Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_4be12ebd710b0cb595ee11599b4dc712, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Література : Естетотерапія : Бібліотека для студентів

Література


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

1.         Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и вьісш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. - М.: «Ака-демия», 2001. — 248 с.

2.         Бродецкий А. Я. Внеречевое общение в жизни и в искусстве: Аз-бука молчания: Учеб. пособие для творческих учеб. заведений, фак. пе-дагогики и психологии. — М.: ВЛАДОС, 2000. — 192 с.

3.         Бурно М. Е. Терапия творческим самовиражением. — М.: Меди-цина, 1989. — 304 с.

4.         Верховинець В. М. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. віку. — 5-те вид. — К.: Муз.Україна, 1989. — 343 с.

5.         Ворожцоеа О. А. Музьіка и игра в детской психотерапии - М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. — 90 с.

6.         Гиппиус С. Тренинг развития креативности: гимнастика чувств. — СПб.:Речь, 2001 — 346 с.

7.         Калинина Р. Р. Тренинг развития личности дошкольника: заня-тия, игрьі, упражнения. — 2-е изд., доп. и перераб. — СПб.: «Речь», 2001. — 160 с.

8.         Лзндрет Г. Л. Игровая терапия: искусство отношений: Пер. с англ. / Предисл. А. Я. Варга. — М.: МПА, 1994. — 368 с.

9.         Медведева К, Шишова Т. Книга для трудньіх родителей. — М.: Роман-газета. 1994. — 180 с.

 

10.       Овчинникова Т. С, Потаптук А. А. Двигательньій игротренинг для дошкольников. — СПб.: «Речь», 2002. — 176 с.

11.       Рузина М. С. Страна пальчиковьіх игр: Развивающие игрьі для детей и взросльіх. — СПб.: ООО «Издательский Дом «Кристалл», 2000. — 176 с.

12.       Чурилова 3. Г. Методика и организация театрализованной дея-тельности дошкольников и младших школьников: Программа и репер-туар. — М.: ВЛАДОС, 2001. — 160 с.

2.3.6 ПІСЕННА ТЕРАПІЯ

(МЕТОДИКА ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ДИТЯЧОЇ ПІСНІ)

Надзвичайно важливе значення для реалізації завдань естети-чного виховання має перехідний вік 6—7 років, який хронолопч-но співпадає з відвідуванням дитиною першого класу. Він завер-

на малечу є українська народна дитяча пісня, оскільки вона апе-лює до почуттів та переживань кожної дитини.

Слід зазначити, що у сучасній соціальній ситуації створені

ження за уроками музики (адже саме тут звучить народна пісня) свідчать про те, що велика кшькість дітей (до 70%), досить емо-щйно сприйнявши нову шсню, дуже швидко втрачає до неї ш-терес. Такі дітки або зовсш не включаються у роботу з піснею,

в'^

ТГєМрвднЧимМпедагопчним рішенням зазначених проблем є розроблена та експериментально перевірена автором оригшальна методика роботи з народнопісенним жанром у першому класі за-гальноосвшїьої школи. її можуть використовувати у своїй на-вчально-виховній роботі як вчителі музики, так і вчителі почат-кових класів, соціальні педагоги які не мають спеціальної музич-ної освіти. Адже сама народна дитяча пісня не вимагає від вико-навця надзвичайної музичності - це мистецтво демократичне, воно доступне майже всім.

Робота з шснею може бути органічно включеною у природний перебіг навчально-виховного процесу фрагментарно, як складова частина традищйної програми, протягом 10—15 хвилин уроку. Представлена методика роботи з шснею є діагностуючою щодо виявлення сфер індивідуально-творчого прояву особистості без обмеження рамками суто музичних видів діяльності.

е в^==у^^^

вання двох моментів:

S знання індивідуальних психологічних особливостей першо-

V визначення педагогічних можливостей української народної

ДИТЯЧОЇПІСНІ.

До найбільш важливих психологічних особливостей дити-ни6—7роківналежать:

^ безпосередня емоційна реакція на об’єкт сприймання, зок-рема на музичний вплив;

відомих вже дитині засобів пізнання: тактильне, зорове, рухове

ТОТ[5;н7]);ехно-образнемислення;

V         розвиток другої сигнальної системи (за I. П. Павловим) як

Серед численних педагогічних можливостей української на-IS"™

теризує нерозривний стан певного явища, де складові ще не ма-ють повної самостійності [2; 3], то вона передбачає багату паліт-ру супроводжуючих, адекватних художньому образу пісні видів

•S танок;

S образотворча діяльність (див. мал. 2.28);

^драмахиза'щя;

•          ™прПо°втщя на музичних шструментах тощо.

ного шоріднення між літ’ратурним текстом та мелодією пісні

Педагог повинен памятати, що з кожною піснею слід працю-вати протягом 3—4 уроків, у залежності від бажання учнів до спілкування з піснею як об’єктом естетичного опанування, від їхнього психологічного стану та рівня педагогічної майстерності самого вчителя, його внутрішнього бажання нести учням добро і радість пізнання світу.

Всього за рік діти мають знати 10—15 пісень з дитячого українського фольклору, які активно включаються першокласни-ками в комунікативну систему завдяки нетрадиційній методиці проведення занять.

Методика роботи по формуванню в учнів естетичного став-лення до народношсенного жанру є розгорнутим у часі педагоп-чним процесом, що умовно поділяється на три етапи; пер’хід від одного етапу роботи до наступного залежить тільки від обєк-

 

тивних умов проведення заняття і визначається самим вчителем. Як правило, на кожному занятті відпрацьовується один етап.

 

Мал. 2.28. «Пісня-птах», авторська робота Федій Дар’ї, 1996 р.

На першому етапі, при прослуховуванні та першому знайомс-тві дітей з новою піснею, основним завданням вчителя є заціка-влення дітей об’єктом пізнання, включення їх у естетично-пізнавальну діяльність. Для цього потрібні такі напрямки педа-гогічного процесу, його прийоми та методи впливу на особис-тість:

=-=:===="=——

Починати роботу з піснею слід виходячи не із заздалегідь за-планованого плану у’оку, а з урахування доцільності впроваджен-ня шсні в існуючи обєктивні умови уроку. Визначальним для вчи-теля має стати психологічний стан учнів, їх загальний настрій, у відповідності з яким вчитель може розпочати знайомство з піснею на початку, в середині або наприкшщ уроку. Дощльно педагогові

користання оптимальних педагогічних заходіе — бесіда, гра е пісню, драматизація, малюеання тощо.

Основною метою впровадження цих заходів є розвиток у дитини перцептивної дії. Стає необхідним «підключення» опера-тивних одиниць сприйняття, якими добре володіє кожна окрема дитина. Вчитель пропонує такі види діяльності, в яких першокла-сник відчуває себе досить вільно і звертається до них як до відо-мих йому способп, обсхеження. Це е своерідний мехашзм залу-чення учня до процесу естетичного опанування музичного твору, який дозволяє педагогові не втратити жодної дитини, оскільки у кожній починає спрацьовувати «власний механізм шзнання», що вже добре засвоєний, яким дитина володіє найкраще, відчуваючи при цьому стан комфортності, зручності. Чітко розуміючи об'єкт, про який йдеться в пісні, дитина легко й швидко включається у різні види естетичної діяльності: грае в шсню (драматизащя), ма-лює її, танцює (використовуючи різні пантомімічні рухи), співає та слухає їі, складає вірші, казки, або пригадує вже відомі літера-турні твори про героїв пісні, грає на музичних інструментах то-що. Учихель повинен пам'яхахи, що вибір дихиною певного виду есхехичної діяльносхі залежахиме від індивідуального розвихку, власного бажання кожного учня. Таке входження в образ пісні відкриває для 6—7-річної дихини шлях до есхехичного опану-вання музичного хвору.

Основною формою залучення діхей до першого знайомсхва ха подальшого вивчення пісні як есхехичного явища має схахи му-зична гра, якій надається у цьому процесі своєрідна психолого-херапевхична функщя. Ідею впровадження рухливих музичних ігор у процес музично-есхехичного виховання уперше хеорехично обгрунтував та розробив на матеріалі української народної дитя-чої пісні В. М. Верховинець [1]. Ним був знайдений дійовий шлях наближення музичного мистецтва (в багатьох його проявах:

світу — гру.

На другому етапі (2—3-те заняття) основною метою постає

проводиться у деох напрямках:

музичної мови, зокрема її інтонаційної природи з опорою на лі-

S Другий напрямок. пізнання дітьми пісні як синтетичного явища, тобто такого, де рівноправно взаємодіють літературна та музична мови.

Важливим моментом методики є співставлення двох настроїв, створених поетичним словом та музичною інтонацією. Цьому сприятимуть проблемні питання до учнів, поставлені вчителем: «Чи повинні допомагати, «дружити» у пісні слова і музика? Чи буваєтак,щовониворогують?»

Доцільними є такі проблемні ситуаціі:

СИТУАЦІЯ А. Учням пропонується інша мелодія, шдібрана вчителем до відомого тексту пісні, яка за своїм характером не збігається зі змістом тексту. Ставиться запитання:» чи не заважає музика та слова одне одному?», «Чи подобається вам таке зву-чання шсні? Поясніть чому.».

СИТУАЦІЯВ. Дітям пропонується дати естетичну характерис-тику (тобто визначити гармонію художнього слова та мелодії) ди-тячої народної пісні іншої країни, яка звучить іноземною мовою. Краще шдібрати фольклорні зразки тієї країни, мова якої більш ві-дома вчителю. Після прослуховування звернутися до дітей з таки-ми питаннями: «Що ви можете оцінити, про що розповісти стосо-вно щойно почутої пісні? Чи можна, не розуміючи іноземної мови, якою звучить шсня, дізнатися про що йдеться в ній? Як вам це вдається? Що допомагає вам у цьому?». Узагальнюючи відповіді дітей, підкреслюючи правильність визначення ними емоційно-чуттєвого змісту, вчитель може дати переклад тексту шсні, який певною мірою буде шівзвучним відповідям учнів. Учитель може розповісти першокласникам про те, як старанно люди шукали кращий варіант сшвзвучності між словом та мелодією для того, щоб якнайкраще передати настрій шсні, п зміст.

Для поглибленого засвоєння дітьми нерозривної єдності му-зичного та літературного мистецтва у пісенному жанрі, ефектив-ним є впровадження навчальної казки «ДВІ СЕСТРИ».

«ДВІ СЕСТРИ»

казка

Жили собі дули на світі дві сестри. Звали їх Поезія та Музика. Сестри були дуже схожі між собою і завжди дружили. Були вони

Більш за все на світі любили сестри дітей і часто приходили до них гратися. Всі разом вони співали, раділи, сумували, а голо-

вне— вміли відчувати цей цікавий, такий захоплюючий світ, який оточував їх! Кожного разу сестри влаштовували дітям спра-вжнє казкове свято. Але, на жаль, дуже часто, коли всі вони були разом, діти забували і не помічали одну з сестер із чудовим ім'ям - Мелодія. Дітки, звичайно, чули її, але не відчували.... A ось шшу сестру - Поезію вони розуміли відразу, бо розмовляла вона з ними словами, тобто мовою відомою та зрозумілою їм.

Одного разу дуже зажурилася Мелодія: «Чому мої любі друзі не звертають на мене увагу, вони ж так люблять співати! Адже пісню ми з сестрою Поезією робимо удвохі Я знаю, що дітки чу-ють мене, я бачу це по їх оченяткам....Я маю щось зробити, щоб привернути своїх друзів до себе...». I Мелодія, порадившись із сестрою, заховалася від діток, замовкла. Як не намагалась Поезія зачарувати дітей, але вона залишалась без сестри лише чарівною Поезією. Пісні вже не було. I тільки тоді діти згадали про Мело-дію, почали кликати до себе, просили повернутися до них. Коли Мелодія знов з'явилася і знову зазвучала Пісня, діти зрозуміли, які чудові ці сестри, коли звучать вони разом! Як вміють вони дружити та допомагати одна одній творити цю дивовижну, чарі-вну красу, ім'я якої — ПІСНЯ!

I з того часу кожного разу, коли діти співали або чули пісню, вони намагалися відчути та уявити собі обох сестер — Поезію та Музику!

Робота вчителів початкових класів на інших «немузичних» заняттях другого етапу формування у першокласників естетич-ного ставлення до української народної дитячої шсні має бути

явністю досить сильного емоційно-чуттєвого компоненту пісні (мелодійний вплив та поетика), який дозволяє активізувати саме

^дГ^гГоТемг„^=;йорро»^ s»=

мистецтва взагалі.

Учитель при проведенні занять за представленою нами мето-дикою зможе визначити правильність проведення ним заняття за таким критерієм: к,жне зауваження учня є ознакою того, що він

коли дитина абсолютно вільно виражає себе. Наведемо орієнтовний зразок такої анкети:



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_4be12ebd710b0cb595ee11599b4dc712, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0