4.2. Запозичення із сучасних європейських мов


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Загрузка...

У різні історичні періоди мовні контакти мали різнома-нітний характер, причому будь-яка мова у різні періоди історії могла бути як продуцентом, так і реципіентом аре-альної та навіть інтернаціональної лексики.

Наприклад, італійська мова була джерелом музичної термінології для багатьох європейських мов (наприклад, терміни «сопрано», «фортепіано», «арія» тощо); німецька мова дала численні загальнотехнічні терміни, а також ре-місничу та військову термінології (наприклад, терміни «верстат», «клапан», «гвинт», «плац», «солдат», «гаупт-вахта», «офіцер» тощо); французька мова — театральну та поштову термінології (наприклад, терміни «антракт», «партер», «афіша», «кур'ер», «бандероль» тощо).

Взагалі, французька мова довгий час (XVII-XIX ст.) ві-дігравала роль «латинки» — мови науки, техніки та куль-тури.

У XX столітті замість французької мови місце міжна-родної мови посіла мова англійська, яка засвоїла велику кількість латинських, а, починаючи з XI століття, — також французьких слів. Крім того, у XIX столітті Англія стала законодавцем мод у галузі спорту тому в цей період ба-гатьма мовами світу у тому числі й українською, було за-своєно такі слова з англійської мови:«футбол», «хокей», «баскетбол», «регбі» тощо (ця традиція триває й досі, якщо подивитися на такі спортивні терміни, як «спідвей», «бо-дібілдінг», «фристайл» тощо).

Те, що англійська мова сьогодні є головним джерелом поповнення термінологічної лексики для багатьох мов сві-ту можна пояснити кількома причинами.

По-перше, англомовні країни досягли величезних успі-хів в економіці та поступово почали впливати на весь світ, причому не лише на держави третього світу що розвива-ються (деякі з них обрали американську модель як зразок для наслідування), але й на розвинені країни Західної Єв-ропи та Японію.Тому англійська мова стала продуцентом термінологій з економіки, з інформаційних технологій, з техніки тощо: «лізинг», «дисконт», «консалтинг», «сканер», «трекбол», «хаб», «тролейбус», «ескалатор», «комбайн», «блюмінг» тощо.

По-друге, всі основні англомовні держави, такі, як США та Велика Британія, були серед переможців у Другій сві-товій війні й почали нав'язувати власні стандарти іншим, у першу чергу, переможеним країнам. Англійська мова по-чала сприйматися як мова переможців.

По-третє, Британія була свого часу однією з найбільших імперій, що мала колонії в усіх частинах світу тому в ба-гатьох колишніх колоніях англійська мова тепер є держав-ною (Індія, Австралія, Уганда, Ямайка, Зімбабве тощо).

По-четверте, у багатьох галузях знання найбільший вне-сок протягом XX ст. зробили саме англомовні вчені.

Все це не могло не відбитися на розвитку національ-них терміносистем у мовах багатьох народів. Особливо це

стосується таких галузей науки, як економіка та інформа-тика. Англійська термінологія цих галузей стала основою для формування відповідних термінологій в інших мовах.

Сьогодні у межах Європи поруч з англійською мовою іншою мовою міжнародного спілкування стає німецька. Термінологія німецькомовного походження набуває поши-рення в науці й техніці та починає впливати на національ-ні терміносистеми.

Українська мова також у різні часи зазнавала як пози-тивного, так і негативного впливу інших мов: старослов'ян-ської, грецької, латинської, а також мов-сусідів — німець-кої, польської, російської.

На різних етапах свого існування вона збагатилася сло-вами зі старослов'янської (мати, син, дочка, сестра, брат, стіл, вода, огонь, сосна), грецької (бібліотека, корабель, гра-матика, лексика, історія, математика), латинської (квад-рат, циркуль, радіус, аудиторія, календар, вірш, колір, шко-ла, корозія, турбіна, агрегат, мотор, інфінітив), німецької (шахта, цех, дах, майстер, абзац, шрифт, фарба), англій-ської (мітинг, трамвай, джаз, клуб), французької (серти-фікат, бюлетень, альбом, режим, балет), італійської (бас, браво, бутафорія, віолончель ) мов.

Багато запозичених слів стали загальновживаними (ле-вада, огірок, лиман), інші вживаються як терміни (теорема, формула). Деякі запозичені слова мають український відпо-відник (процент — відсоток, лінгвістика — мовознавство).

5. Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі

Немає таких мов, які б розвивалися в абсолютній ізо-ляції. Будь-яка мова обов'язково зазнає іншомовного впли-ву та навіть впливає на інші мови.

Взагалі, будь-яке досягнення у науково-технічному про-гресі в одній країні в сучасних умовах незабаром стає до-сягненням всієї людської цивілізації. Це, по-перше, потре-бує впровадження нових термінів у мову носії якої зроби-ли відповідне наукове відкриття. А по-друге, ставить питання перед носіями інших мов — як саме передати ці терміни засобами їхньої мови.

Сьогодні через значне поширення міжнародних зв'язків активізувався процес запозичення іншомовних елементів переважною більшістю мов світу. А це, у свою чергу, по-ставило перед термінознавцями два питання: по-перше, про співвідношення інтернаціонального та національного в термінотворчому процесі, по-друге, яке запозичення мож-на вважати інтернаціоналізмом.

Інтернаціональне, на думку більшості галузевих фахів-ців, асоціюється з запозиченням, а національне — з пуриз-мом (від латинського «purus» ~ чистий), тобто прагнен-ням до очищення мови від іншомовних слів.

Проте не всі слова іншомовного походження в певній мові можуть вважатися інтернаціоналізмами. Наприклад, не можна назвати інтернаціоналізмом українське слово «газда», що є запозиченням з угорської, через те, що в ін-ших мовах таке запозичення не спостерігається. Інтерна-ціоналізмом може називатися слово, що зустрічається при-наймні у трьох неспоріднених мовах [20,128]. Якщо цей критерій не виконується, тоді й відсутні підстави називати таке запозичення інтернаціоналізмом. Це буде звичайне запозичення на національному рівні.

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та наці-онального не може бути однаковим у різних мовах. Але присутність інтернаціонального елемента в будь-якому від-ношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов. У галузевих термінологіях спільний лексичний фонд а) сприяє повсякденній комунікації; б) має широке засто-сування у вивченні та викладанні іноземних мов; в) свід-чить про культурно-історичні контакти між різними наро-дами тощо.

He слід протиставляти інтернаціональні та національні елементи в будь-якій мові, тому що інтернаціональне є складовою частиною національного. Більш того, інтерна-ціоналізація лексики є одним із шляхів розвитку кожної національної мови.