1.3. Місце фінансової діяльності серед інших видів діяльності суб’єктів підприємництва


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надан-ня послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення еко-номічних і соціальних результатів та з метою одержання прибут-ку, є підприємництвом. Якщо господарська діяльність здійсню-ється без мети одержання прибутку, то її називають некомерційною господарською діяльністю. Вона здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального сек-торів економіки у видах діяльності, в яких забороняється підпри-ємництво, на основі рішення відповідного органу державної вла-ди чи органу місцевого самоврядування, а також іншими суб’єктами господарювання, яким здійснення господарської дія-льності у формі підприємництва забороняється. До них відносять суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з обігом на-ркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекур-сорів, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо ва-жливих об’єктів права державної власності, з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних екс-пертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та екс-плуатацією ракет-носіїв (державні підприємства), з виробницт-вом бензинів моторних сумішевих з вмістом не менш як 5% високооктанових кисневмісних добавок (нафтопереробні підприємс-тва), з виробництвом абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру (державні спиртові заводи).1

Практика господарювання підтверджує можливість здійснен-ня двох основних типів підприємницької діяльності – виробничої та посередницької. Виробнича підприємницька діяльність вважа-ється визначальною, оскільки вона найбільше впливає на ефекти-вність системи господарювання та якість суспільного життя. За-гальну типологію виробничої та посередницької підприємницької діяльності, тобто її розчленування на окремі структурні елементи та їх групування в певні блоки, показано на рис 1.1. Фізичні чи юридичні особи, які репрезентують інтереси виробників або споживачів, заведено називати посередниками. Виходячи з цього основною метою посередницької підприємницької діяльності є інтеграція економічних інтересів виробників і споживачів.

У науково-практичній літературі виділяють третій тип підпри-ємництва – підприємництво фінансових інституцій. Як суб’єкти підприємництва фінансового спрямування, що з одного боку, є посередниками, а з іншого – надавачами послуг, виступають спе-ціалізовані банки та інститути спільного інвестування (ІСІ).

Четвертий тип підприємницької діяльності – міжнародна під-приємницька діяльність, тобто діяльність, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну й іншу взає-мо корисну співпрацю суб’єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

1 Ст. 4 Про підприємництво: Закону України № 698-XII від 7.02.1991,

ст. 42 Конституції України: за станом на 28 квіт. 2009 р. // Відомості Верховної

Ради України. – 1996. – 23 лип., № 30.

 

 

Посередницька

Виробнича

 

Підприємницька діяльність за характером: 0 основна 0 допоміжна

Підприємницька діяльність за спрямованістю: 0 традиційна (класична) 0 частково інноваційна 0 інноваційна

 

Агентування 0 Агенти (виробників, уповноважені зі збуту, по покупках) 0 Брокери 0 Комісіонери 0 Консигнанти

Суб ’єкти торгово-комерційної діяльності 0 Оптово-роздрібні фірми 0 Торгові доми 0 Дилери 0 Дистриб’ютори 0 Комівояжери

 

Аукціонна торгівля 0 Об’єкти (промислові товари, нерухомість, майнові сертифікати)

0 Форми (внутрішньодержавна, міжнарод-на)

Біржове підприємництво 0 Біржі (фондові, валютні, товарні, праці) 0 Специфічні операції (ф’ючерсні контрак-ти, опціони)

Рис. 1.1. Типологія виробничої та посередницької підприємницької діяльності

У межах вказаних типів підприємницької діяльності на рівні суб’єкта підприємництва згідно П(С)БО виділяють такі види діяльно-сті:

1)         звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підп-риємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення;

2)         надзвичайна діяльність – операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона по-вторюватиметься періодично або у кожному наступному звітно-му періоді;

3)         основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною

метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу;

4)         операційна діяльність – основна діяльність підприємст-ва, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фі-нансовою діяльністю;

5)         інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових кош-тів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості;

6)         фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підпри-ємства.

Під звичайною дiяльніcтю розуміють будь-яку діяльність під-приємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної дія-льності буде виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками і замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. Списання знецінених запасів, переоцінка короткотермінових інвестицій, курсові різни-ці, економічні санкції за господарськими договорами, за пору-шення податкового законодавства теж належать до звичайної ді-яльності як операції, які її супроводжують.

До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регуляр-но. Це – стихійне лихо, пожежа, «техногенні» аварії тощо. Втрати внаслідок таких подій, їх покриття за рахунок страхового відш-кодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фі-нансових результатів від надзвичайної діяльності.

Слід зауважити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичай-ними для одного підприємства і звичайними для іншого. Напри-клад, втрати від стихійного лиха будуть розглядатись як надзви-чайні підприємством, яке їх зазнало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких ви-падків.

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну). Операційна діяльність є час-тиною основної діяльності підприємства, а також включає інші операції, які не можна віднести до інвестиційної чи фінансової. Для торговельного підприємства основною діяльністю будуть опе-рації з придбання та реалізації товарів, для виробничого – прид-

бання матеріалів і сировини, виготовлення продук тощ ї та її реалі-

"""^^^^1діяльність як правило, визначають під час складання звіту про рух грошових коштів. Інвестиційна діяльність пов’язана з ефективним вкладенням залученого капі-талу. Загалом під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприєм-ницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиційна діяльність - це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають свої кошти (у матеріальний, фінансовий або іншій майновій форм) з метою отримання прибутку.

Отже, основна мета інвестиційної діяльності - підвищення цінності підприємства, яке принесе вигоду його власникам у ви-

гляді дивіденді які зростают з:

об^н реалізацією та придб   інвестицій  не

оро отримані відсотки (відсотки за позики, які надані іншим сторонам за фінансовими інвестиціями у боргові цінні папери) та дивіденди (від придбаних акцій або часток у капіталі інших підп-риємств крім виплат за такими інструментами, які визнаються як еквіваленти грошових коштів або такими, що утримуються для дилерських та торгових цілей);

>       інші надходження і платежі;

Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утриму-ються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод інвестора. Ними можуть бути акції або боргові зобов’язання, час-тки у капіталі інших підприємств. Придбання фінансових інвес-тицій може здійснюватися двома способами:

1) шляхом обміну на цінні папери власної емісії - їх собівар-тість визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів;

2 ІСІ – це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який проводить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емі-тентів, корпоративні права та нерухомість.

2) шляхом обміну на інші активи – собівартість визначається за справедливою вартістю активів.

Собівартість фінансових інвестицій складається з ціни її прид-бання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, пов’язаних з придбанням фінансової ін-вестиції. Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отри-манню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансо-вий дохід інвестора якщо імовірне надходження економічних вигод, пов’язаних з такою операцією та дохід може бути достовірно оціне-но. Такі доходи мають визначатися у такому порядку:

1)         проценти визначаються у звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

2)         роялті визначаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

3)         дивіденди визначаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

До необоротних активів належать нематеріальні активи, неза-вершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають матері-альної форми, можуть бути ідентифіковані та утримаються підп-риємством з метою використання протягом періоду більше одно-го року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи на-дання в оренду іншим особам. До них згідно П(С)БО–8 «Немате-ріальні активи» відносять права користування природними ресур-сами, майном, права на комерційні позначення, на об’єкти промислової власності, авторське право та суміжні з ним права, незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи, право на провадження діяльності, використання різних видів привілей тощо. Реалізація придбання майнових комплексів пов’язана з операціями щодо дочірніх підприємств та інших господарських одиниць. Цілісний майновий комплекс (ЦМК) – об’єкт, сукуп-ність активів якого забезпечує провадження окремої господарсь-кої діяльності на постійній і регулярній основі. ЦМК можуть бу-ти структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в установленому порядку в само-стійні об’єкти з подальшим складанням розподільного балансу і мо-жуть бути зареєстровані як самостійні підприємства.3

3 Оцінка цілісних майнових комплексів: національний стандарт № 3, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1655 від 29.11.2006 р. – [Чинний від 2006-11-29] // Урядовий кур'єр. – 2006. – 13 груд., № 235.

До інших надходжень у рамках інвестиційної діяльності від-носять операції, які забезпечують надходження грошових коштів від повернення авансів, не пов’язаних з операційною діяльністю, та позик, наданих іншим сторонам; надходження грошових кош-тів від ф’ючерсних, форвардних контрактів, опціонів. До інших платежів відносять операції, які показують аванси, не пов’язаних з операційною діяльністю, та позик, надані іншим сторонам; ви-плати грошових коштів за ф’ючерсними, форвардними контрак-тами, опціонами.

Під поняттям «дезінвестиції» розуміють повернення (вивіль-нення) заморожених у конкретних майнових об’єктах коштів. Дезінвестиції можуть здійснюватися через реалізацію чи лікві-дацію фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

Мобілізація підприємством необхідних для виконання постав-лених перед ним планових завдань фінансових ресурсів назива-ється фінансуванням. Система використання різних форм і мето-дів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей називається фінансовою дія-льністю.4 У вузькому розумінні основний зміст фінансової діяль-ності полягає у фінансуванні підприємства. У широкому розу-мінні фінансова діяльність включає весь комплекс функціональних завдань, здійснюваних фінансовими службами підприємства і пов’язаних з фінансуванням, інвестиційною дія-льністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) опера-ційної діяльності суб’єкта господарювання. До фінансової діяль-ності відносять операції, пов’язані з:

1)         надходженням власного капіталу від розміщення акцій та інших операцій, що призводять до його збільшення;

2)         отриманням та погашенням позик. У результаті цієї опе-рації утворюються/зменшуються боргові зобов’язання за позика-ми, векселями, облігаціями;

3)         сплатою дивідендів;

4)         іншими надходженнями і платежами.

До інших надходжень відносять операції з продажу на ринку

раніше викуплених акцій підприємства, отримання орендної пла-ти за здані об’єкти у фінансову оренду. Під іншими платежами розуміють використання коштів для викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати орендодавцю для погашення забор-

4 Фінанси підприємств: Підруч. / [за ред. проф. А. М. Поддєрьогіна]. – [3-тє вид.]. К.: КНЕУ, 2000. – С. 14

гованості за фінансовою орендою тощо. Фінансова оренда – оре-нда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активами. Орен-да вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак5:

1)         орендар набуває права власності на орендований актив пі-сля закінчення строку оренди;

2)         орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3)         строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;

4)         теперішня вартість мінімальних орендних платежів з по-чатку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вар-тість об’єкта оренди;

5)         орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його моде-рнізацію, модифікацію, дообладнання;

6)         орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;

7)         оренда може бути припинена орендарем, який відшкодо-вує орендодавцю його втрати припинення оренди.

Застосовуючи розглянуту класифікацію, слід мати на увазі, що віднесення операцій до відповідної групи залежить передусім від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії. Крім того, якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, ці суми необхідно розподіляти між ві-дповідними видами діяльності. Так, наприклад, суму, сплачену бан-ку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображено двома позиціями: відсотки – у складі операційної діяльності, а погашення позики – у складі фінансової діяльності.

Негрошові операції – це операції, які не потребують викорис-тання грошових коштів або їхніх еквівалентів. Прикладом таких операцій є:

-          бартерні операції;

-          надходження основних засобів на умовах фінансового лі-зингу;

5 Оренда: П(С)БО 14, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. № 181. – [Чинний від 2000-07-28] // Бухгалтерія. – 2005. – 18 лип., № 29 (652).

перетворення зобов’язань на власний капітал.

Негрошові операції, пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, розкриють у примітках до фінансових звітів.

У звіті про фінансові результати статті, пов’язані з фінансо-вою і інвестиційною діяльністю, такі: дохід від участі в капіталі; інші фінансові доходи (прибутки); інші доходи (прибутки); фі-

р нансові витрати ; втрати від участі

ний від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємст-ва, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Метод участі в капіталі передбачає облік інвестицій, згідно з яким балансова ва-ртість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному ка-піталі об’єкта інвестування.

Під асоційованим підприємством слід розуміти підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним під-приємством інвестора Витрати від участі в капіталі відображають збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спі-льні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Інші фінансові доходи відображають дивіденди, відсотки та інші доходи, які отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). Під фінансовими

комплексів; доход (витрати) від неопераційних курсових різниць тощо.

З операційною діяльністю у звіті про фінансові результати повязані такі статті:

’ чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

>          собівартість реалізованої продукції;

>          інші операційні доходи та витрати;

>          адміністративні витрати та витрати на збут.

 

СТАТТІ ДОХОДІВ   СТАТТІ ВИТРАТ

Дохід від реалізації:   Собівартість реалізації:

готової продукції       продукції

товарів           товарів

робіт і послуг робіт і послуг

 

            Адміністративні витрати

 

            Витрати на збут

Інший операційний дохід    Інші операційні витрати

Реалізація іноземної валюти            Витрати на дослідження та розробки

Реалізація інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій)         Собівартість реалізованої іноземної валюти

 

            Собівартість реалізованих виробничих запасів

Операційна оренда активів Операційна оренда активів

Операційна курсова різниця (позитивна) Втрати від операційної курсової різниці

Одержані пені, штрафи, неустойки            Визнані пені, штрафи, неустойки

Відшкодування раніше списаних активів   Втрати від знецінення запасів

Списання кредиторської заборгованості   Нестачі і втрати від псування цінностей

Одержані гранти та субсидії            Сумнівні та безнадійні борги

Інші операції  Інші витрати операційної діяльності

Фінансовий результат від операційної діяльності

 

Дохід від участі в капіталі                        Втрати від участі в капіталі:

Інвестиції в асоційовані підприємства               від інвестицій в асоційовані підприємства

Спільна діяльність                              від спільної діяльності

Інвестиції в дочірні підприємства                   від інвестицій в дочірні підприємства

Інші фінансові доходи                           Фінансові витрати

Дивіденди одержані                             Відсотки за кредит

Відсотки одержані                              Інші фінансові витрати

Інші доходи від фінансових операцій

Інші доходи                                    Інші витрати

Реалізація необоротних активів                    Собівартість реалізованих необоротних активів

Реалізація фінансових інвестицій                   Собівартість реалізованих фінансових інвестицій

Реалізація майнових комплексів                    Собівартість реалізованих майнових комплексів

Неопераційна курсова різниця                     Втрати від неопераційних курсових різниць

Безкоштовно отримані активи                         Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій

Інші доходи від звичайної діяльності                Списання необоротних активів

Інші витрати операційної діяльності

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

Податки з прибутку від звичайної діяльності

Фінансовий результат від звичайної діяльності

Надзвичайні:

 

відшкодування збитків від надзвичайних подій

Інші надзвичайні доходи

 

втрати від стихійного лиха

втрати від техногенних аварій

 

 

 

зменшення податку на прибуток

 

Інші

Податки з прибутку від надзвичайної діяльності

 

Фінансовий результат від надзвичайної діяльності

Чистий фінансовий результат звітного періоду

Рис. 1.2. Фінансові результати суб’єктів підприємництва від звичайної діяльності