Вітаміни


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

Загрузка...

Вітамінами (від лат. Vita - життя) називають складні низь-комолекулярні органічні сполуки - біорегулятори, які необхідні для нормальної життєдіяльності організму тварини в дуже малій кількості. Вони прискорюють ріст і розвиток, підвищують проду-ктивність, загальний тонус тварин, активізують діяльність ряду фізіологічних систем. Вітаміни не синтезуються в організмі тва-рин або синтезуються недостатньо. Ендогенний синтез деяких з вітамінів здійснюється за рахунок мікрофлори тонкої кишки, проте їхня кількість недостатня для задоволення потреб тварин.

Серед дослідів, що проклали шлях до відкриття вітамінів, особливо виділяються праці петербурзького лікаря М.І. Луніна, який у 1880 р. експериментально довів, що, крім білків, вуглево-дів, жирів, солей та води, для нормального росту, розвитку та са-мого життя тварини необхідні особливі речовини невідомої при-роди, які входили до складу природних продуктів харчування.

Пізніше, в 1912 p., польський біохімік К. Функ назвав ці речови-ни вітамінами.

При правильному застосуванні вітамінів з урахуванням умов, які забезпечують підвищення їхньої ефективної дії (ступінь актив-ності, дози залежно від віку та виду тварини, балансування раціонів за вітамінами та ін.), можна добитися прискорення росту молодняка великої рогатої худоби та свиней при їх вирощуванні та відгодівлі, підвищення несучості птиці та молочної продуктивності корів. Не-стача або надлишок вітамінів у раціоні негативно позначаються на стані тварин та проявляються в погіршенні апетиту, слабкості, ви-снаженні та зниженні їх продуктивності. При нестачі вітамінів в ор-ганізмі у тварин порушується обмін речовин та відтворювальні фун-кції, погіршується якість молока, м'яса, яєць; тварини хворіють (на авітаміноз, рахіт та ін.). Тому важливо, щоб раціони тварин були збалансовані за вітамінним складом згідно з їхнім віком, продуктив-ністю та фізіологічним станом.

Слід враховувати, що в зимовий період потреба тварин у ві-тамінах вища, ніж у літній (при утриманні на пасовищі або в разі годування вдосталь зеленими кормами). При промислових мето-дах ведення тваринництва особливо велике значення має застосу-вання комбікормів, збагачених вітамінами. Застосування таких комбікормів повністю задовольняє потреби тварин у вітамінах, які впродовж року знаходяться в закритих приміщеннях в умовах штучного мікроклімату.

Класифікація вітамінів грунтується на їх розчинності в жи-рах або воді. До групи жиророзчинних відносять вітаміни A, D, Е, К, а до розчинних у воді - вітаміни групи В (Вь В2, В3, В4, В5, Вб, Ві2 та ін.) та С, які в незначній мірі резервуються в організмі. За-раз відомо понад 30 вітамінів, але тільки 14 з них виробляються промисловістю та застосовуються для збагачення кормів. Одними з найбільших виробників вітамінів у світі є такі компанії, як Hoffman-La-Roche (Швейцарія), Adisseo (колишня компанія Rhone-Poulenc, Франція) та BASF (Німеччина) та ін. Співвідно-шення обсягів виробництва різних вітамінів у світі показано на діаграмі (рис.2.1).

Ретиноли (вітамін А) називають вітамінами росту, оскільки їх нестача призводить до зупинки росту тварин. Ретиноли поліп-шують обмін речовин, підвищують стійкість до інфекційних хво-роб, є регуляторами залоз внутрішньої секреції, виконують інші важливі функції. 9%          A

28%

Рис.2.1. Діаграма співвідиошеиия обсягів виробищтва вітаміиіву світі

Вітамін А є захисною речовиною для всієї ектодерми і відіг-рає важливу роль у розвитку, захисті й регенерації шкірного пок-риву та слизових оболонок. Особливе значення вітамін А має для зору. У цьому процесі ретинол у сітчатці ока утворює ретиналь, який, зв'язуючись із залишком лізинового білка опсина, утворює альдимін і, тим самим, формує світлочутливий рецептор родоп-син. Цей світлочутливий рецептор має важливе значення для су-тінкового і нічного зору. Крім того, вітамін А відіграє суттєву роль у процесі росту, розвитку кістяка і формуванні плодовитості тварин. Більш високі дози вітаміну А сприяють збільшенню утворення антитіл і підвищенню резистентності організму.

Нестача вітаміну А призводить до порушень росту і форму-вання кісткової системи, до багатьох тяжких хвороб: патологіч-них змін у слизових оболонках, виділення з очей та носа, помут-ніння роговиці, нічної сліпоти. Крім того, нестача цього вітаміну спричинює підвищену сприйнятливість до хвороб, найчастіше при авітамінозі А спостерігаються порушення відтворювального циклу (відсутність здатності до зачаття, стерильність, пороки ро-звитку плода).

Тварини добре переносять відносно високі дози вітаміну А. Залежно від виду тварин багаторазове введення вітаміну А в до-зах від 5000 до 10000 МО на 1 кг маси тіла на добу не спричинює побічних явищ. Отруєння препаратом з можливим смертельним результатом може настати при багаторазовому введенні вітаміну А в дозах 100 000 МО і більше на 1 кг маси тіла тварини.

У рослинних зелених кормах, особливо в люцерні, є найва-жливіший з провітамінів A - Р-каротин. Каротиноїди сприяють забарвленню жовтка яєць та пігментації шкіри й ніг курчат брой-лерів, тканин м'яса риб і креветок. Склад ретинолів та каротиної-дів у курячих яйцях характеризуює їхню якість.

Залежно від ступеня і тривалості дефіциту Р-каротину мо-жуть проявитися такі ознаки недостатності: відсутність здатності до запліднення, загибель ембріона, ранній викидень, підвищена сприйнятливість стосовно хвороб росту та інфекційних хвороб.

В організмі великої рогатої худоби, коней, свиней та овець близько 1/6 наявного в організмі Р-каротину утилізується у ви-гляді вітаміну A (1,8 мкг Р-каротину еквівалентно приблизно 0,3 мкг ретинолу, або 1 МО вітаміну A). В організмі курей та ін-диків засвоюється приблизно 1/3 частина Р-каротину. Коти не здатні перетворювати Р-каротин у вітамін А, тому вони потребу-ють збагачення кормів вітаміном А.

На відміну від Р-каротину синтетичні ретиноли всмокту-ються значно краще. Тому для збагачення преміксів і комбікор-мів широко застосовують синтетичні ретиноли, які повинні оде-ржувати всі види тварин.

Ретиноли належать до групи жиророзчинних вітамінів. Ре-тинол-ацетат являє собою білі та блідо-жовті кристали, темпера-тура плавлення яких - близько 53-57°С. Температура плавлення ретинол-пальмітату 28-29°С. Ретинол-ацетат нестійкий при збе-ріганні, легко окислюється киснем повітря. Ретинол-пальмітат при зберіганні більш стійкий.

Мікроелементи - марганець залізо та інші, а також жири, які входять до складу преміксів і комбікормів, спричинюють руйну-вання ретинолів.

За одиницю активності вітаміну А прийнята 1 міжна-родна одиниця (МО), яка відповідає 0,3 мкг ретинолу, або 0,344 мкг чистого ретинол-ацетату, що еквівалентно 0,36 мкг чистого ретинол-пропіонату, або 0,55 мкг чистого ретинол-пальмітату, або 1 одиниціІБР.

Мікровіт А. Це мікрогранульована стабілізована форма ре-тинолу призначена для введення до складу преміксів і комбікор-мів. Препарат являє собою сухий, сипучий, тонкодисперсний (до 0,5 мм) однорідний порошок від жовтого до темно-коричневого кольору. Вміст вітаміну А в мікровіті може бути 250, 325 або 500 тис. МО в 1 г (± 10%), термін дії препарату (при зберіганні в упаковці) становить 12 міс за умови дотримання правил зберіган-ня.

Мікрогранули захищені полімерними покриттями, до складу яких входять декстрин, лактоза, полівініловий спирт (ПВС), же-латин, крохмаль та інші речовини (рис. 2.2).

Компанії Hoffman-La-Roche (Швейцарія), Adisseo (Франція) та BASF (Німеччина) випускають для тваринництва кормові пре-парати ретинол-ацетату у вигляді сухого порошку з активністю 650 тис. МО/г під торговою маркою Мікровіт™ А Супра 650 (Adisseo), з активністю 500 тис. МО/г під торговими марками Мі-кровіт™ А Супра 500 (Adisseo), Ровімікс™ A 500 Р нерозчинний в воді та Ровімікс™ A 500 W водорозчинний порошок (Hoffman-La-Roche), а також Лутавіт™ A 500 плюс, Лутавіт™ A 1000 плюс, Лутавіт™ A 500S, Лутавіт™ A/D3 500/100 плюс (співвідношення вітаміна A і вітаміна D3 - 5:1), Лутавіт™ A/D3 1000/200 плюс (BASF). Гарантійні терміни зберігання активності препаратів ві-таміну - 12-15 міс.

Мікрогранули вітаміну А являють собою сферичні частин-ки, покриті оболонкою, яка повністю перетравлюється в організ-мі тварин. Сферичні частинки мікрогранульованого вітаміну A мають однакові розміри, що сприяє високій однорідності їх роз-поділення в складі преміксів та комбікормів. Рис.2.2. Структурамікрограиул «упаковаиш» молекул вітаміиа (за матеріалами фірми Adisseo (Rhone-Poulenc, Фраиція)

Мікрогранули містять мікрокраплини вітаміну А. Надхо-дження вітаміну A у вигляді мікрокрапель забезпечує швидке та ефективне всмоктування його в кишках. Такий препарат стабіль-ний при кімнатній температурі. Його активність зберігається про-тягом 12 міс (97,3-96,5% від початкової). За даними фірми Adisseo, мікрогранульований вітамін А стабільний в усіх типах преміксів: через 6 міс зберігання його активність становила 98,5 % від початкової в складі «агресивного» преміксу, 95 % - у суміші з мікроелементами та 94,7 % у суміші з холінхлоридом. Втрата активності мікрогранульованого вітаміну А при гранулю-ванні комбікормів не перевищує 10 %, при здрібненні сумішей та комбікормів у валкових здрібнювачах та молоткових дробарках втрати вітаміну А не спостерігається.

Кальцифероли (вітамін D). Найважливішими з кальцифе-ролів є D2 (ергокальциферол) та D3 (холекальциферол). Це основ-

ні протирахітні препарати. Кальциферол регулює метаболізм ка-льцію і фосфору, зокрема поліпшує всмоктування кальцію і фос-фору в кишках, контролює включення кальцію і фосфору в кіст-кові тканини, підвищує швидкість обміну кальцію і фосфору. Ві-тамін D особливо важливий, якщо раціон недостатній за вмістом кальцію чи фосфору, або співвідношення кальцію і фосфору в ра-ціоні не є оптимальним. Кальцифероли сприяють росту кісток, створенню шкаралупи яєць, регулюють склад солей кальцію в крові.

Тривалий дефіцит кальциферолів призводить до порушення метаболізму кальцію і фосфору, порушення окостеніння хрящо-вої тканини скелету (рахіт), руйнування мінеральних речовин, що формуються в кістах (остеомаляція), деформації кісток і суглобів, порушення росту, ламкості кісток. У дорослої птиці їх дефіцит призводить до зниження несучості, при цьому грудна кістка стає м'якою, а кістки ніг та крил ламкими; зменшується товщина шка-рлупи яєць; значно знижується виводимість курчат.

В кормах рослинного та тваринного походження кальцифе-роли трапляються в дуже невеликих кількостях.

В організмі тварин біосинтез вітамінів триває в шкірі під ді-єю ультрафіолетового опромінення. Потреба у вітаміні D зале-жить від вмісту кальцію і фосфору в кормах. При дефіциті або неправильному співвідношенні кальцію і фосфору в кормах, пот-реба тварин у вітаміні D3 зростає. Залежно від виду тварин і ста-дії продуктивності потреба у вітаміні D3 становить від 1000 до 5000 МО вітаміну на 1 кг комбікорму. Високі, нефізіологічні, до-зи препарату спричинюють інтоксикацію. Вітамін D3 повинен на-дходити у вигляді добавок до корму, якщо тварини не знаходять-ся на випасі. При цілодобовому утримуванні тварин та птиці в за-критих приміщення природні джерела вітамінів можуть не врахо-вуватися і вся потреба організму в кальциферолах повинна пок-риватися за рахунок внесення їх до складу комбікормів. Втрати вітаміну D3 в сумішах відбуваються при високому вмісті мікрое-лементів і теплового впливу.

Ергокальциферол (вітамін D?) одержують шляхом опро-мінювання ультрафіолетовими променями ергостерина, вилуче-ного з пекарських дріжджів.

Холікальциферол (вітамін Р^) дуже чутливий до кисню повітря. Біологічна активність кальциферолів не однакова по від-ношенню до різних видів тварин. Протирахітна активність холі-кальциферолу в тварин майже в 30 разів більша, ніж активність ергокальциферола у птиці, тому в комбікормовій промисловості застосовують більш універсальні препарати вітаміну D3.

За одиницю активності вітаміну D3 прийнята 1 міжна-родна одиниця (МО), яка відповідає 0,025 мкг чистого вітаміну D3. Один грам препарату цього вітаміну має активність від 500 тис. до 40 млн MO і застосування такого високоактивного препа-рату безпосередньо для приготування преміксів або комбікормів неможливе.

Раніше в Україні для потреб тваринництва застосовували товарну форму вітаміну D3 у вигляді комплексу холікальциферо-лу з холестерином. Цей комплекс називають відехолом. Він являє собою олійну суміш, але при виробництві преміксів перевагу від-дають сипким формам вітамінних препаратів.

Сипучу форму вітаміну Р3 (видеїн-3) одержують з відехолу і казеїну. Видеїн-3 - сухий, стабілізований антиоксидантом препа-рат. Дрібнозернистий порошок жовто-сірого кольору. Склад ві-таміну D3 в препараті - 200 тис. МО/г, термін придатності препа-рату 6 міс. з дня випуску.

Більш ефективний вітамін D3, який виробляють такі провід-ні фірми світу, як Hoffman-La-Roche (Ровімікс™ D3 500 W), Adisseo (Мікровіт™ D3 Просол 500). Ці препарати мають актив-ність 500 тис. МО/г при гарантійному терміні зберігання актив-ності до 15 міс. та BASF (Лутавіт™ D3 500, Лутавіт™ D3 500 S) з вмістом вітаміну D3 в препараті 500 тис. МО/г. Термін придатно-сті препарату - 24 міс з дня випуску. Лутавіт™ D3 в олії кормовий містить у препараті не менше ніж 5 млн. МО/г вітаміну D3 Тер-мін придатності препарату 24 міс при температурі 20°С.

Токофероли (вітамін Е). Цей вітамін об'єднує групу з во-сьми вітамінів, найбільш значними з яких є а-токоферол. Токо-

ферол синтезується тільки рослинами, у великій кількості міс-титься в зелених кормах і в паростках пшениці. В злаках токофе-рол представлений невеликою кількістю а-токоферолу, тому ак-тивність вітаміну Е в цих культурах низька. Під час проростання насіння вміст а-токоферолу значно знижується. У коренеплодах і кормах з низьким вмістом жиру (відходи виробництва олії, сепа-рації молока, молочна сироватка) міститься невелика кількість токоферолів.

Вітамін Е необхідний для клітинного метаболізму (наприклад, метаболізм нуклеїнової кислоти), крім того, він діє як антиоксидант, у результаті чого самоокислення ненасичених жирних кислот і віта-міну A in vivo припиняється, це поліпшує якість м'яса, тому що дія вітаміну Е, накопиченого в жирових відкладеннях, зберігається в м'ясі тварин після забою. Вітамін Е необхідний для нормального процесу розмноження, регуляції розвитку і функції статевих залоз; підготовки до вагітності та її збереження, регуляції метаболізму го-рмонів, стимуляції вироблення антитіл, він також виконує антиток-сичну дію в клітинному метаболізмі, підтримує функції печінки. Введення в раціон вітаміну Е в кількості, яка перевищує фізіологічні потреби, поліпшує зберігання м'яса і м'ясних продуктів. Вітамін Е в раціонах молочних корів дозволяє скоротити кількість випадків мас-титу і знизити вміст соматичних клітин у молоці, запобігає появі прогірклого смаку молока.

У тварин і птиці нестача в організмі вітаміну Е спричинює загальну м'язову дистрофію в поєднанні з освітленням кісткових м'язів (втрата міоглобіну) і дегенеративну зміну серцевих м'язів (пороки серця), що може викликати напади серцевої недостатнос-ті. У курей-несучок недолік вітаміну Е в раціонах може спричи-нити 100 % смертність ембріонів, але не знижує несучості курей. У птиці виникає харчова енцефаломаляція, яка характеризується відсутністю координації рухів і запрокиданням голови.

Потреба тварин у вітаміні Е зумовлена складом корму, вміс-том сірковмісних амінокислот, кількістю і якістю введених жирів і ненасичених жирних кислот, поживністю кормів і рівнем про-дуктивності тварин. Органічні зміни, викликані дефіцитом віта-міну Е, незворотні і не можуть бути усунуті наступним збільшен-

ням доз вітаміну. Вітамін Е токсичний тільки в дуже високих концентраціях, наприклад, у курчат щоденне споживання вітамі-ну Е в кількості 1000 мг на кг маси тіла не викликає негативних наслідків. Середня потреба тварин у вітаміні Е - 1-2 мкг на 1 кг їх маси на день.

За одиницю активності вітаміну Е прийнята 1 міжна-родна одиниця (МО), яка відповідає 1 мг чистого DL-a-токоферолу ацетату, що еквівалентно 0,735 мг чистого D-a-токоферолу ацетату або 0,671 мгD-a-токоферолу.

Для потреб тваринництва вітамін Е випускають у вигляді порошку на різних носіях із вмістом вітаміну Е 10, 25 і 50%.

Кормовіт Е-25 - кормова форма із вмістом вітаміну Е в кі-лькості 25%. В якості носія застосовані висівки пшеничні та від-тиснуті сухі плоди чорноплідної горобини.

Гранувіт Е-25 - мікрогранульована форма а-токоферол аце-тату, яку отримують методом розпилювального сушіння. Це тон-кодисперсний порошок. Термін зберігання вітаміну - 12 міс.

Препарат вітаміну Е - добресипучий порошок світлого або жовто-коричневого кольору з гранулами розміром 0,1-0,4 мм, до складу якого входити близько 25% - DL-a-токоферолу.

Найефективніше застосовувати препарат Е-50 (на кремніє-вому носію). Це легко сипучий порошок з активністю вітаміну Е 500 МО/г (50%) з гарантійним терміном зберігання активності 24 міс. Фірма Hoffman-La-Roche виробляє його під торговою ма-ркою Ровімікс™ Е-50 адсорбат - порошок, до складу якого вхо-дить 50 % токоферол ацетату та Ровімікс™ Е-50 SD (водорозчин-ний порошок). Фірма Adisseo виробляє вітамін Е під торговою маркою Мікровіт™ Е Промікс 50 у вигляді легко сипучого поро-шку з активністю вітаміну Е 500 МО/г (50 %) і Мікровіт™ Е Про-сіл 50 (водорозчинний порошок). Гарантійний термін зберігання цих препаратів становить 24 міс. Фірма BASF виробляє вітамін Е під торговою маркою Лутавіт™ Е 50 - адсорбат на основі колоїд-ного кремнезему, Лутавіт™ Е 50 S - тонка дисперсія в наповню-вачі з компонентів молока та желатину, до складу яких входить 50 % токоферол ацетату. Ацетат вітаміну Е (в олії кормовий) міс-

тить не менше ніж 92% діючої речовини. Гарантійний термін зберігання активності - 24 міс.

Нафтохінони (вітамін К). У рослинних кормах вітамін К наявний у вигляді філохінону (Кі), однак він нестабільний, тому тваринам доступна лише невелика його частина. У продуктах тваринного походження вітамін К присутній у вигляді вітаміну менахінону (К2). Мікробіологічний синтез вітаміну К2 в сільсько-господарських тварин відбувається в кишках. Синтетичні препа-рати вітаміну К виготовляють на основі менадіону (К3), який в організмі тварин перетворюється в активну форму вітаміну К2. Крім того, існує ряд похідних даної сполуки, які мають високу К-вітамінну активність, і декілька провітамінів К (вікасол та ін.).

Вітамін К необхідний для забезпечення та підтримання но-рмального згортання крові, регулює клітинний обмін речовин.

Нестача вітаміну К приводить до зниження вмісту протром-біну в крові і до порушення процесів згортання крові, що при кровотечі в різних тканинах і органах при внутрішніх чи зовніш-ніх ушкодженнях може призводити до летального результату. Дефіцит вітаміну К в раціоні курей-несучок збільшує смертність ембріонів. Ознаки К-авітамінозу можуть виникнути після вжи-вання антагоністів вітаміну К, наприклад, похідних кумарину, ан-тимікробних медикаментів, сульфоніламідів, антибіотиків, оскі-льки вони ушкоджують бактеріальну флору кишок і знижують рівень синтезу вітаміну К.

У жуйних з розвиненим рубцем і в дорослих свиней потреба у вітаміні К в основному задовольняється за рахунок ендогенного синтезу. При вирощуванні поросят і вирощуванні та відгодівлі телят рекомендується збагачувати раціон препаратами вітаміну К, оскільки в молодняка тварин внутрішній синтез вітаміну К не-достатній. У птиці з коротким кишковим трактом обмежено ен-догенний синтез.

Три форми вітаміну К - Кь К2 і К3 - мають різну біологічну ак-тивність. Для потреб тварин варто враховувати таке співвідношення активності його форм: вітамін Кз : вітамін К1 : вітамін К2 - 4:2:1. Дуже високі, нефізіологічні дози токсичні.

Найбільшого поширення під час виробництва преміксів та комбікормів набув вікасол - стабілізована форма менадіону. Вміст активного начала в готовому продукті повинено бути не менше 95%. Фірма Hoffman-La-Roche виробляє препарат вітаміну К у вигляді порошку бісульфіту менадіону натрію із вмістом ме-надіону 51 %. Фірма Adisseo (Франція) виробляє стабілізований препарат вітаміну Кз (менадіон діметіл пирімідінол бісульфіт) на рослинному носію у вигляді тонкодисперсного порошку під тор-говою маркою Гетразін™ Кз. Цей препарат містить не менше ніж 50 % менадіон діметіл пирімідінол бісульфіта або 22,7 % чистого менадіона та має гарантійний термін зберігання активності 24 міс. Фірма BASF виробляє препарат вітаміну К під торговою маркою Лутавіт™ К3 MSB - порошок жовтувато-білого кольору зі складом менадіону не менше ніж 50 % та Лутавіт™ К3 MNB, який містить не менше 43% менадіону і 31% ниаціаміду. Гаран-тійний термін зберігання активності - 24 міс.

Вітаміни групи В мають загальний характер біологічної дії. їх називають антиневротинними, вони регулюють діяльність нер-вової системи, беруть участь в ферментних системах, забезпечу-ючи перетворення білків, вуглеводів та жирів в організмі.

Тіамін (вітамін Bj). Тіамін бере участь у водневому обміні і пов'язаний з функцією кровотворення, регулює діяльність центральної периферійної нервової системи, серцевої діяльності, виконує захисну функцію травного каналу, підтримує нормальну перистальтику кишок.

Нестача вітаміну Bj спричинює зупинку росту, порушення не-рвової системи, дереброкортикальний некроз у телят і великої рога-тої худоби, порушення обміну вуглеводів і водного балансу, анорек-сію й недостатність конверсії енергії. При використанні в раціоні високоенергетичних кормів зростає потреба у вітаміні Вь яка стано-вить 2-4 мг на 1 кг збалансованого комбікорму. При вирощуванні і відгодівлі телят і великої рогатої худоби добавки вітаміну Ві необ-хідні для профілактики цереброкортикального некрозу.

Вітамін Ві промислово виготовляють у вигляді тіамін-броміду і тіамін-хлориду.

Тіамін-бромід - один з основних вітамінів, який застосову-ють у тваринництві, білий з жовтим відтінком кристалічний no-pom ок, зі слабим характерним запахом, чистотою не менше 98%.

Мікрокапсули вітаміну Ві - частинки тіамін-хлориду білого кольору, покриті оболонками з ацетофталату целюлози. Діаметр частинок 150-500 мкм. Вміст основного начала - вітаміну Bj -досягає 80%.

Фірма Adisseo виробляє вітамін Ві під торговою маркою Мікровіт™ Ві Промікс, а фірма Hoffman-La-Roche - під торговою маркою Ровимікс™ Ві у вигляді тонкодисперсного порошку, до складу якого входить не менше ніж 98 % мононітрат тіаміну. Фі-рма BASF виробляє вітамін Bj під торговою маркою Лутавіт™ Bj мононітрат та Лутавіт™ Ві хлоргідрат, у вигляді кристалічного порошку, до складу якого входить не менше ніж 98 % мононітрат тіаміну та 98,5 % хлоргідрату тіаміну відповідно. Гарантійний те-рмін зберігання активності 36 міс.

Рибофлавін (вітамін В2). Цей вітамін та його коферментні похідні беруть участь в обміні жирів і забезпечують організм тва-рин енергією.

Ефективне бройлерне виробництво та висока несучість ку-рей неможливі без добавок рибофлавіну в комбікорм. Дефіцит ві-таміну В2 викликає затримку росту, зниження ефективності за-своєння корму і діарею. У курчат при дефіциті вітаміну В2 спо-стерігаються типові симптоми загинання усередину пальців -"криві" пальці. Потреба у вітаміні В2 залежить від вмісту білків і енергетичної цінності раціону. Потреба свиней у вітаміні В2 зрос-тає при низькій температурі навколишнього середовища, оскіль-ки при цьому розчеплюється більше вуглеводів для вироблення енергії. Потреба становить 4-12 мг на 1 кг збалансованого комбі-корму. Проведення хіміотерапії також збільшує потребу у вітамі-ні В2.

Кормовий препарат рибофлавіну мікробіологічного похо-дження містить 1,5% вітаміна В2. Крім того, до складу біомаси входять вітаміни Вь В3, Вб, Ві2, та PP.

Рибофлавін як продукт органічного синтезу - кристалічна важко-сипуча речовина жовто-рожевого кольору з гірким смаком

та слабким специфічним запахом, руйнується під прямим соняч-ним світлом, погано розчиняється у воді. Товарна кормова форма має чистоту не менше ніж 98 %.

Мікрогранули кормового препарату вітаміну В2 - сферичні частинки рибофлавіну діаметром 50-500 мкм цегляно-червоного кольору. Гранули містять до 50 % наповнювача - сухого знежи-реного молока.

Фірма Adisseo виготовляє вітамін В2 під торговою маркою Мікровіт™ В2 Супра, а фірма Hoffinan-La-Roche - під торговими марками Ровіфлав (нерозчинний у воді порошок, до складу якого входить 96 % вітаміна В2) та Ровимікс™ В2 80 SD (водорозчин-ний порошок, до складу якого входить 80 % вітаміна В2). Фірма BASF виробляє вітамін В2 під торговою маркою Лутавіт™ В2 SG 80 - аерозольний гранульований препарат, до складу якого вхо-дить не менше 80 % активного начала, не токсичний. Гарантій-ний термін зберігання активності 36 міс.

Пантотенова кислота (вітамін В3). Є основною частиною коферменту А, відіграє фундаментальну роль в окисленні та біо-синтезі жирних кислот, декарбоксилуванні кетокислот, синтезі лимонної кислоти, утворенні фосфоліпідів.

Вітамін В3 необхідний для нормального розмноження сви-ней, сприяє підвищенню маси тіла птиці, підвищенню несучості курей. Він необхідний для нормальної функції слизових оболонок та шкіри, для пігментації вовни та хутра, наприклад, у сріблисто-чорних лисиць.

Дефіцит пантотенової кислоти призводить до патологічних змін шкірних покривів і слизових оболонок: зникненню пігменту і випаданню щетини та пір'я, грубому вовняному покриву і пога-ному оперенню, коркоутворенню на дзьобі і навколо очей у пти-ці, коричневому ексудату навколо очей, особливо у свиней; роз-ладу діяльності травного каналу і зміні органів: утворенню вира-зок у травному каналі, кишковим кровотечам і діареї, змінам пе-чінки (ожиріння печінки), до втрати апетиту. Все це призводить до зниження ефективності засвоєння корму і відставання в рості, втрати маси тіла; гормональних розладів: порушення здатності до запліднення, неповного формування геніталій у молодняка, від-

сутності лактації у свиноматок, зниження смоктального рефлексу і високої смертності в перші дні життя у поросят, зниження несу-чості в курей і низької виводимості курчат; розладів нервової си-стеми: судом, симптомів паралічу, що особливо проявляються у свиней ("гусяча хода"), підвищення стресової чутливості.

За сучасних методиках годівлі і вимогах продуктивності свині і птиця цілком залежать від введення в раціон пантотенової кислоти. У жуйних тварин пантотенова кислота синтезується в достатній кількості мікробіологічним шляхом, а телятам, що ви-годовуються на основі замінників молока, обов'язково необхідні добавки пантотенової кислоти.

Для виготовлення преміксів і комбікормів широко застосо-вують кристалічну сіль пантотенової кислоти - пантотенат каль-цію. Біологічну активність має лише правообертаючий ізомер пантотенату кальцію - D-форма. Це білий або трохи жовтуватий аморфний гігроскопічний порошок з гірким присмаком та слаб-ким специфічним запахом, легкорозчинний у воді, стабільний до дії атмосферного кисню та світла. Коефіцієнти перерахунку: 1 мг D-пантотенату кальцію - 0,92 мг пантоненової кислоти; 1 мг пантотенової кислоти - 1,087 мг D-пантената кальцію.

Фірма Adisseo виробляє вітамін В3 під торговою маркою Мікровіт™ В3 Промікс (D-кальпан) з вмістом D-пантотенату ка-льцію не менше 98 %. Фірма Hoffman-La-Roche виробляє вітамін В3 під торговою маркою Ровімікс™. Гарантійний термін збері-гання таких препаратів складає 36 міс. Фірма BASF виробляє ві-тамін В3 під торговою маркою Лутавіт™ Саірап з діючою речо-виною D-пантотенат кальцію не менше ніж 98 %. Гарантійний строк зберігання активності - 36 міс.

Холін (вітамін В4). Відноситься до незамінних аміноспир-тів. Він входить до складу лецитину, сприяє створенню тканин, необхідний для жирового обміну, а також обміну каротинів та ре-тинолів. Проявляє високу активність за наявності вітаміну Ві2.

Дефіцит холіну в птиці призводить до перозису (деформація ніг у результаті зсуву ахіллового сухожилля), уповільнення росту та ожиріння печінки, зменшення несучості і маси яєць. У свиней при дефіциті холіну зменшується відкладення жиру, уповільню-

ється ріст, спостерігаються недорозвиненість кінцівок, нервова цегенерація, свиноматки дають ослаблене потомство. У жуйних тварин, дефіцит холіну буває рідко, тому що він синтезується мі-крофлорою рубця. У телят при дефіциті холіну спостерігається поганий апетит, напружене дихання, слабкість.

Багаті на холін тваринні білкові корми, кормові дріжджі, шроти. В середньому 1 кг повнораціонного корму для свиней, те-лят або птиці повинен мати не менше ніж 800-2000 мкг холіну, a для курчат та індиків - не менше ніж 1500-2000 мкг. Недостатня кількість повинна бути внесена у складі преміксів.

Холін являє собою сиропоподібну безколірну сировину. Ра-ніше у виробництві преміксів застосовували товарну форму віта-міну В4 у вигляді 70 % розчину холін-хлориду, з густиною 1,12г/см та кислою реакщю (рН 4,5-6,0), що викликало великі труднощі технологічного плану, крім того, резервуари для збері-гання, трубопроводи та обладнання для перекачки та введення холін-хлориду, а також арматура повинні бути виконані з нержа-віючої сталі через його високу агресивність. Фірма BASF випус-кає 75 % розчин холіну хлориду з густиною 1,1г/см та рН 5,5-6,5, який при використанні в сумішах є стабільним протягом 14 діб. Гарантійний термін зберігання активності - 36 міс.

Нині провідні біотехнологічні та хімічні концерни світу ви-робляють сухий препарат вітаміну В4 на неорганічному носії. Вміст активної речовини становить не менше 50 %. Препарат легкосипучий та не викликає труднощів при введення до складу преміксів.

Нікотинова кислота (вітамін В5, РР, нікотинова кислота, нікотинамід). Відіграє головну роль в окисленні та біосинтезі жирних кислот, бере участь в каталітичних окислювально-відновних реакціях вуглеводно-енергетичного обміну, регулює вміст холестерину, водно-мінеральний обмін, діяльність нервової та серцево-судинної систем. Вітамін РР часто називають антипе-лагійним вітаміном, тому що за його дефіциту, або на фоні білко-вої недостатності раціону виникає захворювання пелагра. Пелаг-ра (груба шкіра) зовнішньо проявляється у свиней у подразненні слизистих тканин навколо рота та язика. При дефіциті нікотино-

вої кислоти в раціонах також спостерігаються кишково-шлункові розлади, у птиці спостерігається недостатнє оперення, слабкість ніг, перозоподібні зміни в суглобах, затримка росту, зниження частоти кладки яєць. У собак виникає хвороба чорного язика.

Багато нікотинової кислоти міститься в кормових дріжджах, тваринній та рослинній білковій сировині, особливо в соняшни-ковому та арахісовому шротах. У комбікормах в середньому по-винно бути не менше ніж 20-50 мкг вільної нікотинової кислоти, не враховуючи її вмісту в кормових компонентах. Передозування призводить до розширення судин.

Кормовий препарат нікотинової кислоти - тонкодисперсний легко-сипкий порошок, до складу якого входять безколірні крис-тали голчастої форми з кислуватим присмаком. Препарат негіг-роскопічний, стабільний до нагрівання, дії світла, кисню, кислот та слабких лугів, слабко- розчинний у воді.

Фірма Adisseo виробляє нікотинову кислоту (вітамін В5) під торговою маркою Мікровіт™ В5 Промікс (нікотинова кислота) з вмістом нікотинової кислоти 99,5 %. Фірма Hoffinan-La-Roche виробляє вітамін В5 під торговою маркою Ровимікс™ ніацин або ніикотинамід. Гарантійний термін зберігання цих препаратів ста-новить 36 міс. Фірма BASF виробляє вітамін В5 під торговою ма-ркою Лутавіт™ Niacin з вмістом нікотинової кислоти не менше 99,5 %. Гарантійний термін зберігання активності - 36 міс.

Піродиксин (вітамін В6). Вітамін займає провідне місце в процесах обміну білків, амінокислот і сірки, кровотворення, в за-безпеченні діяльності нервової системи та нормального стану шкіри. 3 підвищенням вмісту білків та енергетичної цінності ра-ціону потреба у вітаміні Вб зростає і становить не менше ніж 4-7 мг на 1 кг збалансованого комбікорму. Особливо має потребу в ньому молодий організм у період росту через інтенсивність син-тезу білків. Потреба у вітаміні Вб збільшується в період вагітності і при прийманні деяких сульфамідних препаратів і антибіотиків.

Симптоми дефіциту піродиксину різноманітні: дерматити, зміни в нервовій системі, уповільнення росту молодняка, у сви-ней розвиток анемії, спостерігається висока ембріональна смерт-ність і низька виводимість молодняка, поразка печінки та серця.

Встановлення гіповітамінозу Вб у більшості випадків ускла-днено, оскільки типовий комплекс дефіциту піродиксину розви-вається не в усіх тварин.

На піродиксин багаті висівки пшеничні, зерно, шроти олій-них культур, сухі кормові дріжджі; бідні - білкові корми тварин-ного походження. Кількості вітамінів у звичайних кормах рідко вистачає для задоволення потреб нежуйних тварин і птиці, тому необхідно 30-50% потреби забезпечувати введенням у премікси і комбікорми у вигляді добавок.

Піродиксин гідрохлорид - товарна форма вітаміну Вб, білий кристалічний порошок, гіркувато-кислий на смак, добре розчиня-ється у воді, стабільний, однак руйнується під дією сонячних та ультрафіолетових промінів.

Фірми Adisseo та Hoffinan-La-Roche виробляють препарат вітаміну Вб у захисній формі з гарантійним терміном зберігання 24 міс. Фірма BASF виробляє вітамін Вб під торговою маркою Лутавіт Вб - білии кристалічнии порошок, якии містить не ме-нше ніж 98 % гідрохлориду піродиксину, стабільний у кислих во-дневих розчинах, вітамінних сумішах і кормах. Гарантійний тер-мін зберігання активності - 36 міс.

Фолієва кислота (вітамін В9, або Вс). Фолієва кислота бере участь у процесах відновлення в організмі таких ліпотропних фак-торів, як холін та метіонін, у процесах синтезу азотних сполук, які входять до складу нуклеїнових кислот. Фолієва кислота необхідна для здійснення процесів ділення клітин, росту та розвитку зародка і плода, здійснення процесів кровотворення: разом з вітаміном В12 фолієва кислота необхідна для утворення червоних і білих кров'яних тілець. Дефіцит фолієвої кислоти проявляється насамперед у зміні складу крові - виникають ознаки анемії, що посилюється при недо-статній забезпеченості вітаміном В12. Дефіцит вітаміну Вс у курчат та індиків призводить до погіршення росту та оперення. У дорослої птиці з'являється скуйовджене оперення, дерматити, депігментація пір'я, діарея в результаті пошкодження стінки кишок, порушення ві-дтворювальної функції, знижується несучість та виводимість курчат. Чіткою ознакою дефіциту фолієвої кислоти для свиней є випадання щетини. У кроликів, норок, лисиць дефіцит вітаміну Вс проявляється

цуже рідко, оскільки він у великих кількостях синтезується мікроф-лорою кишок.

Фолієва кислота трапляється майже в усіх кормах, особливо багато її в люцерновому борошні, соєвому шроті, рибному боро-шні, кормових дріжджах. Основна частина вітаміну Вс в кормах знаходиться в зв'язаній формі, але засвоюється вона досить добре. Птиця, наприклад, використовує лише 20-30 % цього вітаміну з корму. Прийнято, що кількість фолієвої кислоти, яку вносять до складу комбікормів, повинна бути майже 50 % загальної потреби птиці. Для дорослих жуйних тварин добавки фолієвої кислоти не нормуються. Особливу увагу звертають на надходження фолієвої кислоти при застосуванні антагоністів типу сульфаніламідів, оскільки вони пригнічують мікробіологічний синтез.

Промисловий препарат фолієвої кислоти - тонкодисперсний порошок жовтого або жовто-рожевого кольору, гігроскопічний, погано розчиняється у воді, стійкий до дії кисню та нагрівання, чутливий до світла та ультрафіолетового опромінювання, під ді-єю кислот та лугів розкладається. Фірма Adisseo виробляє вітамін Вс у вигляді тонкодисперсного порошку, до складу якого входить мінімум 95 % фолієвої кислоти.

Фірма Hoffinan-La-Roche виробляє вітамін Вс під назвою фолі-єва кислота USP та під торговою маркою Ровімікс™ Folic 80 SD у вигляді водорозчинного порошку, до складу якого входить фолієва кислота в кількості не менше ніж 80 %. Гарантійний термін збері-гання цих препаратів становить 36 міс. Фірма BASF виробляє віта-мш Вс шд торговою маркою Лутавіт b one Acid - жовтии криста-лічний порошок, який містить не менше ніж 95 % фолієвої кислоти. Гарантійний термін зберігання активності - 36 міс.

Цианкобаламін (вітамін В12). Цей вітамін називають анти-анемічним, оскільки відсутність його в кормі призводить до ане-мії. Він сприяє росту тварин, виконує кровотворну функцію в ор-ганізмі, а також впливає на обмін білка, регулює оптимальний баланс в організмі метіоніну, треоніну, валіну, лейцину та ізолей-цину. Особливо це важливо при незбалансованості раціонів за амінокислотним складом. Цианкобаламін пов'язаний також з об-міном жирів.

Дефіцит цианкобаламіна проявляється в уповільненні росту молодняка, поганому засвоєнню корму. У тварин виникає анемія, грубіє покрив шкіри, проявляються дерматити. У птиці псується оперення, зменшується виводимість, збільшується смертність ем-бріонів та підвищується смертність курчат. Тривала нестача віта-міну В12 призводить до зниження несучості птиці.

Цианкобаламін не синтезується вищими рослинами, тому в кормах рослинного походження його майже немає. Основними продуцентами цианокобаламіну є мікроорганізми - бактерії, ак-тиноміцети та деякі види одноклітинних водоростей. Останні є джерелом накопичування вітаміну В12 в організмі риб, тому деяка кількість цианкобаламіну міститься в рибному борошні (100.. .250 мкг/кг).

У жуйних тварин мікрофлора рубця активно продукує віта-мін Ві2. Інтенсивність цього мікробіологічного процесу посилю-ється надходженням з кормом мікроелементу кобальту, необхід-ного для будування молекули цианкобаламіну. В кишкаху моно-гастричних тварин та птиці в невеликих кількостях також вини-кає синтез вітаміну, але він не задовольняє потреби в ньому орга-нізму, тому такі тварини потребують додаткового введення до складу кормів цианкобаламіну.

Цианкобаламін активний навіть у малих кількостях. Приб-лизна норма вмісту вітаміну в повнораціонному комбікормі ста-новить 10-30 мкг/кг.

Цианкобаламін - кристалічна речовина у вигляді голок або призм темно-червоного кольору, не має ні запаху ні смаку, добре розчиняється у воді, досить стабільна при підвищених темпера-турах. Безводна речовина дуже гігроскопічна, поглинає до 12 % вологи.

Виробляють кормові препарати вітаміну В12 з різною конце-нтрацією цианкобаламіну.

КМБ-12 - концентрат кормовий цианкобаламіну. Являє со-бою однорідний порошок коричневого кольору з кислуватим присмаком, вологістю не більше ніж 10%, до складу якого вхо-дить протеїн у кількості не менше ніж 25%, цианкобаламін - не менше ніж 25%.

Фірми Adisseo та Hoffman-La-Roche виробляють вітамін В12 на рослинному та неорганічному носіях. Препарат вітаміну В12 під торговою маркою Мікровіт™ Е Промікс 1000 (Adisseo) виро-бляється на рослинному носії та містить 1000 мг/кг вітаміна Ві2 (0,1 %), а Мікровіт™ Е Промікс 10000 (також Adisseo) виробля-ється на носії з кремнію та карбонату кальцію з вмістом вітаміну В12 10000 мг/кг (1 %). Гарантійний термін зберігання цих препа-ратів складає 24 міс. Фірма BASF виробляє вітамін Ві2 під торго-вою маркою Лутавіт Ві2 1%, який містить 10 г вітаміну Ві2 в 1 кг препарату. Препарат придатний як добавка до будь-яких типів кормів. He створює труднощів при виготовленні комбікормів і утворює однорідну дисперсію в преміксах і комбікормах. Гаран-тійний термін зберігання активності - 24 міс.

Біотин (Вітамін Н). Біотин міститься у вільному і зв'язано-му вигляді в усіх рослинних і тваринних кормах. Багаті на біотин макуха та шрот олійних культур, дріжджі і суха барда, зернові культури. Домашня птиця, особливо індички, засвоюють прибли-зно третю частину біотину, який знаходиться в зв'язаному вигля-ді, доступність біотину рибного борошна становить 30%. Біотин бере участь в обміні речовин, синтезі жирних кислот, впливає на метаболізм холестерину і нуклеїнових кислот, входить до складу різних ферментів, є активатором лізоциму (забезпечує імунітет до інфекцій), впливає на функціонування сальних залоз шкіри, взає-модіє з вітамінами Вб, Ві2, С, фолієвою і пантотеновою кислота-ми. Потреба в біотині зростає при використанні сульфаніламідів та антибіотиків, оскільки ці препарати порушують його синтез у кишках.

Дефіцит біотину веде до порушення реакцій карбоксилю-вання та припиняє синтез жирних кислот, призводить до знижен-ня приростів маси. Особливо важливий вітамін Н для молодняка сільськогосподарських тварин та птиці, оскільки в організмі він не синтезується, тому повинен надходити з кормом.

У кормах для домашньої птиці дефіцит біотину веде до: не-достатньо розвинутого оперення; дерматиту, особливо на паль-цях, ногах і в куточках дзьоба; анорексії; набряків повік; перози-су; низької виводимості; слабкості ніг; синдрому ожиріння печін-

ки і нирок. У свиней дефіцит цього вітаміну веде до: запалення м'якушки підошви з наривами і кровотеч, виразки шкіри, діареї, запалення очей і зміни слизової оболонки порожнини рота. У ху-трових звірів - до: депігментації (сіра вовна), випадання вовни тощо. У риб при дефіциті вітаміну Н спостерігається поганий ріст, синдром блакитного слизу. У собак і кішок: відсутність бли-ску шерсть, випадання її, виникають екземи, гіперкератоз. У ко-ней спостерігаються ураження копит.

Хімічно чистий біотин являє собою кристали відносно вели-ких розмірів, які потребують здрібнення та розведення в носії. Відносно стійкий до дії повітря, денного світла та нагрівання, по-вільно руйнується під дією ультрафіолетового опромінення, си-льних кислот та лугів. Фірма Adisseo як наповнювач під час ви-робництва кормового препарату вітаміну Н застосовує знежире-ний та мілко здрібнений соєвий шрот. Готова суміш містить та-кож кукурудзяний крохмаль та Тексозил™. Реалізується препарат під торговою маркою Мікровіт™ Н Промікс 2000. Це легкосип-кий порошок, який містить 20000 мг/кг D-біотину (2 %). Фірма Hoffman-La-Roche виробляє препарат вітаміну Н під торговою маркою Ровімікс™ Н-2, який також містить 2 % D-біотину. Фірма

DACT7           К         •          •        тт           •          TT'TMTJ

ВАЬг виробляє вітамін Н2 під торговою маркою Лутавіт Н 2, який містить не менше ніж 2% D-біотину. Гарантійний термін зберігання активності становить 24 міс.

Аскорбінова кислота (вітамін С). Природний вітамін С, який цілком засвоюється. Бере участь в окислювально-відновлювальних процесах як антиоксидант, у процесах тканин-ного дихання, поліпшує засвоюваність заліза, бере участь у син-тезі нуклеїнових кислот, білків та інших сполук. Вітамін С бере участь у синтезі стероїдних гормонів, синтезі колагену та проко-лагену (загоєння ран), а також нормалізації проникнення капіля-рів і згортанні крові. Введення до кормів вітаміну С зменшує по-требу у вітамінах А, Е, Вь В2 та Вс. Аскорбінова кислота підви-щує опір організму до інфекційних хвороб та різного роду стре-сів. Вітамін С у природі синтезується рослинами і може виробля-тися в організмі більшості тварин.

При дефіциті вітаміну С у тварин підвищується схильність до інфекційних захворювань, можуть проявлятися крововиливи на слизових оболонках, цинга, відставання в рості у риб. У несу-чок при тепловому стресі спостерігається зменшення міцності яє-чної шкарлупи.

Аскорбінова кислота легко окислюється та руйнується при зберіганні та тепловому обробленні кормів. Слід також врахову-вати стресові ситуації промислового вирощування і тримання тварин та птиці й підвищення їхньої продуктивності. Це призво-дить до необхідності додатково вводити вітамін С до складу пре-міксів і комбікормів.

Аскорбінова кислота являє собою прозорі тверді призмати-чні кристали слабкого присмаку, без запаху; добре розчинна у воді, стійка по відношенню до кисню повітря. Але за наявності вологи та солей мікроелементів, особливо міді та заліза, процес окислення вітаміну значно посилюється. Вітамін С стійкий у во-дних розчинах із значенням рН середовища в межах 6-7.

Виробляють препарати вітаміну С з різною активністю. На-приклад, фірма Hoffinan-La-Roche виробляє препарати вітаміну С під торговою маркою Ровімікс™ С з концентрацією вітаміну 96 % та Ровімікс™ Stay С 25 з концентрацією вітаміну 25 %. Фі-рма ВАЬг виробляє вітамін С під торговою маркою Лутавіт Monophosphate 35, який містить мінімально 35% еквіваленту ві-таміну С у вигляді монофосфату і має високу біологічну доступ-ність. Гарантійний термін зберігання активності становить 24 міс.

Мінеральніречовини

В організмі тварин мінеральні речовини знаходяться в нероз-чиненому стані (99,6 % до зольної частини). Вони розподілені в кіс-тках у вигляді простих колоїдних розчинів - у м'яких тканинах та крові, а також містяться в продуктах тваринництва. Високопродук-тивні корови, наприклад, виділяють з молоком 30(МЮ0 г мінераль-них речовин за добу. Висока потреба в мінеральних речовинах і в інших тварин, особливо в курей-несучок та бройлерів, наприклад, при річній несучості 250-300 яєць курка-несучка втрачає приблизно 550-600 г кальцію, а на утворення шкаралупи і відкладення кальцію в одному яйці організм витрачає 2,2-2,3 г кальцію.

Мінеральні речовини є структурним матеріалом для побудови скелета тварини. Беруть участь у синтезі клітин та тканин, регулю-ванні осмотичного тиску крові та в клітинах тіла. Велика їх роль та-кож у процесах росту, розвитку, розмноження, кровообігу, перетра-влювання їжі. При участі мінеральних речовин зв'язується й транс-портується кисень повітря та виводиться вуглекислий газ. Відбува-ється слабколужна реакція крові та тканинних соків і регулюється кислотно-лужний баланс, що необхідно для нормального протікання життєвих процесів. Активізується дія ферментів, гормонів та вітамі-нів, мінеральні речовини знешкоджують та сприяють виведенню з організму продуктів метаболізму.

Таким чином, мінеральний обмін є невід'ємною складовою частиною загального процесу обміну речовин в організмі, оскіль-ки, по-перше, атоми макро- та мікроелементів входять до струк-тури багатьох вітамінів, ферментів та інших органічних речовин, які беруть участь у регуляції життєвих процесів; по-друге, вони функціонують у метаболічному циклі не ізольовано, а в тісному зв'язку не тільки між собою, а й з іншими біологічно активними речовинами на всіх рівнях життєдіяльності організму, а саме - в органах, тканинах, клітинах.

Враховуючи тісну взаємодію всіх компонентів у процесах загального обміну, дефіцит або нестача будь-якого з мінеральних компонентів негативно впливають на обмін інших. Встановлено, що більшість мінеральних компонентів взаємодіють спрямовано

та посилюють у процесі обміну речовин взаємну активність, про-являють себе як синергісти. Разом з тим деякі хімічні елементи -це антагоністи, тобто позитивний ефект одного пригнічується ді-єю іншого.

Співвідношення мінеральних речовин у комбікормі (раціо-ні) оптимальне, коли їхній вміст не перевищує верхньої та ниж-ньої фізіологічної межі, оскільки характер взаємодії може зміню-ватися при нестачі або надлишку елементів, які надходять з ком-бікормом (раціоном).

Наприклад, мідь може токсично діяти на овець навіть при нормальному вмісті її в комбікормі (10-11 мг/кг), якщо в ній міс-титься недостатня кількість молібдену. Підвищення дози міді не викликає у свиней токсикозу, але може насправді стати причи-ною паракератозу у зв'язку з порушенням абсорбації цинку. При оптимальних дозах марганцю та йоду ефект антагонізму між ни-ми не проявляється, але при високому рівні в раціоні марганцю та низькому вмісті йоду знижується накопичення останнього в щи-топодібній залозі.

Доповнювати раціони мінеральними речовинами необхідно з великою обережністю, добиваючись такої взаємодії елементів, при якій їх сумарний біологічний ефект переважає дію кожного окремо. Для цього слід керуватися нормами потреб тварин у мак-ро- та мікроелементах.

У табл. 2.1 наведені найкраще вивчені взаємодії мінераль-них речовин, які надходять в організм у кількостях, згідно з пот-ребами (нормами), при їх нестачі або надлишку, враховуючи явища синергізму та антагонізму.

Таким чином, можна з повним правом стверджувати, що для визначення потреб тварин у макро- та мікроелементах слід вра-ховувати їхню взаємодію між собою та іншими біологічно актив-ними речовинами на основі збалансованої годівлі. Це набуває особливої вагомості в тих випадках, коли комбікорми є єдиним кормовим засобом для сільськогосподарських тварин, які утри-муються, наприклад, в умовах тваринницьких комплексів, та птиці при клітковому утриманні в умовах птахофабрик. Збалан-сованість комбікорму за комплексом біологічно активних речо-

вин визначається головним чином якістю преміксів, якими збага-чують комбікорми.

Вміст мінеральних речовин у кормах залежить від виду рос-лин, зональних умов, агротехнологій вирощування, умов збиран-ня, оброблення. Склад окремих частин рослин також різноманіт-ний, наприклад, вміст золи в стеблах та листях у два з лишнім ра-зи більший, ніж у зерні. В зерні мінеральні речовини зосереджені в основному в оболонці, тому висівки, як правило, багатші на зо-льні речовини, ніж борошно.

Таблиця 2.1 Взаємодія між мінеральними речовинами, що надходять в організм тварин

Мінеральна речовина          Міститься в раціонах            Взаємодія елементів в організмі

NaCl    У нормі          Забезпечує засвоєння та обмін Р та Са

 

            Дефіцит          Посилює засвоєння Са та Р, порушується їх но-рмальний обмін

NaCl, К та Mg            У нормі          Забезпечує більш повне засвоєння Р

            У нормі          Сприяє засвоєнню Na, К, Mg, Fe, Zn, Мп та P

Ca

Надлишок

Припиняє засвоєння Cu та всмоктування Mn і Zn у кишках. Спричинює паракератоз, який мо-жна послабити зменшенням дози Zn. Припиняє засвоєння Р.

Сата Р Надлишок      Порушує обмін речовин; підвищення дози Fe в значній мірі послаблює ефект надлишку Са та Р

Mg       Надлишок      Швидко підвищується виділення Са з організму

Р          Дефіцит          Погіршується засвоєння Са

 

            Надлишок      Збільшує дози Са, не сприяє нормалізації каль-цієво-фосфорного обміну

Cu та Fe

У нормі

Тільки при оптимальному співвідношенні обох компонентів забезпечується нормальний процес кровотвореннл та зникае загроза анемії

Fe        Дефіцит          Розвивається анемія. При додаванні Cu поліп-шується склад крові

 

            Надлишок      Підвищується потреба в Мп

Cu       Дефіцит          З'являються ознаки нестачі Fe в організмі, хоча його надходження було в нормі

Cu та Zn          У нормі          Лише в нормі забезпечують процес кровотво-рення, оскільки вони - антагоністи

Zn        Дефіцит          При надмірному вмісті Са розвивається параке-ратоз

родовження таблиці 2.1

Мінеральна речовина          Міститься в раціонах            Взаємодія елементів в організмі

Мп      У нормі          Сприяє утриманню в організмі Си та кровотво-ренню за достатньої кількості Fe, Co та Cu

 

            Надлишок      Знижує ефективність засвоєння організмом Fe (вони - антагоністи)

Мо      Дефіцит          Призводить до надмірної концентрації Cu в пе-чінці до отруєння

 

            Надлишок      Спричинює нестачу Cu (особливо в печінці), що призводить до порушення обміну Са та Р в кіст-ковій тканині - остеопорозу. Шкідлива дія над-лишку Мо запобігається за рахунок введення в раціон Cu, оскільки вони - антагоністи

Co       У нормі          Стимулює виділення надлишків Cu та Zn та сприяє засвоєнню Мп та Fe

Co, Mn, Fe та Cu       У нормі          Забезпечує нормальний процес кровотворення; синергісти

Cd       Надлишок      Порушується обмін Са, Fe, Cu, Zn та P. Антаго-ніст no відношенню до Se та I

ІтаВг   У нормі          Забезпечують нормальну функцію щитоподіб-ної залози, оскільки вони - синергісти

As        У нормі          Послаблення наслідків отруєння Se

Mn та Zn         У нормі          Сприяє нормальній функції статевих залоз; явні синергісти

Багаті на мінеральні речовини корми тваринного походжен-ня: в 1 кг м'ясо-кісткового борошна міститься близько 50 г каль-цію та 32 г фосфору, а в рибному - відповідно 60 та 62 г.

Залежно від вмісту в золі мінеральні речовини поділяють на макроелементи (понад 0,01%) та мікроелементи (менше ніж 0,001%).

Макроелементи

До макроелементів відносять кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, сірку та хлор. У фізичному, хімічному та біологічному відношеннях вони характеризуються певними ознаками.

Кальцій. Один з найважливіших елементів тваринного ор-ганізму. Слугує для побудови кісткової тканини. В основному ка-льцій міститься в кістках у вигляді нерозчинних солей фосфорної кислоти, решта знаходиться в йонному вигляді, а також у ком-плексі з білками альбумінової фракції тканин і рідин організму тварини. Кальцій відіграє важливу роль у процесах скорочення м'язів, згортання крові, а також є активатором ферментної систе-ми; сприяє росту та розвитку молодого організму, підвищенню плодовитості свиноматок та життєздатності приплоду, а також яєчної продуктивності птиці та молочної продуктивності тварин.

Якщо в раціоні молодняка тварин та птиці не вистачає каль-цію, то погіршується нормальний розвиток скелета, виникає за-хворювання на рахіт. У дорослих тварин дефіцит кальцію викли-кає остеомаляцію. У курей-несучок дефіцит кальцію викликає розм'якшення дзьоба та кісток, уповільнення росту та викрив-лення кінцівок, зниження і міцності шкаралупи яєць.

При тривалому застосуванні раціонів з надмірно високим вмістом кальцію у тварин погіршується обмін речовин, почина-ється зниження ефективності перетравлювання кормів, знижуєть-ся ефективність засвоєння фосфору, азоту, спостерігається депре-сія росту, інтенсифікуються процеси теплоутворення в організмі.

Джерелом кальцію в преміксах є наповнювач. Так, у вапня-ковому борошні вміст кальцію становить 35 %, в трикальційфос-фаті та крейді кормовій - 34 %, у кістковому борошні - 26 %. Ви-сівки пшеничні містять порівняно мало кальцію - 0,14 %.

Фосфор. Має велике значення для тваринного організму. До 87 % фосфору в тілі тварини міститься в кістках (кальцієві солі фосфору входять до складу кісткової тканини, виконуючи струк-турну функцію); 10% - у м'язах. Значна кількість фосфору міс-титься в продуктах тваринництва. Так, в 1 кг молока міститься біля 0,9 г фосфору. Він також входить до складу ряду білків та

небілкових органічних речовин. Фосфор пов'язаний з процесом обміну енергії у тваринному організмі, бере участь у перетравлю-ванні корму, в регуляції кислотно-лужного балансу та ін. Фосфор входить до складу органічних сполук крові, відіграє важливу роль у вуглеводному обміні, незамінний компонент клітинних бі-лків, служить активатором ряду ферментів.

При обміні речовин фосфор засвоюється організмом в пев-ному співвідношенні з кальцієм. При нестачі в раціоні фосфору знижується засвоєння органічних речовин, спостерігаються озна-ки остеомаляції та рахіту. Тривале застосування таких раціонів спричинює в молодняка уповільнення або навіть повну припи-нення росту.

Надлишок фосфору в раціонах веде до глибокого погіршен-ня обміну речовин, пов'язаного з виснаженням буферного джере-ла кальцію в організмі. Джерелом фосфору в складі преміксів та-кож є наповнювачі. Так, у трикальційфосфаті та кістковому бо-рошні вміст фосфору становить 14 %. Досить багато фосфору мі-ститься в м'ясо-кістковому борошні (4-10 %), рибному борошні (до 7 %), дріжджах кормових (до 1,4 %), шротах олійних культур (до 1,0-1,14 %), кормовому концентраті лізину (до 1,0-1,08 %). Висівки пшеничні містять 1 % фосфору, але в сполученому стані з фітиновою кислотою. Ефективно засвоювати фосфор висівок пшеничних можуть лише жуйні тварини, оскільки фітатний роз-чин легко гідролізується ферментом фітазою, який виробляється мікрофлорою рубця.

Магній. Входить до складу всіх тканин тваринного тіла, ті-сно пов'язаний з кальцієм та фосфором. Близько 70% його зосе-реджено в кістковій тканині. Магній бере участь у вуглеводному та фосфорному обміні (бере участь у реакції фосфорилування глюкози в процесі перетворення вуглеводів), впливає на обмін жирів і ліпоїдів та відкладення кальцію, регулює кислотно-лужний баланс, активізує більшість ферментних систем, напри-клад, фосфатази, сприяє зниженню рівня холестерину в крові та в тваринницькій продукції.

Джерелом магнію є висівки пшеничні, кормові дріжджі, ба-вовняна макуха, трав'яне борошно з конюшини, а з мінеральних

добавок - окис магнію (палена магнезія), а також магній сірчано-кислий.

Калій. Відіграє велику роль у регулюванні осмотичного ти-ску в клітинах, впливає на збуджуваність нервової системи, бере участь у регуляції кислотно-лужного балансу. Калій бере участь у водному обміні, він необхідний для ряду ферментативних проце-сів, впливає на білковий та вуглеводний обмін.

Симптоми нестачі калію в раціоні проявлялися у випадках, коли телят годували замінником незбираного молока з низьким складом калію.

Натрій. Домінуючий катіон, який бере участь у нейтраліза-ції надлишків кислот в організмі та регулюванні кислотно-лужного балансу, в підтримці нормальної м'язової збудженості, осмотичного тиску, водного обміну. Натрій бере участь також у перетравлюванні корму та окиснювальних процесах, обміні вуг-леводів та енергії, потрібний для створення жовчі.

Корми рослинного походження бідні на натрій. Його джере-лом є корми тваринного походження - м'ясне, м'ясо-кісткове та рибне борошно. 3 мінеральних джерел натрію застосовують кор-мову кухонну сіль.

Сірка. В організмі тварин входить до складу білків, що міс-тять амінокислоти (цистеїн, метіонін), а також до складу гормону інсуліну. Міститься сірка в таких вітамінах, як біотин та тіамін. Неорганічної сірки в організмі небагато, наприклад, у крові у ви-гляді сульфатів. Оскільки цей макроелемент тварини споживають головним чином у формі амінокислот, які його містять, то неста-ча сірки в раціоні може обмежити синтез таких амінокислот. Мі-кроорганізми рубця можуть утилізувати неорганічну сірку, тому добавлення сульфату натрію або елементарної сірки до раціону, що містить карбамід, може спричинити синтез сірковмісних амі-нокислот. Особливо велика потреба в сірці у жуйних тварин.

Хлор. Знаходиться переважно в крові, шкірі, підшкірних тканинах, шлунковому соку. В кормах рослинної природи його дуже мало. Разом з кальцієм і натрієм він регулює кислотно-лужний баланс та осмотичний тиск, відіграє велику роль у секре-торній діяльності шлунка. Основне джерело хлору - кухонна сіль.

Мікроелементи

Біологічна роль мікроелементів, які входять до складу пре-міксів, загальновизнана. Мікроелементи - це група хімічних еле-ментів, які містяться в організмі людини та тварини у дуже малих кількостях. Незважаючи на це, мікроелементи, які містяться в тваринних організмах, відіграють феноменальну роль у їхньому функціонуванні та розвитку. Так, залізо входить до складу більше ніж 70 різних елементів, які забезпечують транспорт електронів (цитохроми), транспорт та депонування кисню (міоглобін, гемо-глобін), участь у формуванні окисно-відновних ферментів (окси-дази, гідроксилази тощо). 3 92 хімічних елементів, які трапляють-ся в природі, 81 виявлено в організмі тварин та людей. При цьому 15 з них визнані есенціактивними - життєво необхідними: залізо, йод, мідь, цинк, кобальт, хром, молібден, нікель, ванадій, селен, марганець, миш'як, фтор, кремній і літій.

Потреба в кожному з них різна, що знаходить своє відобра-ження в складі преміксів для різних видів тварин. Мікроелемен-ти, які входять до складу преміксів, можуть бути у вигляді таких хімічних сполук, як оксиди металів, карбонати, неорганічні солі або хелатні сполуки. Хімічні речовини, які застосовують як скла-дові мінеральні частини преміксів, повинні відповідати окремим вимогам за допустимим рівнем сторонніх домішок, вплив яких на організм тварин, а в остаточному підсумку - на організм людини є контрольованим та передбаченим. Так, застосування таких хі-мічних продуктів, як мідний купорос та цинковий купорос, що містять десяті частки відсотка нерегламентованих домішок, є не найкращим вибором для виготовлення якісних кормів та відпові-дно екологічно чистої продукції тваринництва. Це стосується і інших хімічних продуктів, які одержують з відходів виробництв. Таким чином, застосування очищених хімічних сполук у вироб-ництві преміксів для тваринництва, в остаточному підсумку, за-безпечує виробництво екологічно чистих продуктів харчування для населення та виключає можливий вплив негативних наслідків на здоров'я людини.

3 точки зору організації збалансованої годівлі особливий ін-терес становлять дві групи мікроелементів: незамінні та токсичні.

До незамінних для організму тварини і птиці відносять 14 мікроелементів: залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, молі-бден, селен, хром, олово, нікель, кремній, фтор та ванадій.

Для поліпшення здоров'я та підвищення продуктивності тварин як добавки застосовують сполуки заліза, міді, цинку, мар-ганцю, кобальту, йоду, селену та інших мікроелементів.

Роль інших незамінних мікроелементів в організмі тварин вивчена недостатньо. Немає прямих доказів необхідності їх включення до складу преміксів.

Залізо. Залізо відіграє основну роль у процесах кровотво-рення та тканинного дихання. В організмі тварин міститься 4-5 г заліза на 100 кг живої маси. Найбільша його кількість у селезінці та печінці. Основна маса цього елемента знаходиться у вигляді органічних сполук. До них відносять гемоглобін крові, міоглобін м'язової тканини та деякі ферменти. Йони заліза входять до скла-ду залізопорфіринових комплексів, які є складовою частиною ге-моглобіну, міоглобіну, цитохромів, цитохром оксидази, каталази, пероксидази та інших ферментів. Залізо, яке входить до складу гемоглобіну та міоглобіну, називають геміновим, а до негеміно-вого відносять залізо, яке міститься у вигляді залізо-білкового комплексу феритину. 95 % раціону містить негемінове залізо, до-ступність якого для тварин значно нижча, ніж гемінового, і знач-ною мірою залежить від наявності в комбікормах речовин, які сприяють засвоєнню цього мікроелемента. Так, відомо, що аско-рбінова кислота поліпшує всмоктування заліза, підтримуючи йо-го у відновленому двовалентному стані, прості вуглеводи (фрук-тозу, лактозу тощо), амінокислоти (гістидин, лізин, цистеїн). Фі-тинові сполуки, навпаки, затримують всмоктування заліза.

Дефіцит заліза спричинює зниження синтезу гемоглобіну, що призводить до анемії, втрати апетиту, уповільнення росту, пі-двищення чутливості до хвороб.

Найбагатшу на залізо пшеничні висівки, трав'яне борошно, фуражне зерно тощо. Проте доступність заліза з таких джерел не-висока через вміст у них фітинових речовин. Для збагачення ко-

рмів та комбікормів застосовують такі сполуки заліза, як сірчано-кисле закисне залізо, молочнокисле залізо, казеїнат, метіонінат, лимоннокисле залізо, тартрат заліза, декстран заліза, поліфосфат заліза, карбонат заліза та окис заліза. Найбільш розповсюдженим у біологічному відношенні з усіх сполук для свиней є сірчаноки-сле та лимоннокисле залізо, а також декстран заліза. Інші тварини також краще засвоюють залізо з цих сполук. Враховуючи вар-тість мінеральної сировини при виробництві преміксів, перевагу віддають сірчанокислому закисному залізу.

Сірчанокисле закисне залізо, або залізний купорос FeS04-7H20, - світлі блакитно-зеленого кольору кристали, роз-чинні у воді. Розчини мають слабкокислу реакцію та в'яжучий присмак. Склад основної речовини - не менше ніж 95-97 %. Склад свинцю в ньому не перевищує 0,002%, миш'яку - 0,0001%.

Мідь. Мідь належить до найважливіших для організму еле-ментів. Особливо важливу роль відіграє мідь як компонент цито-хромоксидази - ферменту, який є кінцевим продуктом окиснення органічних речовин в організмі. Нестача міді призводить до по-рушення активності ферменту та процесів тканинного дихання. Інший фермент - тирозиназа, бере участь в утворенні пігментів шкіри та вовни за допомогою окиснення тирозину та утворення з нього чорного пігменту меланіну.

Мідь впливає на обмін вуглеводів в організмі, ліпідів та мі-неральних речовин, а також у деякій мірі вітамінів, впливає на стан ендокринної та нервової систем. Підгодовування сірчаноки-слою міддю позитивно впливає на м'ясну та вовняну продуктив-ність овець, ріст та розвиток ягнят, плодовитість вівцематок. Мідь ефективно впливає на ріст та розвиток великої рогатої ху-доби. При нестачі міді в раціонах розвиваються такі хвороби, як лизуха великої рогатої худоби, знебарвлення вовни в овець, різні форми анемії тощо.

Введення міді на фоні її нестачі в кормах підвищує м'ясну продуктивність свиней та курей. При додаванні до корму хутро-вих звірів сірчанокислої міді в дозі 0,5 мкг/кг на живу масу знач-но підвищується приріст маси тіла. Слід відмітити, що найбільш

продуктивні породи, гібриди і кроси тварин і птиці потребують підвищеного вмісту міді в преміксах і комбікормах.

Велика кількість сполук міді в раціонах діє на тварин токсич-но, викликає захворювання, які проявляються в жуйних тварин, на-приклад, зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові.

Мідь є в усіх рослинних та тваринних організмах. 3 рослин-них продуктів найвищий вміст міді в бобових культурах, висівках пшеничних, але за основне джерело міді в складі преміксів вико-ристовують такі сполуки, як оцтовокисла мідь, вуглекисла мідь, сірчанокисла мідь, оксид міді тощо. Найбільше застосовується сірчанокисла та вуглекисла мідь.

Сірчанокисла мідь, мідний купорос - CuS04-5H20, являє со-бою кристали від світло-голубого до синього кольору, розчинні у воді; дуже гігроскопічні. В годівлі рекомендують застосовувати мі-дний купорос марки А (сорт 1 або вищий). Вміст мідного купоросу в ньому повинен бути не менше ніж 98-99 %, миш'яку - не більше ніж 0,015%, вільної сірчаної кислоти - не більше ніж 0,25%, заліза -не більше ніж 0,04%, свинцю - не більше ніж 0,005%.

Мідь вуглекисла основна, CuS03-Cu(OH)2, являє собою світ-ло-зелений порошок, нерозчинний у воді. Чистота кормового препарату повинна бути не нижче ніж 96%.

Цинк. Цинк має надзвичайно широкий спектр фізіологічної дії як основний компонент ряду ферментів (понад 200). Цинк впливає на процеси вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів в організмі. Цинк відіграє велику роль у фізіологічному розмноженні.

Численні експерименти показали, що раціональне застосу-вання солей цинку за кормову підкормку підвищує продуктив-ність тварин та птиці. Введення цинку до раціонів тварин полег-шує перенесення тваринами різноманітних стресів, підвищує по-ріг імунної системи. Установлено сприятливу дію сірчанокислого цинку на м'ясну продуктивність свиней та молодняка великої ро-гатої худоби на відгодівлі, на м'ясну та вовняну продуктивність овець. Введення солей цинку до складу преміксів і комбікормів для птиці підвищує ріст курчат та продуктивність дорослої птиці.

Дефіцит цинку в складі кормів викликає паракератоз у телят та свиней, уповільнюється ріст тварин та затримується статеве

дозрівання. У птиці затримується ріст та зміна оперення, знижу-ється заплідненість яєць.

Найчастіше при виробництві преміксів використовують такі сполуки, як сірчанокислий цинк, вуглекислий цинк та оксид цинку.

Сірчанокислий цинк, цинковий купорос - ZnS04-7H20, має вигляд безколірних кристалів або дрібнокристалічного порошку, добре розчиняється у воді і не розчиняється в спирті. Водні роз-чини сульфату цинку мають слабокислу реакцію. Чистота кормо-вого сірчанокислого цинку повинна бути не нижче ніж 98%.

Цинк вуглекислий основний, 2ZnC03-3Zn(OH)2H20 - по-рошок білого кольору, майже нерозчинний у воді, розчинний у кислотах. Містить не менше ніж 70-74 % цинку.

Оксид цинку (ZnO) - аморфний порошок білого або трохи жовтуватого кольору, нерозчинний у воді, добре розчинюється в мінеральних кислотах, оцтовій кислоті, лугах. Чистота сполуки для кормових цілей повинна бути не менше ніж 98,5%.

Марганець. Роль марганцю в організмі полягає в активації ферментних процесів, пов'язаних з обміном вуглеводів, білків та ліпідів. Найбільше марганець впливає на вуглеводний обмін. Це виражається в зменшенні кількості цукру та піровиноградної ки-слоти в крові, збільшенні в складі крові та печінки глікогену.

Нестача марганцю в раціоні птиці призводить до захворю-вання перозисом. Головний симптом - деформація кісток ніг та крил, які потовщуються та скорочуються. При тривалій нестачі марганцю в кормах у поросят розвивається кульгавість.

Найвища потреба в марганці у курчат та курей - до 100 мкг/кг сухої речовини корму. У поросят та свиней вона мен-ша - 40 мкг/кг, у великої рогатої худоби 40-70 мкг/кг.

Солі двовалентного марганцю (MnS04-5H20, МпС12-4Н20) отримують розчиненням окислів марганцю у відповідних кисло-тах. Сполуки марганцю - кристалічні речовини блідо-рожевого кольору, добре розчинні у воді та нерозчинні в спирті. Чистота препаратів, які застосовуються, повинна бути не нижче ніж 70 %, вміст води - не більше 10%.

Марганець вуглекислий основний (МпС03тМп(ОН)2Н20) -порошок від світло-рожевого до світло-коричневого кольору. Вміст

марганцю в препараті - від 42 до 45 %, важких металів - не більше ніж 0,005 %, миш'яку - не більше ніж 0,0002 %, фтору - 0,2 %.

Кобальт. За своїми хімічними ознаками близький до заліза. Досліди показали, що в окремих зонах земної кулі, де в ґрунтах та кормах міститься цього елемента недостатньо, у тварин вини-кають паталогічні процеси (акобальтози), які супроводжуються втратою апетиту, схудненням, анемією, зміною шерстного пок-риву, хворобою органів дихання.

Кобальт входить до складу надзвичайно важливого вітаміну В12, який може синтезуватися мікрофлорою травного каналу. При нестачі кобальту синтез вітаміну зменшується.

Кобальт сприяє біосинтезу й інших вітамінів, впливає на обмін білків, ліпідів, вуглеводів та мінеральних речовин, підви-щує стійкість організму тварин до хвороб. Кобальт у вигляді сір-чанокислої і хлористої солей широко застосовують для підкорм-ки тварин з метою підвищення їхньої продуктивності. Існують дані, що солі кобальту позитивно впливають на плодовитість, крупноплідність та молочну продуктивність свиноматок, сприя-ють збільшенню молочної продуктивності та підвищенню харчо-вої цінності коров'ячого молока.

Широко застосовується кобальт у складі преміксів і комбі-кормів у кролівництві та тваринництві. Кобальт позитивно впли-ває на м'ясну та яєчну продуктивність домашньої птиці, поліпшує інкубаційні якості яєць.

Хлористий кобальт СоС12-6Н20 та сірчанокислий кобальт CoS04-7H20 добре розчиняються у воді. I кристали, і розчин ма-ють малиново-червоний колір. Хлористий кобальт (безводний) отримують шляхом прожарювання порошкоподібного кобальту в атмосфері хлору. Препарат дуже гігроскопічний і швидко вбирає вологу.

Кобальт вуглекислий основний CoC03nCo2(OH)2mH20 яв-ляє собою порошок рожевого кольору. На відміну від інших пре-паратів кобальту, він не розчиняється у воді, але розчиняється в кислотах. Вміст кобальту в цій солі становить 42-48%.

Йод. Біологічна дія йоду полягає насамперед у його участі в синтезі гормонів щитоподібної залози (тироксину і трийодтиро-

ніну). При нестачі йоду розвивається ендемічний зоб, уповільню-ється ріст, порушуються процеси розвитку і формування кістко-вої тканини. Йод також суттєво впливає на окисно-відновні про-цеси, водно-сольовий обмін, фагоцитарну активність лейкоцитів крові тварин.

Йод міститься в ґрунті, воді, повітрі, рослинних та тварин-них організмах. Найбільша кількість йоду міститься в морських водоростях, багато його в продуктах, які одержують з морських тварин.

Установлено, що мікродози йоду сприятливо впливають на ріст ягнят, телят, поросят та домашньої птиці. Нестача йоду в ра-ціоні негативно діє на плодовитість коней, корів, буйволиць, сви-ней та домашньої птиці.

Досліди в зонах йодної нестачі показали, що при додаванні до раціону тварин цього мікроелемента поліпшується здоров'я та підвищується продуктивність тварин. Існує багато даних про те, що застосування фізіологічних доз йоду сприяє підвищенню жи-рномолочності корів. Йод також позитивно впливає на вовняну продуктивність та на якість вовни у овець.

Йодиди - КІ та Nal (йодистий калій та йодистий натрій) -солі йодоводневої кислоти. На світлі при доступі повітря окис-нюються, у зв'язку з чим їх слід зберігати в закритому темному посуді. Найбільш часто застосовують у кормових цілях йодистий калій, чистота сполуки, що вводиться до корму, повинна бути не нижча ніж 98%.

Йоднуватокислий калій КЮ3 являє собою білий кристаліч-ний порошок, добре розчинний у воді. Чистота препарату, який застосовується в складі преміксів, комбікормів та кормових раці-онів, повинна бути не нижча ніж 99,5 %.

За природне джерело йоду часто використовують філофорну крупку, яка є побічним продуктом переробки водоростей в агаро-вому виробництві. В 1 кг цього продукту міститься до 4 г йоду. Характерно, що в цьому компоненті йод стійкий у процесі збері-гання і добре засвоюється тваринами.

Селен. Останнім часом суттєво зросла роль селену при ви-робництві преміксів і комбікормів, оскільки він позитивно впли-

ває не тільки на тварин, а в складі харчових продуктів тваринного походження також позитивно впливає і на здоров'я людей. Уста-новлено, що мінімальний рівень вживання селену людиною ста-новить 40 мкг/добу. Зменшення рівня селену в їжі призводить до зменшення його вмісту в крові, що підвищує ризик захворювання на рак і смертність. Також існує тісна кореляційна залежність між вмістом селену в їжі і частотою серцево-судинних захворю-вань та злоякісних новоутворень. Введення селену в раціон лю-дей до 200 мкг/добу суттєво знижує смертність від раку (на 50 %). У дослідах на тваринах селен також веде себе як активний антиканцероген. В дослідах на мишах було показано, що введен-ня органічного селену пригнічує розвиток метастаз клітин мела-номи і уповільнює ріст метастазних пухлин У легенях.

Сучасні дані про роль селену в розвитку і життєдіяльності живих організмів зумовлюють необхідність його введення до складу харчових продуктів. Одним з найефективніших способів є виробництво молока, м'яса та курячих яєць шляхом збагачення преміксів і комбікормів препаратами селену. Наприклад, у ФРГ, де середньодобове споживання селену чоловіками і жінками ста-новить відповідно 47 і 38 мкг, м'ясо використовують як основне джерело надходження селену (до 65 % добової потреби). В Сло-ваччині за основне джерело надходження селену використовують курячі яйця, м'ясо птиці та свиней. Цікаво, що введення до скла-ду преміксів органічного селену більше ніж удвічі збільшує його вміст у м'ясі порівняно з тваринами, які отримували комбікорми, збагачені неорганічним селеном.

Вміст селену в коров'ячому молоці також може бути суттє-во збільшено шляхом збагачення преміксів і комбікормів препа-ратами органічного селену. Курячі яйця можуть містити до 20-25 мкг селену (понад 30 % добової потреби людини) в разі збагачен-ня преміксів і комбікормів препаратами органічного селену.

Крім того, збагачення препаратами органічного селену пре-міксів і комбікормів дозволяє не тільки суттєво поліпшити якість продукції тваринництва та птахівництва, а й збільшити терміни її безпечного зберігання при зменшенні втрат вологи.

Селен забезпечує захисну дію організму великої рогатої ху-доби, свиней та птиці проти афлатоксину Вь причому цей ефект посилюється при збагаченні преміксів препаратами вітамінів Е і С. Введення в раціон препаратів селену, вітаміну Е і С забезпе-чують захист тварин і птиці проти гострих токсикозів, які викли-кає наявність у кормах деоксиніваленону або токсину Т-2.

Крім захисних функцій, селен бере активну участь у реакціях утворення деяких ферментів, сприяє всмоктуванню вітаміну Е та його застосуванню. Селен регулює всі основні рівні антиоксидант-ного захисту. Селен є складовою частиною щонайменше 25-ти різ-них селенопротеїнів в організмі. Нестача селену в кормах викликає втрату апетиту, зниження інтенсивності росту, некроз печінки, є причиною жовто-коричневого відтінку жиру в туші.

Установлено, що введення мікродоз селену у формі селеніту натрію до складу преміксів і комбікормів запобігає некрозу печінки, ліквідує ексудативний діатез у курей, сприяє ліквідації ознак нестачі вітаміну Е. Проте, селеніт всмоктується пасивно в кишках: як міне-рал, використовується для негайного синтезу деяких селенопротеї-нів, залишок виводиться із організму з фекаліями і сечею. Альтерна-тивою служить більш ефективна органічна форма селену, яка всмо-ктується як амінокислота, тобто так само, як і метіонін. Таким чи-ном, при використанні органічного селену в раціоні тварин і птиці він здатний накопичуватися в м'язах або курячих яйцях. Ці резерви особливо важливі в умовах стресу, коли потреба в селені підвищу-ється, а надходження його з комбікормом звичайно знижується ра-зом зі зниженням споживання комбікорму.

Збільшення концентрації селену в комбінації з іншими ан-тиоксидантами (вітаміном Е та каротиноїдами) є ефективним ме-тодом запобігання дії вільних радикалів, які утворюються в куря-чих яйцях.

Слід пам'ятати, що селен і його сполуки (неорганічні сполу-ки) відносяться до класу надзвичайно токсичних. Отруєння хара-ктеризується порушенням координації рухів, загальним пригні-ченням тощо. Селеновий токсикоз можливий, якщо вміст неорга-нічного селену в комбікормах перевищує 5 мг/кг корму. Макси-мально припустима норма селену в комбікормах установлена на

рівні 0,5 мг/кг для молочної худоби та 1,0 мг/кг для свиней, худоби та птиці на відгодівлі. Тому, збагачуючи комбікорми се-леном у складі преміксів, необхідно враховувати його вміст у складі окремих кормових засобів і застосовувати препарати орга-нічого селену.

^'         1      /Г^ТТТ А \          Г^        ТТ       ТМ      «

Фірма Alltecn (США) випускає препарат Сел-Плекс , якии має   переваги   порівняно   з   іншими   джерелами   селену.   Сел-

гт         ТМ      •          л ллл   /           с--       по о/

Іілекс містить 1000 мг/кг селену, більше ніж Уа % якого пред-ставлено селенометіоніном і селеноцистином, подібними до тих, які знаходяться в пшениці, вівсі, сої, кукурудзі тощо. Сел-Іілекс при застосуванні в птахівництві має безліч переваг порі-вняно з неорганічним селеном: поліпшення якості яєць (виведеня і запліднювання), поліпшення життєздатності курчат, підвищення міцності і якості шкаралупи яєць, поліпшення якості жовтка і бі-лка. Резерви селену в тканинах (м'язах) допомагають підтримати продуктивність і репродуктивні якості в стресових умовах товар-ного виробництва яєць і м'яса птиці. При використанні в свинарс-тві: збільшується концентрація селену у тканинах поросят, у пла-змі, печінці і м'язах, підвищується антиоксидантний захист, зни-жуються втрати вологи і відсотковий вихід м'яса блідого забарв-лення, збільшується площа вирізки в свинини, знижується смерт-ність перед відбиранням, поліпшується приріст маси. При вико-ристанні в годівлі жуйних: висока концентрація селену в молози-ві, молоці, знижуються втрати вологи яловичини при зберіганні, збільшується концентрація селену в м'язах корів, биків і ягнят, збільшуються добові прирости телят.

Останнім часом вчені розробили технології одержання хела-тних сполук металів, які успішно застосовуються в сільському господарстві (рослинництві) як мікродобрива. Порівняно з неор-ганічними сполуками хелати біометалів на основі фосфороргані-чних комплексонів (1-гідроксиетилідендифосфорної кислоти) мають високий рівень стійкості комплексів у широкому діапазоні рН та не схильні до гідролізу. Крім того, комплексонати металів на основі 1-гідроксиетилідендифосфорної кислоти (Zn-ОЕДФ, Cu-ОЕДФ, Mn-ОЕДФ, Со-ОЕДФ, Fe-ОЕДФ) відносяться до ре-човин 4 класу небезпечності і не накопичуються в живому орга-

нізмі та мають малу токсичність. Наприклад, мідь сірчанокисла відноситься до токсичних речовин 2 класу небезпечності. Але широке застосування комплексонатів біометалів у тваринництві стримується відносно високою вартістю таких продуктів. Хелатні сполуки металів можуть вже зараз застосовуватись як добавки до раціонів тварин, особливо молодняка, що призводить до незнач-ного підвищення якості продукції та економічного ефекту.