2.3.8. ТЕРАПІЯ КОЛЬОРОМ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

Важливим аспектом формування та корекщї особистісних на-чал у дошкільному вщі є розвиток емощйно-чуттєвої сфери ди-тини, зокрема вправляння процесів сприйняття та усвідомлення шформащї, здобутої перцептивним шляхом. У поле зору педаго-га потрапляють чудові дарунки природи - здатність дитини ид-

^^^^^о^^^^- ЗВУК№' Ф°РМ'

Актуальними стають питання розробки сучасних педагопчних технологій, побудованих на інтеграції педагогічних та мистецт-вознавчих наук. Естетизащя педагопчного процесу надає йому природної доцільності та надзвичайно високої ефективності, оскільки дозволяє реалізувати педагопчні завдання на шдивідуа-льно-особистісному рівні, розвивати творчий потенціал дитини, корегувати п психолопчні та сощальні проблеми розвитку. В останні роки шкарями, психологами, психотерапевтами все бі-льше вивчається зв’язок між психічними та фізіологічними про-цесами, що призводять до вражаючих відкриттів про позитивні змши в організмі людини під впливом музики, кольору, позитив-них емоцій тощо. Раціональне використання кольору забезпечує корекщю психофізюлопчного та психоемощйного стану.

Колірні сприйняття є важливими враженнями зовнішнього сві-ту, і проблема впливу кольору на людину далеко ще не вирішена. Як свідчить аналіз проблеми в історичній першективі, колір-джерело багатьох парадоксів мислення. Здавна людина прагнула опанувати здатність кольору впливати на внутрішній стан і вико-

Зіставлення двох аспектів взаємодії людини з кольором: зако-номірностей впливу кольору на стан, з одного боку, і зміни коло-риту образу в залежності від психолопчного стану, з шшого, приводить до висновку про тісний і однозначний зв’язок між ха-рактеристиками психолопчного стану і характером різних кольо-рів. Видимі зовні кольори змшюють наш психолопчний стан аналогічно тому, як наш психологічний стан змінює колорит на-шого образу світу. Дослідження Є. Б. Рабіна дозволяють встано-вихи дшпазон опхимальних кольорів, які найбшьш сприяхливо впливають на людину: це зелении, жовто-зелении, зелено-голу-бий кольори [1, с. 173]. Крім фізичних властивостей кольору, тобто довжини хвиш, необхідно враховувати його якість та есте-тичне значення. У кожної особистості є власні стійкі уподобання, що складають «особистісну кольорову шкалу» як одне з проявів шдивідуального. Проте у своєму життєвому до,віді людина

ризації (див. мал. 2.30).

 

Мал. 2.30. Фарби

Люди з різною структурою особистості й у різному емощйно-му стані схильні бачити світ буквально в різному кольорі. Емо-

відчуває занепад сили чи депресію, відрізняється конкретністю й утрудненістю, неактивністю мислення, більш чутливі до синього

Це збігається з загальновідомими фактами повсякденного життя і клінічним досвідом. Хворі депресією часто повідомля-ють, що навколишній світ «стемнів», «фарби світу зблідли», a малюнки таких хворих також виконані в холодних і темних тонах

домості, названі закономірності добре відрефлексовані на рівні колективноїсвідомостЦЗ].

Отже те, що суб'єктивно переживається як емощя, у ЗОВНІШ-

дину. Це і дозволяє використовувати колір як фактор психічної

регулящї. За даними вчених, колір якісно і комплексно впливає на психофізюлопчний ,тан, включаючи зміну складу крові, ди-

шштштш

фічно як при експозиції зору, так і при висвітленні ним частин людського тіла. Класична модель використання кольору як фак-тору психічної регулящї припускає використання кольорового опромшення чи фарбування стш штер’єрів для досягнення відпо-відних змін психологічного стану людини. Визначена й сама «ре-

тобто через кілька хвилин після початку опромінення реакція змінюється на протилежну.

Емоційна реакція є складовою частиною цілісної психофізіо-

[5]. У поєднанні з музикою цей вплив підсилюється. За дослі-дженнями В. И. Петрушина, у таких технологіях, як феномен ак-торського „еревтіленк пс„хУол„г та вихователь маЛожлив.сть

тя любові до життя, любові до себе, реконструюється у позитив-ний бік її емоційний стан.

Таким чином можна констатувати ефект об’єднання двох не-вербальних комунікащй за силою впливу: музико-кольоро-тера-шя передбачає повернення людському організмові властивої йо-му енергетичної рівноваги, яка була порушена внаслідок хвороб-ливого стану.

Література

1.         Артпедагогика и арттерапія в специальном образовании / Е.А.Медведєва.

2.         Левченко И. Ю. и dp.   М.: «Академія», 2001. - 248с.

3.         БичковаЛ. В. Колористична культура античного світу. — К., 2003.

4.         Лутошкин A. Н. «Цветопись» как прием змпирического изучения психологического климата коллектива // Социально-психологический климат коллектива: Теория и методьі изучения. — М., 1979.

5.         Петрушин В. И. Музьікальная психотерапия: Теория и практи-ка. —М., 1999.

6.         Яньшин П. В. Змоциональньій компонент в психологической структуре цвета. — Самара, 1996.

7.         Серов Н. В. Светоцветовая терапия. Смьісл и значение цвета: ин-формация— цвет— интеллект. — 2-е изд., перераб. — СПб.: Речь, 2002 — 160 с.

8.         Орехова О. А. Цветовая диагностика змоций ребенка. — СПб.: Речь, 2002. — 112 с.