2. Форми та види перекладання / перекладу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Загрузка...

Перекладання і переклад мають спільні види та форми. Процес перекладання може здійснюватись:

•          усно,

•          письмово,

•          за допомогою комп'ютера.

Усна та письмова форми перекладання виникли досить давно. Усне перекладання використовується для безпосе-реднього обміну інформацією під час розмови між пред-ставниками різних народів. Воно потребує активного во-лодіння іноземною мовою, бо має здійснюватися негайно і не передбачає користування словниками.

Першими письмовими перекладами були переклади Біб-лії на грецьку та латинську мови, а також на мови народів середньовічної Європи. Обидві форми перекладання завж-ди слугували для передання та обміну різноманітною ін-формацією між людьми, розвитку культурних, суспільних та наукових зв'язків між країнами світу а, отже, й розвит-ку цивілізації. Посередником у процесі письмового та усного перекладання є перекладач, який має володіти що-найменш двома мовами.

Машинне (комп'ютерне) перекладання виникло у середині 50-х років XX сторіччя і сьогодні набуло розповсюдження через швидкість виконання (перекладання однієї сторінки тексту здійснюється за 1-2 секунди). Переклад, виконаний комп'ютером, потребує корегування, бо майже завжди міс-тить помилки лексичного, граматичного та стилістичного характеру Наприклад, у тексті історичного змісту росій-ське слово «лук» (старовинна зброя) комп'ютер переклав як «цибуля».

Розрізняють такі види перекладання та перекладу:

•          художній,

•          діловий,

•          рекламний,

•          науково-технічний.

Кожний з них має свою специфіку Якщо під час ху-дожнього перекладання треба передати не лише зміст оригіналу, а й настрій, емоції, відчуття, особливості ав-торського стилю, то перекладання ділової, рекламної та науково-технічної літератури потребує, перш за все, най-точнішого передання певних подій, фактів або опису при-ладів, устаткування тощо. Ділові, рекламні, науково-тех-нічні переклади відносять до так званих інформативних перекладів. Під час роботи над інформативним перекла-дом слід не лише намагатися точно передавати інформа-

цію, а й дотримуватися норм мови ділового або науково-технічного стилів.

Розгляньмо особливості науково-технічного перекла-дання.

Наука — це така сфера людської діяльності, яка проду-кує знання, необхідні для матеріального та духовного роз-витку людськості, для збагачення творчих здібностей люди-ни, для постійного поліпшення умов життя та розвитку ци-вілізації. Наукова інформація відображається у підручниках, монографіях, статтях, патентах, інструкціях з експлуатації, технічних довідниках, каталогах, науково-популярних жур-налах тощо. Усі ці носії наукової інформації можна узагаль-нено назвати науково-технічною літературою.

Науково-технічна література, яку відтворено іноземною мовою, потребує перекладання. Воно виконує дуже важли-ву функцію, бо завдяки йому наукові праці та досліджен-ня стають загальнолюдським надбанням. Переклади науко-во-технічних видань використовуються не лише для по-дальшого розвитку науки та обміну інформацією між фахівцями різних країн, а й у навчальному процесі.