клірингової системи, не-банківські фінансові та кредитні інститути і контрактні фінансові інститути.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому формуються умови для вільної купівлі-продажу

 

цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкова-ній основі.

Фондовий ринок — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Форвард — угода між двома сторонами про майбутню постав-ку предмета контракту за нап’ред обумовленою ціною, яка уклада-ється за межами біржі й обовязкова до виконання для обох сторін угоди.

Форвардний контракт за відсотковими ставками (FRA — forward rate agreement) — двостороння угода, в якій фіксуються відсоткова ставка та інші умови проведення операцій залучення або розміщення грошових коштів на визначену дату в майбутньому.

Форвардна процентна ставка (ФПС) — процентна ставка для періоду, що настане по закінченні періоду t1; процентна ставка, за якою можна залучити чи інвестувати кошти через період t0 на пе-ріод 1.

Форвардний валютний контракт (FXA — foreign exchange agreement) — угода між двома контрагентами про фіксацію валю-тного курсу за операцією купівлі-продажу обумовленої суми валю-тних коштів на визначену дату в майбутньому.

Форум Європейських Комісій з цінних паперів (FESCO) — міжнародна регулювальна організація фінансового ринку, створена у грудні 1997 року 17-а Європейськими наглядовими органами з метою покращення захисту інвестора, підвищення цілісності і прозорості ринків капіталу.

Ф'ючерс — стандартний контракт, що засвідчує право його дер-жателя купити чи продати відповідну кількість фінансових інстру-ментів за обумовлену ціну у визначений термін у майбутньому.

Хеджер — фізична особа або компанія, які проводять операції з деривативами з метою зниження (уникнення) цінового ризику.

Хеджування — система укладання термінових контрактів і угод, що враховує страхування від ризиків зміни цін на будь-які товарно-матеріальні цінності, фінансові активи за комерційними операція-ми і контрактами, що передбачають поставку товарів або фінансо-вих активів у майбутньому.

Цільове кредитування — принцип кредитування, що передба-чає використання кредиту на конкретні цілі, що обумовлені в кре-дитній угоді.

Ціна — грошовий вираз вартості того чи іншого фінансового активу.

Ціна балансова — визначається на підставі фінансової звітнос-ті підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утво

реного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випуще-них акцій.

Ціна біржова — визначається на біржі в процесі торгів.

Ціна дисконтована (поточна) — визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування.

Ціна емісійна — ціна продажу цінних паперів при їх первин-ному розміщенні.

Ціна курсова (ринкова) — відображає співвідношення попиту і пропозиції на фінансові активи.

Ціна облікова — ціна, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент.

Ціна страйкова (ціна виконання) — ціна, що зафіксована в опціонному контракті, за якою буде продано актив.

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, ви-значають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і вла-сника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Частково конвертована валюта — національна валюта країн, що обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і у міжна-родних розрахунках застосовується з обмеженнями.

Чек — складений за встановленою формою документ, який міс-тить письмовий наказ власника рахунка в комерційному банку за-платити певну суму грошей чекотримачеві.