Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.1.10. ЛЕКЦІЯ: ТЕОРІЯІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ : Естетотерапія : Бібліотека для студентів

2.1.10. ЛЕКЦІЯ: ТЕОРІЯІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Зміст поняття «гра». 0 Соціально-психологічні основи ігротерапії. 0 Ідея виникнення та історія ігрової терапії. 0 Основні напрямки ігрової терапії. 0 Принципи відносин з дітьми у ігровій терапії (за Г. Лєндретом).

Зміст поняття «гра»

Сучасні педагоги та психологи називають гру як «її Велич-ність», вона прекрасна, давня та незбагненна. Велику таємницю гри багато віків вивчають філософи, літературознавці, педагоги, психологи, юристи.

ООН визнала гру універсальним та невід’ємним правом дитини.

У народознавстві дитинство розуміють як час підготовки до життя та гри.

У самому дитячому розумшні «грати» означає «дружити». Ді-ти часто саме так висловлюють власне незадоволення іншими ді-тьми: «Я не хочу з тобою гратися!», що звучить у значенні: «Я не хочу з тобою дружити!» (див. мал. 2.9).

 

Мал. 2.9. Гра

На жаль, як свідчать досшдження психолопв, педагопв, су-часні батьки вважають гру неактуальною та застарілою формою організащї дитячої діяльності, мотивують таке ставлен^ впли-вом на життя дитини сучасних технологій, темпу та ритму життя. Сьогодні перевага надається «розумним» комп’ютерним іграм, ештним спортивним заняттям, переважно східного спрямування тощо. Грі відводиться роль розваги та відпочинку, а не важкій, крошткій, щлющий душу та тіло пращ!

У різні часи вчені намагалися пояснити власне бачення гри, як феномену розвитку людини:

ПЛАТОН: «Гра — джерело задоволення»!

АРИСТОТЕЛЬ: «...в ідеальній державі люди здатні віддава-тися найчудовішим іграм».

Ж.-Ж. РУССО: «... для того, щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно поспостерігати за її грою».

Ф. ШИЛЛЕР: «... гра та краса врівноважують, доповнюють один одного, гра — це вільне, самостійне розкриття усіх сил лю-дини, її сутності».

Отже, гра може допомогти дитині у накопчені духовного ма-теріалу, сформувати уявлення про життя.

стверджує, що

ц^аХ^^=^ 5£ї££=ГПСИХ1ЧНИХ функ"

С. А. ШМАКОВ. (у роботі: Игрьі учащихся - феномен куль-турьі. — М., 1994):»дитяча гра здійснює важливий вплив на оп-тимістичне відчуття дитини у сьогоденні».

I. КОН: «... я не знаю жодного повного визначення гри. Чому б не уявити її як механізм самоорганізації, самонавчання?».

 ГРА— це універсальна сфера «самості» дитини, яка вклю-чає самоперевірку, самовизначення, самовираження, само-реабілітацію.

Соціально-психологічні основи ігротерапії

Сучасні досшдження у галузі психолопї та педагопки підтве-рджують думку багатьох вчених щодо надзвичайного значення перюду ДИТИНСТВА у житті людини. Так, науковщ доводять пряму залежність між комфортним, радісним дитинством та пси-холопчним здоров'ям сусшльства.

Психічні травми, пережиті у дитинстві, непомітно для дитини формують п дорослу долю. Деякі сучасні вчені намагаються тра-ктувати історію щлих народів як насшдок базової структури ха-рактеру, який складається під впливом родинного виховання.

Наприклад, виникнення фашизму у Німеччині частково пояс-нюють стилем родинних стосунків, які шостерігала вдома дитина:

можна захистити влас^ диш^, - як „аслідок формувався садист-

ніший потенціал:

від шляхетного          до потворного.

            >

А зовнішнє середовище викликає його до життя. Повністю «скерувати» та «спланувати» дитячу душу неможливо. Хоча іс-нуе досихь ефекхивний шлях педагопчно - корекщйного впливу на дитячу особистість — це проникнення у дитинство через ГРУ, з метою актуалізації у малечі гармонійного позитивного світо-сприймання. У цьому контексті дощльно розглянути гру як конк-ретний самовираз дитини та засіб її пристосування до власного

Більшість нормальних дітей стикається у житті з проблемами, які здаються їм досить складними. Такими, які не можна виріши-ти. Внаслідок цього діти отримують стійки дискомфортні або стресові стани.

В. Екслайн розглядає гру як процес, у якому дитина програє СВОЇ почуття, набуває ВЛАСНОГО досв1Ду! Ось чому часто наші бесіди «не гріють дитячу душу» (хоча і зрозумілі для неї) - це не їх власний досвід. Ми ніби пропонуємо дитині по-нюхати зрізані квіти, не даючи їй можливості самій виростити

ІГРОВА ТЕРАПІЯ вважається одним з найефективніших за-собів допомоги тим, хто живе у світі уяви та фантазії, та ще не засвоїв цінностей та правил світу дорослої людини.

ІГРОВА ТЕРАПІЯ (за Г. Лендрєт) — динамічна система міжособистісних стосунків між дитиною та терапевтом. При цьому дорослий, ознайомлений із процедурою ігрової терапії, забезпечує дитину ігровим матеріалом, сприяє то-му, щоб дитина якомога повніше виразила та дослідила власне Я (почуття, вчинки, думки...) за допомогою гри. ІГРОВА ТЕРАПІЯ (за Т. Д. Зінкевич-Євстігнеєвою та Т. М. Грабенко) — процес спільного з дитиною проживання й осмислення будь-якої життєвої ситуації, що подана в ігро-вій формі: це процес співтворчості, співдії.

Г. Лендрет з 25-річного досвіду роботи у ігровій терашї стве-рджує: «Очевидно, що іграшки для дитини- це слова, а гра-

може зрозуміти «ландшафт дитячої душі» (Т. Д. Зінкевич-Євсті-

ЯЄВисновок: гра дає дитині унікальну можливість реорганізу-вати, перетворити власний досвід, власний світ!

Ідея виникнення та історія ігрової терапії

Однією з перших ігрову терапію дитини почала використову-вати Анна Фрейд у своїй роботі з дітьми, які пережили бомбар-дування у Лондоні шд час Другої світової війни.

Донькою видатного психоаналітика було на практиці доведе-но, що, якщо дитина мала можливість виразити у грі свої хвилю-вання, вона звільнялася від страхів і уникала розвитку в собі пси-хічноїтравми.

Адже дітям від природи притаманне прагнення до морального комфорту, піклування про самого себе. Діти надзвичайно життє-здатні. Тобто, у порівнянні із дорослою людиною, вони мають здатність виживати навіть у найнесприятливіших, стресогенних умовах.

Прикладом такої життєздатності може стати історія, що стала-ся із швторарічною Джесікою Маклюр, яка впала у шахту і зали-шалася там дві доби наодинці. Коли рятувальники знайшли дів-чинку, Джесіка тихесенько у повній темряві насшвувала шсню.

Таким чином, сама природа дитини сприяє корекщї або психі-чній стабілізації її емоційно-чуттєвого стану з боку дорослої лю-дини.

Основні напрямки ігровоїтерапії

У виникненні ігрової терашї як способу ДОПОМОГИ ДІТЯМ, мож-на видшити 5 основних напрямків (див. табл. 2.8).

Усі школи багато у чому повторюють одна одну: дитина грає у спещально обладнаній ігровій кімнаті, де є необхідний іграш-ковий матеріал, психотерапевт присутній у кімнаті та певним чи-н—м реагує на дії дитини, він не втручається у гру, не спрямовує ії   ДИТИНА ГРАЄ ВІЛЬНО!

Різні школи по-різному штерпретують зміст гри.

Г= ™=^          аГреС1Ю до

батька, для дитини важливо «там і тоді»;

% представник недирективної терапії констатує: «хлопчик відчуває почуття саме зараз».

Всі школи вважають, що вільна гра — цілюща для дитини. Іг-рова терапія створює та підтримує умови для вільної гри.

Таблщя 2.8