МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ АУТОГЕННОГО ТРЕНУВАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

 

№        «"ЖїїГ  для дитини ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1                      - Діти, давайте уявимо себе маленькими курчат-ками, які щойно вилупились з яйця. Уявимо, що ніжний дзьобик мами-курочки пестить ваше пір’ячко і вам хочеться спати. Голівка ваша опу-щена, очі прикриті, і маленькі крильця опущені...

2          Відчуття важкості в од-

рука     важкою» (для лівші —ліва). Уявимо, що ваша права ручка-крильце дуже бага-то працювала і втомилася, вона така важка що ви неможетепіднятиії...

3          Відчуття  важкості   в обох  руках.  «Обидві руки стали важкими».       I ліва ручка втомилася, вона весь день допомага-ла правій і теж дуже-дуже втомилася. Вона дуже

4          Перехід до відчуття те-         Сонечко піднімається все вище і вище. Його про-мінчики прогрівають вашу праву ручку. Простяг-немо ії до сонечка і відчуємо його ніжне тепло на нашійручці...

5          Шдчу.гя _ в обох       ручки...

Закінчення табл. 2.6

 

№        ДЛЯДОРОСЛОЇ

людини          ДЛЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

6, 7, 8, 9          Вправи  —логічні  по-         Ви щлий день гуляли, бігали, стрибали і ваШ1 ш-жки дуже втомились. Права шжка стала дуже важкою і більш не хоче відриватися від підлоги... Ваша ліва ніжка теж стала важкою і не хоче бшьш гуляти, стрибати. Вона не хоче покидати

ГГр^мо^о4 иівколо иас розлився велехеи-ський потік тепло'і води і ваша права ніжка пер-шою опинилась в цій приємній теплій-теплій во-дичці. Вашій правій нозі дуже приємно й тепло... Ваша ліва нога теж відчуває це тепло, яке наче розливається по всій вашій нозі. Вам дуже тепло й приємно відчувати дотик ціє'і тепло'і води...

10        Sxf™».c"*       Ваші руки і ноги важкі й теплі. Ви втомились і хочете відпочити. Зак’иємо очі і прислухаємося до тиші. Ви чуєте як бється ваше сердечко. Його

ко: тук-тук, тук-тук...

11        ІкХ». *—        ж=™^

виливається назовні. Від цього стає так приємно

йспокійно...

12        лені».  Повітря наповнює ваші маленькі легені і ви пере-творюєтесь на повітряні кульки. Животик у кур-чат розслаблений і ви ось-ось зринете в небо до теплого сонечка...

13        «М’язи  обличчя  роз-слаблені».     розслаблюють його. Вам стає дуже приємно. Щі-чки, лобик, дзьобик, бровки ніби вільно висять у

114      «Нижня щелепа вільно опускається вниз».           Вам так приємно, що хочеться вдихнути більше цього казкового світлого повітря. I ви повільно (щоб не припинити цю казку!) опускаєте нижню щелепу. I вона теж висить у казковому повітрі... Це так приємно...

15        «Язик стає  абсолютно вільним та м’яким».         Ваш язичок відчуває цю свіжість і ча’лунство. Він вільно лежить у ротику, він стає мяким, як хмаринка...

16        «Я говорю легко, віль-         Тепер наш язичок говорить легко, він вільно промовляє кожне слово. Нам дуже приємно гово-рити саме так: «Ми говоримо легко, вільно, без

Психофізіологічні механізми впливу музики на людину

Першочерговим завданням при використанні музикотерашї у роботі з дітьми, що заїкаються, є з'ясування особливостей пси-хофізіологічного впливу музичного мистецтва на організм люди-ни та вивчення сучасного досвіду використання музики у ліку-ванні певних захворювань.

Дослідження вчених-фізіологів доводять, що музика впливає на діяльність ЦНС. Так, Н. Н. Захарова і В. М. Авдєєв досліджували

джувалися змшами ЕЕГ, що свідчать про велику активність кори головного мозку, частішанням серцевих скорочень і подихів.

I. В. Тьомкін досліджував вегетативні реакції в залежності

реакцій у відповідь на музично-терапевтичний вплив істотно впливає психшюпчна установка і загальний стан особистості. М. Н. Ліванов вважав, що прослухування музики можна упо-

різних ділянок головного мозку.

Новітні психологічні дослідження показують, що при прослуховуванні музичних творів вогнище позитивної індукції конкурує з вогнищем патологічної домінанти і може істотно послабити негативний вплив останнього на стан організму.

Музика впливає не тільки на ЦНС, але і на функції інших життєво важливих фізюлопчних систем: кардюресшраторної, м'язової, травної. Так, I. М. Догель і I. М. Сєченов відзначали

™Гк™"=л^^^^^^^

И. Р. Тарханов своїми оригшальними досшдженнями показав,

з^™с1^^

дин і нормалізації артеріального тиску, а дратівлива музика дає прямо протилежний ефект.

Ф Л. Демлинг з'ясував, що деякі симфонічні твори змшюють кислотність шлункового соку. У зв'язку з цим обід шд музичний супровід виправданий не тільки з естетичної, а й з утилітарної

Виявлено вплив музики на нейроендокринну функцію, зокрема на рівень гормонів у крові, що відіграють надзвичайно важливу роль у всіх емощйних реакщях. За сучасними уявленнями, форму-вання цілісних поведінкових реакцій організму на різні зовнішні подразники, у тому чисш і на музику, здійснюється за допомогою складної функщональної системи, зокрема на основі шецифічних нейрохімічних механізмів підкірки, що внаслідок хімічної спорід-неності вибірково мобішзують відповідні утворення головного мо-зку для виконання тієї або іншої цілеспрямованої діяльності.

Європейськими фахівцями було також помічено, що музика діє вибірково — у залежності не тільки від її характеру, але й від інструмента, на якому вона виконується.

По-різному впливае мажорна і мшорна музика. При нормаль-ному сприинятті перша завжди викликає світлии і радіснии на-стрій. У той же час друга, як правило, пов'язана зі смутком, сумом.

цесів і викликати активний ста„. Це зрозуміло, тому що „а слу хача впливають темп, ритм і динаміка музичного твору, про що вже говорилося вище.

Н. Фудін, вивчаючи вплив музичних творів на стан студентів перед іспитом і на ефективність виконання ними тестової опера-торської діяльності, виявив, що певним чином шдібрані музичні

У клінічних дослідженнях виявляються можливості викорис-тання музикотерашї при шкуванні хворих з різними захворюван-нями. Так, в університетській клініці Мюнхена до медикаментоз-ного лікування хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту додали щоденні прослуховування творів Бетховена і Мо-царта, що в більшості випадків приводило до значного поліп-шення стану і до більш швидкого в порівнянні з контрольною групою рубцюванню виразок.

ії фізіологічною дією на організм, індивідуальними особливостя-ми людини і характером захворювання.

Застосовуючи голкорефлексотерапію в комплексі з музикоте-

загального стану, зменшенням емоційної лабільності, поліпшен-нямвегето-судиннихреакщй.

зитивний вплив на геодинаміку. У результаті проведених дослі-джень доведений позитивний вплив музики на хворих із серце-вими захворюваннями.

Класичним підходом при застосуванні музичного мистецтва при шкуванні заїкуватості є методика, розроблена чеськими фа-хівцями Златицею Матейовою, та Сильвестером Машурою (1984 p.). У вітчизкянш „ауц, широко використовулчзться музи'чна

&таУ„лз^^^^^

ховують такі положення:

V Міцний взаємозв'язок музики та мовлення.

^Порушення музичних факторів мовлення при заїкуванні

S Коригуючий, релаксацшний та адаптаційний вплив ритму музшш та біологічні регуляюрні механізми центральної нервової

—IZ^2ZZ=Tкерують"осо6-

ja рухове розслаблення та злиття з ритмом музики

S> rpy на музичних інсірументах та ритмічну декламацію; ^^;3™ЗеИ„КТИ;„6раз„та„рЧ„Г„ „_ у

J3 пантоміму та рух;ву драматизацію під музику;

що заїкаються представлені у вигляді схеми. Охарактеризуємо кожний з них (див. рис. 2.5).

 

 

Рис. 2.5 Види діяльності при музикотерапії

Музикомалювання під час прослуховування мелодії допома-гає дитині символічно виразити свій внутрішній світ. Музика пе-рехворюехься п воле, на пал1Тру кольорів, сприяючи катарсису,

S==23£S==£5=

гічних бар’єрів та розслабленню. Однією з форм синтезу образо-

мову замшює pyx, і перш за все - жести. Дитина з щкавістю на-магається передати свій емоційний стан, поділитися щастям віль-ного руху. Використовується для зняття психічної напруги, як за-сіб комунікащї, емощйного, творчого самовираження. Наприклад,

панхомш™ зображення окремого виду діапьносгі, кошюванкя характерних рухів якоі-небудь тварини, пантомшічне вираження найкращої, найрадіснішої або найсумнішої події у житті дитини, ситуації, якої вона боїться, та ін. Педагог повинен допомогти уч-ням подолати нерішучість та незручність рухового вираження (че-рез малорозвинену фантазію або занижену здатшсть творчого пе-

ногГ, мовного\иражен'няЛе засхосову^хься'е^ем^и ству. викликаних уявлень і асощацш за допомогою драматичного ру-

мову, коли учасники в рош героїв відомих чи вигаданих опові-

дії музичного оповідання сприяє внутрішньому зіставленню осо-бистості дитини з мотивами дій героїв, із якими вона себе отото-

^^^ХГ р^ль^ S^.==aZ £ єї вправи та ж сама, що і в попередніх прикладах, але додатково іі можна використовувати ще й як різновид рольової і ділової ігор. Інколи можна залишати незакінченими музичні оповідання та іс-

торії, з тим, щоб діти могли самі придумати кінець — як на осно-ві своїх уявлень і фантазій, так і на основі досліду із співставлен-ням зі світом власного досвіду.

Гра з іграшками (наприклад, лялькою чи бібабо) шд музику дає змогу виявити ставлення дитини до членів сім'ї та навколиш-шх, привчае до самосхшної поведшки, сприяе творчосгі. Вона надає можливість для повного розкриття шдивідуального, моти-ваційного і поведінкового світу дитини. У кожної дитини існує свій власний, особливий спосіб гри. Вже те, яку іграшку вона ви-брала, свідчить про її нахили і бажання. Потім лялька чи бібабо «оживає» в руках дитини і у своїх діях відображує темперамент та характер свого власника. При цьому у дитини виникає ілюзія спілкування із живою людиною. За діями дитини, її виразом об-личчя, жестикулящєю можна визначити глибинні, часто прихо-вані почуття. Педагог може змоделювати певний ігровий сцена-рій або надати можливість дитині самій вільно імпровізувати. Функція музики під час гри полягає у драматичній і емоційній шдтримщ дій дитини. Вона створює відповідний емощйний фон,

ті. Гра з іграшками під музику може дати вихід агресивності, ти усвідомлюють, ким вони є насправді; таким чином можна зня-Гм1ле=І"ГГ?Л6'ГШ ДЦ„ТослГ„У-мТГІЇ ЄФ™"Й "К

^^--—^^=^-$^,

чих здібностей. Естетичний розвиток особистості відбувається за умов п включення у чудовий різнобарвний світ звуків, який при-ваблює до себе розмаїттям стишв і жанрів музики.

3 терапевтичної точки зору, для корекщї ПСИХІЧНОГО 1 емощйного стану особистості перевага надається народній, камерній та симфо-нічній музищ XVIII-XX ex., тому що вона пропонує широкі мож-ливості для стимулящї асощативних зв'язків суб'єктивних пережи-вань слухача. Але потрібно враховувати шдивідуальність надання переваги тому чи іншому музичному творові, що пов'язано з емо-

щйною пам’яттю, досвідом переживань (від позитивних, шдифере-нтних до негативних), пов’язаних з певною мелодією.

Професія педагопчного пращвника потребує від нього багато фізичних і духовних сил, психічної врівноваженості, емпатії та любові до людей. Але існуючі життєві проблеми, повна віддача себе роботі призводять школи до нервового виснаження, «зго-рання» в світі емощй. Саме тому і пропонується 7 пакетів про-грам класичної музики для відновлення своїх сил і можливостей (див. таблицю 2.7):

Таблщя 2.7