Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.1.6. ЛЕКЦІЯ: МУЗИКОТЕРАПІЯ : Естетотерапія : Бібліотека для студентів

2.1.6. ЛЕКЦІЯ: МУЗИКОТЕРАПІЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Історія музичної терапії.

0 Основні наукові концепції сучасної музикотерапії.

0 Напрями лікувального впливу музикотерапії, її ме-

ханізми й форми. 0 Методика групової музикотерапії.

Історія музичної терапії

Одним з перших досшдників щлющого впливу музики на лю-

«ЕВРИТМІЯ» — здібність людини знаходити правильний ритм в усіх проявах своєї життєдіяльності — співах, грі, тан-цях, мовленні, жестах, думках, вчинках, у народженні й смерті.

ритму Всесвіту (див. мал. 2.6).

 

Мал. 2.6. Музична терапія

Піфагор вважав музику кращим шкувальним засобом, який сіабигізуе, узгоджуе еврихмпо у людини. Він мав власну меходи-ку музикотерапп: легко розвертав стан людини на протилежнии;

^и-дГ^ф^иГосТха «жиххед.яльнос.» запропонова-ної Піфагором системи музикотерапевтичного впливу на людину може служити такий історичний факт: філософ зміг заспокоїти за допомогою музики грецького юнака, який був розгніваний зра-дою коханої дівчини й намагався спалити п будинок. Шфагор на-казав музиканту-флейтисту, який знаходився поблизу, змшити музичний лад з фригійського на спондеїстський й таким чином заспокоїв молоду людину.

ня, надаючи їй по суті роль ефективного засобу виховання гар-моній в людині. Видатний вчений вважав, що для держави He-Mae пршого способу руйнування мораш, ніж відхід від музики сором'язливої та скромної. Саме через «розпущені лади» в душі слухачів може проникати безсоромне. Ритми й лади, вважав Платон, впливають на думки. Тому найкраща охорона держа-ви - музика «узгоджена та поміркована», скромна, проста. За-вдання музичного мистецтва — гармонізація індивіда із суспі-льним життям.

Ідеї Платона та Шфагора отримали свого найвищого р—итку в працях Аристотеля, який розробив учшня про мімесис уяв-лення про внутршшій світ людини та способи впливу на нього за допомогою мистецтва. Саме в теорії мімесису представлена ві-дома Аристотилевська концепція катарсису — очищення душі слухача (глядача) у процесі сприймання ним творів мистецтва, у яких відображається світ людських характерів, що вражають сво-єюправдоютакрасою.

Ця ідея нормалізащї душевної рівноваги людини й сьогодні є провідною в усіх відомих психотерапевтичних школах й на-

3 давніх джерел маємо свідчення, що музиканти лікували лю-дей в,д тяжких хвороб, зщлювали їх. Так, їтал1Сць Сенократ зву-кам труб повертав божевільним здоров'я, а Талет з Кандії звука-

людей від укусу павука-тарантула ефективним засобом у іташй-щв вважалась музика та танок. Хворі у надзвичайно швидкому темпі танцювали до стану повного виснаження танок під назвою «Тарантела», вони щиро вірили при цьому, що отрута може «ви-танцьовуватися» з тіла.

Численні факти використання музики для підняття бойового духу війська зустрічаємо у військовій історії.

сприятливий вплив музики на ЦНС, подих, кровообіг, газообмін

Основні наукові концепції сучасної музикотерапії

Незаперечні можливості лікувального впливу музики в її аналітичній і синтетичній формі на патологічно змінені психічні і сомахичш процеси в організш людини схали шпульсом для

ПІЯ», найбільш часто вживаний у літературі, має греко-латин-ське походження й у перекладі означає «лікування музикою». У

цьому змісті музикотерашя найчастіше використовується для

поняття «музикотерапія» і його концепції у науковій літерату-рі існують багато різних, досить часто протилежних погля-дів вітчизняних і закордонних авторів, що беруть участь у тео-ретичному і практичному становленні цієї порівняно молодої

Сьогодні, можна виділити дві протилежні точки зору на

К°7 ПрТиГникГодаМ з них вважають, що музикотерапія е частиною психотерапії, орієнтованої на клініку. До них нале-

^ігГшв^кБ. ^г^та*:едік'ЧКохлер'ЕКоффер-

«F Прихильники іншої точки зору, такі як А. Понтвік, вважа-ють музикотерапію самостійною дисципліною і намагаються знайти для неї шлях розвитку, що не залежить від інших психо-терапевтичних методів.

Слід зазначити, що у наш час музикотерапія застосовується

Л американська (ідея психоаналізу: пригадування під час сеансу пацієнтом ситуації, які травмували його, та доведення стану до катарсичного розрядження);

ja німецька (основний тезис — психофізична єдність люди-

Певний інтерес викликає ідея музично-раціональної терапії (В. I. Петрушин).

МУЗИЧНО-РАЦЮНАЛЬНА ТЕРАПІЯ — це сукупність при-йомів та методів, спрямованих на розширення та збагачен-ня спектру доступних людині переживань та формування в неї такого світогляду, який допомагає бути здоровою та щасливою.

Ефективність усіх шкіл та напрямів розвитку виправдовується такими естетотерапевтичними щлями:

fi е;тетизація та гармонізація педагогічно-корекційного сере-

Д°Тсприяння розвитку комунікативн;сті;

ja розвиток естетичних потреб.

Особливу ефективність цей вид естетотерашї отримує при йо-го комплексному застосуванні з шшими видами терашї. Напри-клад, у поєднанні з арттерашєю. Ще у 20-тих роках XX століття у м. Ві,ні був створений та діє й сьогодні Інститут музичної гра-

в 1975^^^ЦЇЇЇЇЇ,КЇЇЇ'.ІІ» н„р-

доффа-Роббінса, почали роботу в 1978 р. в лікарні Хердеке й у МуТичному кол^дж, в АаРхе„е7у 1985 р.'при „ед'ичном? факуль-теті університ.ту Виттен Хердеке був організований Інститут му-

ТрЦюючи разом з шкарями і досшдниками, сшвробітники на дисципліна широко практикується в США; сфера її застосу-

вання постійно розширюється в Австрашї, Японії, Новій Зеландії, Південній Америці й інших країнах. У США терапевтичне вико-ристання музики вперше одержало визнання після другої світової вшни, коли музика була з у.шхом засхосована при шкуванш

-^ZZ=Z^S^^ Tepanfi 5ула 3а_ в неухильно зростає. Академічна підготовка в даній галузі вперше

Тукраїні, як і в шших країнах колишнього СРСР, не існує системи шдготовки професійних кадрів в галузі музикотерашї, хоча необхідність у цьому очевидна. В даний час у Московсь-кому шституті традищйної медицини і музикотерапії при участі Центру відновлювальної медицини і курортолопї Мшздраву РФ і Московської медичної академії ім. I. М. Сєченова підготовлена навчальна програма з клшічній музикотерашї, на основі якої з вересня 1999 р. п.редбачена регулярна підготовка професійних

Муз„кГрРаГГг=ГзНГйфорИМВиУ

Виокремлюють чотири основні напрями лікувального впли-ву музики:

Л емощйна активізащя у ході вербальної психотерашї;

Л розвитокміжособистісного сшлкування;

fi регулюючий вплив на психовег.тативні процеси;

C^^Zo^r^^l лпсувального впливу музи-ки виділяють такі (за Зав’яловою В. Ю.):

Л катарсис (емощйне очищення, емощйна розрядка); fi засвоєння нових засобів емоційної експресії; fi підвищення соціальної активності.

Таблиця 2.4