3. Пасивні діеслівні форми на -ся треба вживати лише на позначення неперехідної дії, тобто у таких реченнях, де є суб'єкт дії й немає об'єкта, на який спрямовано дію:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Загрузка...

•          метал плавиться; тіло нагріваеться; він навчаеться (власне — зворотна дія);

•          колеги листуються (взаемно-зворотна дія);

•          собака кусаеться (безоб'ектно-зворотна дія).

Сьогодні в українських науково-технічних текстах — під

впливом наукового стилю російської мови, де значно біль-ше поширені пасивні форми, — дуже часто вживають ді-єслова на -ся. Але слід пам'ятати про те, що історично українські речення тяжіють до природних активних кон-струкцій, де суб'єкт дії є підметом, об'єкт дії — додатком, а сама дія — присудком.

 

Неправильно Правильно

Студентами    виконуються лабораторні роботи. Студенти виконують лабо-раторні роботи.

Якщо в реченні немає й суб'єкта дії, тоді слід дієслівні форми на -ся замінювати або третьою особою множини, або першою особою множини [26, 25].

Неправильно Правильно

У термінознавстві роз-глядається   не   лише поняття «термін».            У термінознавстві розглядають не лише поняття «термін». У термінознавстві розглядаємо не лише поняття «термін».

4.         У безособових реченнях, де мова йде про події, що відбулися, потрібно вживати безособову форму дієслова на -но, -то; наприклад, укладено словник з інформатики, змі-нено правила. Досить часто вживають такі конструкції з до-даванням у речення виконавця дії у формі орудного від-мінка, наприклад, вченими знайдено нові ліки. Це не реко-мендується. Треба писати так: «Вчені знайшли нові ліки».

5.         Потрібно розмежовувати такі поняття, як «дія», «по-дія» і «наслідок дії».

Дію треба позначати іменниками на -ння (-ття), утво-реними від дієслів недоконаного виду наприклад, зміню-вати — змінювання, нарізувати — нарізування.

Подію теж позначають іменниками на -ння (-ття), але утвореними від дієслів доконаного виду наприклад, зміни-ти — змінення, нарізати — нарізання.

Для позначення наслідків дій вживають відповідні одно-кореневі іменники з іншими суфіксами (-к, -ція, -інг та ін.) або без них, наприклад, зміна, оцінка, ізоляція, тренінг.

У російській мові від двох дієслів, які утворюють видо-ву пару (недоконаного і доконаного видів), можна побу-дувати тільки один віддієслівний іменник для позначення дії, тому під час перекладання російських науково-техніч-них текстів українською слід розрізняти значення україн-ських віддієслівних іменників, що позначають дію, подію та наслідок дії; наприклад [33, 78]:

 

Російська мова          Українська мова

1. Аналоговьій сигнал пере-дает   информацию  за  счет непрерьівного    изменения амплитудьі или частотьі.            І.Аналоговий сигнал пере-дає інформацію завдяки не-перервному змінюванню (дія) амплітуди або частоти.

Російська мова          Українська мова

2. Рационализаторским пред-ложением признается опре-деленное изменение конст-рукции изделий,технологии производства   или   состава материала.  2. Раціоналізаторською про-позицією визнають визначе-не змінення (подія) кон-струкції виробів, технології виробництва або складу ма-теріалів.

3. Фазовьій сдвиг — зто из-менение фазьі сигнала.        3. Фазовий зсув — це зміна (наслідок дії) фази сигналу

У термінологічних сполуках, що позначають різні ха-рактеристики процесів (дії), треба вживати іменник, утво-рений від дієслова недоконаного виду; наприклад, правила затверджування, тривалість створювання, функція пере-творювання.

Але в словосполученнях з іменниками, що позначають конкретні речі та терміни виконання, вживають іменники, що побудовано від дієслів доконаного виду; наприклад, дата затвердження, момент створення, після перетво-рення.

Слід також пам'ятати: віддієслівні іменники, що позна-чають дію, потрібно вживати тільки в однині, тому що вони не мають інформації щодо тривалості, циклів, періо-дів, повторюваності, багаторазовості дії, а лише є узагаль-неною назвою дії.

 

Неправильно Правильно

Причини руйнувань Причини руйнування

6. Треба позначати назви учасників дії тільки іменни-ками (на відміну від російської мови, де з такою метою часто вживають прикметники й дієприкметники); напри-клад, прибулець (рос. прибивший), від'емник (рос. вьічитае-мое), вступник (рос. поступающий).

8. Деякі скорочення в українських науково-технічних текстах

Галузі: автоматизовані системи керування й автомати-зовані системи проектування; інформатика та обчислю-вальна техніка; кібернетика; електроніка; математика; на-уки про Землю та Космос; радіотехніка; фізика.

A

АБ (акумуляторна батарея)

АБД (адміністратор бази даних)

АВР (автоматичне ввімкнення резерву)

АЕС (атомна електростанція)

АЗП (асоціативний запам'ятовувач)

АЗУП (аварійний зупин)

АІПС  (автоматизована  інформаційно-пошукова сис-

тема) АМЗ (адаптер міжпроцесорного зв'язку) АМС (автоматична міжпланетна станція) АОМ (аналогова обчислювальна машина) АП (абонентський пункт) АПВ (автоматичне повторне ввімкнення) АПД (апаратура передавання даних) АПФ (автоматичне підстроювання фази) АПЧ (автоматичне підстроювання частоти) АРЗ (автоматичне регулювання збудження) АРК (автоматичне регулювання кольору) АРМ (автоматизоване робоче місце) АРН (автоматичне регулювання напруги) АРП (автоматичне регулювання підсилення) АРЧ (автоматичне регулювання частоти) AC (автоматизована система) АСІО (автоматизована система інформаційного обслу-

говування) АСІТО (автоматизована система інформаційно-терміно-

логічного обслуговування) АСК (автоматизована система керування) АСК (адресне слово каналу) АСК (апаратурно-студійний комплекс)

АСК ТП (автоматизована система керування техноло-гічними процесами)

АСН (автоматизована система навчання)

АСНТІ (автоматизована система науково-технічної ін-

формації) АСП (автоматизована система проектування) АСР (автоматизована система регулювання) AT (автотрансформатор) АТС (автоматична телефонна станція) АФП (антенно-фідерний пристрій) АФХ (амплітудно-фазова характеристика) АФЧХ (амплітудно-фазочастотна характеристика) АЦП (аналого-цифровий перетворювач) АЧП (амплітудно-часовий перетворювач) АЧР (автоматичне частотне розвантаження) АЧХ (амплітудно-частотна характеристика)

Б

БД (база даних)

БДС (блок доступу до середовища)

БЗМ (блок зв'язку з магістраллю)

в

ВАХ (вольтамперна характеристика)

ВВЧ (виключно висока частота)

ВІС (високорівнева інтегрована схема)

ВКП (відеоконтрольний пристрій)

ВНЗ (вищий навчальний заклад)

ВОК (вимірювально-обчислювальний комплекс)

ВОЛЗ (волоконно-оптична лінія зв'язку)

ВЧ (висока частота; високочастотний)

г

ГАВ (гнучке автоматизоване виробництво)

ГВС (гнучка виробнича система)

ГЕС (гідроелектростанція)

ГІС (гібридна інтегрована схема)

ГОМ (гібридна обчислювальна машина)

ГСС (генератор стандартних сигналів)

д

ДВЕЖ (джерело вторинного електроживлення)

ДВЧ (дуже високі частоти)

ДВШЗ (доплерівський вимірювач швидкості та зносу)

ДДК (двійково-десятковий код)

ДЕЗ (документальний електрозв'язок)

ДЗП (довготривалий запам'ятовувальний пристрій)

ДІКМ (диференційна імпульсно-кодова модуляція)

ДКІМ (диференційна кодо-імпульсна модуляція)

ДКОІ (двійковий код обміну й опрацювання інформації)

ДН (діаграма напрямленості)

ДНЧ (дуже низька частота)

ДСФ (двоконтурний смуговий фільтр)

ДТЛ (діодно-транзисторна логіка)

ДХ (довгі хвилі)

Е

ЕЗЛ (емітерно-зв'язана логіка)

ЕІВП  (еквівалентна ізотропно-випромінювана потуж-

ність) ЕМС (електромагнітна сумісність)

ЕОМ (електронна обчислювальна машина (комп'ютер)) ЕОП (електронно-оптичний перетворювач) ЕОС (електронна оже-спектроскопія) ЕП (електронний помножувач) ЕПВ (ефективна поверхня відбиття) ЕПП (електронно-променевий прилад) ЕПП (електропрогравальний пристрій) ЕПР (електронний парамагнітний резонанс) ЕПР (ефективна площа розсіяння) ЕПТ (електронно-променева трубка) ЕРС (електрорушійна сила (початкова напруга)) ЕСХА (електронна спектроскопія для хімічного аналізу

є

ЄАМЗ (єдина автоматизована мережа зв'язку)

ЄЕЕС (єдина електроенергетична система)

ЄСКД (єдина система конструкторської документації)

ЄСПД (єдина система програмної документації) ЄСТД (єдина система технологічної документації)

3

ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система)

ЗДД (запам'ятовувач довільного доступу)

ЗДІМ (загальнодержавна інформаційна мережа)

ЗДЧ (запам'ятовувач для читання)

ЗЗП (зовнішній запам'ятовувальний пристрій (запам'я-

товувач)) ЗІГ (залізо-ітрієвий гранат) ЗНЧ (зміщення несучих частот) ЗП (запам'ятовувальний пристрій(запам'ятовувач)) ЗП (зовнішній пристрій) ЗПДВ (запам'ятовувальний пристрій (запам'ятовувач)

з довільною вибіркою) ЗППД (запам'ятовувальний пристрій (запам'ятовувач)

прямого доступу) ЗТЗ (запам'ятовувач тільки для зчитування) ЗЧЛ (здвоєна чотириполюсна лінза)

I

ІЕС (інструментальна експертна система)

ІІЛ (інжекційна інтегрована логіка)

ІКМ (імпульсно-кодова модуляція)

ІКО (індикатор колового огляду)

ІОЦ (інформаційно-обчислювальний центр)

ІПС (інформаційно-пошукова система)

ІС (інтегрована (мікро)схема)

ІСК (ієрархічна система керування)

ІСОД (інтегрована система оброблення даних)

ІФМ (імпульсно-фазова модуляція)

ІЦМЗ (інтегрована цифрова мережа зв'язку)

ІЦСЗ (інтегрована цифрова система зв'язку)

14 (інфрачервоний)

к

КВМ (координатна вимірювальна машина) КВП (коефіцієнт використання площі)

КВП (контрольно-вимірювальний прилад)

КЗ (коротке замикання)

КІМ (кодо-імпульсна модуляція)

ККВ (кремнієвий керований випростувач)

ККД (коефіцієнт корисної дії)

КЛА (космічний літальний апарат)

КНД (коефіцієнт напрямленої дії)

КНФ (кон'юнктивно — нормальна форма)

КОК (керувальний обчислювальний комплекс)

КОМ (керувальна обчислювальна машина)

КПО (коефіцієнт природної освітленості)

КРХ (коефіцієнт рухомої хвилі)

КСД (коефіцієнт справної дії)

КСХ (коефіцієнт стоячої хвилі)

КСХН (коефіцієнт стоячої хвилі за напругою)

КТБ (кабельне телебачення)

КФП (когерентний фільтр з пам'яттю)

КХ (короткі хвилі)

КЧП (кодо-часове перетворювання)

л

ЛАМ (лічільно-аналітична машина)

ЛАЧХ (логарифмічна амплітудно-частотна характерис-

тика) ЛЗХ (лампа зворотної хвилі) ЛІМ (локальна інформаційна мережа) ЛІС (лінійна інтегрована схема) ЛКМ (локальна комп'ютерна мережа) ЛМ (логічна мережа) ЛПД (лавинно-пролітний діод) ЛПП (лінія передачі програм) ЛПХ (лампа прямої хвилі) ЛРХ (лампа рухомої хвилі)

ЛСРП (літакова система раннього попередження) ЛТР (локальна термодинамічна рівновага) ЛФЧХ (логарифмічна фазо-частотна характеристика) ЛЧМ (лінійна частотна модуляція)

м

МГД ((магнітна) гідродинаміка)

МГД (магнітогідродинамічний генератор)

МДН (метал-діелектрик-напівпровідник)

МЕК (міжнародна електротехнічна комісія)

МІС (мала інтегрована мікросхема)

МККР (міжнародний консультативний комітет з питань

радіо) МККТТ (міжнародний консультативний комітет з пи-

тань телеграфії та телефонії) МОН (метал-оксид-напівпровідник) МОН ПА (метал-оксид-напівпровідник з променевою

адресацією) МПД (мережі передавання даних) МРС (магніторушійна сила) МРС (мінімально-розрізнюваний сигнал) МСЕ (міжнародний союз електрозв'язку) МТС (міська телефонна станція) MX (метрові хвилі)

МЦР (мазер на циклотронному резонансі) МЧПІ (модифіковане чергування полярності імпульсів)

н

НВІС (надвисокорівнева (надвелика) інтегрована схема)

НВЧ (надвисокочастотний, надвисока частота)

НІС (низькорівнева інтегрована схема)

НОЗП  (надоперативний запам'ятовувач  (запам'ятову-

вальний пристрій)) НП (напівпровідниковий) НПМ (надпровідний магніт) НТД (нормативно-технічний документ) НЧ (низька частота, низькочастотний)

о

ОБС (одна бокова смуга)

ОЗ (оперативний запам'ятовувач)

ОЗП (оперативний запам'ятовувальний пристрій)

ОК (обчислювальний комплекс)

ОКГ (оптичний квантовий генератор)

ОКП (оптичний квантовий підсилювач)

ОП (операційний підсилювач)

ОПЗ (одиниця погіршення зображення)

ОС (операційна система)

ОСКК (обчислювальна система колективного користу-

вання) ОС РЧ (операційна система реального часу) ОСФ (одноконтурний смуговий фільтр) ОЦ (обчислювальний центр)

п

ПАР (поверхнево-активні речовини)

ПАХ (поверхнево-акустичні хвилі)

ПВЗ (пристрій вибірки та запам'ятовування)

ПВМ (програмована вентильна матриця)

ПВЧ (підсилювач високої частоти)

ПВЧ (понадвисока частота)

ПЕОМ  (персональна електронна обчислювальна ма-

шина) ПЗ (програмний засіб) ПЗЗ (прилад зі зарядовим зв'язком) ПЗІ (прилад з інжекцією заряду) ПК (персональний комп'ютер) ПЛМ (програмована логічна матриця) ПМД (плоский магнітний домен) ПМЛ (програмована матрична логіка) ПМР (протонний магнітний резонанс) ПНЧ (підсилювач низької частоти) ПОК (проблемно-орієнтований комплекс) ПП (програмний продукт) ППВВ (порушене повне внутрішнє відбиття) ППД (процесор передавання (передачі) даних) ППЗ (прилад з перенесенням заряду) ППЗП  (програмовний постійний запам'ятовувальний

пристрій) ППЛМ (перепрограмована логічна матриця) ППП (пакет прикладних програм) ППС (підсилювач постійного струму) ППС (пристрій перетворення сигналів)

ППЧ (підсилювач проміжної частоти) ПРЕА (побутова радіоелектронна апаратура) ПТК (перемикач телевізійних каналів) ПЧ (проміжна частота) ПЧХТ (постійна частота хибних тривог)

Р

РБП (розрядник блокування передавача)

РВР (резонансний високочастотний розряд)

PEA (радіоелектронна апаратура)

РЄТЛ (резистивно-ємнісна транзисторна логіка)

РЗП (регістр загального призначення)

РЗП (розрядник захисту приймача)

РКІ (радіокристалічний індикатор)

РЛС (радіолокаційна станція)

РМС (радіометеорологічна станція)

РНС (радіонавігаційна система)

РПД (радіопротидія)

РРЛ (радіорелейна лінія)

РТЛ (резистивно-транзисторна логіка)

РЧ (радіочастота)

с

САК (система автоматичного керування)

CAP (система автоматичного регулювання)

СВІ (система відображення інформації)

СВІС (супервисокорівнева інтегрована схема)

СІ (система міжнародних одиниць)

СІС (середній інтегрований ступінь)

СІС (середньорівнева інтегрована схема)

СІСАМ (спектрометр з інтерференційною селективною

амплітудною модуляцією) СІХ (скінченна імпульсна характеристика) СКБД (система керування базами даних) СКБЗ (система керування базою знань) СКВ (середнє квадратичне відхилення СКДХ (селектор каналів дециметрових хвиль) СМЗ (система математичного забезпечення) СПМ (стрічкопротяжний механізм (стрічкотяг))

СРЦ (селектрон (селекція) рухомих цілей) СРЧ (система реального часу) СТЕГ (сонячний термоелектрогенератор) СТМ (сателітне телевізійне мовлення)

т

ТВ (телевізійний)

ТВЕЛ (тепловидільний елемент)

ТермоЕРС (термоелектрорушійна сила)

ТЕЦ (теплоелектроцентраль)

ТКЄ (температурний коефіцієнт ємності)

ТКІ (температурний коефіцієнт індуктивності)

ТКН (температурний коефіцієнт напруги)

ТКО (температурний коефіцієнт опору)

ТКЧ (температурний коефіцієнт частоти)

ТТЛ (транзисторно-транзисторна логіка)

ТТЛШ  (транзисторно-транзисторна логіка з діодами

Шотткі) ТТЦ (телевізійний технічний центр)

У

УДК (універсальна десяткова класифікація) УКХ (ультракороткі хвилі)

Ф

ФАПЧ (фазове автопідстроювання частоти)

ФАР (фазована антенна решітка)

ФВЧ (фільтр верхніх частот)

ФЕНП   (фотоелектронний   напівпровідниковий   при-

ймач) ФЕП (фотоелектронний помножувач) ФЗС (фільтр зосередженої селекції) ФНЧ (фільтр нижніх частот) Фото-ЕРС (фотоелектрорушійна сила) ФПП (фотоприймальний пристрій(фотоприймач)) ФЧХ (фазочастотна характеристика)

X

ХДС (хімічне джерело струму)

ц

ЦАП (цифро-аналоговий перетворювач) ЦДА (цифровий диференційний аналізатор) ЦМД (циліндричний магнітний домен) ЦП (центральний процесор)

ч

ЧІМ (частотно-імпульсна модуляція)

ЧКХ (частотно-контрастна характеристика)

ЧМ (частотна модуляція)

ЧПК (часове розділення каналів)

ЧПК (черезперіодна компенсація)

ЧРК (частотне розділення каналів)

ЧХ (частотна характеристика)

ЧЧС (частотно-часовий сигнал)

ш

ШІМ (широтно-імпульсна модуляція)

ШНТ (штучне небесне тіло)

ШПФ (швидке перетворення Фур'є)

я

ЯКР (ядерний квадрупольний резонанс) ЯМР (ядерний магнітний резонанс)