4. Шляхи термінологічних запозичень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Загрузка...

Запозичення термінів може бути прямим (безпосеред-ньо з мови-продуцента) і непрямим (через посередництво інших мов). Крім того, розрізнюють запозичення з класич-них мов та запозичення з сучасних мов. Джерело запози-чення залежить, насамперед, від традицій та моди на ту чи іншу мову

Якщо мова зазнає помітного впливу з боку іншої мови, то такий процес ми називаємо мовною інтерференціею. Мовна інтерференція відбувається внаслідок: 1) контактів з носіями інших мов; 2) зміни релігії; 3) орієнтації на пев-ну країну-еталон; 4) побудови писемності; 5) розробки або реформи правопису; 6) розробки науково-технічної термі-нології тощо [20].

Мовні інтерференції поділяють на підсвідомі та свідо-мі. Перші — це природний вплив однієї мови на іншу (pis-Hi типи мовних контактів), тоді як свідомі — це штучне втручання у розвиток мови. Ви вже знаєте, що таке втру-чання відбувається у формі мовного планування.

Літературна форма будь-якої первісної мови завжди по-чинає створюватися лише під впливом певних чинників.

По-перше, це релігія.

Прийняття тієї чи іншої релігії завжди мало дуже вели-ке значення через те, що разом з релігією народ запозичу-вав писемність.

У зв'язку з цим можна навести такі асоціації [20, 38]:

Таблиця 5.

Вплив релігії на вибір ВІДПОВІДНОЇ писемності

 

Релігія Мова   Писемність

католицизм    латинська мова         латинська графіка

православ'я    давньогрецька мова  грецький алфавіт (ки-рилиця -- це одна з модифікацій грецько-го алфавіту)

Закінчення табл. 5

 

Релігія Мова   Писемність

іслам   арабська мова            арабське письмо

іудаїзм давньоєвреиська мова         єврейське письмо

індуїзм            санскрит        письмо брагмі ( від якого виникли всі сучасні індійські ал-фавіти)

буддизм          мова палі        письмо палі (від яко-го виникло багато алфавітів Швденно-Східної Азії)

ламаїзм           тибетська мова          тибетське (або мон-гольське) письмо

Мови Святого Письма і богослужіння (тобто сакральні мови) - - латинська, грецька, арабська, давньоєврейська тощо — об'єднували народи в культурно-історичні ареали. Культурно-історичний ареал — це об'єднання народів та відповідно їхніх мов на основі загального рівня соціально-економічного, політичного та культурного розвитку спіль-ності культурних традицій тощо.

Виділяють європейський ареал з грекою та латиною, ареал Близького та Середнього Сходу з класичним араб-ським, ареал Індійського океану з санскритом і палі, дале-косхідний ареал з китайським і японським впливом.

По-друге, це політика та економіка.

3 часів Відродження релігійний чинник, що визначав межі культурно-історичних ареалів, послабився через роз-виток науки та культури. У зв'язку з цим послабився й вплив сакральних мов, натомість зріс вплив мов міжнарод-ного спілкування. He останню роль відігравала при цьому політична орієнтація на певні країни та мови. Через це ба-гато неєвропейських народів перейшло з арабської або ін-шої писемності на латину

Типовим прикладом переходу з одного писемного ареа-лу до іншого є Румунія. У феодальну епоху Румунія ви-користовувала кирилицю,  що була запозичена разом із

православ'ям. У середині XIX століття румуни, орієнтую-чись на Західну Європу перейшли на латину