Феноменологія Е. Гуссерля


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 
210 211 

загрузка...

Виникнення феноменології Е. Гуссерля — вчення, яке справило помітний вплив на філософську свідомість XX століття, було безпо-середньо пов’язане з ситуацією «кризи очевидності» (Ф. Гонсет), що виникає наприкінці XIX ст. в математиці. Криза ця визрівала давно й корінилася в суперечності між аксіоматичною базою математичного знання, що склалася ще за часів Евкліда (III ст. до н. е.), і змістом ма-тематичного знання, багатство якого стрімко зростало у XVII—XIX ст. (одним із очевидних свідчень наростання названої суперечності було виникнення сумнівів щодо чинності п’ятого постулата Евкліда і поява внаслідок цього зусиллями М. Лобачевського, Я. Бойя, К. Га-усса і Б. Рімана так званих неевклідових геометрій).

8 Здобувши математичну освіту у Ляйпцизькому університеті

| (1881), Гуссерль працює асистентом Берлінського університету у ві-

| домого математика К. Вейєрштраса. Зацікавившись проблемою ви-

8 хідних основ математичного знання, Гуссерль спочатку робить спробу

I знайти їх у сфері популярного в той час емпіризму. 3 тим їде до Віден-

8 ського університету (1884) до відомого авторитета в галузі емпіричної

8 філософії Ф. Брентано і стажується тут два роки, результатом чого

Я

8 був захист у 1887 р. докторської дисертації (виданої у 1891 р. під на-

§ звою «Філософія арифметики»), у якій Гуссерль робить спробу (не-

8 вдалу, як він зрозумів трохи згодом) підвести емпіричний ґрунт під

8 математику. Після захисту дисертації Гуссерль починає розуміти не-

8 можливість зведення математичного знання до чуттєвого досвіду, a

8 оскільки в ході дослідження він розширює сферу пошуку далеко за

| межі математичного знання й починає порушувати питання про фун-

I даментальні основи знання взагалі як такого, сферою його наукового

8 інтересу стає свідомість узагалі.

Свідомість як предмет гуссерлівського наукового інтересу є «чи-

8 стою» свідомістю, «чистою» в розумінні незалежності від психофі-

I зичних особливостей суб’єкта — носія свідомості, оскільки її метою є

8 осягнення істини, а «істинне, — твердить 1 уссерль, — є абсолютне, є іс-

Там само. С 451.

 

Філософія ірраціоналізм

§ тиною «самою no собі»; вона є тотожно єдиною — незалежно від того, 8 сприймають її у своїх судженнях люди чи потвори, ангели чи боги»1. | «Чистою» є свідомість і в розумінні незалежності від «натуралістич-8 ного» (природного) змісту пізнаваних речей. Таке тлумачення свідо-§ мості було результатом відмови Гуссерля від емпіризму і пов’язаною § з цим боротьбою проти «психологізму» й «натуралізму», яку він праг-| нув послідовно проводити після 1900—1901 pp. (час виходу «Логічних I досліджень», з яких починають відраховувати «феноменологічний пе-8 ріод» творчості Гуссерля, який хронологічно збігається з його переїз-| дом до Гетінгенського університету, де він працює екстраординарним, 8 а з 1906 p. — ординарним професором).

Сформульовану на сторінках «Логічних досліджень» точку зору Гуссерль і називає феноменологією, вченням про феномени (від гр. «феноменон» — те, що саме себе показує), тобто про такий зміст сві-домості, який є самодостатнім, вичерпним знанням, яке «не ховає» за собою чогось відмінного від самого себе (на відміну від традиційно-го — «натуралістичного» — розуміння «феномена» як «явища», що «ховає» за собою відмінну від нього «сутність»; типовим прикладом такого тлумачення «феномена» є філософія I. Канта).

Подібний («феноменальний») зміст свідомість отримує внаслі-док притаманній їй специфічній особливості — інтенційності (ідею інтенційності свідомості Гуссерль запозичує у Брентано і його учня А. Мейнонга, автора оригінальної теорії «предметності»). Інтенція (від лат. intendo — спрямовую, націлюю) — іманентна властивість свідомості бути спрямованою (націленою) на зовнішній щодо неї зміст об’єктів, властивість, без якої свідомість просто не існує (вона ніколи не є просто «свідомість», вона завжди є «свідомість про...»). Інтенційність свідомості реалізується в серії конститутивних актів (Гуссерль позначає таку інтенційну активність, «напруженість» сві-домості грецьким терміном «ноезіс» — «мислення»), які долають «30-внішність» пізнаваних «реалій» світу, безпосередньо «схоплюючи» лише їх сенс, смисл, конституюючи «ноему» (гр. — «мисль») як свій корелят — те, що Гуссерль називає інтенційним об’єктом (на відміну від звичайного об’єкта — зовнішнього у своєму існуванні щодо свідо-мості — інтенційний об’єкт належить самій свідомості). До інтенцій-ної активності Гуссерль відносить діяльність органів чуття, уяви, сво-

1 Гуссерль Э. Логические исследования. — СПб., 1909. — Т. 1 — С. 101

 

Філософія

єрідну «категоріальну інтуїцію» («вбачування сутності»), особливу — «ідеюючу» — абстракцію або «ідеацію», що є специфічним типом інтуїції родів і видів («ейдосів», як називає їх Гуссерль). результати цих видів інтенційної активності свідомості (продукти діяльності ор-ганів чуття, уяви, «вбачування сутності», ідеації) і є, за Гуссерлем, ін-тенційними об’єктами, безпосереднім смисловим змістом свідомості (тими самими «феноменами», які «самі себе показують»).

Особливу увагу звернемо одразу на «предметний» характер ін-тенційних об’єктів, тобто їх «визначений», «закінчений», «закритий» («здійснений») зміст — так наше око сприймає у світі не кольорові плями різної форми, а предмети різного колюру і форми; дивлячись на будинок, ми реально бачимо максимум лише дві його стіни, але життєва практика обов’язково доповнює зоровий образ будинку двома безпосередньо не спостережуваними нами його сторонами (Гуссерль ілюструє предметність чуттєвого сприйняття феноме-ном «потьомкінських сіл» — макетів, які катерина II, подорожуючи україною, сприймала як реальні села). Це свідчить про принципово гносеологічний характер інтенційних об’єктів (а тому, відповідно, і суб’єкта гуссерлівської феноменології — інтенційної свідомості). Це ж пояснює принципово раціоналістичну орієнтацію феноменології Гуссерля: адже тільки раціоналізм робить принципово можливим дискретно-завершене (з чіткими межами) змалювання (пояснення) об’єктів на відміну від реальних («онтологічних») об’єктів, безмеж-них (навіть пізнавально) своїм змістом як у просторі, так і в часі.

Хотілося б наголосити ще на одній обставині: Гуссерль особливо наполягає на ейдетичному, а не просто абстрактному характері за-гальних інтенційних об’єктів, через що підкреслює саме «ідеюючий» характер інтуїції родів і видів. недаремно ці роди й види є не просто загальними поняттями (типу середньовічних «універсалій»), а «ейдо-сами». Серед відтінків тлумачення цього терміна в грецькій античній філософії (від «форми» у досократиків до особливої інтелігібельної форми — «ідеї» у Платона, яка, існуючи окремо від речової матерії, може, проте, і з’єднуватися з нею, утворюючи конкретні речі повсяк-денної реальності) ми подибуємо Арістотелеве тлумачення ейдосу як фундаментального начала, що існує не окремо, а обов’язково разом з речами. Цей органічний зв’язок ейдоса-ідеї з речовістю («гіле») сві-ту й зумовив термінологічний вибір Гуссерля на слові «ейдос» (а не «ідея» чи «загальне поняття», «абстракція»).

 

Філософія ірраціоналізму

Залишаючись загалом у межах раціоналістичної орієнтації, Гус-серль однак віддає перевагу ідеації, а не абстракції, оскільки про-дукти останньої є загальними поняттями, із змісту яких еліміновано унікально-неповторні риси конкретних індивідуальних речей. у цій обставині Гуссерль вбачав певну однобічність класичного раціона-лізму (через що пізніше називає його «сплутаним раціоналізмом»). Тим-то він і шукає саме в «ейдосах» (які, на його думку, через свій зв’язок із конкретними речами «знімають» антитетичність індивіду-ального й загального) подолання однобічності традиційного (ще від доби ренесансу) раціоналізму, але при тому зберігають чинність ра-ціоналізму як такого.

Проте, нагадаємо, Гуссерль створює свою феноменологію як суто методологічне вчення, яке має метою обґрунтування системи знання як такого і тому мусить спертися на абсолютно безсумнівні — апо-диктичні — вихідні принципи. Те, що було запропоноване ним у «Ло-гічних дослідженнях» (робить він висновок через кілька років після публікації названої праці), вимогам аподиктичності не відповідає. Тому від позиції інтенційної феноменології, як стали називати доте-перішній період його творчості, Гуссерль розробляє в «ідеях до чи-стої феноменології і феноменологічної філософії» (1913) новий під-хід до проблеми — так звану «трансцендентальну феноменологію», центральним ядром якої є ідея «феноменологічної редукції».

до вимог реалізації процедури феноменологічної редукції Гус-серль відносить застосовувані ним і в попередній період процедури «утримання» від усяких суджень про об’єктивне буття реального сві-ту, використовуючи для цього грецьке слово «епохе» (яке й перекла-дається як «утримування») або математичний вислів «винесення за дужки» пізнавального розгляду об’єктивного змісту реальності, так само як і психофізичної (емпіричної) реальності власного Я («Ego») — це те, що раніше входило до програми боротьби Гуссерля з «на-туралізмом» і «психологізмом». Сукупність названих операцій іноді називають «психологічною редукцією». Сюди ж належать і операції щодо отримання «ейдетичного» знання (або «ейдетичної редукції»). новим моментом тут виступає остання процедура — «трансценден-тальна» (або власне «феноменологічна») редукція, в ході якої реду-кується (піддається «епохе», усувається від розгляду) не тільки ем-піричне Я (емпіричне Ego) суб’єкта пізнання, а й увесь ейдетичний

 


загрузка...