Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ : Естетотерапія : Бібліотека для студентів

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

 

Анімалотерапія — складова природотерапії. Це — використання пози-тивного терапевтичного впливу тварин на самопочуття людини у процесі спостереження, догляду, нагляду, взаємодії з тваринами. Відомі самостійні напрямки цього виду терапії: дельфінотерапія, іпотерапія, петтерапія тощо.

Арттерапія — використання мистецтва як терапевтичного фактору. Один з видів корекційної діяльності через залучення до мистецт-ва. 3 цією метою дитина включається у процес обговорення творів мистецтва або до артистичної, творчої діяльності, що стимулює її самовираження. ПРи поєднанш 1Дей А. з трудотератєю дитину залучають до процесу виготовлення виробів з конкретних матері-алів, або створенню власних малюнків тощо.

Ароматерапія — використання різних запахів переважно з лікуваль-ною метою. Особливого розвитку набуло у східних культурах. Сьогодні детально вивчається можливість використання різних запахів, що стимулюють життєву активність (працездатність, тво-рчість тощо) людини. У дошкільній педагогіці — переважно з профілактичною метою епідемічних захворювань.

Аутогенне тренування — (від грецьк. autos — сам, geno — поява). Ак-тивний метод психотерапії, психопрофілактики та психогігієни, спрямований на відтворення динамічної рівноваги у системі са-морегуляції механізмів людського організму. Основні елементи А.т. — самонавіювання та самовиховання. Засновник методу -Шульц (1932 р). Елементи А.т. використовують у сучасних педа-гогічних технологіях казкотерапії та ігротерапії.

 

Бесіда психотерапевтична метод психолого-педагогічного до-слідження та виховного впливу на основі вербальної комуніка-ції. Характеризується більш високим рівнем домагань та спря-

ована на визначення внутрішніх (психологічних) змін особис-

тості дитини. Бібліотерапія — (від biblion — книга + терапія) — лікувальний вплив

на психіку хворої людини за допомогою спеціально підібраних

книг («спрямоване читання»). Засновник ідеї — Дядьковський I.

Е. (1836 р.) За В. Н. Мясіщевим методика Б. являє собою складне поєднання книго-

ведення, психології та психотерапії. Біопсихотерапія — активізуюча психотерапія, як сукупність заходів,

спрямованих на усунення хвороби через залучення людини до її

активної діяльності.

 

 

Водна терапія — складова природотерапії, що базується на використа-ні водних процедур для зняття стресів та стабілізації психофізіо-логічного стану. Для дітей — використання води у ігрових мето-

диках.

 

Гармонійний розвиток особистості процес узгодженого збагачення раціонально-логічної та емоційно-психологічної сфер духовного світу людини, що передбачає досягнення єдності її розуму, волі та почуттів.

Гелотологія— (від грецьк. gelos - сміх) — наука, яка досліджує вплив на людський організм сміху. Одночасно сміхотерапію ви-значають як напрям соціальної психології, який розвивається як засіб впливу на особистість для зняття напруги, стресу та здійс-нюється під час проведення тренінгів та спшьних вправ з викори-станням сміху.

Гештальттерапія — система методів та процедур психотерапевтично-го впливу на людину, що спираються на теорію гештальтпсихоло-гії. Головний принцип— безумовне прийняття людиною себе, інших людей та усього світу такими, які вони є; сприйняття та оцінка теперішнього стану людини як досить досконалого, та та-кого, що не вимагає зміни або покращення.

 

Дельфінотерапія — нетрадиційний метод лікування. Автор ідеї — лі-кар Девід Натансон (Флорида, 1978 p.).

Дзен-психотерапія — Дзен — це не релігія, та не філософія, це — об-раз життя, що забезпечує людині гармонію із самою собою та з оточуючим ії світом, позбавляє від страху та інших тяжких пере-живань, підводить до свободи та повної духовної самореалізації. Базується на принципах буддизму (Індія) та даосизму (Китай). Виступає проти прив'язаності людини до лінгвістичної знакової системи. Медитація вважається особливим станом свідомості, що допомагає людині пізнати вищу сутність. Виступають за необхід-ність та можливість самозміни за принципом — змінюється не проблема, а відношення людини до неї.

Диско^фортний стан    (від лат. dis + англ. comfort — зручність) — стан, який характеризується неприємними суб'єктивними відчут-тями (головний біль тощо); часто супроводжується негативними психофізіологічними зрушеннями.

Діти з особливими потребами — діти, які мають відхилення від нор-ми, що суттєво відбивається на їх життєдіяльності. До них відно-сять: розумово-відсталих дітей; дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР); дітей з порушенням мовлення, слуху, зору, опор-но-рухового апарату; з порушенням поведінки емощйного розви-тку; датей з комплексними дефектами; з проблемами розвитку.

Драматизація - процес та мехашзм в^лення думок у візуІльні образи.

 

Евритмія — здібність людини знаходити вірний ритм в усіх проявах своєї життєдіяльності — співах, грі, танцях, мовленні, жестах, думках, вчинках, у народженні й смерт!. (термш запроваджений Піфагором).

Експресія — (лат. expressio — виявлення) — виразність, сила прояву почуттів'переживань.

Емоційна підтримка — важливий механізм лікувальної дії у психоте-рапії. Це — прийняття дитини дорослим, визнання її особистості, людської цінності та значущості, незалежно від того якими якос-тями вона характеризується.

Емоційно-стресова психотерапія — вплив на емоційну сферу людини та використання її у психотерапевтичному процесі. Відомий з да-вніх часів, описаний у працях Гіппократа, Авіцени та ін.. Вміння викликати у хворого сміх, підняти настрій розглядалося як поту-жний лікувальний фактор.

Естетотерапія            інтегроване  психолого-педагогічне  поняття,  яке

об'єднує дві складові: «естетичне» (від грецьк. aisthetikos — чуттє-вий) та «терапія» (від. грецьк. therapeia — лікування). Це своєрідне

педагогічне «лікування» дитячої душі за допомогою різноманітних засобів впливу на емоційно-чуттєву сферу дитини (гра, спілкуван-ня, мистецтво, природа, рух, фольклор тощо). Передбачає усунення емоцшного дискомфор^у через емощйно-чуієвий вплив.

т

Ігротерапія — метод лікувально-педагогічного впливу на дітей та до-рослих, які страждають на емоційні порушення, страхи, неврози тощо. В основу різноманітних методик покладена ідея викорис-тання гри як засобу розвитку особистості.

Імаготерапія — (від лат. imago — образ) — психотерапевтичний метод тренування дитини у вщтворенш певного комплексу характерних образів з лікувальною метою. Метод запропонований I. Е. Вольпертом (1966 р.), відноситься до групи методів ігрової психотерапії.

Іміджотерапія — може розглядатися як різновид психодрами. Основна ідея — надання дитині можливості відчути себе на місці іншого (в іншій соціальній ролі). Розвиває емпатію, самоаналіз, соціальну компетентність.

 

Казкотерапія — це спосіб передачі знань про духовний шлях душі та соціальну реалізацію людини. Ця виховна система відповідає ду-ховній природі людини.

Катарсис— (від грецьк. katharsis — очищення) — душевне розря-дження, що відчуває глядач у процесі співпереживання (Аристо-тель); терапевтичний стан «осяяння» або «морального просвіт-лення через моральне потрясіння». Поява катарсису супровод-жується частковим або повним вирішенням проблеми, очи-щенням.

Квіткотерапія — використання у естетотерапевтичній роботі естети-ко-художнього потенціалу рослинного світу. Є складовою приро-дотерапії та трудотерапії. Особливої актуальності набуває на су-часному етапі високої урбанізації та технологізації суспільства. Може стати ефективним засобом стабілізації психічного стану дитини та розвитку її творчого потенціалу у поєднанні з такими видами естетотерапії як музикотерапія, хореотерапія, психодрама, арттерапія, трудотерапія тощо. Передбачає споглядання ^ітів! догляд за ними, відтворення у художніх образах, використання у створеннікомфортного середовища тощо.

Кінезітерапія — лікування засобами руху, руховою активністю та при-родними моторними функціями людини; передбачає використан-ня усіх видів та форм руху у якості лікувального фактору. Запро-понували цей термін болгарські вчені Л. Бонев та П. Слинчев.

 

Літотерапія — це застосування лікувальних властивостей різних каме-нів при лікуванні багатьох хвороб.

Логотерапія - (від давньогрецьк. logos — смисл) — це вид естетоте-рапії, який спрямований на те, щоб надати духовний зміст, з'ясувати сенс життя людині, яка втратила його, звернути увагу на справжні моральні та культурні цінності життя. Цей метод запро-понований австрійським психіатром В. Франклом. Він спирається на усвідомленні людиною своєї відповідальності перед іншими та перед самим собою.

Лялькотерапія — використовується як складова казкотерапії. Робота у лялькотерапії будується в три етапи: виготовлення ляльки, ожив-лення ляльки та її участь у драматизації історії, казок.

 

Маскотерапія — розглядається як елемент психодрами або ігротерапії. Особливо ефективний у роботі з дітьми-інтровертами, мутистами тощо. Дає можливість позбутися комплексів скутості, відчужено-сті, сором'язливості, невпевненості у собі.

Метод синкретичного моделювання пісні — (від грецьк. methodos — шлях дослідження та грецьк. sinkretismos — поєд-нання, нерозчленованість) — основа і метод естетотерапевтич-ного впливу на дитину засобами української народної пісні. Таке моделювання пов'язує окремі елементи мистецького поля пісні (поезія, вокал, драматизація обрядового дійства, музич-ний супроввд, декоращйо-художнш елемент тощо) з таорчим потенціалом кожної дитини, створюючи умови для самовира-ження особистості. Сферами художнього самовираження мо-жуть стати таки види діяльності: складання віршів, гра-драмати-зація, гра на музичних інструментах, композиція, спів, образо-творча діяльність, слухання.

Музикотерапія - психотерапевтичний метод, який використовує му-зику як лікувальний засіб. Відомий з прадавніх часів. Існує у 2-х формах — активна та рецептивна. Виокремлюють чотири напря-мки лікувальної дії м.: емоційна активізація, регулятивний вплив

 

на психовегетативні процеси, розвиток навичок міжособистісного спілкування та підвищення естетичних потреб.

 

Настрій — емоційний стан людини, який пов'язаний із слабко вира-женими позитивними або негативними емоціями та існує трива-лий час.

Натурпсихотерапія — виділення лікувального впливу природи у якос-ті самостійного психотерапевтичного методу.

П

Шсочна терапія — складова терапії засобами мистецтва та глибинної психології (юнгіанський психоаналіз).

Поетична терапія — використання поезії у корекційно-терапевтичних цілях.

Почуття — вища, культурно-обумовлена емоція людини, яка пов'язана з певними соціальними об'єктами.

Православна психотерапія — сукупність форм та підходів до лікування fly-mi. В іх основу покладено світосприйнятгя, що базуегься на православ-ній вірі, духовному, аскетачному та літераіурному досвіді Єдиної Со-борноїта АпостольськоїЦеркви (конфесійно визнаноїж Православна).

Проективний малюнок — один з методів групової психотерапії, часто пов'язують з елементом проективної арттерапії. Основне завдання П.м. — отримання додаткової інформації про проблеми пацієнта (у першу чергу ті, що важко вербалізувати). Н-д: «Моя родина», «Дерево», «Тварина, якої не існує».

Психагогіка-психотератя через перевиховання.

Психогігієна — галузь гігієни, яка розробляє та здійснює заходи, що спрямовані на збереження та зміцнення психічного здоров'я та душевної рівноваги. Часто пов'язують з завданням розповсю-дження психологічних знань.

Психогімнастика — один з невербальних методів групової психотера-пії, в основі якої лежить використання рухової експресії в якості головного засобу комунікації в групі.

Психодрама та соціодрама — (від грецьк. drama — дія) — вид групо-вої психотерапії, у якій пацієнти по черзі виступають у якості ак-торів та глядачів, при чому їхні ролі спрямовані на моделювання життєвих ситуаій, що мають особистісний смисл для учасників, з метою усування неадекватних емоцшних реаквдй, вщпрацювання соціальних позицій, більш глибокого самопізнання.

Психопантоміма — метод, який грунтується на невербальній активно-сті пацієнтів. П. передбачає самовираження пацієнтів та їхню вза-ємодію без допомоги слів через рухи, жести, міміку, торкання.

Психотерапія — (від грецьк. psyche — душа та therapeia — лікування). He є однозначно визначеною пшуззю знань. За Бастіном— особливий вид міжособисгісної взаємодії, при жій пацієнтові налаегься професійна допомога психологічними засобами при вирішенні проблем психічного характеру

 

Рефлексія (лат. reflexio — звернення назад) — здатність свідомості

людини зосереджуватися на самому собі. Родинна психотерапія — особливий вид психотерапії, спрямований на

корекцію міжособистісних відносин, та усунення емоційних по-

рушень у сім'ї. Рухова терапія — форма психотерапії, яка базується на визнанні взає-

мозв'язку між тілом та мозком. Тілесні порушення розглядаються

як результат порушень у психіці та збалансованості усього органі-

зму. Система Р. т. розроблена Колер (1968 p.), включає в себе лі-

кувальну гімнастику та масаж.

 

Самість — здатність індивіда дивитися на себе як на зовнішній об'єкт.

Це — наша здатність абстрагуватися від самого себе та оцінювати

результати власних дій з позиції стороннього спостерігача. Саме

С. дозволяє людині передбачити наслідки своїх майбутніх дій та

прогнозувати варіанти дій. Самоактуалізація (лат. actualis — дійсний, справжній) — прагнення

людини до найбільш повного виявлення та розвитку власних осо-

бистісних можливостей. Самовизначення особистості— самостійний вибір людиною свого

життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, майбутньої

професіїтаумовжиття. Смакотерапія — використання у якості позитивно-стабілізуючого фа-

ктору приємних смакових відчуттів, що підсилюються дією візуа-

льних вражень естетично привабливої смачної їжі та відповідного

сервірування. Сміхотерапія (див. Емоційно-стресова терапія). Соціотерапія  — багатозначне поняття. Одні автори використовують це

поняття як синонім терапії середовищем; інші — розуміють цей

термін як активність соціальних працівників та соціальних тера-певтів, треті — як сукупність терапевтичних прийомів з галузі те-рапії зайнятістю, трудотерапії та реабілітації.

Тілесно-орієнтована психотерапія група методів психотерапії, орі-єнтованих на вивчення тіла, усвідомлення пацієнтом тілесних відчуттів, на дослідження того, як потреби, бажання та почуття проявляютьсяуршшхтшесних станах та на навчання реалістич-ним способам подолання дисфункцій у цій галузі.

Терапія кольором — використовування кольору як фактору психічної регуляції. За даними вчених, колір якісно і комплексно впливає на психофізіологічний стан, включаючи зміну складу крові, динамі-ку загоєння тканин, тонус м’язових скорочень, функцію серцево-судинної системи, сприйняття (болю, температури, часу, просто-ру, розміру, ваги) психшний статус емощйний стан, актавізова-шсть, психічна напруга). При цьому колір впливає специфічно як при експозиції зору, так і при висвітленні ним частин людського тіла.

Терапія творчим самовираженням розроблена М. Бруно. Метод спрямований на навчання хворого прийомам цілющого творчого самовираження з усвідомленням суспільної користі своєї праці та свого життя у цілому.

Терапія улюбленою справою (хобі-терапія) метод розроблений Ю. А. Скроцким (1978 р.) для роботи з підлітками, які стражда-ють на психопатію. Автор спирається на нейропсихологічний аналіз поведінки з урахуванням стимулюючої дії на неї уявних образів та на керування вже вмотивованою поведінкою шляхом створення програми дії. Смисл роботи полягає у створення у сві-домості підлітка діючого образу, побудованого на минулих, тепе-ршішх та майбутшх захопленнях. Вщносять до когн^ивно-поведінкової психотерапії. Активно використовується при підго-товці людини до ії майбутньої діяльності.

 

Фактори лікувальної дії психотерапії розглядають у відповідності є трьома важливими планами функціонування людини: емоцій-ним, пізнавальним та поведінковим.

Фольклорна арттерапія — на основі усіх елементів фольклору — му-зики, вокалу, танцю, драми та текстів пісень, кольорів та малюн-

ків костюму виділяють елементи психокорекційної роботи, а та-

кож роботи по самопізнанню та розвитку особистісних якостей

дитини. Автор методики — Л. Д. Назарова (м. Орел, Росія). Формокорекційна ритмопластика   це метод формування цілісного

самовідчуття та уявлень про Всесвіт шляхом створення гармоній-

них форм, як внутрішніх так і зовнішніх (автори Р. та Т. Чураєви). Фототерапія — це своєрідний засіб самовираження, самопізнання, со-

ціалізації та емоційно-чуттєвого виховання людини засобами ми-

стецтва фотографії.

ш

Холдинг-терапія — (від англ. hold — тримати) — оригінальний метод корекції емоційних порушень у дитячому віці. Розроблений амер. психотерапевтом М. Велшем. Полягає у наступному: мати міцно обіймає дитину обличчям до себе і утримує її, незважаючи на опір. Сеанс триває біля однієї години, протистояння дитини по-ступово знижується та наступає розслаблення. Після декількох сеансів наступає значне покращення емоційного стану дитини.

Хореотерапія — використання танцю, пластики та ритміки з лікуваль-ною або профілактичною метою.