4.     Аудіовізуальний метод


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 

Загрузка...

Метод було створено в 50-ті роки XX століття у Фран-ції. Сама назва методу відбиває ті принципи, що було по-

кладено в його основу. Новий матеріал студент сприймає на слух (лат. «audio» — чую, слухаю). Водночас створю-ється зорова наочність за допомогою діапозитивів, слайдів, відеофільмів (лат. «visus» — зір).

Особливий інтерес викликає підбір мовного матеріалу для аудіовізуального курсу, у створенні якого брали участь видатні французькі лінгвісти М. Брюно, Ж. Гу-генейм. Словник та граматичні структури були відібрані на основі ретельного аналізу живої розмовної французь-кої мови.

Велику кількість діалогів, «підслуханих» у різних ситу-аціях повсякденного спілкування французів, було записано на плівку Після їх статистичного оброблення виявили най-частіше вживані слова й конструкції.

Крім того, було проведено опитування носіїв мови сто-совно найбільш уживаних слів, наприклад, для опису кім-нати, будинку і таке інше. Результати цих досліджень сприяли укладанню навчального словника обсягом в 1500 слів, який містив головним чином дієслова, прикметники, прислівники та необхідну кількість конкретних іменників. Це стало новим кроком у практиці укладання словниково-го й граматичного мінімуму оскільки до цього часу відбір матеріалу здійснювався лише на основі письмових літера-турних текстів.

Основними способами засвоєння матеріалу є імітація, заучування напам'ять і утворення фраз за аналогією.

Протягом перших 15-16 занять викладач і студенти працюють без підручника (для того, щоб виробити звичку асоціювати звук зі змістом, а зміст зі звуком).

Як вважають автори цього методу наявність друковано-го тексту гальмує розвиток усного мовлення.

Наприкінці початкового етапу проводиться навчання письму і читанню — щоб розвити вміння написати й про-читати те, що вже добре засвоєно усно.

Увесь навчальний матеріал організовано в діалоги, які промовляються носіями мови.Теми діалогів присвячено типовим ситуаціям повсякденного спілкування, а слайди, відеофільми, кінофільми є не лише засобом наочної се-мантизації реплік, але  й засобом знайомства студентів

з умовами спілкування (ситуаціями), в яких ці репліки вживаються.

Цикл роботи складається з чотирьох етапів.

1.         Виклад матеріалу. Студенти двічі переглядають новий фільм: вперше без звукового супроводу вдруге — у супро-воді запису діалогу

2.         Пояснення. Фільм переглядають ще раз, кадр за ка-дром, а викладач перевіряє у студентів правильність розу-міння відповідних реплік. У разі виникнення труднощів він пояснює незрозуміле за допомогою перефразування, жестів, посилання на деталі в кадрах.

3.         Повторення. Студенти вчаться імітувати репліки діа-логу які вони сприймали на слух. Фільм переглядають та репліки прослуховують стільки разів, скільки потрібно для того, щоб кожний студент був спроможний повторити кож-не речення за диктором.

4.         Активізація. На цьому етапі фільм демонструють без звукового супроводу а діалог повторюють у ролях.