Розділ 9. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ПРЕМІКСІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

Загрузка...

Висівки пшеничні, гідролізні дріжджі та інші компоненти, які застосовуються у виробництві преміксів як наповнювачі, є пилоутворюючими продуктами, які за певних умов, як і інші ор-ганічні речовини, можуть утворювати вибухонебезпечні суміші. До таких умов відносять: вибухонебезпечну концентрацію пилу, достатню кількість кисню, що вступає в реакцію "швидкого" го-ріння, температуру суспензії, наявність теплового джерела доста-тньої потужності. Низька вологість наповнювачів, наявність тон-кодисперсних частинок підвищують можливість виникнення ви-бухонебезпечних ситуацій.

Найчастіше у зв'язку зі специфікою технологічних процесів, вибухонебезпечні ситуації або близькі до них стани можуть ви-никати всередині транспортного обладнання, насамперед норій, у подрібнювальному обладнанні (молоткових дробарках) в момен-ти виходу на робочий режим та закінчення подрібнення (дві кри-тичні точки), в бункерах, силосах, пилових камерах та рідше без-посередньо у виробничих приміщеннях, найчастіше - при явних порушеннях ходу технологічного процесу.

Однією з найчастіших несправностей транспортного облад-нання, яка призводить до появи джерела запалювання та виник-нення вибуху, є загоряння стрічки норії при пробуксовуванні, ви-кликане завалом норії, розтяганням стрічки, попаданням велико-го стороннього предмета та заклинюванням стрічки або з інших причин.

При неправильно організованому магнітному сепаруванні сировини, а також при невчасному обслуговуванні магнітних се-параторів можливе попадання металомагнітних домішок в маши-ни ударно-стираючої дії, насамперед у молотку дробарки. При утворенні іскри та при наявності вибухонебезпечної концентрації пилу може статися вибух.

При незадовільній герметизації технологічного та транспор-тного обладнання, несправності або недостатньо ефективній ро-боті аспіраційних мереж запиленість повітря у виробничих при-міщеннях  цеху  по  виробництву  преміксів  значно  перевищує

установлені норми, що призводить до відкладення пилу на пове-рхнях обладнання, будівельних конструкцій (балках, карнизах, стінах). Цей пил, звичайно, дрібнодисперсний та сухий, є потен-ційним джерелом утворення вибухонебезпечної аеросуспензії всередині приміщень, що обумовлює можливість швидкого по-ширення пилового вибуху з однієї ділянки на іншу, 3 одного тех-нологічного апарата або ємності на все приміщення.

Пиловий вибух розвивається, як правило, у декілька стадій і може розпочатися з локального удару - підриву пилу в машині, невеличкому бункері або в приміщенні в зоні пиловиділення. На цій стадії його найчастіше можна локалізувати - вивести в атмо-сферу через вибухорозрядник або скидальну загороджувальну панель. За несприятливих умов первинний вибух піднімає в пові-тря пил, який осів на машинах та конструкціях, пил з бункерів при їхньому частковому заповненні. При цьому часто руйнують-ся самопливні труби з продуктом тощо, тобто виникають умови вибуху в значно більших обсягах. При важких наслідках пилових вибухів останні проходили, як правило, в два, три і навіть чотири етапи. Потужність вибуху, що розвивається, прямо залежить не лише від умов, а й від об'єму, в якому він протікає. Чим більший цей об'єм, тим вища потужність пилового вибуху.

Важливе значення мають проектні рішення, спеціальні конструктивні заходи, передбачені в ході проектування і будів-ництва цеху, підприємства. До них відносять наявність тамбурів-шлюзів між виробничими спорудами і приміщеннями, що припи-няють шлях вогню, диму й ударній хвилі і локалізують вибух в одному приміщенні. Сюди ж відносять улаштування вибухороз-рядників в норіях, фільтрах, циклонах, бункерах дробарок, сило-сах, бункерах наповнювача та готового продукту, вибухо- та вог-необгороджування, скидальні панелі та інші загороджувальні конструкції. Як установлено на основі аналізу виникнення і роз-витку багатьох вибухів на зернопереробних підприємствах, до негативних наслідків призводять об'єднані аспіраційні мережі, вентиляційні шахти та мережі, що об'єднують нижні та верхні поверхи, об'єднання бункерів та силосів перетічними вікнами тощо.

Велике значення при виникненні вибуху має наявність теп-лових джерел. До них відносять електро- та газозварювання, ви-

користання відкритого вогню, паління, коротке замикання та за-горяння проводів, кабелів, самозаймання продуктів зберігання (шротів, висівок, інших компонентів), користування несправним електроінструментом та переносними лампами, несправності в підшипникових вузлах, що призводять до розігрівання металу та продукту до високих температур, паління тощо.

До катастрофічних наслідків призводили непрофесійні дії пе-рсоналу при ліквідації осередків самозаймання та самозігрівання. Вибухи відбувалися в той момент, коли до осередку, котрий ліквіду-ється, пробивали канали (для його гасіння), a no них, насамперед, починало надходити повітря. У результаті надходження кисню осе-редок самозаймання активізувався, ситуація ставала неконтрольова-ною, швидко спричинювала пожежу та вибух.

Для створення безпечних умов роботи в цехах преміксів потрібно дотримуватися таких правил:

електроустановки повинні відповідати вимогам "Правил тех-

нічної експлуатації електроустановок споживачів", "Правил

будови електроустановок (ПУЕ)", "Правил техніки безпеки

при експлуатації електроустановок споживачів";

застосовувати електродвигуни в закритому виконанні з ущі-

льненнями та обдуванням;

переносний інструмент використовувати з напругою не біль-

ше, ніж 36 V;

електрична й освітлювальна апаратура, кабелі та електропро-

водка повинні бути в справному стані, світильники повинні

мати ковпаки, що щільно закриваються із товстого скла та за-

хисні решітки;

для захисту небезпечних проявів статичної електрики техно-

логічне обладнання і пов’язані з ним самопливні трубопрово-

ди повинні бути заземлені відповідно до "Правил захисту від

статичної електрики”;

у виробничих та складських приміщеннях потрібно регулярно

проводити прибирання пилу з будівельних конструкцій, з по-

верхонь обладнання, підлоги та стін;

сполучення між приміщеннями різної категорії за вибухонебе-

зпечністю повинно здійснюватися через тамбури-шлюзи;

категорично забороняється захаращувати передбачені у виро-

бничих приміщеннях евакуаційні виходи і проходи до пожеж-

них сходів;

проводити тимчасові вогневі роботи на території та в примі-

щеннях вибухо- та пожежонебезпечних виробництв можна

лише після оформлення спеціального дозволу та виконання

необхідних підготовчих робіт з очищення обладнання, запов-

нення бункерів та силосів продуктом для визначення реакцій-

ного простору, в якому може виникнути удар, застосування

інших захисних заходів;

при роботах всередині апаратів, бункерів, силосів робітники

повинні бути проінструктовані про правила їх безпечного ве-

дення та методи надання першої допомоги постраждалим; ці

роботи проводять у повній відповідності з інструкціями;

у всіх приміщеннях силосного складу наповнювача та вироб-

ничого відділення необхідно здійснювати систематичний кон-

троль повітря на вміст пилу;

на норіях, дробарках, фільтрах, в силосах та бункерах для збе-

рігання наповнювача передбачають установку вибухорозряд-

ників для підведення вибухової хвилі за межі виробничого

помешкання, тобто в атмосфе2у;  для розрахунку перерізу

хвилеводів приимають 0,0285 м на 1 м    внутрішнього об єму

обладнання, яке захищається;

для локалізацп вибуху в помешканні приинята но3ма - 0,05 м

легкоскидальних захисних конструкцій на  1   м   захисного

об’єму виробничих будівель;

для запобігання можливості виділення пилу з транспортного

обладнання усі фланцеві з'єднання, а також саме обладнання

повинні бути герметично ущільнені;

для обслуговування та ремонту обладнання повинні бути пе-

редбачені вільні підходи до нього, а в необхідних місцях -

майданчики для обслуговування;

усі обертові частини механізмів повинні бути загороджені; за-

бороняється установлювати та знімати на ходу огородження;

всі огородження повинні бути добре закріплені й утримувати-

ся в справному стані;

проведення ремонтних робіт у ряді категорійних приміщень

здійснюється спеціальними інструментами, котрі не іскрять

при ударах, з письмового дозволу начальника цеху, з призна-ченням відповідальної особи з числа інженерно-технічних працівників;

опускання робітників у силоси повинно здійснюватися із за-стосуванням спеціальних елеваторних лебідок, які мають жо-рстке сідло та захисний пояс, прикріплений до стрижня. Крім того, на робітникові повинна бути каска та пожежний пояс з карабіном, через який пропускають страхувальний канат; опу-скання робітників здійснюється за наявності медичної довід-ки, що дозволяє їм цю роботу та при їхній згоді. Перед опус-канням робітника силос старанно провітрюють та перевіряють за допомогою газоаналізатора або індикаторного паперу на відсутність у них двоокису вуглецю. Якщо силос не перевіре-ний, опускання робітника без шлангового протигаза забороня-ється; якщо в силосі є продукт (висівки, дріжджі, кормолізин тощо), то керівник робіт вживає заходів для запобігання мож-ливості його випуску з силоса під час перебування там робіт-ників. Крім робітника, який опускається, в роботі повинні брати участь ще три особи: один керує лебідкою та гальмом, інший стежить за стравлюванням повітряного шланга та за роботою повітродувної машини, третій стравлює та вибирає захисний канат. Елеваторна лебідка, страхувальний канат, по-яси, повітродувна машина повинні періодично оглядатися та випробовуватися під спостереженням інженера з техніки без-пеки. Робітникові під час спуску не дозволяється відщібатися від пояса та покидати сідло візка, забороняється ходити по на-сипу продукту, тому що в товщі насипу може бути пустота; технологічне, транспортне та допоміжне обладнання повинно підтримуватися в справному стані, його потрібно вчасно ре-монтувати, обладнання повинно бути заземлене, пофарбоване з виділенням сигнальними кольорами огороджень обертових деталей та небезпечних зон; повинні дотримуватися установ-лені проходи між обладнанням, а також між обладнанням та стінами;

особлива увага повинна бути приділена роботі аспіраційного обладнання, його правильному компонуванню, герметичному виконанню, розрахунку мереж, правильному підбору вентиля-торів та пиловідділювачів, наладці та паспортизації, своєчас-

ній ревізії, очищенню, ремонту; вмикання аспіраційного обла-днання в роботу повинно передувати вмиканню транспортно-го та технологічного обладнання, найкраще із застосуванням автоматичного блокування; рівень запиленості в робочих приміщеннях повинен бути 2-6 мг/м залежно від вмісту в пилові окису кремнію (8іОг);

усі працюючі повинні своєчасно одержувати спецодяг, спецв-зуття, засоби індивідуального захисту необхідних розмірів та характеристик; повинно бути організоване своєчасне прання спецодягу, ремонт взуття; в установленому порядку повинен проводитися загальний інструктаж, а також інструктаж на ро-бочому місці; заняття з технологічного мінімуму з робітника-ми та інженерно-технічними працівниками та складання іспи-ту кваліфікаційній комісії;

персонал підприємства повинен вміло діяти у випадку виник-нення критичних ситуацій, наприклад, виникнення осередку загоряння; для цього необхідно знати систему оповіщення та сигналізації, вміти користуватися вогнегасниками, брандспой-том та іншим протипожежним інвентарем; на підприємстві та в цехах повинні проводитися періодичні навчання з протипо-жежної оборони.

На кожному підприємстві необхідно проводити систематичну роботу з поліпшення умов праці: удосконалювати освітленість ро-бочих місць; знижувати рівень шуму та вібрації, запиленості; лікві-дувати ділянки та робочі місця з важкими умовами праці в результа-ті механізації вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт; впроваджувати комплексну механізацію та авто-матизацію, поліпшувати опалювання виробничих приміщень, лікві-дувати протяги; скорочувати нічні зміни; поліпшувати роботу сто-лових та буфетів; організовувати гаряче харчування в нічні зміни тощо. Останніми роками успішно впроваджуються в ряді галузей народного господарства кабінети емоційного розвантаження, ство-рені безпосередньо на виробництві. За декілька хвилин вони зніма-ють напругу, втому, відновлюють гостроту слуху та зору, в цілому підвищують продуктивність праці.

Робота на заводах з виготовлення преміксів має свою спе-цифіку. Тут працюючі мають безпосередній контакт з біологічно активними речовинами, особливо на ділянках їх підготовки, де є

безпосередній контакт під час розкривання тари, зважування, по-дрібнення, приготування попередніх сумішей, подачі в наддоза-торні бункери тощо, а також під час пакування преміксів у міш-ки, завантаження їх у вагони та автомобілі. Більшість біологічно активних речовин - солі мікроелементів, ферментні препарати, вітаміни, особливо тонкодисперсні, спроможні викликати негати-вні реакції, отруєння, подразнення дихальних шляхів, бронхіальні та інші захворювання. У зв'язку з цим необхідно, крім герметиза-ції та аспірації, вміло користуватися засобами індивідуального захисту: респіраторами, окулярами, пастами, мити руки розчином соди, використовувати гумові чоботи, рукавички, періодично проходити медичний контроль.