2.1.7. ЛЕКЦІЯ: МУЗИКОТЕРАПІЯ ПРИ ЗАЇКАННІ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Психотерапія заїкання.

0 Психофізіологічні механізми впливу музики на лю-

дину. 0 Аналіз методик музикотерапії при лікування заїку-

ватості.

Психотерапія заїкання

Психотерапії при заїканні традиційно відводиться значне міс-це. Виокремлюють різні форми психотерапевтичного впливу

на дитину, яка заїкається:

^^S=n=p^ ^груповапсихотерашя.

В основі психотерапії заїкання лежать медико-психологічні заходи, що спрямовані на перебудову порушених взаємин люди-ни з навколишнім світом та перебудову емоційної сфери особис-тості. Мова йде про допомог. дитині у подоланні страху, невпев-

ву з налагодження психологічного комфорту дитини.

Основний механізм такого корекційного впливу полягає у знятті негативних емоцій та вихованні позитивних емоцій, які

мають величезний компенсахорний потенщал, що стимулюе нер-

:^zcziz::z^^:^:z:z^z. процесі ово-

Вихідним моментом при організації психотерапевтичної до-помоги дитині має стати попереднє (опосередковане, через рід-них, блюьких, лікарів, вихователів тощо) або безпосе-едне (пси-

рапевта є допомогти дитині чітко усвідомити ті обставин, при яких з'являється страх мовлення.

ся у ході проведення психотерапевтичних занять.

•S Гіпнотерапія спрямована на подолання у дитини негатив-них чинників страху. Як правило заняття проводиться у спеща-льно обладнаному приміщенні з групою 8—10 осіб.

S Самонавіювання як методику розроблено В. М. Бєхтєрєвим у 1911 рощ. Створена й п модифікащя для використання при ло-

керування власною поведінкою.

Сеанс самонавіювання проводиться таким чином:

ркЖетта1 в ^™ очі та повто-

«Я говорю добре, вільно, плавно й злитно. He розриваю слів та фраз. Саме так я промовляю ряд звуків «А О У I»; я плавно й злитно промовляю усю фразу, саме так я промовляю ряд цифр «1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10». Страху мовлення більш немає. Я завжди й всюди відчуваю себе впевнено та спокійно тощо.

Головною умовою успішності такого сеансу є активне праг-нення самої дитини уявити себе такою, що говорить добре, роз-мовляє без заїкування вдома, у шкош та в шших ситуащях.

Таке самонавіювання варто проводити двічі-тричі на день. Останній раз — перед сном, коли з’являються найкращі умови для його проведення та реалізації.

V При аутогенному тренуванні основною метою є послаб-лення м'язів артикуляційного апарату, зняття почуття скутос-ті, напруги в зоні діафрагми та судомних нападів у кінцівках.

Аутогенне тренування розроблено В. М. Шкловським для доро-слих у 1994 рощ. Воно передбачає виконання 16 вправ. Сеанси про-водяться тричі на день. Спочатку заняття тривають 10—12 хвилин (для дорослої людини). Закшчується сеанс шдкиданням рук із стис-нутими кулаками, глибоким вдихом та відкриванням очей.

У таблиці 2.6 наведені два варіанти проведення сеансу для до-рослої людини (варіант В. М. Шкловського) та для дитини до-шкільного віку:

Таблщя 2.6