7.3. Укрупнення підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

До основних форм реорганізації, результатом яких є укруп-нення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання.

До основних мотивів, які можуть спонукати санатора до реор-ганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з підприємством, що перебуває у фінансовій кризі, можна віднести такі:

1. Ефект синергізму. Синергізм – це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реоргані-зацію, спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість підприємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:

а)         економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масш-

табів виробництва;

б)         економія фінансових ресурсів;

в)         збільшення влади на ринку.

2.         Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.

3.         Отримання надійного постачальника факторів виробництва (наприклад, сировини чи комплектуючих).

4.         Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати компанію, яка має від’ємний результат, і, таким чином, отримати економію на податкових платежах.

5.         Придбання активів за ціною, нижчою за їх вартість замі-щення, передача технологічних і управлінських знань та навичок (технологічні трансферти) тощо.

6.         Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ризиків.

7.         Попередження захоплення компанії великими корпоративними підприємствами та збереження контролю над підприємством.

В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне. Горизонтальне злиття – це об’єднання двох фірм, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги. Вертикальне злиття – це злиття одного підприємства з його постачальником сировини чи споживачем продукції. Законодавчий контроль спрямований здебільшого на горизонтальні злиття, оскільки в їх результаті підприємства дістають змогу перешкоджати доступу до ринку своїх конкурентів, установлювати дискримінаційні ці-ни, створювати дефіцит певного товару тощо, що призводить до послаблення конкуренції. Вертикальні злиття істотно не вплива-ють на рівень конкуренції.

У П(С)БО злиття визначено як об’єднання підприємств (шля-хом створення нової юридичної особи або приєднання підпри-ємств до головного підприємства), у результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть конт-роль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з ме-тою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об’єднання. Злиттям акціонерних товариств визнається виник-нення нового акціонерного товариства-правонаступника з пере-дачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов’язків двох або більше акціонерних товариств одночасно з їх припиненням. Акціонерне товариство може брати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством. Наглядова рада кожного

з акціонерних товариств, що бере участь у злитті, виносить на затвердження загальних зборів кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, затвердження договору про злиття, статуту това-риства, створюваного в результаті злиття,затвердження переда-вального акта.

Утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті. Порядок голосування на спільних за-гальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.

Не підлягають конвертації акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або вла-сником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з това-риством-емітентом. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому ДКЦПФР.

При злитті товариств усі права та обов’язки кожного з них пе-реходять до товариства-правонаступника відповідно до переда-вального акта.

Процедура злиття акціонерних товариств здійснюється за та-ким порядком:

1)         прийняття загальними зборами кожного акціонерного това-риства, що бере участь у злитті, рішення про припинення товари-ства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товарис-тва, а також про обрання персонального складу комісії з припинення;

2)         задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства;

3)         реалізація акціонерами товариства права вимоги обов’язкового викупу належних їм цінних паперів акціонерного товариства;

4)         складення комісією з припинення товариства передавально-го акта;

5)         прийняття наглядовою радою кожного акціонерного това-риства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження прое-кту статуту акціонерного товариства;

6)         отримання наглядовою радою акціонерного товариства ви-сновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття ак-ціонерних товариств;

7)         прийняття загальними зборами кожного товариства, що бе-ре участь у злитті, рішення про затвердження передавального ак-та, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств,

про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійс-нення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття;

8)         подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до ДКЦПФР;

9)         реєстрація ДКЦПФР у випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

 

10)       присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного но-мера цінних паперів;

11)       укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій;

12)       обмін акцій товариства, створюваного в результаті злиття, на акції товариств, що припиняються;

13)       затвердження результатів розміщення (обміну) акцій упо-вноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті;

14)       державна реєстрація статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстра-ції;

15)       подання ДКЦПФР звіту про результати розміщення (об-міну) акцій;

16)       реєстрація ДКЦПФР звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства на акції товариств, що припиняються, та скасування ДКЦПФР ре-єстрації випуску акцій товариств, що припинилися;

17)       державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинилися шляхом злиття;

18)       отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства, створюваного в результаті злиття.

Приєднання – це спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов’язків однієї або кількох юридичних осіб – правопопередників до іншої юридич-ної особи – правонаступника. У результаті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згідно Господарського кодексу вилучаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Приєднанням акціонерного товариства визнається при-пинення акціонерного товариства (кількох товариств) з переда-чею ним (ними) згідно з передавальним актом усіх його (їх) прав та обов’язків іншому акціонерному товариству-правонаступнику. Акціонерне товариство може приєднатися лише до іншого акціо-нерного товариства. Наглядова рада кожного акціонерного това-риства, що приєднується, виносить на затвердження загальними зборами питання про приєднання і про затвердження договору про приєднання. Наглядова рада товариства, що приєднується, виносить також на затвердження загальних зборів акціонерів пи-тання про затвердження передавального акта.

Спільні загальні збори акціонерів товариств ухвалюють рі-шення про внесення змін до статуту та, у разі потреби, з інших питань. Порядок голосування на спільних загальних зборах акці-онерів визначається договором про приєднання.

Якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєд-нання, належать більш як 90 % простих акцій товариства, що при-єднується, і приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, за-твердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою. У такому разі підготов-ка пояснень до умов договору про приєднання та отримання ви-сновку незалежного експерта стосовно договору не вимагаються.

Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які були викуплені цим товариством або власником яких є това-риство, до якого здійснюється приєднання, або власником яких є інше товариство, що приєднується. Не підлягають конвертації акції товариства, до якого здійснюється приєднання, власником яких було товариство, що приєднується. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому ДКЦПФР.

Процедура приєднання акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, як при злитті.

Поглинання – це форма реорганізації, суть якої полягає у придбанні корпоративних прав фінансово-неспроможного підп-риємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підпри-ємства в ході провадження справи про банкрутство. В останньо-му разі йдеться про викуп майна підприємства, а в разі поглинан-ня – про придбання корпоративних грав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов’язання борж-ника переходять до правонаступника