2.1.11. ЛЕКЦІЯ: ПРАКТИКА ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Ігрова терапія, центрована на дитині, у сучасному

дошкільному  закладі.  Правила  для  вихователя-

терапевта. 0 Методика казкової ігротерапії. 0 Ігротерапія з дітьми, що потребують підвищеної

уваги: ігри з ґудзиками; ігри з сірниками; комуніка-

тивні ігри.

Ігрова терапія, яка центрована на дитині

Г. Лендрєт, який пропрацював у ігровій терапії понад 25 років і є автором книги «Ігрова терапія: мистецтво відносин» — це прак-тичне керівництво для занять з ігрової терапії.

Вчений окреслює 7 ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ІГРОВОЇ ТЕ-РАПІЇ:

1)         Встановлення позитивних стосунків 3 дитиною.

2)         Прояв широкого спектру почуттів.

3) Відпрацювання досвіду реального житгя дити(и.

7) Можливість розвитку у дитини самоконтролю.

 

Мал. 2.10. Терапіягрою

Значне місце у своїй теорії та практищ Г. Лендрєт відводить питанню технолопї проведення ігрової терашї, у якій ГОЛОВНИМ  ЗАВДАННЯМ  ТЕРАПЕВТА  Є  РОЗУМІННЯ ДИТИНИ,ЇЇ СТАНУ

Тому доречними у проведенні терапії є такі «прості правила» для терапевта:

4 чуття терапевта стосовно дитини важливіші за знання про неї — тобто, треба спиратися не те, що бачиш, а не на попередню

ШФ^Х^сліГвИБИРАТИ, а не збирати;

і необхцщо бути чутливим'до дитячого свгту;

4 ніс черевика повинен прямувахи за носом херапевха, тобто, спілкуючись з дитиною необхідно демонструвати усім своїм ви-глядом свою увагу до дитини, не говорити з нею «через плече»;

4 не відповідати на ті запитання, яких дитина вам не задавала!

Методика казкової ігротерапії

Важливою ознакою казкової ігротерашї (яка суттєво вирізняє ії від традиційної роботи з інсценізації казкових сюжетів) є наяв-ність зв’язного сюжету, у якому одна гра поступово перетворю-ється в іншу, відо).ажаючи життєво важливий досвід (Т. Д. Зін-

Основна ознака казкової ігротерапії — інструкція до гри,

Виокремлюють два способи перетворення традиційної ігро-терапіїуказкову:

1)за основу казкової ігротерашї береться сюжет гри. Тобто «переписується» шструкщя до гри у формі казки.

2) зворотна дія: гра придумуєть’я до казки (можна використо-вувати в залежності від м,ти всі пять видів казок: художні, ди-

ньому це можна зробити на матеріалі казки «Цветик - семицве-тик»; або, якщо необхідно опрацювати механізми саморегулящї у груш — дощльно використати казку «Країна почуттів».

чуттю Міри зрозуміли своє призначення — жігги на краю Коро-лівства та оберігати Короля віі негараздів.

після сеансів гри можуть бути такі:

? «Так хто ж править у твоїй Країні? Король, чи Зрадники?»; ? «Що може »;обити Король, щоб відтворити порядок у тео-

? «Чи подоба'ється тобі теоє королівство зараз? чому?» тощо.

ЩОпо^Г=ен«

Виділяють такі основні завдання у роботи із дітьми, що по-требуютьособливоїуваги:

• розвиток практичного штелекту: S формування почуття самостійності.

Ігротерапія з дітьми, що мають проблеми в розвитку, має у своєму арсеналі такі ВИДИ ІГОР:

% ігри на корекщю та розвиток сенсорно-перцептивної сфери; % 1Гри на корекщю ха ро)вихок психомохорики (мшжа, мо-

тісні якості та сприяє адаптащї дитини у^суспільстві.

ТЕХНОЛОПЯ ПЕДАГОПЧНИХ ДІИ (при ігротерапії з діть-ми що потребують шдвищеноїуваги):

4 Постановка конк)етного завдання педагогом (Чого саме я

4 Акценти у грі виставляються відповідно до завдання. 4 Для ігор добираються предмети, які ДОБРЕ ЗНАЙОМІ ДИ-ТИНІ

PJ^KZ™^

°Р1|ГРИЗҐУДЗТЙКАМИ:

©гра«ґудзиковиймасаж»:

Велику коробку з шд взуття нап«вню»мо різними ґудзиками.

власні враження. Пробуємо не дивлячись на ґудзик «прочитати» його руками. Знайти схожі ґудзики.

 

 

(?^&)

О   О

о  о

©

Мал. 2.11. Гра «Знайомство з ґудзиками»©гра«Рибалка»:

У ґудзиковому морі дитина — рибалка, вона піймала рибку. Треба описати її:

? Якого кольору?

? Яка вага?

? Якої форми?

? Вона тепла чи холодна?

Ускладнення гри: виконати те ж саме завдання, але із заплю-щеними очами.

© гра «Акваріум»: Використовується миска з водою, де пла-вають рибки «твої» та «мої». Вгадай, де чия?

Ускладнення гри: виконати те ж саме завдання, але із заплю-щеними очами.

 

Мал. 2.12. Гра «Акваріум»

©гра«Ґудзиковенамисто»:

Розкласти всі ґудзики по поверхні столу. Давай зробимо по-дарун.к бабусі — намисто з ґудзиків: на нитку набираємо ґу-

 

ДЗИускладнення гри: намисто робимо тільки з червоних іудзи-ків; — тільки з великих тільки з металевих, симетрично до цен-тру тощо.

Вибираємо no красивій картинщ, та no черзі дістаємо іудзики, пазпваємо колір, якщо такпй є па обраній картппщ — закрпваємо його ґудзпком. У такій грі вже можуть бутп переможщ, це дає дитині можливість набуття соціального досвіду.

Другийцикл: «Сімейніісторії»:

Відч,ття власних «коренів» допоможе створити почуття вп(в-

одинці.

© гра «Події»:

В нашій коробочці зібрані ґудзики, які колись носили на одязі

Ж ™^n^SS.B колись на моИ сукні,

ґудзик, який принесла вона у садочок, та розповідає про нього.

© гра «Родинне дерево»:

Малюємо на папері дерево олівцями та на його гілках відпові-дно членам родини розміщуємо ґудзики, які належать відповід-ним родичам.

Можна викори—товувати «прин—ип величини»: на нижніх гіл-

 

Мал. 2.14. Гра «Родинне дерево»

©гра«Бабусинґудзик»:

Взяти ґудзик, який колись був на маминій (бабусиній) сукні. Дати дитини потримати його у долонях: «Цей ґудзик колись був на маминій (бабусиній) сукні. Давай подумаємо, що він «бачив»?

 

ІГРИ 3 СІРНИКАМИ:

 

Мал. 2.15. Ігри з сірниками

(D 3 метою забезпечення безпеки дитини під час гри з сірни-ками достатньо замшити коробок з фосфорним покриттям на ш-шу, та пояснити дитині, що сірчана головка «несмачна», вона має лише «смачний» кольоровий вигляд, але її ніхто не їсть!

1ГГо^1Тг^ІГГеІ™0„6ути обмим 3 де"

Сама форма сірника е досить ефективною для використання П

нійності) та зручності для використання як будівелвного матеріа-

Спеціально організовані ігри із сірниками розвивають у дитини:

^зір;

^увагу;

і гра «Знайома Незнайомка»: проводиться разом з дорослим. Шд приємну музику зручно розташовуємося на килимі. Пропо-нуємо дитині уважно роздивитися сірник. Відповісти на запитан-ня «Який вш?» (форма, матеріал, запах, поверхня, розмір тощо). Відчуваєш, сірник нагрівся у твоїх руках. Поки ти тримав його в

руках, твої руки його запам’ятали. А зараз нехай запам’ятають його й твої очі. Роздивися його уважно. Поклади сірник на стіл (підл!гу), біля інших. Я змішаю сірники, а ти спробуєш знайти

Слід звернути увагу на те, яка саме дія допомогла дитині впіз-нати свій сірник (який сенсорний канал домінує: зоровий, такти-льний або нюховий).

і гра «Історія одного сірника»: спрямована на розвиток уяви та мовлення. Основна ЇГ Ідея: подумати над тим,

? Звідки з’явився у нашому житті сірник?

? Ким він був раніш?

? Де він жив?

?Якйогозробили?тощо.

Ускладнення гри: скласти і,торії про інші речі з нашого побу-

- ^ згЕгте»:ж _ «„ -

Завдання для дитини: побудуй такий самий візерунок біля мого!

 

Мал. 2.16. Гра «Візерунок із сірників» і гра «Фігурки, які ожили»: висипати сі,ники на стіл. Запро-

""КЖ).ІКАТИВНМГРИ

%гра«ЗвичайнеЧуд— »:

" ^^^S«SS^S»  ка„,„ь, знавддени* „а вУ-

сні почуття, які виникають у нього, адже такий камінь не дуже

приємно тримати в руках! «Але я спробую зігріти цей камшь, перш ніж передати його тобі. Візьми камшь, тепло моїх рук, жар мого серця, мою любов до людей, мою відданість. Передай, ка-мінь, мої почуття друг?ві!». Передаємо камінь дитині.

? Сп.обуй і ти зігріти такий камінь та передати своє тепло

Ускладнення гри: можна провести тактильне тестування для кожної дитини за зразком шкали кольорових уподобань(див. Ле-кція 6). Методика т×стування: заздалегідь готуються картоні ква-драти розміром 20 20 см. На них за допомогою клею ПВА на-клеюють: манну крупу, подрібнений горіх, гречку, вату, поролон, оксамитовий папір, наждачний папір, різні види тканини, шмато-чки хутру, верьовки тощо. Таким чином маємо щлий набір пове-рхонь. Розкладаємо їх перед дитиною. Просимо ознайомитись на дохик з усша поверхнями. Можна назвахи ті почуття, які вини-

 

Рис. 2.7. Зміна настроїв через тактильний контакт

Як стверджують фахівці «Школи ейдетики», цю послідовність можна д-же ефективно використовувати з метою стабілізації емоцшно^уххевого схану дихи'ни. я/Що дихина в1Дчувае схшкий стан психолопчного дискомфорту варто запропонувати їй «прой-тись» дотиком по цій послідовності поверхонь у напрямку: від найнепріємнішого (тобто встановити тактильний контакт із влас-ним негативним станом що його відчуває дитина «тут і зараз») до найприємнішого (спробувати «вивести» себе СВОІМ же ШЛЯ-ХОМ у стан емоційного комфорту) (див. рис. 2.7).

 

% гра «Глина та скульптор».

Для гри потрібна парна кшькість учасників: ділимо дітей на Скульпторів та Глину. Шановні скульптори! Покажіть ваші руки. Які вона у вас? Добрі, м’які, але сильні! Вони чарівні, ні-кому не роблять лиха. Саме такі руки у справжніх Чаклунів. У Вас є глина- ваші партнери. Шдготуйте її- розімніть, про-тріть її, щоб глина була повністю у владі Ваших рук. Далі лш-лять та влаштовують виставку своїх робіт. Обговорюють. Мі-няються ролями.

Щ гра «Чудові пироги»: гра проводиться для 4—8 дітей на ве-

(просіюють борошно, замішують тісто тощо).

Цю гру можна провести за дійством української народної ди-тячої шсні «Печу, печу хшбчик» (див. В. М. Верховинець «Вес-няночка»), «додаючи» до сценарію «технологію» виготовлення тіста.

Гра «Моя долоня»: Основна ідея гри полягає у вивченні всіляких ліній, їх перетинів, подряпин, мозолів, тощо. Дитині

плющеними очима. Можна обвести долоню на папері та від-мітити на малюнку всі ці «особливі» ознаки твоєї руки. Спробу-ватизробитицепопам’яті.

 

Мал. 2.17. Дитячий малюнок на тему «Дружні руки»

Ускладнення гри: проведення ії удвох за сценарієм «Долоня мого друга». Ведучий — хазяїн долоні веде свого друга по влас-ній долоні, знайомить його із нею (див. мал. 2.17).

 

Питання для самоперевірки

1.         У чому особливість ігрової терашї, яка центрована на ди-тині у порівнянні з іншими напрямками ігротерапії? Які її зав-

2.         Чому Г. Лєндрєт називає ігрову терапія «мистецтвом від-носин»?

3.         Які існують правила для вихователя-терапевта?

4.         Обгрунтуйте методику казкової ігротерашї.

5.         Поясніть основні завдання педагога в ігротерапії з дітьми,

6.SSSsf          

Література

Див. список літератури до лекції 2.1.10.