2.1.12. ЛЕКЦІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПІСОЧНОЇТЕРАПІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0  Історія виникнення пісочної терапії.

0  Основи організаціі пісочної терапїі:

S Загальні принципи взаємодії з дитиною.

S Додаткові принципи пісочної терапії.

S Обладнання для пісочної терапії.

S Казкотерапевтичний підхід до пісочної терапії.

0  Індивідуальна проективна психодіагностика, психо-

терапія та психокорекція у пісочниці. 0  Ігри на розвиток тактильно-кінестетичної чутли-

вості та дрібної моторики рук. 0  Пізнавальні ігри.

Історія виникнення пісочноїтерапії

Ігри з піском — це перший комунікативний досвід дитини. Це одна з форм природної активності дитини.

Гра в шсочнищ створює самостійний Світ Дитини, який відо-бражає наш Дорослий Світ. Сьогодні вже багато дитячих дошкі-льних закладів мають ванночки для води та шску. Проте, часто вихователі трактують досить однобічно психолого-педагогічний та корекційний потенціал цього дитячого уподобання: «Пісочни-ця нагадуватиме дітям взимку літо!...».

Стає необхідним вивчення та запровадження відомих на сьо-годні методів діагностики та психокорекщї шсочної терашї.

Виділення їїяк естетотерапевтичного виду зумовлене високим ступенем психологічної комфортності та творчого прояву дитини під час гри у пісочниці (див. мал. 2.18).

 

Мал. 2.18. Шсочниця у пісочній терапії

В основі пісочної терапії лежить спонтанність проявів дити-ни саме у пісочних іграх.

• ПРИЩИП ^SSZZZSXL* карлом ^,

вом —нгом, який є засновником аналітичної те—апії. За Юнгом, пісок це символ життя у Всесвіті, а піщини це люди інші живіістотиуцьомуСвіті.

тини з піском та водою. В ігри включалися різні предмети та іг-рашки. Діти самі додавали воду у шсок та будували там свій Світ! Цю методику було названо «Техніка побудови Світу».

•          Інший представник юнгіанської школи швейцарський ана-літик Д. Калф, яка за порадою самого К. Юнга у 1956 році осо-бисто вивчала у М. Ловенфельд її методику, намагалась досшди-ти інший аспект у пісочній терапії, а саме: питання створення для своїх клієнтів «еільного, захищеного простору», де, граючись з піском вони відчували б себе вільно.

•          Американський психотерапевт Л. Штейнхард (юнпанська прихильниця) у своїх дослідженнях об’єднала психотерапію з ар-

ттерашєю. Вона має спещальну художню освіту, яка допомогла вченій подивитися на побудований дитиною власний Світ у пісо-чнищ очима художника, своєрідного перекладача художніх обра-зів на мову психології дитячої душі. Отже Л. Штейнхард у першу чергу цікавить тріада:

1   ДИТИНА — ПСИХОТЕРАПЕВТ — ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ!!!   ||

•          Російські вчені Т. Д. Зшкевич-Євстигнеєва, доктор психо-

шкільного віку.

•          Студентами та магістрами Полтавського державного педагогі-

терапії та розроблена на матеріалі української культури методика ш-сочної терашї при роботі з дітьми, що мають проблеми розвитку.

Основи організації пісочної терапії

зитивне оцінювання з боку дорослого ющо) та- КоМфортне оточення (м'яке освітлення, зручна пісочниця, цікаві іграшки

ЗЩЇ фтцшбезумотого пршшття (основна ідея-принцип гу-маністичної педагогіки - прийнятія дитини такою, якою вона є!);

•          принщт Ьоступності інформащі (усі звернення, рекомен-

дації „овишгі бути сформуяьовані у доступній для дИш„И формі,

вищі).

 

Мал. 2.19. Гра «Моя країна»

'ДОДАТКОВІПРИШЩПИШСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ До додаткових принципів пісочної терапії відносять: 'принцип ожиелення абстрактних симеоліе (букв, цифр, геометричних фігур тощо, таким чином формується почуття реа-

^Упринцип реального прожиеання (дитина переживає події разом з героєм, відбувається перехід з Уявного в Реальне та на-впаки, дитина «на практиці» переконується у правильності або помилковостівласнихдій);

роз'р^іл^

партнерські відносини)

•          ОБЛАДНАННЯДЛЯПІСОЧНОЇТЕРАПІЇ

I

I Для організації та проведення пісочної терапії необхідні такі 1 | матеріали та прилади:

^Водостійкийдерев’янийящик.

Для індиві×альн×ї роботи або для малих груп.

Розмір  50  70  8 см.  Це  оптимальне  поле  для  зорового

ЛРЯкщо™ оводяться корекщйні заняття для дітей з особливими потребами краще використовувати ящик квадратний або у формі кола. Це спрямовуватиме дітей до заняття центру.

Внутрішня поверхня (дно та боки) пофарбовані у блакитний колір(символводитанеба).

•          Чистийпросіянийшсок.

Піском наповнюється половина (або менше) шсочнищ. Поруч має стояти графин з водою. Малі діти, підлітки та «напружені»

доросш надають перевагу саме мокрому шску. «Чистити» шсок (промивати, виставляти на сонце) слід раз у 2—3 місяця.

• Колекція міні-фігурок.

Висота таких фігу: не повинна перевищувати 8 см. У набір іг-

© природні матеріали: ракушки, гілочки, камінці, кістки, яй-

© символічні речі: джерела для загадування бажань, ящики із скарбами,коштовностітощо; ©казковігерої:зштадобрі; © релігійні предмети та сувеніри; © жива зелень та інше;

ф|=ГІ,Г„Тре*Г "ЛГр7™ „Ифр„, ГЄОМЄ.РИЧН,

Розташування предметів. Іграшки можуть бути розміщені на полицях длУя зручноРсТ1 вибору^дихиною іобх1Дних матеріалп, Вони групуються за категоріями (тварини, будівш тощо), або знаходяться у хаотичному порядку й дитина сама комбшує ігра-шковий матеріал на власний розсуд.

 

Мал. 2.20. «Планета щастя». Робота магістрантки ПДПУ, 2006 р.

135

Л. Штейнхард розглядає матеріали, які використовуються у пісочниці у їх симеолічному значенні. Вона вважає що це має суттєве значення для діагностики та корекції, оскільки вибір іг-рашок відбувається інтуїтивно (див. мал. 2.20).

У таблиці 2.9 наведені основні матеріали у їх символічній се-мантиці для пісочної терапії.

Таблщя 2.9