КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

Вчені образно порівнюють пісочницю з ЛАНШАФТОМ ДИТЯЧОЇ ДУШІ. У контексті казкотерапії пісочницю розгля-дають як:

•S середовище для створення казок (таємниця народження мі-фу, казки відбувається набагато легше коли дивишся на реальні речі, ніж на білий папір);

S посередника встановлення контакту між дорослим та ди-тиною (особливо ефективно на перших етапах діяльності педа-гога);

•          засіб та можливість відчути себе реальним Чаклуном, дія-

чем: дитина - Творець: створює Світ, який шдкоряється їй, герої

грають ті ролі, які вона забажає, події розв’язуються потрібним їй

чином(див.мал. 2.21);

•S засіб усування комплексу «поганого митця»: дитина працює з готовим матеріалом.

•          «поле», яке дозволяє дорослому глибоко відчути внутрі-

шній світ дитини (споглядач ніби торкається Душі дитини, п сві-

тогляду, він стає свідком таїнства внутрішніх змін, що відбува-

ються в дитини під час гри у пісочниці).

 

Мал. 2.21. На пісочному майданчику Дитина здатна засто.овувати соціальний «пісочний досвід» у

Казкотерапевтична пісочна терапія використовується у чоти-рьох аспектах:

Розглянемо перші три вищеназваних аспекти казкотерапії у пісочниці.

При аналізі пісочної картини та «пісочних казок» можна діаг-ностувати такі феномени:

/наявність у дитини внутрішніх конфліктів;

• рівень та спрямованість агресії;

• потенційні, ресурсні можливості; ^засобиподоланнятруднощів.

Методика проведення: Дитина самостійно обирає необхід-ний іграшковий матеріал. Вона — Чаклун, який будує Свою Краї-

ну. Коли дитина починає будувати, терапевт-дорослий повинен зайняти таку позищю, щоб дитина його не бачила й не відчувала на собі його тиск-присутність, проте сам терапевт повинен добре спостерігатизавсімаподіями, що ввдбуваються у шсочнищ.

Виділяють тр:  способи збору інформації для проективної

ПТ)0рТзпНо°вС™ обговорення:

При обговоренні можна задати такі питання: ? «Розкажи, що ти тут побудував.»;

Т «Як надалі вони житимуть?»; Т«Зміниупісочни,івсе,щонеобхідно».

„^)г„гКа;ггг„кРівтгвГр^„^роцес1розглядання

або сам говорить: «Коли я дивлюсь на Країну, яку ти створив, я відчуваю...». Таким чином можна дізнатися про рівень розвитку емощйної сфери дитини, її здатності до рефлексії тощо.

3) аналіз розташування фігурок у пісочниці та їх символі-чнезначеннї:

При побудові Країни має значення наскшьки багатий та різ-ноплановий ландшафт у пісочниці («плоскі» пісочниці зустрі-чаються у зовсш маленьких дітей, шдлітків та у дорослих із стабішзованими нервовими процесами (після стресів, важких втрат): це ознака невмшня, небажання глибоко проникати у сутність, внутрішні проблеми, або заспокоєння). Фігурка, яка була поставлена першою теж може нести в собі глибокий зміст для дитини.

Для аналізу значення розташування фігурок можна викори-стовувати таку схему. «Шсочний лист» умовно розділимо на три частини по вертикалі та три частини по горизонталі. Кож-ний сектор несе певне символічне навантаження (див. табли-цю2.10).

^ЦГ3,ГдГИЬНаВ1ДОбРаЖаІИ *, ПР° И° У даНИЙ М0МЄ"Т ро4)ти. Взаємодію з батьком, шшими значущими чоловіками.

го — ціннісні прагнення, дещо значуще (незалежно від того, чи

6) Фігурки у цій частині відображають прагнення, бажання ав-

Г°Р7)Фігурки відображають деякі дії в минулому, пов’язані із домом, мамою, значущою жшкою.

8)         Фігурки відображають певні дії, що реалізуються в даний

9)         Фігурки символізують деякі дії, які можливі у майбутньо-му. Дії по відношенню до сощальнош оточення або до чолові-

Таблщя 2.10